Особливості уваги дітей старшого дошкільного віку та шляхи і методи її розвитку

Дошкільний і молодший шкільний вік сприятливий для розвитку уваги. Без достатньої сформованості цієї психічної функції процес навчання неможливий. На уроці вчитель привертає увагу учнів до учбового матеріалу, намагаючись утримати її тривалий час, переключаючи з одного виду роботи на іншу. В порівнянні з дошкільнятами молодші школярі набагато уважніші. Вони здатні концентрувати увагу на нецікавих діях, але у них домінує мимовільна увага. Для цих дітей зовнішні враження - сильний відволікаючий фактор, їм важко зосередитись на незрозумілому складному матеріалі. Увага молодших школярів характеризується невеликим об'ємом, малою стійкістю, вони можуть зосереджено займатися однією справою 10-20 хвилин. Увага таких дітей достатньо розвинута, але через відсутність необхідної спрямованості вони складають враження розсіяних. Неуважні молодші школярі сильно відволікаються, погано концентрують увагу, для них характерна нестійка увага, що в значній мірі впливає на результати навчання. Психологу постійно приходиться вислуховувати скарги вчителів та батьків на те, що діти даного віку відволікаються на заняттях, є неуважними та незібраними.

Найбільш часто ці скарги відносяться до дітей 6-7 років. Їхня увага дійсно ще слабо організована, має невеликий об'єм, погано розподіляється, нестійка, що пояснюється недостатньою зрілістю нейрофізіологічних механізмів, які забезпечують процеси уваги. У віці 6-7 років в розвитку уваги відбуваються суттєві зміни, іде інтенсивний розвиток всіх її властивостей: особливо різко (в 2,1 рази) збільшується об'єм уваги, підвищується її стійкість, розвивається вміння переключення і розподілу. Добре розвинуті властивості уваги і її організованість є факторами, які безпосередньо визначають успішність навчання в молодшому шкільному віці. Як правило, діти, які краще навчаються, мають кращі показники розвитку уваги. Складність полягає в тому, що різні властивості уваги розвиваються не в однаковій мірі. Найбільш піддається впливу об'єм уваги, він індивідуальний, одночасно властивості розподілу і стійкості можна і потрібно тренувати, щоб запобігти їхньому стихійному розвитку. Успіх тренування уваги в значній мірі визначається індивідуально-типологічними особливостями.

Виявлено, що різні поєднання  властивостей нервової системи можуть сприяти, або навпаки заважають  оптимальному розвитку характеристик  уваги. Люди з сильною і рухомою  нервовою системою мають стійку увагу, яка легко переключається. Для  осіб з інертною і слабкою нервовою системою характерна нестійка увага, яка  погано розподіляється і переключається.

 

3. Увага в структурі учбової і виховної діяльності

Розвиток уваги у дітей  проходить поступово.

 Увага дітей - обов'язкова і необхідна умова для успішної учбової роботи. Основні засоби збудження уваги дітей - динамічне ведення занять із застосуванням різноманітних прийомів організації активності дітей, чіткий і ясний виклад матеріалу. Необхідне перемикання уваги з одного виду діяльності на іншій, усунення відволікаючих подразників, окрім цього, поступове формування здатності протистояти їм, боротися з відволікаючими чинниками. Інакше, якщо учень не здібний до перенесення уваги, він перетвориться в ніжну істоту із стійкою звичкою працювати тільки в абсолютній тиші.

Без виховання уваги неможливо  успішно здійснювати учбовий  процес, з цього починаються перші  кроки навчання. Невміння бути уважним, невміння зосереджено працювати  є однією з істотних причин того, що люди погано працюють, а причина цього у свою чергу знаходиться в тому, що вчитель своєчасно не навчив їх бути уважними.

Велике значення у вихованні  уваги має наочність. Наочність  дає ясність сприйняття, викликає і підтримує увагу, полегшує таким, що вчиться розуміння матеріалу, що вивчається, і тому сприяє міцному  і глибокому засвоєнню знань. Використовують набори різних наочних і сюжетних картинок в роботі по розвитку мови [16].

Подальший розвиток мимовільної  уваги пов'язаний із збагаченням  інтересів. У міру того як розширюються інтереси дитини, його увага приковується до ширшого кола предметів і явищ. Дитина може досить значний час розглядати іграшку, картинки, слухати вірші і казки, стежити за мовою тих, хто оточує і своєю власною. Виконання дітьми ряду доручень, покладених на них обов'язків в дитячому саду і вдома, привчає дітей звертати увагу на необхідність досягнення тієї або іншої мети, виконання вказівок і вимог дорослих. Все це приводить до розвитку довільної уваги [14].

