Особливості самооцінки у дітей старшого дошкільного віку з вадами зору

Психолого-педагогічний супровід дітей з порушенням зору. Доросла людина має стати дитині з порушенням зору старшим товаришем, викликати її довіру. Дієвою психологічною допомогою є такий вплив дорослого на дитину, який здійснюється в умовах спільних позитивних взаємин. Будь-яку взаємодію з іншою людиною можна розглядати як : фізичну дію (дав, узяв, торкнувся, подивився, вдарив, штовхнув, закричав, заплакав); розумову дію (пояснив, довів до відома, поінформував, нагадав); психологічну дію (заспокоїв, порадував, зневажив, не помітив). Причому психологічна дія будується особливим чином : у своїй сутності вона має сутність розумової дії, а виявляється, як фізична. Завдання другої людини – зрозуміти сенс, ґрунтуючись лише на фізичних діях, які вона спостерігає. Це непросто. А дитині – тим паче. Перетворення дитини з порушенням зору на суб’єкта соціальної взаємодії в системі неперервного комплексного психологічного супроводу передбачає спеціальну роботу з формування самостійності та активності як необхідну складову, без якої неможливий розвиток зрілої адаптивної особистості, що її потребує сучасне суспільство. Така робота є профілактикою пасивності, інфантильності, що можуть виникати внаслідок надмірної опіки, постійного і всеохоплюючого контролю.

Підсумовуючи, зазначимо, що психолог, педагог має :

• враховувати природній розвиток дитини на даному віковому та соціокультурному етапі онтогенезу, тобто йти за логікою розвитку дитини з порушенням зору, а не штучно нав’язувати ззовні.
• створити умови для самостійного творчого засвоєння дітьми системи взаємин зі світом. Внутрішній світ дитини автономний і незалежний. Однак дорослий може відіграти важливу роль у становленні й розвитку цього унікального світу.

 

РОЗДІЛ 2  ЕМПІРИЧНЕ  ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМООЦІНКИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

1.  Вибірка та  методи дослідження

 

Дослідження проводилися  в дитячому садку №89 «Сонечко», м. Запоріжжя, у старшій групі. Кількість  групи 17 чоловік. Вік 5-6 років. Всі діти з порушеннями зору різної тяжкості.

Психологічні особливості  прояву самооцінки визначалися за допомогою  наступних методик: вивчення самооцінки дитини за допомогою методики "Драбина", В.Г. Шур; методика "Намалюй себе", А.М. Прихожан., спостереження та бесіда з вихователем.

Таблиця 1. Список дітей експериментальної групи

№	Ім’я	Вік
1	Семен А.	5.5
2	Олег Б.	6
3	Роман В.	5.3
4	Влад В.	5.7
5	Дарина Г.	6.2
6	Іван Д.	5.8
7	Христина Ж	6.4
8	Віка З.	6
9	Вероніка К.	5.6
10	Іван Л.	5
11	Арина М.	5.9
12	Катя М.	6.3
13	Олена П.	5.10
14	Поліна Ф.	6.5
15	Ангеліна Щ	6
16	Сергій Ю.	6
17	Настя Я.	6

 

Методи дослідження. Особливості прояву самооцінки визначалися за допомогою наступних методик: Драбина", В.Г. Шур; методика "Намалюй себе", А.М. Прихожан., спостереження та бесіда з вихователем.

Методика дослідження  самооцінки дитини "Драбина", В.Г. Щур.

Дана методика заснована  на оцінюванні дітьми старшого дошкільного  віку своїх особистісних якостей, таких  як доброта; розумові якості; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові якості. Обстежуваним пропонувалося на зображенні сходи в сім ступенів відзначити фішками рівень розвитку у них  цих якостей (показник самооцінки) і  рівень вимог (такий рівень розвитку цих якостей, який би задовольнив). (Додаток  А)

Крім оцінки, даної дітьми самим собі, пропонувалося відзначити іншими фішками своє місце з позиції  оточуючих його людей: однолітків, батьків, вихователів. Методика дозволяє визначити  висоту самооцінки дітей старшого дошкільного  віку, її стійкість або суперечливість, рівень вимог особистості і ступінь  порушення рівнів самооцінки і претензій, а також адекватність уявлень  дитини про самому собі.

Методика "Намалюй  себе", А.М. Прихожан.

Дана методика є проективної  методикою вивчення особистості  дітей старшого дошкільного віку. Методика заснована на пропозиції дітям  намалювати три малюнки певними  кольоровими олівцями. На першій сторінці - наголошується ім'я, вік дитини, підлога; на другий - необхідно намалювати "поганого хлопчика" або "погану дівчинку" чорним і коричневим олівцями; на третьому - "хорошого хлопця" або "хорошу дівчинку" синім і червоним олівцями, на четвертій - себе, "Я", всіма кольорами, запропонованими  за всі дослідження. Ця методика базується  на вивченні самооцінки і загального емоційного ставлення до себе дітей  старшого дошкільного віку. (Додаток  Б)Отримані дані піддавалися кількісного  та якісного аналізу.

