Основные направления исследований сексуального поведения

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Марта 2012 в 22:20, курсовая работа

Краткое описание

Біологічна сексологія розкриває багато фундаментальних передумов, детермінанти й компоненти сексуальної поведінки й мотивації на рівні індивіда, пари та популяції. Оскільки сексуальна поведінка не зводиться до репродуктивної біології і є поліфункціональною та багаторівневою, жодна біологічна дисципліна зокрема, ані всі вони разом узяті, не можуть претендувати на всебічне пояснення. Генетичні, нейрофізиологічні, психогормональні та інші спеціальнонаукові теорії й піходи

Файлы: 1 файл

kyrsach.doc

— 144.00 Кб (Скачать)

   Взагалі, соціокультурна ситуація сьогодення характеризується зниженням вікової межі сексуального дебюту та автономізацією підліткової сексуальності від зовнішніх форм контролю з боку батьків, школи, церкви та держави. Що стосується українських підлітків, то, за даними моніторингу 2001 р., 64 % респондентів віком від 10 до 17 років зазначили, що в них вже були статеві зносини. Найбільше активно практика статевих зносин починається у молодих людей віком від 18 до 22 років. Протягом цього періоду частка “сексуально досвідчених” зростає серед опитуваних респондентів до 71% [7].

   Але навіть з урахуванням того, що зниження вікового порогу початку практики сексуальних зносин є загальносвітовою тенденцією, той факт, що близько 11% опитаних розпочали сексуальне життя у віці 14 років, певною мірою насторожує, оскільки свідчить про поширену практику вступу до дорослого життя підлітків, які не готові до цього з точки зору соціального розвитку. До згаданих 11% слід додати також і ті 6%, котрі отримали перший сексуальний досвід у 11-13 років [7].

    На запитання, яке визначає основні мотиви вступу підлітків в дошлюбні сексуальні зносини, найчастішою відповіддю серед підлітків було – “кохання”. У дівчаток таких відповідей 61%, у юнаків – 41%. Перше місце у юнаків (99%) займає відповідь – “сильний сексуальний потяг”, “набуття досвіду” (35%). У дівчат – “цікавість” (26%), “прагнення утримати партнера” (25%). Аналіз відповідей дає можливість стверджувати, що мотивами вступу дівчат в статеві відносини є в першу чергу кохання до партнера та страх його втратити при довгому відкладенні статевої близькості. В обставинах еротизації суспільства за допомогою ЗМІ як референтної групи дівчата виявляються конформнішими: вони не здатні створювати опір і йдуть на поводу у зовнішніх обставин.

При порівнянні відповідей юнаків і дівчат було виділено дві групи мотивів: юнаки віддають перевагу – “сильному сексуальному потягу”, “набуттю досвіду”, “розвазі”, “самоствердженню”; дівчата ж, як вже вказувалося, – “коханню”. Серед мотивів початку статевого життя до шлюбу у дівчат відсутнє “самостверджування”, а у юнаків – “бажання створити сім’ю”.

   Серед відповідей дівчат виявився ще один мотив вступу в дошлюбні відносини в категорії “інший погляд”: “піти від батьків”, “через труднощі сімейної ситуації”. Вірогідно, дівчата не тільки не вирішують таким шляхом свої сімейні проблеми, але і набувають нових [7].

   Отримані результати підтверджують дані анкетування, проведеного українською дослідницею О.В. Сечейко серед українських підлітків, які дозволяють визначити, наскільки традиційні цінності характерні для сучасних підлітків (об’єм вибірки – 133 респонденти).

   Так, за висновками О.В. Сечейко, основною причиною інтимних відносин між чоловіком і жінкою більшість дівчат (82%) вважають перш за все почуття кохання до конкретної людини. З такою ж думкою погодилися 50% юнаків. Інші вважають, що домінуюча причина таких відносин або фізіологічна потреба (30%), або це взагалі засіб спілкування представників різної статі (20%).

