Соціально економічна статистика

В останні роки фахівці державної статистики та інших економічних відомств спільно  з ученими - статистиками та економістами - виконали велику роботу з удосконалення  методів розрахунків традиційних показників; обгрунтування методології обчислення нових показників, що характеризують зародження й розвиток ринкових відносин в українській економіці; створенню необхідної методичної документації.

Для наближення методології статистичного обліку до міжнародної практики в державній  статистиці з 1992 р. стали використовувати  відносний показник - «індекс фізичного  обсягу», що відображає зміну маси вироблених матеріальних благ при виключенні впливу динаміки цін в поточному періоді  в порівнянні з базисним, що було особливо актуально в умовах високого рівня грошової інфляції.

У зв'язку з тим  що в економіці України відбуваються суттєві інституційні зміни, формується недержавний сектор економіки, залучаються іноземні капітали, з'являються підприємства малого бізнесу і велика кількість фізичних осіб, які займаються самостійною господарською діяльністю, стало неможливим використовувати суцільні методи обліку діяльності підприємств; виникла необхідність забезпечення об'єктивного відображення процесів, що відбуваються в економіці, іншим шляхом. Повноту обліку треба було компенсувати науково обгрунтованими методами дорозрахунків статистичних показників. Такі методи були розроблені. Вони дозволяють:

по-перше, проводити дорозрахунки на невраховане коло господарюючих суб'єктів. До них в основному відносяться малі підприємства (що не представляють статистичні звіти як протягом року, так і за його підсумками) та фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність. Ці об'єкти, як показали обстеження, часто не реєструються у відповідних органах виконавчої влади, що ускладнює облік їх діяльності, особливо за вартісними показниками;

по-друге, проводити  дорозрахунків до повного кола звітуючих підприємств і організацій по окремих категоріях облікових одиниць (малим, спільним, іноземним та іншим підприємствам і організаціям). Збір і розробка даних по цих підприємствах протягом року здійснюються в більш пізні, ніж по іншим підприємствам, терміни. Разом з тим є потреба в даних за певний часовий період по повному колу звітуючих підприємств;

по-третє, розрахувати  дані по окремих об'єктах, облік яких протягом року у вартісному виразі не здійснювався (наприклад, в індивідуальному  житловому будівництві).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Завдання соціально-економічної статистики

Завдання соціально-економічної  статистики визначаються соціально-економічними потребами суспільства. Соціально-економічна статистика вирішує широке коло завдань. Перш за все це всебічне і глибоке  вивчення стану і розвитку економіки  країни, різних соціальних і економічних  процесів, що відбуваються в ній, їх закономірностей шляхом збору, обробки, аналізу та узагальнення даних про  них.

На кожному  етапі розвитку перед соціально-економічною  статистикою встають специфічні завдання, обумовлені характером самого етапу. В умовах переходу до ринкової економіки соціально-економічна статистика покликана вирішувати нові важливі  завдання. Для цього потрібно підвищення її якості та оперативності, вдосконалення  звітності, поглиблення соціально-економічного аналізу.

Особлива увага  повинна бути приділена вдосконаленню  методології аналізу найважливіших  пропорцій: між виробництвом і споживанням, споживанням і накопиченням, між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, між окремими галузями; вивченню структури економіки і техніко-економічних зрушень, науково-технічного прогресу; виявленню диспропорцій, що можуть виникнути в економіці; розкриттю і більш повному використанню всіх можливостей ринкової економіки. Велике значення має також оцінка стану економіки та рівня життя населення.

На сучасному  етапі, коли все більш обмеженими стають екстенсивні фактори розвитку економіки, виняткову важливість набуває  завдання соціально-економічної статистики з аналізу ефективності суспільного  виробництва.

