Статистичний аналіз та прогнозування економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах

16

Міністерство аграрної політики і продовольства України

Житомирський національний агроекологічний університет

Кафедра аналізу і статистики

ім. І.В. Поповича

Курсовий проект зі статистики

на тему:

“ Статистичний аналіз та прогнозування економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах Червоноармійського району Житомирської області за 2005 рік ”

Виконав студент

3 курсу 6ск групи

економічного факультету

спеціальності “ Облік і аудит ”

Торчук Сергій Олександрович

Перевірив викладач:

Глібов Руслан Володимирович

Житомир 2011

Зміст

Вступ                                                                                                        3

Розділ 1. Теоретична суть і показники економічної ефективності                                              сільськогосподарського виробництва                               

1.1. Поняття про економічну ефективність сільськогосподарського       виробництва                                                                                     5

1.2. Джерела даних про ефективність сільськогосподарського виробництва                                                                                     7

1.3. Проведення статистичного спостереження                                       9

Розділ 2.     Досягнутий рівень виходу валової продукції на 100га угідь

2.1.      Оцінка досягнутого рівня виходу продукції на 100га угідь        13

2.2.       Групування господарств за продуктивністю землі                      15

2.3.       Вплив продуктивності землі на ефективність виробництва та залежність її від умов виробництва                                             22

2.4.       Вплив основних факторів на продуктивність землі                    23

2.5.       Аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва                                                                                   26

Розділ 3. Кореляційно-регресійний аналіз економічної ефективності       сільськогосподарського виробництва

3.1.    Визначення показників зв’язку при парній залежності                  31

3.2.    Множинний кореляційно-регресійний аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва                 36

Розділ 4. Динаміка та прогнозування економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

Висновки                                                                                               44

Список використаної літератури                                                     45

ВСТУП

Статистика – суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з якісною стороною їх, досліджує кількісне вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця та часу.

Нині в Країні існує значна кількість збиткових сільськогосподарських підприємств. Наслідком незадовільного стану господарств стало неефективне сільськогосподарське виробництво.

Нажаль, в багатьох господарствах собівартість продукції перевищує виручку за реалізовану продукцію, тобто рентабельність господарств є від’ємною. На це впливає ряд факторів, які необхідно дослідити для визначення рівня економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Метою написання курсового проекту на тему: “Статистичний аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в господарствах Червоноармійського району Житомирської області” є здійснення оцінки рівня економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, а також його динаміка та прогнозування на найближчі 3 – 5 роки.

Мету досягнуто шляхом виконання таких завдань:

      вивчено поняття про економічну ефективність сільськогосподарського виробництва;

      досліджено досягнутий рівень виходу валової продукції на 100га угідь;

      зроблено кореляційно-регресійний аналіз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва;

      зроблено прогноз економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на найближчі 3 – 5 роки.

При написанні курсового проекту було застосовано розрахунково-конструктивний, монографічний, табличний та інші методи викладання матеріалу.

Для написання цього проекту використано інформацію з річного звіту господарств в Червоноармійському районі Житомирської області за 2004 рік.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА СУТЬ І ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

1.1.     ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Ефект – це результат виробничої діяльності підприємства. Наприклад від використання добрив він виражається у вигляді прибавки урожаю.  Однак одержаний ефект не дає уявлення про доцільність використання добрив. Для цього необхідно одержаний результат порівняти з витратами на застосування добрив чи кормів, тобто визначити економічну ефективність.

Економічна ефективність – це узагальнене й повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці та робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу і визначається відношенням результатів до витрат на їх одержання.

Економічна ефективність указує на віддачу від сукупності вкладених коштів. В аграрних підприємствах це одержання максимальної кількості продукції з 1 га, або від кожної голови худоби при найменших витратах праці, матеріальних і фінансових ресурсів на виробництво одиниці продукції.

Щодо оцінки показників економічної ефективності, то споживання продукції є кінцевою метою виробництва, яке здійснюється за рахунок національного доходу (знову створеної вартості). Його збільшення відображає не тільки продуктивність живої праці, а й економічно уречевленої. Отже, критерієм економічної ефективності виробництва є національний доход (чиста продукція). Але абсолютний показник національного доходу не характеризує економічну ефективність виробництва. У такому разі використовують відносний показник – розмір національного доходу в розрахунку на душу населення.

З метою оцінки економічної ефективності виробництва в аграрних підприємствах використовують натуральні й вартісні показники.  Вихідними є їх натуральна форма – урожайність культур або продуктивність худоби. Підвищення цих показників відповідає головному завданню – збільшенню виробництва споживчої вартості та підвищенню життєвого рівня населення. Однак для виявлення економічної ефективності слід знати витрати, які забезпечили одержання відповідної врожайності культур і продуктивності худоби. Проте при однаковій врожайності може бути різна якість продукції, що теж впливає на ефективність її виробництва.

