Статистичний аналіз та прогнозування економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах

У процесі збирання статистичного матеріалу можуть виникнути неточності, які називають помилками спостереження. Кількісно вони визначаються різницею між зафіксованою величиною ознаки і дійсною її величиною. Помилки реєстрації виявляють за допомогою логічного та арифметичного контролю.

1.3. ПРОВЕДЕННЯ СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Статистичне спостереження – це планомірне, науково організоване збирання або отримання масових відомостей про явища і процеси суспільного життя.

Сільськогосподарські товариства, розташовані в одній грунтово-кліматичній зоні, значно відрізняються за рівнем економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Це зумовлено передусім впливом комплексу природних та економічних факторів на сільськогосподарське виробництво. Серед них важливе значення мають родючість грунту, кількість внесених мінеральних добрив на 100га ріллі, забезпеченість робочою силою і технікою.

Для вивчення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах одного району потрібно розробити програму статистичного спостереження, тобто намітити і відібрати статистичні показники, за допомогою яких можна буде визначити рівень економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва вимірюється багатьма показниками. Результати виробництва виражають обсягом валової і товарної продукції, валового і чистого доходу. Витрати на виробництво продукції виражають витратами живої праці, сукупними витратами живої і уречевленої праці, сумою поточних витрат, капітальними вкладеннями.

Для обчислення показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, крім відношення результатів до витрат виробництва, застосовують також показники відношення результатів до ресурсів сільського господарства: до земельних угідь (сільськогосподарських угідь або ріллі), основних виробничих і оборотних фондів, кількості працівників. Тому для найбільш повної і всебічної характеристики економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують систему статистичних показників. Застосування системи показників дасть змогу вивчити зв’язки між ними, здійснити комплексний аналіз, повніше узагальнити статистичні дані і зробити обґрунтовані висновки щодо шляхів підвищення економічної ефективності виробництва в господарствах.

Із розмаїття показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва потрібно взяти найважливіші. До таких показників належать:

1)     виробництво валової продукції, валового і чистого доходу на одиницю ресурсів сільського господарства: а) середньорічного працівника і людино-годину, грн. (показник продуктивності праці); б) 1 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн. (показник фондовіддачі); в) 100га сільськогосподарських угідь, грн. (показник рівня використання сільськогосподарських угідь);

2)     рентабельність, %: а) відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції; б) відношення прибутку до середньорічної вартості основних та оборотних фондів;

3)     ефективність (окупність) поточних витрат – відношення валової продукції, валового і чистого доходу до поточних виробничих витрат;

4)     урожайність, ц/га: а) зернових культур;

5)     продуктивність тварин: а) надій на середньорічну корову, кг; б) середньодобовий приріст свиней, г;

6)     виробництво кормів з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, центнерів кормових одиниць.

Щоб визначити перелічені вище показники, потрібні такі дані, які слід включати до програми спостереження: 1) валова продукція сільського господарства, грн.; 2) валовий доход, грн.; 3) чистий доход (прибуток), грн.; 4) собівартість реалізованої продукції – всього, грн.; 5) виробничі витрати – всього, грн.; 6) середньорічна чисельність працівників, чол.; 7) відпрацьовано в сільському господарстві – всього, людино-годин; 8) середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, грн.; 9) середньорічна вартість оборотних фондів, грн.; 10) урожайність зернових культур, ц/га; 11) урожайність картоплі, ц/га; 12) надій на середньорічну корову, кг; 13) середньодобовий приріст свиней, г; 14) виробництво кормів за рік, ц кормових одиниць.

У разі потреби вивчення залежності економічної ефективності сільськогосподарського виробництва від його основних факторів і подальшого групування господарств з метою виділення типових груп до програми спостереження доцільно включити відомості про фактори: кількість внесених мінеральних та органічних добрив (у цілому і по окремих культурах), якість грунту, забезпеченість основними виробничими та оборотними фондами в рослинництві і тваринництві, робочою силою, силовими та робочими машинами, в тому числі тракторами й комбайнами, виробництво і затрати на 1 голову (за видами худоби), відпрацювання людино-годин одним працівником за рік тощо.

Для зручності роботи із статистичним матеріалом усі намічені програмою показники записують на спеціально виготовлених фішках (картках).

До збирання статистичних даних слід ставитися дуже серйозно, оскільки неточності й помилки можуть негативно позначитися на результатах усієї подальшої роботи. Виписані дані перевіряють, вдаючись до логічного та арифметичного контролю.

Лише ретельно перевіривши зібрані дані можна починати зведення статистичних даних.

РОЗДІЛ 2. ДОСЯГНУТИЙ РІВЕНЬ ВИХОДУ ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА 100ГА УГІДЬ

2.1. ОЦІНКА ДОСЯГНУТОГО РІВНЯ ВИХОДУ ПРОДУКЦІЇ НА 100ГА УГІДЬ

У всіх галузях сфери матеріального виробництва насамперед вивчають і аналізують вплив окремих основних факторів на вихід валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь. Так і в галузі сільськогосподарського виробництва необхідно визначити вплив факторних ознак на результативні, в першу чергу на вихід валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь.