Також у якості допоміжних методів була проведена бесіда з  вихователем, щодо характеристик дітей  та спостереження за ними.

2.2. Емпіричне дослідження  самооцінки

 

Спочатку діти старшого дошкільного  віку були обстежені за допомогою  методики "Драбина" В.Г. Щур. діти оцінювали свої особистісні якості, такі як доброта; розумові здібності; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові  якості. (Додаток В) 

Нами було з'ясовано, що залежними  критеріями для дітей старшого дошкільного  віку з вадами зору в даній вибірці  є всі перераховані вище особистісні  якості: доброта; розумові якості; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові  якості; намагання. У наданої групі  дітей найбільша залежність була виявлена між самою дитиною і  дорослими (батьками), найменша - між  дитиною і однолітками.

Так, у таких якостей  як здоров'я, сила і сміливість проявлялася  залежність особистих оцінок дітей  від того, як вони думали їх, оцінять  однолітки. Мабуть, у цій групі  дітей серед однолітків найбільшу  вагу мають саме ці особистісні якості.

Однак більший взаємозв'язок проявляється між оцінкою дитини і передбачуваної оцінкою дорослого, і саме батька. Такий взаємозв'язок спостерігається між всіма особистісними  якостями дитини. 
У більшості пояснень свого вибору діти часто підкреслювали роль дорослого в їх житті (Додаток Г). Тобто, найбільш суттєвий вплив на формування дитячої самооцінки роблять батьки, а усвідомлювані дитиною судження дорослих, закріплюються в його свідомості і стають його власними знаннями про себе. Тому так часто в своїх оцінках діти спираються на судження батьків.

На підставі показань нижнього і верхнього квартилей ми бачимо, що 75% вибірки дітей старшого дошкільного  віку за змінною "хороший" приймають  значення від 1 до 2, тобто значна частина  дітей ставить себе на першу і  другу ступені, що відповідає високому і дуже високому рівню самооцінки. За змінною "краса" більшість дітей  старшого дошкільного віку поставили себе на першу сходинку (більше 90%). Найбільший розподіл вибірки за змінним "хороший - краса" знаходиться на першій ступені.

Отже, нами було з'ясовано, що в даній вибірці випробуваних у дітей старшого дошкільного  віку важливими критеріями для них  є краса і гарний.

Найбільший розподіл вибірки  за змінними "розум, краса, намагання" зосереджений на першому значенні (на першій ступені). Це показує, що більшість  дітей воліли ставити себе на першу  сходинку, що може вказувати на їх високу оцінку самих себе.

Більше 75% дітей старшого дошкільного віку розподіляли себе на першу і другу рівні драбинки. Ми можемо припустити, що для даної  вибірки випробовуваних значущими  якостями для самооцінки є розумові якості, зовнішність і намагання.мінна "здоров'я" відрізняється від  інших змінних (краса, доброта, намагання). На підставі показань нижнього і верхнього  квартилей ми бачимо, що 75% вибірки  дітей старшого дошкільного віку за змінної "здоров'я" приймає  значення від 1 до 2, тобто значна частина  дітей ставить себе на першу і  другу ступені, що відповідає високому і дуже високому рівні самооцінки. Водночас слід зазначити, що 25% дітей  оцінили себе за змінної "здоров'я" нижче, поставивши себе з третьої  за п'яту сходинку. Це може вказувати  на сильну самокритичність до себе, у тому числі і під впливом  думок значущого оточення для  дитини старшого дошкільного віку.

Найбільший розподіл вибірки  за змінною "здоров'я" сконцентровано на другому щаблі.

За критерієм "доброта" 100% випробуваних проставили себе на першу  і другу сходинку, що може вказувати  на високий рівень самооцінки по даним  показникам.

За змінним "сила" і "сміливість" на підставі показань квартилей ми бачимо, що 75% вибірки  дітей дошкільного віку з двох змінних приймають значення від 1 до 2, тобто значна частина дітей  ставить себе на першу і другу  ступені. Водночас слід зазначити, що 25% дітей оцінили себе за даними змінним нижче, поставивши себе з третьої за п'яту сходинку - змінна "сила" і з третьої за шосту сходинку - за змінною "сміливість". З висловлювань дітей в даній вибірці (Додаток Б) можна припустити, що сила і сміливість мають високу значимість для хлопців. Про розвиненості своєї сили і сміливості вони судять найчастіше за результатами своїх дій "...займаюся боротьбою, завжди виграю..." "...не перемагаю, коли б’юся, сил немає...".Для визначення рівня самооцінки дітей старшого дошкільного віку нами була використана методика "Намалюй себе", А.М. Прихожан, З. Василяускайте. Використана методика носить проектний характер вивчення особистості дітей старшого дошкільного віку, заснована на вивченні самооцінки і загального емоційного ставлення до себе дітей старшого дошкільного віку (Додаток Д).

Для обробки результатів  за основу нами були прийняті наступні показники рівнів самооцінки і загального емоційного ставлення до себе: від 0 і нижче і до 2 балів - низький  рівень, занижена самооцінка, при негативному  результаті негативне ставлення  до себе, можливо, повне неприйняття  себе; від 3 до 5 балів - середній, адекватне  позитивне ставлення до себе; від 6 балів і вище - дуже високий рівень, завищена самооцінка [16].

За допомогою наданих  балів було виявлено кількісне співвідношення рівнів самооцінки в даній вибірки  у дітей старшого дошкільного  віку.

На підставі аналізу результатів, були отримані наступні дані: 18% (3) дітей  мають занижену самооцінку, 35% (6) дітей - адекватну самооцінку, 47% (8) - завищену самооцінку.

Важливо відзначити, що при  проведенні методики "Драбина" у  більшості діти проставляли себе на першу і другу ступені, у  меншій кількості на наступні сходинки. І при проведенні методики "Намалюй  людини" були отримані результати, не набагато відмінні від першої методики.\

Це можна пояснити тим, що в даній вибірці у дітей  старшого дошкільного віку з вадами зору знання про себе носять більш  узагальнений характер. Діти досить часто  в завданнях відзначали вищі щаблі. Це може пояснюватися низьким рівнем розвитку рефлексії, небажанням визнавати  себе "поганим" і відчуттям того, що дорослий може дізнатися, в чому дитина не вважає себе не досконалим. Також це поясняється проблемами із здоров’ям,а саме порушеннями зору. Такі діти зазвичай досить розбещені батьківською любов’ю та опікою.  Їм з самого дитинства намагаються втлумачити, що вони є найкращими,найрозумнішими,аби діти якомога менше відчували свої вади здоров’я.

Таким чином, на підставі проведених методик нами було виявлено, що є  деякі особливості прояву самооцінки дітей старшого дошкільного віку. Також нами була підтверджена гіпотеза:  самооцінка дітей старшого дошкільного  віку з вадами зору є неадекватною ( завищеною, або неадекватно заниженою).

Між дітьми з різними рівнями  самооцінки в її прояві є свої особливості - за деякими характеристиками були схожі між собою, а за іншим  різнилися. В цілому діти з високою  самооцінкою більш активні і  самостійні, ніж діти з занижену самооцінку. У дітей старшого дошкільного  віку з адекватною самооцінкою виявляється, як активність, так і в деяких ситуаціях і пасивність.

Чим більш адекватною є  самооцінка, тим краще дитина може оцінювати себе, розраховувати на свої можливості. Адекватна самооцінка робить великий вплив на емоційне благополуччя, успішність у різних видах діяльності і поведінку  старшого дошкільника.

Основним і важливим чинником, що впливає на розвиток адекватної самооцінки дітей старшого дошкільного  віку виступає спілкування з дорослими.

Для досягнення більш адекватної самооцінки батькам і педагогам  необхідно знати, що доброзичливе і  ніжне ставлення до дитини з порушеннями  зору, створення фону дбайливостi і  уваги, звернення до неї по імені, похвала її дій, надання можливості проявити ініціативу і підтримку  її сприяють формуванню активності та адекватної самооцінки. 
Важливо відзначити, що для досягнення адекватної самооцінки дітей старшого дошкільного віку необхідно в рівній мірі відзначати успіхи і невдачі і відповідно їх оцінювати. Діти легко диференціюють те, що схвалюється, і те, що засуджується.

Вони впевнені в собі, що створює сприятливі умови для  розвитку адекватної самооцінки.

В ході нашого дослідження  нами були підібрані і проведені  методики, спрямовані на виявлення  психологічних особливостей особистості, структурних компонентів самооцінки, вивчення особливостей прояви самооцінки дітей старшого дошкільного віку з вадами зору.

Отримані дані піддавалися  кількісного та якісного аналізу. На підставі проведеного емпіричного  дослідження нами було встановлено, що є певні особливості прояву самооцінки дітей старшого дошкільного  віку.

Нами було виявлено, що особливості  прояву самооцінки розрізняються за деякими параметрами у дітей  із заниженою, адекватної і високою  самооцінкою.

Найбільш яскраві особливості  прояву самооцінки дітей старшого дошкільного  віку частіше виявлялися між заниженою  і високою самооцінкою, а також  між адекватною і високою самооцінкою.Також  нами була підтверджена гіпотеза дослідження.