Специфіка впливу типів темпераменту на навчальну діяльність учнів середньої школи

Індивідуальною своєрідністю характеризується й увага. Різної є  стійкість уваги, міра її концентрації, зосередженості на визначеному об'єкті, стомлюваності, здатності до переключення уваги з одного предмета на іншій.

Індивідуальні розходження  пам'яті стосуються насамперед способів запам'ятовування, його швидкості, точності і міцності. Одні учні краще запам'ятовують предмети, картини, обличчя, кольори (образна пам'ять), інші – слова (вербальна пам'ять). Крім того, одні краще запам'ятовують те, що сприймається зрительно, інші те, що на слух або за допомогою рухових відчуттів.

Індивідуальними якостями мислення є його самостійність, критичність, швидкість, глибина розуміння ученого матеріалу. Вони проявляються в тім, як учні вміють ілюструвати закономірності прикладами, якими способами користуються при рішенні різних задач, як швидко усвідомлюють у них нове, у якому ступені опираються при цьому на засвоєне раніше.

Навчальна діяльність учнів, засвоєння ними знань, здійснюється за допомогою різних дій і операцій, що визначаються конкретними навчальними  завданнями. Це розумові, мнемичні, перцептивні, практичні дії. Учні розрізняються і по багатству і розмаїтості дій і операцій, який вони володіють. Обмежена їхня кількість обумовлює шаблонність, скутість думки, тоді як їхнє багатство виявляється в гнучкості думки, наявності елементів творчості в широкій варіативності оволодіння навчальним матеріалом.

Індивідуальні особливості  пізнавальних процесів, прийомів навчальної діяльності, умінь учитися входять  у структуру здібностей і також  накладають на них відбиток індивідуальної своєрідності.

Діяльність учнів спрямована головним чином на навчання. Але  учаться вони неоднаково, і причиною цього є їхнє відношення до навчання. Розрізняють такі види відносини до навчання:

- усвідомлене і відповідальне,  котре супроводжується вираженим  інтересом до навчання;

- старанне відношення, хоча без яскраво вираженого  інтересу;

- позитивне, але хитливе  відношення;

- безтурботне;

- негативне відношення.

Спрямованість особистості  учня виявляється у відношенні до навчання й у мотивах і цілях, що його визначають. З мотивами навчання тісно зв'язані інтереси, що являють  собою складну форму виборчої спрямованості особистості на визначені об'єкти, у якій своєрідно сполучаться пізнавальні, емоційні і вольові її риси. Індивідуальні розходження інтересів проявляються в їх втриманні, тобто спрямованості на визначені навчальні предмети, їхньої стійкості, глибині, широті і дієвості.

Життєві цілі, ідеали, що, як і потреби й інтереси, характеризують спрямованість особистості що учиться, також тісно зв'язані з їх навчальної діяльністю. Життєві цілі, що ставить перед собою учащайся, ідеали, якими він керується, впливають на його загальне відношення до навчання.  

2.3. Індивідуальні відмінності в розумовій діяльності

 

Як показали дослідження  Е.А.Климова, індивідуальний стиль діяльності людини являє собою сплав нейродинамичних властивостей, що складають «ядро» індивідуальності, і сформованих на їхній основі якостей як визначеного роду надбудову [7].

Серед особливостей, що складають  «ядро» індивідуального стилю, можна  виділити властивості нервової системи (рухливість, інертність), благоприятствующие успіхові в деяких видах діяльності або           протидіючому успіхові. Однак у реальному досвіді в людини розвиваються компенсаторні механізми, що входять важливими компонентами в індивідуальний стиль діяльності, завдяки яким людина виявляється здатним переборювати утруднення у виконуваній роботі.