В статистиці важливе місце займає визначення впливу основних факторів на вихід валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь. Завдяки розрахунковим операціям для будь-якого підприємства стає можливим дослідити, що саме найбільш негативно або позитивно впливає на виробництво продукції, на які саме фактори слід звернути увагу для планування рівня ефективності господарства на виробничих засадах в наступні роки. Це дає змогу точно, з найбільшою вірогідністю визначити, які саме реальні завдання в майбутніх роках слід неодмінно виконати, щоб отримати достатній рівень наміченої ефективності сільськогосподарського виробництва.

Аналіз впливу таких основних факторів дає змогу оцінити ефективність виробничого комплексу, інтенсивність використання наявних у виробництві економічних і природних ресурсів, матеріальної та трудової бази, засобів виробничого забезпечення.

Отже, з допомогою визначення впливу основних факторів на вихід валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь, а в кінцевому розрахунку і на рентабельність, прибутковість господарства можна ефективно спланувати і в майбутньому раціонально використати весь виробничий потенціал, що є важливою передумовою забезпечення високопродуктивного виробництва.

Таблиця 1. Вихід валової продукції, фондозабезпеченість, якість грунту в господарствах Червоноармійського району

Із даних таблиці видно, що вихід валової продукції господарств Червоноармійського району в середньому становить 68,3 тис.грн. Але деякі господарства суттєво відрізняються від інших, тому що у них найвищий вихід валової продукції, тобто в підприємстві Івановицьке даний показник становить 134,4 тис.грн., або найнижчий вихід продукції – ім.Шевченка (17,3 тис.грн.). І вже  зараз, дивлячись на дану таблицю можна сказати, що в господарстві Івановицьке валовий вихід продукції високий, тому що якість грунту становить 45 балів, але дивно що на 100га ріллі внесли добрив лише на 0,39 тис.грн . А в підприємстві ім.Шевченка якість грунту – 30 балів і внесено добрив на 2,47тис.грн на 100га ріллі.

Такі дані краще подавати у вигляді графіків і тому розглянемо поле розсіювання господарств за рівнем використання землі (Рис. 1).

Рис.1. поле розсіювання господарств за рівнем використання землі

Як видно з графіка, у 8 господарствах вихід валової продукції більший, ніж середнє його значення і 15 господарств, які мають нижчий рівень виходу продукції від середнього.

2.2. ГРУПУВАННЯ ГОСПОДАРСТВ ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ ЗЕМЛІ

Отримані внаслідок статистичного спостереження дані про кожну одиницю сукупності потрібно систематизувати, упорядкувати і за допомогою системи узагальнених показників дати характеристику досліджуваного суспільного явища. Це вирішують на етапі зведення статистичних даних.

Зведення, другий етап статистичного дослідження, - це сукупність прийомів наукового узагальнення й обробки даних статистичного спостереження з метою подальшого їх аналізу. В результаті зведення здійснюється перехід від даних, які характеризують окремі одиниці об’єкта спостереження, до даних, що характеризують сукупність явищ у цілому.

Одним з основних елементів статистичного  зведення є групування даних.

Статистичне групування – це поділ сукупності масових суспільних явищ на однорідні типові групи за історичними для них ознаками з метою всебічної характеристики їхнього стану, розвитку і взаємодії. Метод статистичних групувань є одним з найефективніших методів обробки масових даних, який відкриває широкі можливості для вивчення взаємодії

між явищами, виявлення об’єктивних закономірностей досліджуваних явищ і процесів, встановлення на певних етапах переходу кількісних змін в якісні. Групуючи досліджувані об’єкти за будь-якою істотною ознакою і характеризуючи виділені групи різними показниками, можна простежити залежність між ознакою, покладеною в основу групування, і вибраними показниками. В сільському господарстві важлива роль належить групуванням сільськогосподарських підприємств за виходом валової продукції на одиницю ресурсів сільськогосподарського виробництва, продуктивності праці, собівартості продукції, рентабельності, урожайності, продуктивності тварин тощо.

Статистичні групування здійснюються у кілька послідовних етапів: 1)теоретичний аналіз досліджуваного явища або процесу; 2) вибір групувальної ознаки (ознак); 3) визначення кількості груп і величини інтервалу; 4) визначення та обґрунтування систем статистичних показників для виділення і характеристики типових груп; складання макетів таблиць; 5)обчислення абсолютних, відносних і середніх показників; 6) табличне і графічне оформлення результатів групування; 7) аналіз добутих результатів групування; 8) формулювання висновків та пропозицій.

Так, як групувальна ознака у нас вибрана, можемо визначити величину інтервалу.

Якщо значення ознаки в ранжированому ряді мають плавний, такий, що наростає, характер, то величину інтервалу визначають за формулою

де xmax і  xmin - максимальне і мінімальне значення ознаки, n – кількість груп.

Якщо ж невелика частина сукупності значно відділена за розміром групувальної ознаки від сукупності основного масиву, то замість xmax   усієї сукупності слід взяти xmax   основного масиву сукупності, а одиниці, що дуже відрізняються, виділити в особливу групу.

Кількість круп наближено можна визначити за формулою Стерджесса

п = 1+3,322 lg N

де N – чисельність сукупності.

Отже, спочатку побудуємо ранжирований ряд розподілу господарств за величиною групувальної ознаки, тобто розташуємо їх за виходом валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь у зростаючому порядку.

Таблиця 2. Ранжирований ряд розподілу господарств за виходом валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь в господарствах Червоноармійського району