Серед важливих причин, котрі обумовлюють перший статевий контакт, 38% юнаків і 13% дівчат назвали задоволення цікавості і бажання відчути нові відчуття; 20% і 12% відповідно виказали думку про те, що це може бути потреба організму в сексуальному розряді; 42% і 85% впевнені, що це повинно бути почуття кохання до певної людини.

   56% дівчат і 69% юнаків впевнені, що факт початку статевого життя засвідчить появу в їх житті близької, рідної людини. [8, C. 58] Це говорить про те, що сучасні підлітки відчувають власну відчуженість в референтній групі і суспільстві в цілому, для них характерно прагнення знайти близьку людину як фізично, так і морально.

   В низці причин, які можуть стати на заваді вступу до інтимного зв’язку, дівчата в першу чергу вказували на відсутність кохання, власні моральні принципи і громадську думку, а також почуття страху перед можливістю завагітніти або заразитися. Для більшості юнаків причиною може бути відчуття невпевненості в собі, сором’язливість, небезпека заразитися, а також відсутність коханки. До того ж, на думку 74% юнаків і 69% дівчат, відповідальність за можливі наслідки статевого контакту лежить на обох партнерах. Однак 21% дівчат відповіли, що за це повну відповідальність повинен нести юнак, і тільки 1% дівчат вважають, що тільки вони несуть відповідальність за своє здоров’я [8, C. 59].

   В минулому вивчення сексуальної поведінки часто будувалося навколо інститутів шлюбу та сім’ї, але й зараз порівняння шлюбної, дошлюбної і позашлюбної сексуальної активності залишилося суттєвим. Що стосується сімейних цінностей, то слід відмітити, те що зараз вони диференціюються: основними стають якісні показники суб’єктивного благополуччя. Якщо традиційний шлюб є досить жорстким соціальним інститутом, то сучасні партнерства і шлюби прагнуть до того, щоб бути “чистими”, самоцінними відносинами, які засновані на взаємному коханні і психологічній інтимності, незалежно від засобу їх соціального оформлення.

   Щоб з’ясувати повну картину сексуальної культури підлітків, слід звернути увагу на існування подвійного стандарту відношення до дошлюбних сексуальних зв’язків та відношення до цнотливості серед підлітків в сучасному соціокультурному просторі.

   Всі підлітки, як хлопчики, так і дівчата, в принципі притримуються “подвійного сексуального стандарту”, тобто відмінної сексуальної моралі для жінок і чоловіків, яка характеризується більшою терпимістю до сексуальної активності чоловіків. На запитання анкети: “Чи вважаєте Ви для себе обов’язковим дошлюбний сексуальний досвід?” відповіли позитивно 87% юнаків і лише 39% дівчаток. Не хотіли б мати такий досвід 11% юнаків і 32% дівчат. Інші не визначились. На запитання: “Чи хотіли б Ви, щоб Ваш майбутній шлюбний партнер мав сексуальний досвід до шлюбу?”, 71% дівчат відповіли позитивно, а 60% юнаків – негативно [9, С. 49].

   Таким чином, у питаннях дошлюбного досвіду юнаки визначились однозначно: вони хотіли б самі мати такий досвід, але негативно відносяться до досвідченості шлюбної партнерші. Підлітки-хлопчики відносяться до шлюбу як до події, яка має якісно змінити їх відносини з протилежною статтю, і тому пред’являють до майбутньої дружини досить високі вимоги. Дівчата досить часто змішують або чітко не диференціюють у своїй свідомості початок статевого життя і офіційне оформлення відносин. Існуюча раніше норма, за якою дівчина повинна була виходити заміж цнотливою, стримувала сексуальність жінок у визначених рамках.

   Старша молодь більш терпимо, ніж менша, відносяться до реальності сексуального життя. Соціальні установки молоді, яка має сексуальний досвід, відмінні від установок цнотливих підлітків. Перші більш відкриті стосовно сексуального життя і включають секс в цілісну систему міжособистісних відношень.

