Статистика соціально-демографічних процесів

Вступ 

  Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик. Як об’єкт дослідження населення має універсальну статистичну природу, оскільки є масовою сукупністю, в якій реалізується закон великих чисел та формуються процеси випадкового характеру.

  Основними категоріями статистики населення  є демографічна подія та демографічний  процес. Демографічна подія — це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь.

  Демографічними  подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.

  Отже, демографічний процес — це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність шлюбність,розлученість).  
1. Методологічні особливості статистики населення 

  Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик. Як об’єкт дослідження населення має універсальну статистичну природу, оскільки є масовою сукупністю, в якій реалізується закон великих чисел та формуються процеси випадкового характеру.

  Основними категоріями статистики населення  є демографічна подія та демографічний  процес. Демографічна подія — це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу всього населення, відтворення його поколінь.

  Демографічними  подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.

  Отже, демографічний процес — це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням у цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість). Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати однієї з трьох форм:

• природного руху — процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлученість);
• механічного руху – процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення (урбанізація, еміграція, іміграція);
• соціального руху — процес зміни складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).

  Мета  статистичного дослідження цих  процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв’язку. Для цього застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи^*:

• методи екстенсивного аналізу — визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації), а також закономірності взаємозв’язку та розвитку;
• методи інтенсивного аналізу — визначають ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємозв’язаних відносних величин інтенсивності;
• методи моделювання — дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод умовного та реального поколінь тощо). Оскільки метод демографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління суто специфічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.

  Метод демографічних таблиць — побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на підставі таблиць, що містять імовірнісні показники.

  Прикладом таких таблиць можуть бути: таблиці  смертності і середньої очікуваної тривалості життя, таблиці шлюбності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено ймовірнісні показники зміни демографічного стану, які враховують реально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядок народження чергової дитини тощо.

  У свою чергу, для побудови демографічних таблиць застосовують методи:

• реального покоління — метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їхнього існування;
• умовного покоління — метод аналізу закономірностей відтворення різних поколінь, які одночасно існують на певний момент часу або за короткий проміжок часу.

  Оскільки  метод реального покоління потребує нагромадження даних про сукупність людей протягом їхнього столітнього  існування, то практичне застосування цього методу при побудові демографічних таблиць досить ускладнюється, а їх результати втрачають свою актуальність. Як правило, демографічні таблиці будуються методом умовного покоління.

  Отже, система зазначених методів дозволяє дослідити визначальні параметри  населення та закономірності його розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення 

  Кількісною  характеристикою населення будь-якого  регіону є його чисельність.

  Джерелом  інформації про чисельність населення  є переписи, що провадяться в Україні не частіше, як раз на 10 років, а в після працездатній період — це результати оцінок — розрахунки за даними поточного обліку процесів природного та механічного руху.

  Основними категоріями населення, за якими  реєструється його чисельність, є наявне та постійне населення.

  Наявне  населення (НН) — це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання. Постійне населення (ПН) — це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.

  Поряд з ними враховуються ще такі категорії  населення, як тимчасово проживаючі та тимчасово відсутні.

  Тимчасово проживаючі (ТП) — особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент обстеження перебувають у даному пункті (за відсутності на постійному місці проживання не більш як 6 місяців).

  Тимчасово відсутні (ТВ) — особи, які постійно проживають в даному населеному пункті, але на момент обстеження перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 6 місяців.

  На  підставі зазначених категорій населення  визначають баланси категорій населення, які характеризують зв’язок між наявним та постійним населенням, а саме:

НН = ПН – ТВ + ТП    або    ПН = НН – ТП + ТВ.

  Баланси категорій населення використовуються для перевірки точності обліку й розрахунку чисельності постійного та наявного населення. Окремо існує категорія «юридичного населення» — особи, які офіційно прописані на певній території. Ця категорія не збігається з поданими раніше і не реєструється переписами, оскільки перепис не передбачає перевірки паспортних даних.

  Зазначені показники чисельності (ПН і НН) вирізняються також за своїм статистичним призначенням. Чисельність постійного населення використовується при визначенні складу населення (за статтю, віком, місцем проживання), співвідношення його окремих груп (демографічне навантаження). Чисельність наявного населення покладено в основу розрахунку всіх показників інтенсивності природного та механічного руху.

  Обидва показники реєструються на певну дату (на критичний момент перепису або на початок кожного року в після працездатний період). У такому вигляді вони характеризують лише стан населення. Втім, для оцінки демографічного процесу необхідні інтервальні показники. З цією метою вживається не після пра чисельність населення, а середня. Залежно від первинних даних та мети розрахунку використовуються такі середні:

• арифметична проста — у разі, коли відомі дані про чисельність населення на початок та кінець року;
• хронологічна проста — коли відомі дані на початок кожного місяця або кварталу;
• арифметична зважена — коли проміжки часу між моментами не рівні.

  Склад населення досліджується за такими демографічними ознаками, як стать, вік, шлюбний стан, а також за соціальними ознаками: національність та рідна мова, громадянство, суспільна група, джерело засобів існування, освіта.

  Статевий  склад населення аналізується за допомогою абсолютних та відносних показників (структури та координації), статистичних групувань.  

  РОЗПОДІЛ  ПОСТІЙНОГО НАСЕЛЕННЯ  УКРАЇНИ  
за статтю на 01.01.99

  Очевидно, частка чоловіків d^m становить (23,2 : 49,9)100 = 46,5%. Важливим показником є збалансованість статей, тобто їх співвідношення. Він має назву коефіцієнта навантаження однієї статі іншою і подається в розрахунку на 1000 осіб:

  В Україні, за останніми даними, на кожних 1000 чоловіків припадало 1151 жінки, або  на кожних 1000 жінок припадало в  середньому 869 чоловіків:

  Отже, в Україні пропорції зміщені  на користь жінок. Таке співвідношення притаманне всім країнам, які зазнали  втрат чоловічого населення під  час Другої світової війни, хоча диспропорція в них значно менша (у більшості таких країн значення d^m близьке до 50%). Пояснюється це тим, що в Україні та деяких країнах колишнього Радянського Союзу існує велика розбіжність у рівні дожиття чоловічого та жіночого населення. У нашій країні жінки переживають чоловіків у середньому на 11 років. Такий розрив спостерігається в Білорусі, Естонії, Казахстані, а в Російській Федерації та Латвії він сягає рекордного у світі рівня — 12 років. Натомість у країнах Європи ця різниця коливається в межах від 5 до 8 років. 

ВІКОВІ  КОНТИНГЕНТИ НАСЕЛЕННЯ  УКРАЇНИ В РОЗРІЗІ СТАТІ  
станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку