Донецький Національний технічний університет

Факультет економіки та менеджменту 
 
 

Кафедра економічної теорії 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

по дисципліні «Макроекономіка»

на тему: «Економічні ті соціальні наслідки інфляції». 

Студента(ки)     Кіріяк Вікторії Вікторівни 

Курс   другий     семестр четвертий      група ЕМС 08(б) 

Керівник   _Левіна Ілона Валер’ївна____            

                            
 
 
 
 
 
 
 

Донецьк 2010 
 
 

РЕФЕРАТ 

       Курсова робота: 64 с., 2 табл., 7 мал., 22 джерел.

       Тема  курсової роботи: «Економічні ті соціальні наслідки інфляції».

       Об’єктом  дослідження є інфляція, й антиінфляційна політика в умовах української економіки.

       Предметом дослідження соціально-економічні наслідки інфляції.

     Метою дослідження курсової роботи є теоретичні аспекти сутності інфляції й антиінфляційного регулювання, чинники інфляційних процесів та їх вплив на економіку держави, соціально-економічні наслідки інфляційних процесів в Україні розробка на цій основі механізму вдосконалювання антиінфляційного регулювання, що враховує специфічні умови української економіки.

     Завдання  дослідження. Виходячи з поставленої мети, у роботі визначені наступні завдання: 
1) дослідити теоретичні аспекти сутності, видів, форм інфляції й методів її виміру;  
2) розглянути інфляційні чинники; 
3) виявити причини розвитку інфляційних процесів в Україні й наслідки інфляції; 
4) розглянути механізм, що застосовувався для приборкання інфляції в Україні; 
5) проаналізувати антиінфляційну політику України; 
6) дати оцінку й розглянути антиінфляційну політику НБУ; 
7) запропонувати конкретні рекомендації з удосконалювання антиінфляційного регулювання. 

КЛЮЧОВІ СЛОВА: інфляція, інфляція попиту і інфляція витрат, індекс інфляції, види інфляції, причини і наслідки інфляції, антиінфляційна політика. 

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………………….4

1. Інфляція як економічне явище………………………………………...………6 

     1.1. Сутність інфляції. ЇЇ форми прояву………..…………………………6

     1.2. Причини інфляції………………………………………………………8

     1.3. Вимірювання інфляції…………………………………………….….12

      1.4. Види інфляції та їх характеристика…………………………………15 

2. Особливості  інфляції в Украіні……………………………………………....22 

     2.1. Економічні і соціальні наслідки інфляції……………………….…..22

     2.2. Головні причини та наслідки кризових явищ в Україні у 2008 - 2009 роках……………………………………………………………………………25 

3. Антиінфляційна політика……………………..……………………….……35 

     3.1. Сутність антиінфляційної політики…………….…………..……..35

     3.2. Методи та інструменти антиінфляційної політики…….………...40

     3.3. Антиінфляційна політика в Україні…………………………….….51 

Висновок………………………………………………………………………..60

Перелік літератури……………………………………………………………..63 
 
 
 
 

ВСТУП

 

     Найголовнішим в економіці країни - це її фінансове  становище. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому, а це означає, що має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Це необхідно тому, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.

     Історично склалося так, що одна з найважливіших, у деякому відношенні, функцій  уряду полягає в тому, щоб стабілізувати  економіку, тобто допомагати їй забезпечувати  повну зайнятість ресурсів і стабільний рівень цін.

     У процесі розвитку сучасної змішаної економіки ступінь державного втручання, а у рамках останнього – вибір адекватної макроекономічної політики, що дозволяє запобігти зростанню інфляції мають особливе значення.

     Жодна з відомих нині ринкових економічних  систем не функціонує стихійно. Всі вони являються об’єктами державного регулювання. При цьому напрямок й форми державного втручання зманюються відповідно до ситуації, що склалася у економічній системі.

     Маніпулювання податками й розмірами видатків бюджету, контроль за цінами є одними з головних інструментів, за допомогою яких уряд може сприяти подоланню інфляції.

      Сучасної  інфляції властивий ряд відмінних  рис: якщо раніш інфляція носила локальний характер, то зараз – повсюдний, всеохоплюючий; якщо раніш вона охоплювала більший і менший період, тобто мала періодичний характер, то зараз – хронічний; сучасна інфляція є під впливом не тільки грошових, але і не грошових факторів.

     В даній роботі розглядається явище  інфляції, а саме проблеми інфляції в Україні. Метою даної роботи є: розглянути явище інфляції і проблеми пов’язані з нею в Україні.

     Задачі можна сформулювати так:

     1. Розглянути явище інфляції, його  суть, причини, класифікацію.

     2. Проблеми пов’язані з нею в  Україні.

     3. Шляхи виходу з інфляції.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Інфляція як економічне явище.

     1.1. Сутність інфляції. Її форми прояву.

     Внутрішньо  властивим ринковій економіці явищем є інфляція. Цей термін походить від латинського "inflatio", що в перекладі означає "здуття, набухання".

