Статистичний аналіз і прогнозування урожайності цукрових буряків в господарствах Бердичівського району Житомирської області

Річні звіти – це джерело  остаточних відомостей про урожай і урожайність продукції рослинництва. У регіональному розділі ці дані встановлюють диференційовано і в цілому по категоріях господарств. Після складання річних звітів статистичні органи визначають статистичний валовий збір с/г культур.

 В остаточні підсумки статистичні органи включають попередньо розраховані розміри збирання урожаю. Тоді фактичний збір по всіх категоріях господарств і кожній категорії окремо розрізняють та визначають у розрізі областей. Таким чином виконується одна із задач органів державної статистики.

 

1.3 Проведення  статистичного спостереження.

 

Статистичне спостереження  – це планомірне, науково організоване збирання або отримання масових  відомостей про явища і процеси  суспільного життя.

У процесі спостереження  формуються статистичні дані, від якості яких залежить успіх дослідження. Таким чином одним із найважливіших завдань статистичного спостереження є отримання досить повних об’єктивних порівняних даних про досліджуванні явища і процеси. Для цього статистичне спостереження здійснюють заздалегідь розробленим планом, вирішуючи дві групи питань: програмно-методологічні та організаційні. До першого відносять формулювання цілей та завдань спостереження, визначення об’єкта, одиниці спостереження, розроблення програми, інструментарію, вибір видів та способів отримання статистичних даних, форм контролю; до другого встановлення місця часу і строків спостереження, добір, розміщення та навчання кадрів та інші питання пов’язані з організацією та безпосереднім проведенням статистичного спостереження.

Метою статистичного  спостереження є збирання вірогідної та повної статистичної інформації про  досліджуванні соціально-економічні явища і процеси. Завдання спостереження  визначають, виходячи  з практичних та наукових потреб планування, аналізу  і управління виробництвом тощо.

Одним з найскладнішим  і найвідповідальнішим моментів статистичного спостереження є  складання програми спостереження  – переліку ознак, які підлягають реєстрації по кожній одиниці. Іншими словами, це перелік запитань, на які  очікують отримати відповіді в процесі проведення спостереження. При складанні програми важливо мати чітке уявлення про систему показників, які сподіваються отримати в процесі збирання даних. З цією метою спочатку проектують макети кінцевих аналітичних таблиць, де буде дано необхідні для статистичного аналізу показники.

Статистичні дані можна  дістати різними шляхами та способами. З організаційної точки зору розрізняють дві форми статистичного спостереження: звітність і спеціально організоване статистичне спостереження.

Звітністю називають  такий вид спостереження, при  якому відомості надходять у  статистичні органи від підприємств, установ та організацій у вигляді  обов’язкових звітів про їхню діяльність. Подання звітності за затвердженою програмою у встановлені адреси і строки є обов’язковим для кожного підприємства, установи, організації. Статистична звітність основна форма організації статистичного спостереження в Україні. Мета спеціально організованого статистичного спостереження – отримати відомості, не охопленні звітністю(переписи і різні обстеження).

Господарства(22) Бердичівського району значно відрізняються за рівнем урожайності цукрових буряків. Ці відмінності  зумовлені впливом комплексу  природних та економічних факторів виробництва. Отже, щоб вивчити ці особливості та визначити залежність економічної ефективності виробництва цукрових буряків від рівня урожайності. Для цього проведемо статистичне спостереження тобто відберемо із відповідних джерел статистичні показники з метою їх подальшої систематизації, обробки і аналізу. Щоб визначити ті ж показники необхідні дані такі як: Кількість реалізованих цукрових буряків, виручки від реалізації, собівартість реалізованої продукції, валовий продукт, середньорічна чисельність робітників, середньорічна вартість, посівна площа, валовий збір в первісній масі, урожайність, затрати праці, затрати на виробництво, площу с/г угідь, внесено мінеральних добрив, якість ґрунту, внесено мінеральних добрив на 1га, фондооснащеність. Всі ці показники зареєструємо до ключа(програми) вибірки – 22 господарств. Ці дані необхідні нам для проведення як статистичного спостереження, так і проведення аналізу(кореляційно-регресійної і економічної ефективності), визначення залежності урожайності від факторів виробництва, динаміки і прогнозування цукрових буряків в 22 господарствах району. Це буде спостерігатися при дослідженні господарств.              

Розділ 2. Досягнутий рівень урожайності цукрових буряків в господарствах Бердичівського району Житомирської області.

2.1 Оцінка досягнутого  рівня урожайності цукрових буряків.

У рівні урожайності сільськогосподарських культур концентрується практично вся система ведення господарства: технологія виробництва культур, рівень механізації, організації виробництва, праці й управління. Самі ж відмінності в рівні ведення господарства знаходять всій концентрований вираз у рівні урожайності.

У рівні урожайності відображається вплив комплексу природних і економічних умов, у яких здійснюється сільськогосподарське виробництво зміни в агротехніці, технологій, техніці і організації виробництва.

 У свою чергу  від рівня урожайності значною  мірою залежить обсяг валових  зборів і такі показники ефективності  рослинництва і сільського господарства  в цілому, як собівартість продукції,  продуктивність праці, валовий  і чистий дохід, рентабельність та інші.

У зв’язку з цим  урожайність, з одного боку, є факторним  показником, оскільки у вирішальному ступені впливає на обсяг валового збору.

З другого боку, він  виступає в ролі результативного  показника, оскільки в його рівні  акумулюється вплив усіх природних, економічних і організаційно-господарських умов сільськогосподарського виробництва.

Для того, щоб оцінити  досягнутий рівень урожайності цукрових буряків в господарствах Бердичівського району Житомирської області необхідно  побудувати таблицю, яка буде характеризувати рівень урожайності цукрових буряків в господарствах цього району.

Ця таблиця буде містити  показники по урожайності цукрових буряків, по собівартості 1 ц цукрових буряків та по затратах понесених  на вирощування 1 га (таблиця 1).

З даних таблиці видно, що середня урожайність по господарствах  Бердичівського району за 2003 рік складає 18,3 ц/га, собівартість 1 ц ─ 23,73 грн., при цьому затрати на 1 га посіву зернових ─ 1304,59 грн.

Таблиця 1

Урожайність, собівартість 1 ц, витрати на 1 га цукрових буряків в господарствах Бердичівського району Житомирської області за 2003р.

№ п/п	Назва господарства	Урожайність, ц/га	Собівартість 1ц, грн.	Витрати на 1 га посіву цукрових буряків, грн.
1	Україна	80,8	32,91	1918,52
2	Молосіївське	81,6	22,06	1800,00
3	Хатинське	85,9	21,92	1881,82
4	Хлібороб	86,2	25,45	2260,00
5	Колорит	89,0	21,37	2121,95
6	Озадівське	92,1	24,81	1857,14
7	Обрій	93,7	22,34	1968,75
8	Хмельове	96,4	18,36	1770,59
9	Укрхмільінвест	96,5	17,62	2100,00
10	Райгородок	96,8	18,39	1780,00
11	Солотвинське	98,0	20,41	2400,00
12	В.Гадомецьке	98,8	20,77	1973,68
13	Еліта	99,0	18,66	1847,62
14	Надія	103,2	15,69	2571,43
15	Маяк	108,2	18,06	2792,31
16	Акорд	126,8	17,97	2277,78
17	Слободищенське	130,0	16,35	1937,50
18	Прогрес	140,7	13,71	1929,20
19	Прометей	146,4	15,23	2228,57
20	Рея	160,7	15,56	2500,00
21	Буряки	165,0	15,15	2500,00
22	Промінь	180,0	12,42	2529,41
В середньому:		111,6	19,3	2133,92

Дані таблиці свідчать про те, що господарства Бердичівського району істотно відрізняються  між собою рівнем урожайності цукрових буряків. Урожайність зернових коливається від 80,8 ц/га  в господарстві "Україна" до 180,0 ц/га в господарстві "Промінь" .

Господарства, які мають  вищу урожайність цукрових буряків  характеризуються нижчою собівартістю 1 ц. Наприклад, в господарстві "Промінь" урожайність цукрових буряків  становить 180,0 ц/га, а собівартість 1 ц зерна ─ 12,42грн., тоді як в господарстві""  урожайність ─ 24,6 ц/га.

Загальний аналіз даних  показує, що розвиток виробництва буряків в господарствах Бердичівського району не на досить високому рівні, і потребує удосконалення і підвищення урожайності, зниження собівартості і витрат.

На основі таблиці 1 побудуємо  поле розсіювання  господарств за урожайністю цукрових буряка.

Рис.1. Поле розсіювання господарств Бердичівського району Житомирської області за урожайністю цукрових буряків за 2003р.

Як бачимо при розгляді графіка, поле розсіювання є досить великим. І більша частина господарств  району має урожайність нижче  середньої, тобто нижче 111,6 ц/га.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2Залежність урожайності цукрових буряків від факторів виробництва.

