Статистичний аналіз та прогнозування економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах

Таблиця 8. Вплив якості грунту і мінеральних добрив на продуктивність землі (вироблено продукції на 100га с.-г. угідь), тис.грн.

Вплив на вироблену продукцію доз добрив простежується при порівнянні її рівня у підгрупах у межах певної групи за якістю грунту.  У разі переходу від І підгрупи до ІІ приріст валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь становитиме: а) І група (30-35) – 2,5 ц/га (29,2 – 26,7); б) ІІ група (36 - 40) – 8 ц/га (58,4 – 50,4)

Проаналізуємо взаємозв’язок групувальних ознак з виробленоїю продукцією на 1 середньорічного працівника. Для цього також на основі таблиці 7 складемо таблицю 9.

Таблиця 9. Вплив якості грунту і мінеральних добрив на продуктивність праці (вироблено продукції на 1 середньорічного працівника) тис.грн.

Наведені в таблиці дані дають змогу визначити вплив на вироблену продукцію кожного фактора окремо. При розгляді впливу якості грунту і добрив на валову продукцію можна помітити закономірність: із покращенням якості грунту та збільшенням  доз внесених добрив валова продукція збільшується. Так, бачимо збільшення валової продукції між групами становить: між І і ІІ – на 2,82 ц/га (6,45 – 3,63), між ІІ і ІІІ – на 2,51 ц/га (8,96 – 6,45). Вироблена валова продукція на 1 середньорічного працівника зростає за рахунок якості грунту з 3,63 тис.грн. до 8,96 тис.грн., або на 5,33 тис.грн. та застосування різних доз добрив з 7,39 тис.грн. до 6,47 тис.грн., або на 0,92 тис.грн.

2.5. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Для повноцінної характеристики господарств необхідно визначити ефективність використання виробничих фондів.

Основні фонди підприємства – це засоби праці, виражені у грошовій формі, які функціонують у виробничому процесі протягом кількох виробничих циклів, зберігаючи при цьому натурально-речову форму, а свою вартість переносять на знову створений продукт частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

Ефективність використання основних фондів характеризується рядом показників:

фондозабезпеченість сільськогосподарського виробництва – це обсяг основних фондів, який припадає на 100 га сільськогосподарських угідь;

фондовіддача – це відношення вартості валової продукції до обсягу основних виробничих фондів;

фондоозброєність праці – це обсяг основних фондів, який припадає на 1 середньорічного працівника;

фондоємкість – це відношення обсягу основних виробничих фондів до вартості валової продукції.

Економічне значення основних фондів  полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, формують ступінь комплексної механізації і автоматизації, забезпечують своєчасне і якісне виконання сільськогосподарських робіт та визначають  рівень продуктивності праці.

Відберемо один із показників, що вище перелічені. Найбільш впливовим фактором є фондозабезпеченість.

Отже, визначимо величину інтервалу. Побудуємо ранжирований ряд розподілу господарствт для визначення величини інтервалу.

h = (Xmax – Xmin)/ n = (2128,4 – 204,4) / 3 = 641,3 тис.грн.

Таблиця 10. Типологічне групування за фондозабезпеченістю (приходиться основних виробничих фондів на 100га с.-г. угідь) тис.грн.

З таблиці 10 видно, що основні виробничі фонди в даних господарствах використовуються ефективно. Показник фондовіддачі в І групі складає приблизно 1,7 грн., в ІІ – 1,3 грн., ІІІ – 1,1 грн., адже він повинен становити більше 1.

Але негативним є те, що показник фондозабезпеченості знижується. Важливим економічним показником виробництва є рентабельність. Цей показник характеризує доходність підприємства. Виробництво є рентабельним, коли вартість затрат і надходження коштів від реалізації продукції перевищують витрати, що забезпечує одержання прибутку.

Таблиця 11. Вплив фондозабезпеченості на результативні показники