Якщо розглядати розумову діяльність як процес рішення задач, то можна виділити два рівні індивідуальних особливостей:

1. Індивідуальні особливості, зв'язані з характером ухвалення рішення. Вони виявляються як «гнучкість – інертність» розумових дій, «імпульсивність – обережність» у висуванні гіпотез, у побудові висновків. Ці особливості в більшій мері обумовлені природними, нейродинамічними властивостями людини.
2. Названі властивості у свою чергу є елементами більш складної структури, яку можна охарактеризувати як стиль розумової діяльності.

«Імпульсивність – обережність» у прийнятті рішень. Одні люди намагаються  заздалегідь передбачити усі  варіанти рішень, уникнути можливих помилок  і невдач, ретельно і детально спланувати свої дії. Інші, навпаки, без особливої підготовки приймають який-небудь з варіантів рішення, роблять досить ризиковані проби, змело будують висновки і припущення і, лише зустрівши з невдачею, починають постфактум коректувати свої первісні програми.

Гнучкість способів дій. Мова йде про зміну колишніх способів дії, про зміну старих гіпотез  і планів, якщо вони перестають відповідати  реально змінилися умовам діяльності.

На процес розумової  діяльності впливає не тільки позиція                особистості, її ціннісні орієнтації й установки. Б.Г. Ананьєв і інші співробітники під його керівництвом установили, що одним людям                    дуже дорого обходяться інтелектуальні зусилля: спостерігаються – у порівнянні з нормою – великі зміни кров'яного тиску, пульсу,                        процесу обміну. Інші ж дають дуже  мале відхилення показників від                    норми по основних життєвих функціях. Характерно, що немає                        прямій залежності між успішністю рішення і «ціною» інтелектуального зусилля.

У процесі розумової  діяльності відбуваються визначені  зрушення                   в емоційній сфері. Протягом усього розумового акта людина оцінює                    свої результати, проби, і ці оцінки завжди емоційно значимі для            особистості.

Розуміння людиною своєї  власної індивідуальності, свого                 характеру, своїх можливостей, достоїнств і недоліків лежить в основі свідомого і цілеспрямованого керування людиною своєю власною           діяльністю. Знаючи свої можливості, він виявляється здатним              відшукувати найбільш оптимальні для себе шляхи й умови діяльності, визначати ті з її областей, у яких він може найбільше повно розкривати свої сили. Ясно, що розвиток можливостей і подолання недоліків значною мірою обумовлене тим, наскільки добре людина знає, у чому саме він сильний, а в чому — немає.

Рівень самоосвіти помітно змінює характер самооцінки: з підвищенням рівня утворення самооцінка людиною характеру своєї діяльності стає усе більш адекватною.

Характер і особливості свого мислення, його можливості багатьма людьми оцінюються неадекватно, а якщо людина не може адекватно оцінити своїх можливостей, він не в змозі і вибрати для себе найбільш зручний темп і стиль роботи [12].

Ті учні, що завищують  оцінку своїх можливостей і не реагують навіть на невдачі, що зустрічаються, звичайно відносяться до імпульсивного типу. Навпроти, учні, що характеризуються обережним типом пошуку, дуже чуттєві до невдач, а попередні успіхи не завжди мотивують їхній перехід до задач підвищених труднощів.

Таким чином, мотивація  є головний фактор, що визначає загальну активність і спрямованість розумової  діяльності. Однак в одних                      людей виявляється більш вираженої позитивна мотивація, тобто висока чутливість до успіху, удачі, орієнтування на цей успіх при відносній байдужності до окремих невдач, що завжди можуть зустрічатися в                 процесі рішення. Навпроти, інші люди більш чуттєві до невдачі, вони намагаються заздалегідь уникнути їх і звичайно не можуть наважитися                  на якусь справу, поки залишається хоч найменша можливість невдачі.               Така виражена негативна мотивація дає можливість зрозуміти, чому в коливних, нерішучих людей орієнтована, підготовча фаза діяльності          звичайно буває досить тривалої і навіть розтягнутої, у той час як в імпульсивних людей, не особливо чуттєвих до тимчасових невдач, контроль здійснюється по ходу дій.