До кінця дошкільного  віку увага піднімається на вищий  ступінь свого розвитку. Це пов'язано  з появою нових інтересів, розширенням  кругозору, входженням дитини в умови  життя сім'ї і дитячого саду, оволодінням  новим виглядом діяльності. Старший  дошкільник все більше і більше починає  звертати увагу на ті сторони дійсності, які раніше залишалися поза полем  його уваги. Це розширення сфери спілкування  дитини, збагачення його інтересів  в першу чергу піднімає на вищий  рівень розвитку мимовільну увагу.

Довільна увага особлива інтенсивно розвивається в іграх, де дотримання правил ігор вимагає від  дитини зосередженості і концентрації уваги.

Вихователі ставлять перед дітьми мету, направляють їх сприйняття на життєво важливі сторони навколишнього життя, вчать їх спостерігати. Старші дошкільники можуть вже протягом тривалого часу керувати своєю увагою.

Психологи встановили, що чим  вищий рівень розвитку уваги, тим  вища ефективність навчання. Неуважність  – одна із найпоширеніших причин поганої  успішності дітей молодших класів. Виявляється, навчання ставить перед  дитиною нові завдання, не схожі  на ті, які вона звикла виконувати під  час гри. Навчальні завдання, на відміну  від ігрових, містять більше нової  інформації, а процес їх виконання  вимагає довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. І щоб оволодіти усіма новими знаннями та навиками, дитині потрібно навчитися керувати своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А  для цього необхідно тренувати  здатність бути уважним з допомогою  ігор і спеціальних вправ. Така робота повинна вестися у двох напрямках:

   1. Використання спеціальних  вправ, що тренують основні  властивості уваги: обсяг, розподіл, концентрацію, стійкість і переключення.

   2. Використання вправ,  на основі яких формується  уважність як властивість особистості.

 Звичайно причина глобальної  неуважності полягає в орієнтації  дітей на загальний зміст тексту, фрази, слова, арифметичної задачі  або вираження - діти схоплюють  цей зміст і, задовольняючись  ним, "зневажають подробицями". У зв'язку з цим головна задача  таких занять: подолання цього  глобального сприйняття, спроба  навчити сприймати зміст з  урахуванням елементів на фоні  змісту цілого.

Такі ігри також розвивають якості уваги. Вони допомагають:

     1.Утримувати увагу на одному й тому ж завданні якнайдовше (сталість і концентрація уваги).

    2.Швидко переводити увагу з одного об’єкта на інший, переходити від одного виду діяльності до іншого (переведення уваги).

    3.Підпорядковувати увагу вимогам діяльності (довільність уваги).

    4.Помічати в предметах і явищах малопомітні, але суттєві ознаки і властивості (спостережливість).

Успішність тренування уваги значною мірою визначається також індивідуально-типологічними особливостями, зокрема властивостями вищої нервової діяльності. Встановлено, що різні поєднання властивостей нервової системи (сила - слабкість, інертність - рухливість) можуть сприяти або, навпаки, перешкоджати оптимальному розвитку характеристик уваги. Таким чином, необхідно враховувати, що індивідуально-типологічні особливості кожної конкретної дитини дозволяють тренувати його увагу лише в певних межах [9].

При роботі з неуважними дітьми велике значення має розвиток окремих властивостей уваги. Для проведення занять вихователь може використати такі види завдань:

      1. Розвиток концентрації уваги. Основний тип вправ - коректурні завдання, в яких дитині пропонують знаходити і викреслювати певні, визначені букви в друкованому тексті. Такі вправи дозволяють дитині відчути, що означає "бути уважним", і розвивати стан внутрішнього зосередження. Ця робота повинна проводитись щоденно (по 5 хв. на день) 2-4 місяці. Рекомендується також використовувати завдання, які вимагають виділення ознак предметів і явищ (методом порівняння); вправи, які базуються на точному відтворенні якогось зразка (послідовність букв, цифр, геометричних візерунків, рухів і т.д.); завдання типу: "переплутані лінії", пошук скритих фігур.

