Специфіка професійної діяльності соціальних працівників в релігійних общинах

На даному етапі дослідження ми мали на меті визначити рівень сформованості  духовно-моральних якостей молодших школярів, виявити недоліки в роботі вчителів із цієї проблеми, а також  намітити шляхи впровадження нашої  методики в життя.

Визначення  стану сформованості духовно-моральних  якостей школярів проводилось за допомогою таких діагностичних  методів:

1. Вивчення ефективності навчально-виховної роботи на основі розроблених методик для учнів.
2. Бесід із вчителями, під час яких вивчалось їх ставлення до організації навчально-виховної роботи з учнями.
3. Відвідувань уроків, виховних заходів, класних годин, батьківських зборів, занять гуртків тощо.
4. Діагностики основних проблем формування духовно-моральних якостей учнів.

Основною  формою виявлення рівня сформованості  духовно-моральних якостей було обрано тест як експериментальну методику, що має наступні переваги: достатня об’єктивність результатів; широкі можливості для кількісних оцінок і  математичної обробки інформації; незалежність від суб’єктивних факторів експериментатора.

Однак, усвідомлюючи обмеженість тесту як методу, що не враховує багатьох індивідуальних особливостей учня і педагога, рівнів їх творчих навичок тощо, ми вважали  за доцільне включити разом із перерахованими методами в констатувальний експеримент: анкетування, вивчення навчальних програм, різних видів учбової практики, планів виховної роботи вчителів загальноосвітньої школи, педагогічне спостереження, методики для вивчення вихованості учнів, методи експертної оцінки педагогів та самооцінки учнів, аналіз, узагальнення.

Окрім цього, було проаналізовано середовище, у  якому зростають сучасні діти.

Сім’я. Сьогодні, як це не прикро, сімейне життя змінюється далеко не в кращу сторону. Зростає  кількість неповних, неблагополучних  та зовні благополучних сімей. Розлучення стало звичною справою – якщо 25 років назад розпадався лише кожен  сотий шлюб, то на сьогодні – кожен  восьмий. Від цього страждають насамперед діти.

Але якщо навіть батьки і живуть разом, то у звичайній  середньостатистичній сім’ї працюють і тато, і мама. У такій ситуації на виховання дитини не вистачає часу, вона належить сама собі [70].

Засоби масової  інформації. Якщо проаналізувати сучасні  дитячі передачі, фільми і мультфільми, то можна побачити, що більшість  з них (особливо зарубіжні) несуть в  собі відверте або завуальоване насилля, немає виховного моменту, моралі, чогось повчального. Не дивно, що в Україні  є досить поширеними дитяче насилля  та жорстокість. Дійсно добрих, повчальних мультфільмів все меншає.

Окрім цього, до десятої години вечора часто можна  побачити на головних телеканалах країни передачі і фільми, взагалі не призначені для дитячих очей. А не слід забувати, що на данному етапі дитина проводить досить-таки багато часу біля телевізора, особливо якщо батьки, як завжди, зайняті своїми справами.

Щоб виявити  рівень сформованості духовно-моральних  якостей школярів, було здійснено  анкетування (див. додаток 2).

Дані констатувального експерименту дають змогу розподілити учнів, які брали у ньому участь, на 3 групи за критеріями:

- розуміння  суті добра і зла;

- прагнення  допомогти слабшому;

- загальна  культура поведінки (привітність  чи грубість);

- виконання  найпростіших норм моралі по  відношенню до людей і оточуючого  середовища;

- почуттєво-емоційна  реакція на несправедливість  і навпаки;

- наявність  інтересу і співчуття до проблем  близьких і друзів;

- вміння ділитися, співпереживати.

Як з’ясувалося  у процесі опрацювання результатів, констатувальний експеримент виявив 3 рівні сформованості духовно-моральних якостей молодших школярів.

Високий рівень мають респонденти, що розуміють  суть духовно-моральних категорій  добра і зла і відповідних  їм почуттів та емоцій; уміють визначати  та порівнювати добре і погане, щире і нещире, давати словесну характеристику своїм почуттям і мотивувати свої вчинки. Це діти, які завжди допомагають  товаришам, батькам, людям похилого віку, вміють співчувати і співпереживати. Учні відвідують гуртки, беруть активну  участь у шкільних виховних заходах  та гуртковій роботі.