Кожне аграрне підприємство виробляє різнорідну продукцію. Щоб одержати зіставні величини витрат і результатів виробництва, обсяг всієї продукції переводять у вартісну форму.   Вартісні показники мають не лише облікове, але й економічне значення. За їх допомогою створюються товарно-грошові відносини.

Основні показники економічної ефективності виробництва аграрного підприємства включають: виробництво валової продукції і валового доходу (окремо) відносно витрат виробництва; чистий дохід, одержаний на одиницю проведених витрат; затрати праці на виробництво 1ц продукції; собівартість 1ц продукції; одержаний прибуток на 1га і 1ц продукції та рівень рентабельності.

Ефективність виробництва характеризується також кількістю валової продукції, валового та чистого доходу на 1люд.-год і в розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого на виробництві.

Для аналізу економічної ефективності сільськогосподарського виробництва також мають значення такі показник як фондозабезпеченість та фондовіддача.

Фондозабезпеченість сільськогосподарського виробництва – це обсяг основних фондів, який припадає на 100га сільськогосподарських угідь. Фондозабезпеченість значною мірою залежить від виробничого напряму підприємства. Так, для інтенсивного розвитку тваринництва й овочівництва в розрахунку на одиницю земельної площі потрібно значно більше фондів, ніж для зернового виробництва. Розраховують фондозабезпеченість як відношення середньорічного обсягу основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь.

Фондовіддача – це відношення обсягу основних виробничих фондів до обсягу  основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

З метою вивчення ефективності діяльності підприємства важливе значення має оцінка взаємозв’язку прибутку з рівнем рентабельності.

Прибуток – це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних із виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства.

Рівень рентабельності – це відношення прибутку до суми матеріальних і трудових затрат на виробництво та реалізацію продукції (повної собівартості ).

Собівартість – грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. У сільському господарстві розрізняють кілька видів собівартості: індивідуальна, суспільна, виробнича та ін.

Про підвищення економічної ефективності  сільськогосподарського виробництва свідчить зниження собівартості продукції, яка в свою чергу підвищує рентабельність виробництва через підвищення закупівельних цін. Таким чином, собівартість являється одним із шляхів зміцнення економіки.

1.2.     ДЖЕРЕЛА ДАНИХ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Статистичні дані про ефективність сільськогосподарського виробництва можна дістати різними шляхами та способами.  Розрізняють дві форми статистичного спостереження: звітність і спеціально організоване статистичне спостереження.

Звітністю називають такий вид спостережень, при якому відомості надходять у статистичні органи від підприємств, установ та організацій у вигляді обов’язкових звітів про їхню діяльність. Подання звітності за затвердженою програмою у встановлені адреси і строки є обов’язковим для кожного підприємства, установи та організації.

Метою спеціально організованого статистичного спостереження є отримання відомостей, не охоплених звітністю (переписи і різні обстеження).

Залежно від ступеня охоплення одиниць досліджуваної сукупності розрізняють два види статистичного спостереження: суцільне та несуцільне.

Суцільним називають таке спостереження, при якому обстеженню підлягають усі без винятку одиниці сукупності; несуцільним – при якому обстежують тільки частину одиниць сукупності.

Несуцільне спостереження в свою чергу поділяють на:

      Вибіркове – при якому обстеженню підлягає певна частина сукупності явищ, яку отримали на основі ненавмисного випадкового відбору;

      Монографічне – докладний і всебічний опис окремих одиниць досліджуваної сукупності, які цікавлять дослідника;

      Обстеження основного масиву – спостереження за частиною найбільших одиниць, питома вага яких переважає в загальному обсязі досліджуваної сукупності.

      Анкетний спосіб – ґрунтується на розсиланні анкет певному колу осіб або установ.

За способом реєстрації або отримання статистичних спостережень буває трьох видів:

1)     Безпосереднє – факти і відомості, що підлягають реєстрації, фіксують певні особи шляхом підрахунку, вимірювання, зважування, особистого огляду тощо одиниць об’єкта спостереження;

2)     Документальне – грунтується  на використанні різних документів;

3)     Опитування – це спосіб спостереження, при якому відомості отримують зі слів опитуваних осіб.

За часом проведення статистичне спостереження поділяють на безперервне та уривчасте. При безперервному (поточному) спостереженні факти встановлюють і реєструють у міру здійснення їх. Уривчастим називають таке спостереження, яке проводять або регулярно через певний проміжок часу, або у разі потреби.