      2. Збільшення  об'єму уваги і короткочасної  пам'яті. Вправи базуються на запам'ятовуванні числа і порядку розміщення предметів, які пред'являють а кілька секунд. Коли вправа освоюється, число предметів поступово збільшується.

     3. Тренування розподілу уваги. Основний принцип вправ: дитині пропонується одноразове виконання двох різнонаправлених завдань (наприклад, читання оповідання і підрахунок ударів олівця по столі; виконання коректурного завдання і прослуховування запису казки і т.п.) Після закінчення виконання вправи (через 10-15 хв) визначається ефективність виконання кожного завдання.

    4. Розвиток навику переключення уваги. Виконання коректурних завдань з чергуванням правил викреслювання букв.

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов розвитку уваги старших дошкільників.

2.1.Методика і  результати визначення рівня  розвитку уваги дітей старшого дошкільного віку, та їх аналіз.

Той, хто хоче розвинути увагу, передусім повинен з’ясувати, а яка вона в дитини – які задатки дитина має? Для цього ми скористалися такими методиками: «Знайди відмінності», та «Запам’ятай хутчіш предмети».

В експерименті приймало участь 18 дітей старшої групи, яких ми розділили на дві однакові групи по 9 дітей в кожній. Вік дітей приблизно однаковий (див. таблицю 2.1). Експеримент проводився у вільний від занять час, з кожною дитиною окремо, індивідуально. У ньому було використано 2 методики визначення уваги, її обсягу: 1 «Запам’ятай хутчіш предмети», та 2 «Знайди відмінності».

1. Методика «Запам’ятай хутчіш предмети»

Головна мета – це скільки предметів дитина зможе назвати, тобто обсяг уваги.

Щоб визначити обсяг уваги кожної дитини, ми проводили таку гру. Розкладали на столі 10 невеликих предметів (олівець, ручка, кубик, м’яка іграшка, яблуко, помідор, фарби, книжка, марки та наклейки, тощо) і накривали їх хусткою (можно серветкою). Потім відкривали предмети на 3 секунди і знову закривали їх. Діти повинні були назвати всі предмети, які вони встигли запам’ятати.

Наш експеремент довів, що більшість дітей цього віку здатні одночасно сприймати не один предмет, а навіть три, причому з достатньою повнотою і деталізацією. Але обсяг уваги звужувався, якщо дитина сприймала одночасно декілька незнайомих їй  предметів, які близько розташовані один до одного або, навпаки, були розосереджені на великій площі. Наприклад, якщо дитині пред'являлось дві подібні картинки, то відбувалося "сплутування" сприйнятих  об'єктів.

Дані щодо експерименту подані в додатках в таблиці 2.2. Результати представленні в таблиці 2.2. (констатувальний етап експерименту), дозволяють нам зробити наступні висновки:

В експериментальній групі:

1. Високий рівень показали 1 дитина ;
2. Середній рівень – 4 дітей;
3. Низький рівень – 4 дитини.

Для дітей шостого року життя це не дуже гарні результати, враховуючи, що до вступу до школи їм залишився 1 рік.

В контрольній групі:

1. Високий рівень показали 2 дитини ;

2. Середній рівень – 4 дитини;

3. Низький рівень – 3 дітей;

Для дітей шостого року життя це також не дуже гарні результати.

2. Методика «Знайди відмінності»

Також ми перевіряли увагу дітей за допомогою завданнь, які були засновані на принципі "знайди відмінності". Кожній дитині роздавались дві картинки, на яких зображено практично теж саме. Це були різні персонажі, відомі дітям по казках або мультфільмах, цілі сценки з казок або ж просто сюжетні картинки, для кожної дитини окрема картинка (Додаток 2). На перший погляд ці картинки практично однакові, але при уважнішому і детальнішому розгляді можна побачити, що вони дещо відрізняються між собою, і дитина повинна була знайти ці відмінності. Відмінності заключалися: в кольорі, наявності або відсутності якогось персонажу, варіації в деталях костюма героя, або його розташуванні, тощо. В кожній картинці по 10 відмінностей, і дається 10-15 хвилин, щоб їх знайти. Дані щодо другого експерименту подані в таблицях 2.3.

Критерії оцінки даної  методики

Знайдено 9 – 10 відмінностей.	Високий рівень розвитку уваги.
Знайдено 6 - 8 відмінностей.	Середній рівень розвитку уваги.
Знайдено 0 –5 відмінностей.	Низький рівень розвитку уваги.