    Виявити, чи є цнотливість для сучасної молоді цінністю, дозволяють відповіді на запитання: “Як Ви вважаєте, що таке цнотливість?” [9, С. 53-54].

Цнотливість в свідомості молоді частіше за все пов’язана з жіночою сексуальністю, ніж із чоловічою. Причиною такого положення є, по-перше, те, що суспільство завжди прискіпливо слідкувало за дошлюбною поведінкою в першу чергу дівчат; по-друге, для дівчат цнотливість до шлюбу не так давно була безперечною цінністю (для чоловіків же недосвідченість вважалась недоліком, аніж достоїнством); по-третє, цнотливість у дівчат має анатомічне підтвердження. Так, 25% опитаних не розподіляли поняття “цнотливість” по статевій ознаці. Було виявлено, що юнаки надають більше значення фізичні стороні, а дівчата – духовній. В результаті аналізу відповідей були виявлені свого роду міфи, які існують в середовищі сучасних підлітків: міф про “неповноцінність” цнотливих підлітків; міф про те, що цнотливість – це доказ статевої неграмотності людини; міф про те, що це ознака дитячості. В протилежність тому існує міф, що цнотливість сама по собі майже містична цінність, незалежна від інших достоїнств особистості.

   На загальному фоні виділяються відповіді дівчат, згідно яким цнотливість – це достоїнство, яке пов’язане з певними властивостями характеру, вмінням протистояти тиску середовища, відстоювати свої погляди, незалежність від чужого впливу. Досить зріла свідомість вибору виявляється і у відповідях, які пов’язують поняття “цнотливості” з певною життєвою метою – очікуванням справжнього почуття.

   Наведені дані дозволяють досліднику виявити певний ціннісний абрис сексуальної культури підлітків. Другим кроком має стати визначення особливостей сексуальної поведінки підлітків. Важливо встановити значення постійності в інтимних відношеннях підлітків, наскільки діють на них сьогодні норми моногамії у сексуальних відносинах.

   За даними моніторингу 2001 року ми маємо наступний розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: “За Ваше життя скільки сексуальних партнерів ви мали?”: отже, одного партнера мають 29% підлітків, два – 17%; три – 12%; чотири – 9%, п’ять – 6%; шість і більше – 26%. На основі таких даних можливо зробити певні висновки з приводу сексуальної поведінки підлітків. Більший відсоток тих, хто віддає перевагу одному сексуальному партнеру, не свідчить про відсутність сексуальної розбещеності, про яку так популярно говорять сьогодні засоби масової інформації. Що стосується інших категорій респондентів, то, безперечно, подібний “сексуальний плюралізм” є особливо небезпечним за умов стрімкого поширення ВІЛ інфекції, що спостерігається протягом останніх років саме в Україні. Найбільш критичною в цьому плані є група респондентів, хто мав сексуальні зносини з двома партнерами і більше протягом останніх трьох місяців [7]. З іншого боку, дослідник має пам’ятати про існування певного соціального диморфізму, який притаманний підлітковій групі: нерідко вони можуть удавати «бажане за дійсне», тобто їх висловлювання можуть не співпадати з реаліями їхнього життя, а до публічної сфери (до якої відноситься і спілкування з інтерв’юером) підліток виносить неправдиві дані про власну інтимність.

   Дані дослідження свідчать про нерозбірливість щодо вибору партнерів серед наймолодших респондентів. Відсоток тих, що протягом останніх трьох місяців, мали зносини з 6-ма чи більш партнерами, найвищий серед 15-річних (6,5%), тоді як 18-річних респондентів у три рази менше. Можна вважати, що цей момент також деякою мірою підтверджує наш попередній висновок про надання респондентами не зовсім щирих відповідей.

   Однак ця невелика у середньому цифра не може вважатися підставою для припинення тривоги, оскільки сам факт наявності серед молодих українців таких, хто мав протягом останніх трьох місяців 6 і більше сексуальних партнерів, є надзвичайно небезпечним з огляду на перспективи поширення ВІЛ-інфекції та захворювань, що передаються статевим шляхом.