Таким чином, оцінка своїх  можливостей - упевнена або менш рішуча - істотно зв'язана з імпульсивністю або обережністю в побудові задумів,          планів і гіпотез. Ступінь стійкості (або, навпаки, емоційної лабільності) виникаючих у людини намірів і установок виявляється в надмірній             емоційній реактивності людини, у неадекватному реагуванні на                  незначні подразники, коли спостерігається своєрідний «перехлест» емоцій, часті спади настрою кількаразове повернення до переживання того, що уже відбулося.

 

 

 

3. ДОСЛІДЖЕННЯ ВпливУ типів темпераменту  на навчальну діяльність УЧНІВ

 

3.1. Програма  дослідження

 

За допомогою теоретичного аналізу психологічної  літератури нами складена програма дослідження.

1 етап. Опитування досліджуваних  з метою вивчення індивідуально-психологічних рис особистості для діагностики ступеня виразності властивостей, висунутих як істотні компоненти особистості: нейротизму, екстраверсії, інтроверсії і психотизму.

2 етап. Дослідження успішності у навчанні учнів за допомогою обробки шкільних відомостей.

3 етап. Проведення бінарної кореляції з метою виявлення залежності рівнів навчання від типів темпераменту

Практична основа дослідження  – це учні 7-А та 7-Б класів ЗОШ №1, кількістю 34 чоловіка.

Об'єкт дослідження:  особливості темпераменту школярів.

Предмет дослідження: специфіка впливу типів темпераменту на навчальну діяльність учнів.

Мета роботи: виявити особливості темпераменту школярів та дослідити вплив типів темпераменту на навчальну діяльність учнів.

Методи роботи:

• теоретичні: аналіз наукової літератури з проблем визначення типів темпераменту;
• емпіричні: методика дослідження типів темпераменту (Г. Айзенк), вивчення та обробка шкільних відомостей, кореляція бінарних даних (А.Д. Наследов «Математичні методи психологічного дослідження»).

Гіпотеза роботи: тип темпераменту впливає на рівень успішності школярів.

1. Методика Г. Айзенка призначена для вивчення індивідуально-психологічних рис особистості з метою діагностики ступеня виразності властивостей, висунутих як істотні компоненти особистості: нейротизму, екстраверсії, інтроверсії і психотизму.

Опитувальник Г.Ю. Айзенка містить 57 питань, на які випробуваний повинний відповісти «так» або «ні». Час відповідей не обмежується, хоча затягувати процедуру обстеження не рекомендується.

Питання методика Г. Айзенка  направлені на виявлення: 1)  24 питання  на виявлення екстраверсії – інтроверсії; 2) 24 питання на оцінку емоційної стабільності – нестабільності (нейротизма); 3) 9 питань (контрольна група питань) направлені на оцінку щирості випробуваного

Отримані результати відповідей зіставляються з «ключем». За відповідь, що відповідає ключеві, привласнюється 1 бал, за невідповідний ключеві — 0 балів. Отримані бали складаються.

2. Для з’ясування успішності у навчанні досліджуємих учнів вивчалися шкільні відомості респондентів. Для отримання середнього балу успішності у навчанні досліджуємих, оцінки кожного учня за півріччя складались а потім ділилися на кількість предметів, які вивчаються у 7 класі.

3. Для виявлення впливу типів темпераменту на навчальну діяльність учнів проводилась бінарна кореляція (А.Д. Наследов «Математичні методи психологічного дослідження»)

 

3.2. Аналіз отриманих  результатів

 

На першому етапі  дослідження нами було проведене анкетування учнів для з'ясування того, який тип темпераменту в кожного з них переважає. Для цього ми використовували методику Г. Айзенка.

У дослідженні взяло  участь 34 учня. Оскільки троє з досліджуваних мають за «шкалою щирості» суму 6 балів, що показує їх необ’єктивність, то для інтерпретації даних вивчення темпераменту їх відповідь не враховувалась.