Середній  рівень – діти мають достатній  рівень знань про норми моралі і виконують їх, інколи відвідують гуртки, проявляють малу активність до участі в шкільних виховних заходах. Учні не завжди адекватно розрізняють  добре і погане; не завжди прийдуть на допомогу, нечітко мотивують свої вчинки. Для того, щоб ці діти почали співпереживати або допомагати, їи необхідний невеличкий «поштовх» у вигляді нагадування.

Низький рівень характерний для учнів низьким  рівнем розуміння доброго і поганого; вони не вміють співчувати і допомагати іншим, не виконують норми моралі. Ці діти здебільшого грубі і непривітні, мають мало друзів. Вони не відвідують гуртки, не ходять на масові свята тощо.

Програма  констатуючого експерименту передбачала  визначення ефективності виховного  процесу в початкових класах щодо виховання духовно-моральних якостей  дітей; з'ясування умов використання казок, навчально-пізнавальної гри у виховній роботі; здійснення діагностики духовно-моральних якостей згідно з визначеними критеріями та показниками.

Бесіди з  учителями початкових класів та батьками учнів засвідчили, що завдання виховання  духовно-моральних якостей дітей  усвідомлюється недостатньо як батьками, так і вчителями. Головна увага  вчителів спрямована на розвиток техніки  читання і розуміння учнями змісту прочитаних творів (у школах нового типу дітей привчають звертати увагу  на свій зовнішній вигляд, поведінку). Спостереження, проведені на уроках читання, і бесіди з учителями  засвідчили, що казку та гру іноді  використовують у роботі з молодшими  школярами. Проте, в цій роботі ми не виявили цілеспрямованості в  ознайомленні з казкою, оскільки вчителі  проводять здебільшого ознайомлення дітей з сюжетом казки формально, використовуючи методи аналізу та пояснення  сюжету, але не звертаючи уваги  на почуття героїв казки та вихованців.

Діагностика молодших школярів проводилася на контрольних  заняттях з допомогою розроблених  нами методик «Пошук – відчуття», «Телеміст», «Нескінчена казка», «Ми  живемо у казці…», «Відгадай почуття  героя…», а також бесід, малюнків, ліплення, аплікацій, використовуючи методи вивчення продуктів самостійної  дитячої творчості, думки компетентних осіб, аналіз спеціальних ситуацій. Застосовували також методики «Неіснуюча тварина» і «Радощі та засмучення» (Т. Гавриличева), модифіковані нами у відповідності із завданнями дослідження. Нами використані, в основному, казки про тварин, оскільки, як показали бесіди з дітьми, вони їм більше подобаються. Більшість молодших школярів емоційно, зацікавлено реагують на казковий сюжет та зазнають сильного враження від подій у творі. Емоційно-емпатична реакція дітей на конфлікт казки інстинктивна, але слабко усвідомлена, вони утруднюються передати словами свої переживання. Емпатійні почуття молодших школярів залежать від їхніх індивідуальних характеристик.

Таблиця 2.1.

Результати  усвідомлення змісту моральних понять школярами

Рівень	Характеристика відповіді	Кількість балів	% від загальн. кількості	кількість учнів
Високий	Повна правильна	П’ять	10,4%	10
Середній	Правильна неповна	Чотири	36,4%	19
Низький	Частково правильна	Три	51,2%	39

 

У процесі  опрацювання матеріалів за кожен  із показників учень одержував від 3 до 12 балів: 3-6 балів – низький  рівень; 7-9 балів – середній рівень; 10-12 балів – високий рівень (див. додаток 1)

Проаналізувавши відповіді дітей за анкетою, отримали результати, що представлені нижче  в таблиці.

Таблиця 2.2.

Рівні сформованості  духовно-моральних якостей у молодших школярів

Рівні сформованості  дух.-мор. якостей	Кількість дітей	Відсоток від загальної кількості
низький	3	4 %
середній	62	85 %
високий	8	11 %
Всього:	73	100 %

 

Отож, можемо побачити, що значна кількість дітей  має середній рівень сформованості  духовно-моральних якостей. Також  вдалося з’ясувати, що дуже мала частка дітей приймає участь у групових формах позакласної виховної роботи (близько 10%), не користуються популярністю гуртки (їх відвідує лише близько 46% дітей). Щоб з’ясувати причину цього  прикрого явища, з учнями третіх-четвертих  класів було проведено бесіди «Мої захоплення» та «Чим я планую займатися  на зимових канікулах». Як виявилось, сучасні діти мають не досить широке коло інтересів: 63% опитуваних захоплюються комп’ютерними іграми, 13% (в основному  дівчата) – танцями, співом, 9% - спортом, 15% взагалі не змогли точно визначитись  з відповіддю. На запитання ж, яким чином планують проводити зимові канікули, основна частина дітей відповіла, що проведе їх вдома, гратиме з друзями або дивитиметься телевізор.