   За таких умов дуже гостро постає питання стосовно обізнаності молодих українців щодо засобів контрацепції та їх використання.

   Значний вплив на ціннісний, мотиваційний та поведінковий рівні індивідуальної сексуальної культури сучасних підлітків здійснюють ЗМІ.  Зараз вже неможливо уявити собі телебачення чи пресу без сексуальних тем. А в останні роки вплив ЗМІ значно зріс завдяки Інтернету, який відкрив значні нові можливості у світі людської сексуальності. Сьогодні Інтернет став важливою формою сексуального задоволення, особливо для тих людей, які по тим чи іншим причинам мають деякі труднощі в реалізації своїх еротичних бажань в реальному житті. Як і будь-яке нове явище, це загрожує певною небезпекою, перш за все можливість відриву від дійсності і виходу із реального життя в віртуальне.

   Мас-медіа створюють у масовій свідомості певні міфи, транслюють стереотипні сексуальні образи та зразки поведінки. Саме ЗМІ підтримують, культурно легалізують або, навпроти, трансформують сексуально-культурні норми та цінності. Так, українська дослідниця В.А. Суковата на прикладі аналізу гендерних стереотипів реклами зазначає, що вітчизняні мас-медіа орієнтовані на найбільш патріархальні зразки масової свідомості, апелюють до архаїчних комплексів та інстинктів, стереотипізують образ жінки як об’єкту купівлі-продажу та джерело сексуального задоволення: увага ЗМІ здебільшого спрямована на жінок-актрис, проституток або жертв криміналу.

    Подібні тенденції у соціокультурному середовищі не можуть не вплинути на особливості сексуальної культури молоді. Дослідники визначають, що сексуальна культура в сучасному світі має певні підґрунтя для диференціації. Так, вивчаючи сексуальні практики молоді на пострадянському просторі, соціологи зазначили існування культурного розриву між центром і периферією: «центри», як правило, характеризуються толерантністю та різномаїттям сексуальних практик; «периферії» притаманні патріархальні цінності та агресивна маскулінність.

   У аспекті виявлення нормативних основ сексуальної культури потребує уваги питання про гомосексуальні стосунки та відношення до них суспільства. Слід відмітити, що відношення до гомосексуальності у підлітків з часом постійно змінювалось: від міфів до розуміння. Лібералізація суспільної моралі полегшує юним геям та лесбіянкам прийняття себе. Але навіть у самих найкращих умовах цей процес зіставлений з соціально-психологічними труднощами, що викликає почуття самотності, депресії, а також збільшену схильність до самогубства.

   В силу експериментальності підліткового періоду гомосексуальні практики, фантазії і сумніви щодо визначення своєї сексуальної орієнтації досить широко розповсюджені серед підлітків. І разом з тим лише у незначної частини підлітків дійсно формуються сексуальні ідентичності геїв та лесбіянок. Але навіть ті підлітки, які охоче сексуально експериментують з однолітками своєї статі, не здатні ідентифікувати себе в якості геїв або лесбіянок.

   За даними моніторингу 2001 року, серед українських підлітків гомосексуальні контакти мали 3,2% респондентів; 96,4% не мали таких контактів; 0,4% не змогли відповісти на запитання “Чи доводилось вам мати сексуальні контакти з партнерами тієї ж статі, що й ви?” [7].

   Слід зазначити, що представників гомосексуальних стосунків (між чоловіками) серед респондентів виявилось в 2,5% рази менше, ніж прибічниць так званого “лесбійського кохання” – відповідно 2 і 5%. Але дана інформація не може вважатися абсолютно адекватною, оскільки, як відомо, серед чоловіків зізнання у подібній практиці вважається більш ганебною справою, ніж серед жінок. Сексуальні ж установки дівчат більш схильні до впливу соціальних і батьківських установок, визначну роль у формуванні їх сексуальних норм відіграє почуття кохання.

Информация о работе Основные направления исследований сексуального поведения