Отримані відповіді  заносилися в бланк відповідей для                     випробуваних.

Використовуючи дані обстеження за шкалами екстраверсія – інтроверсія і нейротизм – стабільність нами були виведені показники темпераменту особистості (по кваліфікації І.П. Павлова: сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік). Як правило, слід говорити про переважання тих або інших              рис темпераменту, оскільки в житті в чистому вигляді вони зустрічаються рідко.

У даному  класі:

51,5% (16 школярів) є екстравертами, з них 35,4% (11 школярів) відносяться до холеричного темпераменту, що характеризується емоційною нестійкістю, а 16,1 % (5 школярів) – сангвініки, з емоційною стабільністю;

29% (9 учнів) є амбівертами, з них 16,1% (5 учнів) з емоційною нестабільністю, і 12,9% (4 учнів) - емоційно стійких.

19,5% (6 учнів) виявились інтровертами, усі меланхолічного темпераменту, з емоційною нестійкістю.

У даних класах 32,2 % (10 учнів) є холериками, 19,5% (6 учнів) - меланхоліки, сангвініками є 25,7% (8 учнів). Флегматиків у даній групі – 22,5% (7 учня).

 На другому етапі, для з’ясування успішності у навчанні досліджуємих учнів вивчалися шкільні відомості респондентів. Для отримання середнього балу успішності у навчанні досліджуємих, оцінки кожного учня за півріччя складались а потім ділилися на кількість предметів, які вивчаються у сьомих класах (20 предметів).

Результати обробки  шкільних відомостей та тип темпераменту кожного з учнів ми вивели у таблицю 3.1.

На завершальному етапі  дослідження для виявлення впливу типів темпераменту на навчальну діяльність учнів ми використовували метод бінарної кореляції.

 

Таблиця 3.1.

Тип темпераменту та рівень спішності у навчанні

№	Учень	Тип темпераменту	Середній бал  встигаємості		Рівень успішності
	Максим Б.	Холерик	≈6		Невстигаючий
	Олена В.	Сангвінік	≈8		Встигаючий
	Світлана В.	Сангвінік	≈5		Невстигаючий
	Олена Г.	Холерик	≈7		Встигаючий
	Дмитро Ж.	Флегматик	≈8		Встигаючий
	Олексій К.	Флегматик	≈4		Невстигаючий
	Катерина К.	Сангвінік	≈9		Встигаючий
	Аліна К.	Холерик	≈5		Невстигаючий
	Богдана К.	Меланхолік	≈6		Невстигаючий
	Поліна К.	Сангвінік	≈9		Встигаючий
	Настя М.	Холерик	≈8		Встигаючий
	Олександр М.	Холерик	≈5		Невстигаючий
	Віктор М.	Холерик	≈5		Невстигаючий
	Олексій М.	Флегматик	≈8		Встигаючий
	Андрій Н.	Меланхолік	≈6		Невстигаючий
	Олена Н.	Флегматик	≈7		Встигаючий
	Людмила Н.	Холерик	≈5		Невстигаючий
	Тетяна Н.	Сангвінік	≈7		Встигаючий
	Світлана О.	Меланхолік	≈5		Невстигаючий
	Дар’я О.	Холерик	≈6		Невстигаючий
	Павло П.	Меланхолік	≈8		Встигаючий
	Катерина Р.	Флегматик	≈10		Встигаючий
	Ольга С.	Меланхолік	≈6	Невстигаючий
	Марина Т.	Холерик	≈9	Встигаючий
	Дмитро С.	Флегматик	≈4	Невстигаючий
	Юлія Т.	Флегматик	≈8	Встигаючий
	Олександра Т.	Сангвінік	≈6	Невстигаючий
	Лера Т.	Сангвінік	≈9	Встигаючий
	Іра У.	Холерик	≈8	Встигаючий
	Денис Ф.	Сангвінік	≈9	Встигаючий
	Олексій Ч.	Меланхолік	≈7	Встигаючий