Лише невелика частка дітей має змогу відвідати  якісь культурні заходи (похід  в театр, поїздку на відпочинок), окрім «Новорічного вогника» в школі.

 

3.2. Результати експериментального дослідження

Процес формування духовно-моральних якостей не можна  розглядати окремо від морального розвитку особистості як діалектичного процесу  боротьби внутрішніх і зовнішніх  протиріч, які впливають на зміни  у поведінці та свідомості особистості.

Діяльність  розглядаємо як пізнавальну, творчу, морально-практичну.

Пізнавальна діяльність – ситуація (процес), при  якому суб’єкт отримує інформацію про об’єкт, який може виступати  природою, суспільством, людиною чи особистістю [2:253].

Мотивація моральної  діяльності розглядається як система  моральних спонукань особистості, різних за своєю суспільною цінністю, як процес ціннісного вибору найбільш значущих мотивів. Можна виокремити таке явище, як ситуативну поведінку, тобто  розбіжність між ціннісними установками  і конкретними мотивами. Це випадки, коли особистість намагається замаскувати  справжні мотиви під моральні цінності.

Проаналізувавши роботу учнів на всіх етапах та результати анкетування,були підведені підсумки і в середньому отримали, що високий  рівень мають 29 учнів (48,3%), середній – 20 дітей (33,3%) та низький – 11 учнів (18,3%).

Результати  формуючого експерименту представлені у діаграмі №2.1.

Як  видно, рівень розвитку духовно-моральних  якостей молодших школярів покращився, що дає змогу використовувати  розроблену систему занять з розвитку духовно-моральних якостей дітей  молодшого шкільного віку у позакласній  роботі

Рисунок 2.1 Динаміка змін у рівнях сформованості духовно-моральних якостей молодших школярів за результатами формуючого експерименту

 

Експериментальна  робота засвідчила, що діти молодшого  шкільного віку реагують на моральний  імпульс казки, якщо його різнопланово осмислити та обіграти. Окремим учням (холерикам-екстравертам, сангвінікам-екстравертам) не терпілося дізнатися закінчення казки або гри. Найпомітніше реагували  на моральний імпульс холерики. Інтроверти (особливо флегматики і меланхоліки) були уважними, але зовнішньої реакції  не спостерігалося. Найглибші почуття  зазнали меланхоліки: вони не відразу  сприймали щасливий фінал казки, продовжуючи співпереживати позитивним героям.

Нами враховувалися  індивідуальні особливості дітей: «активізували» флегматиків, «стримували» холериків, спокійно і лагідно роз'яснювали меланхолікам ситуацію, що вразила їх, акцентуючи увагу на гарному завершенні казки. За результатами нашого дослідження, молодшим школярам було важко словесно передати свої почуття, переживання (понятійний критерій). Щоб допомогти їм у цьому, ми розробили «Абетку знаків, у яких проявляються почуття» (оформлену в кольоровому зображенні), вона містить у собі 14 знаків. Учням пропонувалося обрати картки, що відповідають їхнім почуттям (метод вибору підхожого знаку). Наочно-дидактичний засіб значно сприяв формуванню моральної свідомості школярів.

Рівень сформованості  духовно-моральних якостей дітей  зріс. Кількість дітей з високим  рівнем сформованості духовно-моральних  якостей збільшився майже в два  рази. Зменшилась кількість дітей  з низьким рівнем сформованості  духовно-моральних якостей, з чого можемо зробити висновок про ефективність запропонованої методики.

Експериментальне  дослідження підтвердило, що позакласна робота в школі має великий  вплив на формування духовно-моральних  якостей молодших школярів. Аналіз результатів формувального експерименту дає змогу зробити висновок про  те, що запропонована експериментальна методика формування духовно-моральних  якостей молодших школярів у позакласній  роботі дає позитивні результати. Значно зріс рівень знань учнів про  моральні норми, розуміння сутності моральних категорій і відповідних  їм почуттів. Значно розширився словниковий  діапазон духовно-моральних якостей.