     Ознаки  інфляції почали виявлятися із широким розповсюдженням грошей в економічному житті. За такими опосередкованими ознаками як стрімке зростання заробітної плати і цін є підстави стверджувати, що інфляція спостерігалась у Стародавній Греції (330 р. до н. е.) при завоюванні Олександром Великим Персії та в Стародавньому Римі (301р. до н. е.), коли Е. Діоклетіан встановив контроль за цінами на близько 1000 найменувань товарів.

     Як  правило, інфляційні процеси були безпосередньо  пов'язані з війнами або такими лихами, як епідемії, тривалі неврожаї, іншими стихійними лихами, що зумовлювало шокові зміни в чисельності населення.

     Але поява самого терміна "інфляція", як і теоретичне усвідомлення цього явища, відноситься до значно ближчих нашій історії часів. Остаточно цей термін був введений у науковий обіг з метою теоретичного відображення певного стану економіки після Другої світової війни.

     Найпоширенішим  є розуміння інфляції як такої  ситуації в економіці, за якої кількість  грошей в обігу перевищує потребу  в них, зумовлену грошовою оцінкою товарної маси. Наслідком такої невідповідності грошової маси сукупній ціні товарів є знецінення грошової одиниці й загальне підвищення цін на товари та послуги

     Але інфляцію не правомірно ототожнювати з простим підвищенням цін, що це складніше соціально-економічне явище. Досить сказати, що інфляція можлива і без зростання цін, якщо знецінення грошей набуває форми хронічного товарного дефіциту за фіксованих державою цін. У цьому разі грошова одиниця формально може не знецінюватися, зате знецінюються в цілому грошові доходи економічних суб’єктів через так звані “примусові” заощадження, оскільки вони не мають можливості витратити їх на купівлю дефіцитних товарів. Коли такі заощадження набувають великих розмірів, виникає так званий “інфляційний навіс”, під тиском якого держава планово підвищує ціни. Отже, і без явного зростання цін суспільство може пережити очевидні прояви і тяжкі наслідки інфляції, якщо порушується рівновага на ринках між товарним і грошовим обігом і знецінюються гроші у будь-якій формі.[14,c.14]

     Якщо  зростання цін є короткочасним, наприклад сезонним, і змінюється наступним їх зниженням, то інфляційних  наслідків воно не має.

     Не  зовсім коректно називати інфляцію і  процес тривалого підвищення цін, якщо воно досить повільне, мало помітне  в суспільному житті та дає можливість економічним суб’єктам легко компенсувати свої втрати від такого зростання цін підвищенням ефективності своєї діяльності. Це зовсім інше за своїми економічними і соціальними наслідками явище.

     Одні  економісти вважають, що тільки те зростання цін може розглядатися як інфляційне, яке спричинене надмірним випуском неповноцінних грошей. Визначаючи сутність інфляції, вони роблять наголос на переповненні каналів обігу паперовими грошима, на його розбуханні, а зростання цін розглядають як наслідок і прояв інфляції

     Слід  зазначити, що далеко не всяке зростання  цін є інфляційним. Якщо, наприклад, ціни на одні групи товарів чи послуг зростають і досить суттєво, але  на інші групи — зменшуються, так  що загальний рівень цін не змінюється, то таке зростання цін не є інфляційним. Зростання цін, зумовлене поліпшенням якості продукції, намаганнями позитивного впливу на стан довкілля (що вимагає зростання витрат), зміною соціальних пріоритетів тощо також не є інфляційним

     Інфляція  — це стійке і відчутне зростання рівня цін, яке виникло внаслідок того, що значна частина грошової маси виявилась не забезпеченою економічними благами.

     Не  слід ототожнювати інфляцію з грошовою емісією (законодавче обумовленим випуском додаткових грошей в обіг). Емісія грошей може мати як інфляційний, так і неінфляційний характер. Якщо, приміром, додатковий випуск грошей зумовлений зростанням реального обсягу національного виробництва або уповільненням руху грошей, то він не є інфляційним.

     Якщо  ж випуск грошей спрямований на покриття фінансування дефіциту державного бюджету чи зумовлений прагненнями уряду утримувати безробіття на рівні, нижчому за “природний” тощо, то емісія виступає як інфляційний чинник.

     Оскільки  інфляція виникає на грошовому ринку, то її корені необхідно шукати саме в деформації грошового обігу. Вона, зокрема, з'являється тоді, коли центральний (Національний) банк, що представляє державу, проводить помилкову грошову політику, вводячи в обіг надлишкову, тобто незабезпечену товарами масу грошей. 
 

     1.2. Причини інфляції. 

     Питання щодо причин інфляції є найбільш дискусійним  у проблемі інфляції. Це можна пояснити не тільки значною множинністю чинників, що спричинюють тиск на ціни, а й  досить складними і рі-знонапрямленими  соціально-економічними і політичними наслідками інфляції. Для одних економічних структур та соціальних груп інфляція може виявитися дуже "дохідною справою", а для інших - надто збитковою. Тому захисники інтересів перших шукатимуть об'єктивні причини інфляції, щоб виправдати інфляційну політику, а виразники інтересів других робитимуть наголос на свідомому розкручуванні інфляції у фіскальних цілях.

      Об'єктивне  з'ясування причин інфляції має важливе  значення для правильного розуміння  самої її сутності, а також для  розроблення ефективної антиінфляційної політики, яка повинна бути спрямована насамперед на подолання причин інфляції.