Були визначені  конкретні завдання, а саме:

• розробка науково обгрунтованої статистичної методології, що відповідає потребам суспільства на сучасному етапі, а також міжнародним стандартам;
• координація статистичної діяльності федеральних органів виконавчої влади суб'єктів України, забезпечення умов для використання зазначеними органами офіційних статистичних стандартів при проведенні ними галузевих (відомчих) статистичних спостережень;
• розробка економіко-статистичної інформації, її аналіз, складання національних рахунків, необхідних балансових розрахунків;
• гарантування повноти та наукової обгрунтованості всієї офіційної статистичної інформації;
• надання всім користувачам рівного доступу до відкритої статистичної інформації шляхом розповсюдження офіційних доповідей про соціально-економічне становище України, суб'єктів України, галузей і секторів економіки, публікації статистичних збірників та інших статистичних матеріалів.

Для цього необхідно:

• удосконалити статистичну інформаційну базу з метою максимального відображення суспільних і соціально-економічних явищ на основі розвитку системи статистичних показників, сформувати і вести бази статистичних даних федерального і регіонального рівнів, впровадити державні статистичні стандарти;
• перейти на наскрізну технологію збору, передачі, обробки, накопичення і подання статистичної інформації з максимальним дотриманням вимог забезпечення безпеки, включаючи захист від несанкціонованого доступу; зміцнити матеріально-технічну базу органів державної статистики, розвивати її з орієнтацією на ресурсозбереження в умовах зниження інформаційного навантаження на джерела статистичної інформації; підвищувати кваліфікацію працівників органів державної статистики відповідно до вимог її реформування.

 

4. Конкретні статистичні дані  по Україні

 

Беремо до уваги статистику соціально – економічного становища  регіонів України, а саме Індекси  промислової продукції на 22.11.2012

 

Індекси промислової продукції  за регіонами за січень-жовтень 2012 року, %

	Жовтень 2012р. до вересня 2012р.	Жовтень 2012р. до жовтня 2011р.	Січень-жовтень 2012р. До січня-жовтян 2011р.
Україна	105,8	95,8	98,6
АРК	105,6	105	99,5
Вінницька	120,6	103,1	107,7
Волинська	110,6	100,5	93,2
Дніпропетровська	97,6	95,5	102,7
Донецька	100,3	89,4	95,5
Житомирська	91,4	93,6	124,9
Закарпатська	109,6	92,5	103,3
Запорізька	100,9	96,8	97,8
Івано-Франківська	103,6	91,8	103,9
Київська	110	102,3	96,4
Кіровоградська	116,5	126,2	110,3
Луганська	120,5	97,3	92,8
Львівська	105,1	97,4	102,1
Миколаївська	110,8	99,8	100
Одеська	115,8	114,5	96
Полтавська	109,9	101,5	100,2
Рівненська	114,6	96,1	99,3
Сумська	108,8	101,2	96,7
Тернопільська	155,4	101,9	101,3
Харківська	110,3	89,6	96,5
Херсонська	107,3	108,6	106,9
Хмельницька	99,6	97,8	101,2
Черкаська	89,1	89,7	95,5
Чернівецька	84,3	68,5	88,9
Чернігівська	103,6	94,7	100,2
м.Київ	118,7	107,6	97,5
м.Севастополь	106,7	96,1	97,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Висновки

 

Заходи, намічені програмою завдань по взаємопов'язаному, скоординованого і послідовного вдосконалення всіх стадій організації  державного статистичного спостереження, включають розробку та вдосконалення  методів збору звітної інформації, здешевлення вартості проведення статистичних робіт.

Реалізація основних підходів, покладених в основу програмних заходів, дозволить:

• створити систему формування інформаційних ресурсів відповідно до потреб органів державної влади, інших користувачів статистичних даних;
• розробити систему показників і методів організації статистичного спостереження за юридичними особами як господарюючими суб'єктами незалежно від сфери їх діяльності;
• розвинути функції Єдиного державного реєстру підприємств та організацій як основи обліку господарюючих суб'єктів, інструменту, призначеного для визначення сукупності одиниць статистичного спостереження, організації самого спостереження та обробки окремих статистичних даних;
• забезпечити порівнянність статистичних даних в міжвідомчому, міжрегіональному та міждержавному обміні на основі розвитку та впровадження системи взаємопов'язаних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації;
• використовувати банківську, фінансову, податкову, митну та інші види соціально-економічної статистики при формуванні комплексної інформаційної статистичної бази;
• активізувати обмін статистичною інформацією з органами державної влади, їх територіальними структурами.

Передбачається  перебудувати методи збору інформації, реалізувавши комбінований підхід, відповідно до якого великі і середні підприємства всіх форм власності будуть обстежені  з використанням суцільного методу обліку, малі підприємства - вибірковим способом. Серед перспективних напрямків  отримання статистичної інформації належить використання перепису (населення і домашніх господарств, підприємств оптової та роздрібної торгівлі, сільського господарства за програмою Всесвітнього сільськогосподарського перепису та ін), вибіркові методи, включаючи зональну вибірку, соціологічні та кон'юнктурні опитування, дистанційне зондування.

Все це зажадає  розробки принципово нового підходу  до застосування обчислювальної техніки, при якому інтегрована статистична  база даних стане ефективним інструментом статистичного аналізу. Передбачається перехід до мережевої технології обробки інформації, застосування сучасних електронно-видавничих систем, сучасних засобів обчислювальної техніки  і телекомунікацій, а також підвищення кваліфікації спеціалістів органів державної статистики.

Рішення перерахованих  завдань вимагає подальшого вдосконалення  системи показників соціально-економічної  статистики. Ця система повинна охоплювати всі найважливіші економічні та соціальні  процеси, що характеризують введення ринкових відносин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Статистика: Підручник / А.В.Головач, А.М.Єріна та ін.; 3а ред. А.В.Головача. - К.: Вища шк., 1993. - 623 с.
2. Статистика: Підручник/С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 467 с.
3. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. Учеб. пособие для ВТУЗов. Изд. 5-е, перераб. и доп. - М.: Высш. школа, 1977. - 479 с.
4. Карасев А.И. Теория вероятностей и математическая статистика: Учебн. для экон. специальностей вузов. - 4-е изд. - М.: Статистика., 1979. - 279 с.
5. Венецкий И.Г., Кильдишев Г.С. Теория вероятностей и математическая статистика: Учебн. пособие для экон. специальностей вузов. - М.: Статистика, 1975. - 264 с.
6. ukrstat.gov.ua
7. Айвазян С.А. Прикладная статистика. Основы моделирования и первичная обработка данных / С.А. Айвазян, И.С. Енюков, Л.Д. Мешалкин – М.: Финансы и статистика, 1983. – 471 с.
8. Бакаев А.А. Экономико-математическое моделирование развития транспортних систем. / А.А. Бакаєв, В.Й. Гриценко – К.: Наукова думка, 1991. -150 с.
9. Беляевский И.К. Статистика торговли. / И.К. Беляевский, Н.Н. Ряузов, Д.Н, Ряузов – М.: Финансы и статистика, 1989. – 160 с.
10. Головач А.В. Статистика. Збірник задач: навч. посібник/ А.В. Головач – К.: Вища школа, 1994. – 448 с.
11. Головко В. Актуальні завдання статистики в сучасних умовах. /В. Головко // Інформаційний бюлетень Держкомстату України. – 1997 р. – №11-12. – С. 8-11.
12. Жук О. Міжнародні стандарти та їх застосування в галузі обліку і статистики України/ О. Жук //Інформаційний бюлетень Мінстату України. – 1995. – № 5 – с. 4-16.
13. Кильдышев Г.С. Статистика населения с основами демографии. / Г.С. Килдышев, Л.Л. Козлова – М.: Финансы и статистика, 1990. – 310с.
14. Крамченко Л.І. Економічна статистика. Навчальний посібник./ Л.І. Крамченко, Н.П. Лутчин, Б.С. Москаль – Львів: Новий Світ, 2004. – 364 с.
15. Лапішко М.Л. Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів. Підручник / М.Л. Лапішко – Львів: Світ, 1995. – 260 с.
16. Лутчин Н.П. Статистика фінансів: навч. посібник / Н.П. Лутчин, А.К. Миронюк – Львів: “Новий світ-2000”, 2006. – 322 c.