За відібраними статистичними  даними здійснимо групування 22 господарств  за результативною ознакою. Оскільки потрібно вивчити відмінності між групами  господарств щодо урожайності, то за групувальну ознаку візьмемо урожайність цукрових буряків.

По кожному господарству знайдемо величину урожайності цукрових буряків. Для цього валовий збір зерна (показник №7) розділимо на посівну  площу культури (показник №13).

Після цього побудуємо ранжируваний ряд розподілу господарств за величиною групувальної ознаки, тобто розташуємо їх за урожайністю цукрових буряків у зростаючому порядку, розклавши відповідним чином фішки за показником №8. Ранжируваний ряд розподілу господарств за урожайністю цукрових буряків наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Ранжируваний ряд розподілу  господарств Бердичівського району Житомирської області за урожайністю  цукрових буряків за 2003р.

№ п/п	Назва господарства	Урожайність цукрового буряка, ц/га	№ п/п	Назва  господарства	Урожайність цукрових буряків, ц/га
1	Україна	80,8	12	В.Гадомецьке	98,8
2	Молосіївське	81,6	13	Еліта	99,0
3	Хатинське	85,9	14	Надія	103,2
4	Хлібороб	86,2	15	Маяк	108,2
5	Колорит	89,0	16	Акорд	126,8
6	Озадівське	92,1	17	Слободищенське	130,0
7	Обрій	93,7	18	Прогрес	140,7
8	Хмельове	96,4	19	Прометей	146,4
9	Укрхмільінвест	96,5	20	Рея	160,7
10	Райгородок	96,8	21	Буряки	165,0
11	Солотвинське	98,0	22	Промінь	180,0

Ранжируваний ряд розподілу  господарств дає змогу встановити розмах варіації урожайності цукрових буряків та інтенсивність її зміни при переході від однієї одиниці (господарств) до іншої.

Для зручності аналізу  ранжируваного ряду розподілу зобразимо  його графічно за допомогою огіви  Гальтона, в якій на осі ординат відкладемо значення групувальної ознаки, по осі абсцис ─ номери одиниці сукупності в ранжируваному ряді

Побудуємо графік розподілу  господарств за урожайністю цукрових буряків(рис2).

Рис.2. Ранжируваний ряд  розподілу господарств Бердичівського району Житомирської області за урожайністю цукрових буряків за 2003р.

Графік показує інтенсивність  зміни урожайності: збільшення урожайності  йде поступово (до 13-го номера господарства), потім крива робить невеликий  стрибок ( від 13-го до 21-го номера господарства), потім повільно піднімається в гору. Врожайність в останніх у ранжируваному ряду розподілу господарств (з 17-го по 22-й номер) значно відрізняється від урожайності інших господарств.

Досліджувану сукупність господарств поділити на групи за даними ранжируваного ряду важко, тому спочатку побудуємо інтервальний варіаційний ряд, розділивши всю сукупність на велике число груп, з тим, щоб у подальшому проаналізувати економічні показники цих груп, вирішити питання щодо їх об’єднання (укрупнення).

Для побудови  інтервального варіаційного  ряду  визначимо число груп  і

величину інтервалу.

Число груп визначимо  за формулою Стерджесса:

 груп.

Тоді величина інтервалу:

 ц/га.

Визначимо межі інтервалу  для кожної групи. Мінімальне значення урожайності =80,8,9 ц/га візьмемо за нижню межу першого інтервалу, а верхнє значення визначимо як 80,8+19,8=100,6 ц/га. Тоді межі першого інтервалу становитимуть 80,8 ─100,6. Верхня межа першого інтервалу є нижньою межею другого інтервалу. Додавши до неї величину інтервалу, знаходимо верхню межу другого інтервалу. Тоді другий інтервал має межі 100,7─120,5. Аналогічно визначимо межі всіх 5 інтервалів (груп). Щоб було зрозуміліше, до якого інтервалу відносити окремі об’єкти, нижню межу беремо «включно», а іншу ─ «від і до», або ж значення меж записують з одним додатковим знаком. Наприклад, 80,8 ─100,6; 100,7 ─120,5 і т.д. Підрахуємо кількість господарств у кожній групі і отримаємо такі 5 груп господарств за урожайністю зернових культур (ц/га):

I ─ від 80,8 до 100,6─  13 господарств; 

II ─ від 100,7 до 120,5─  2господарств;