Статистичний аналіз та прогнозування економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах

Ранжирований ряд розподілу господарств дає змогу встановити розмах варіації виходу валової продукції (R = xmax-xmin = 134,4 – 17,3 =117,1 ц/га) та інтенсивність її зміни при переході від однієї одиниці (господарства) до іншої.

Для зручності аналізу ранжированого ряду розподілу його зображують графічно за допомогою огіви Гальтона.

Побудуємо графік розподілу господарств за результативною ознакою (Рис. 2).

Рис.2 Ранжирований ряд розподілу господарств за результативною ознакою

Графік показує інтенсивність зміни виходу валової продукції: збільшення валової продукції йде поступово (до 10-го номера господарства), потім крива робить невеликий стрибок (від 10-го до 14-го номера ТОВ), потім плавно піднімається вгору. Далі крива знову робить стрибок (від 16-го до 20-го номера господарства) і знову поступово йде вгору, а з 22-го до 23-го господарства крива робить великий стрибок.

Досліджувану сукупність господарств поділити на групи безпосередньо за даними ранжированого ряду важко через плавність переходів та раптові стрибки. Тому спочатку побудуємо інтервальний варіаційний ряд, розділивши всю сукупність на досить велике число груп з тим, щоб в подальшому, проаналізувавши економічні показники цих груп, вирішити питання щодо їх об’єднання (укрупнення).

Число груп визначимо за формулою Стерджесса:

п = 1+3,322 lg N = 1+3,322 * 1,5328 = 6,09 = 6 груп

Тоді величина інтервалу:

.

Таблиця 3. Інтервальний ряд розподілу господарств за результативною ознакою

Із даних таблиці 3 видно, що підприємства І групи мають найгірші умови виробництва. Тут, на відміну від інших груп, найгірша забезпеченість трудовими ресурсами і добривами та найнижча урожайність. З цієї причини господарства даної групи треба виділити в окрему групу. Показники забезпеченістю робочою силою і добривами, якість грунту в ІІ і ІІІ групах господарств дуже близькі за величиною, принципових відмінностей у них нема. На цій основі дані групи необхідно об’єднати в одну типову групу. Рівні показників останніх трьох груп теж майже не відрізняються один від одного, тому ми дані три групи об’єднуємо одну типову групу господарств.

Отже, ми отримали три групи господарств за рівнем використання землі.

Таблиця 4. Типологічне групування господарств за виходом валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь

З даних таблиці 4 видно, що відмінності в результативній ознаці, між цими групами досягають 84,1 ц/га (110,8-26,7).  Рівень використання землі у господарствах ІІІ групи вища, ніж у І групі в 4,14 рази (110,8/26,7). Також у ІІІ групу вносять мінеральних добрив на 100га ріллі більше на 0,46 ц діючої речовини (1,57-1,11), або в 1,41 рази; кількість працівників на 100га с.-г. угідь на 4,1 чол. (12,2 – 8,1), або в 1,5 рази більша.

Отже, зіставлення показників окремих груп дає змогу зробити висновок, що вищий рівень виходу валової продукції від групи до групи зумовлюється кращою забезпеченістю технікою, працівниками та добривами, кращою якістю землі. У цілому можна зробити висновок, що вищий рівень використання землі забезпечується за рахунок більш раціонального та ефективного використання самих факторів і умов виробництва.

Вже отримані дані по інтервалах для трьох груп можна використати для побудови інтервального варіаційного ряду розподілу.

Таблиця 5. Інтервальний ряд розподілу господарств за виходом валової продукції

Інтервальний варіаційний ряд розподілу зобразимо у вигляді гістограми і полігону розподілу господарств за виходом валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь. Гістограму будемо будувати, відкладаючи значення інтервалів по осі абсцис, а кількість об’єктів, тобто вихід валової продукції, на осі ординат. На основі побудованої гістограми побудуємо полігон розподілу, з’єднуючи прямими лініями середини верхніх основ прямокутників гістограми (Рис. 3).

Рис. 3. Гістограма і полігон за виходом валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь.

2.3. ВПЛИВ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗЕМЛІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ЗАЛЕЖНІСТЬ ЇЇ ВІД УМОВ ВИРОБНИЦТВА

З метою оцінки впливу окремих факторів на ефективність виробництва потрібно здійснити групування за виходом валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь. Одночасно, щоб мати більш точну оцінку впливу виходу валової продукції на ефективність виробництва, слід охарактеризувати типові групи й іншими факторними показниками: вироблено валової продукції на середньорічного працівника та на 1 грн. основних виробничих фондів, а також рентабельністьсільськогосподарського виробництва.

Отже, побудуємо й проаналізуємо групову таблицю

Таблиця 6. Вплив виходу валової продукції сільського господарства на 100га сільськогосподарських угідь на результативні показники

З даних групової таблиці видно, що на вихід валової продукції дані фактори впливають прямо пропорційно, тобто із збільшенням середньорічної чисельності працівників зростає вихід продукції, а в результаті зростає рентабельність сільськогосподарського виробництва, що є одним із показників ефективного сільськогосподарського виробництва.

2.4. ВПЛИВ ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЗЕМЛІ

В сільському господарстві використовують ряд економічних показників для того, щоб оцінити і проаналізувати ефективність виробництва.  Ці показники характеризують рівень використання основних елементів виробництва і відображають інтенсивні передумови розвитку господарства. Для визначення економічної ефективності побудуємо комбінаційну таблицю. Факторні групування дозволяють визначити вплив на результативні ознаки, що покладені в основу групування.

Відберемо групувальні ознаки, за якими розділимо господарства на групи і підгрупи. Найбільш впливовими факторами в даному випадку є якість грунту і кількість внесених мінеральних добрив на 100га ріллі. Їх рівень досить суттєво коливається по групах і тому ми використовуємо їх в якості групувальних.

Визначимо величини інтервалів груп і підгруп. Побудуємо ранжирований ряд розподілу господарств для визначення величини інтервалу.

Ранжирований ряд має вигляд:

30   31   31   32   33   33   33   34   34   35   36   36

37   38   39   39   41   42   43   44   45   45   45

Тоді величина інтервалу така:

h = (Xmax - Xmin)/ n = (45 - 30)/ 3 =5 балів  

Визначимо межі інтервалів і підрахуємо число одиниць (господарств) в кожному з них:

І 30 – 35 (9 господарств)

ІІ 36 – 40 (7 господарства)

ІІІ 41 – 45 (7 господарства).

Підрахуємо величину підгруп по кількості внесених добрив. В першу чергу виділимо 2 підгрупи господарств: а) до 0,83 ц д.р., б) понад 0,83 ц д.р. Складемо комбінаційну таблицю (табл. 7).

Проаналізуємо комбінаційну таблицю. З її даних добре видно таку закономірність: з поліпшенням якості грунту і збільшенням доз добрив економічна ефективність сільськогосподарського виробництва зростає від групи до групи, а також від підгрупи до підгрупи.

Проаналізуємо взаємозв’язок групувальних ознак з результативними показниками. Спочатку розглянемо взаємозв’язок виробленої продукції з якістю грунту і дозами добрив. Для цього на основі таблиці 7 складемо зручну для аналізу й читання таблицю 8.

Таблиця 7. Вплив якості грунту і мінеральних добрив на результативні показники