Особливості розвитку памяті у молодшому шкільному віці

       Проведення  методики:

Інструкція: «Зараз я прочитаю слова, які вам буде необхідно запам’ятати. Після 10 сек. перерви я знову прочитаю перші слова з цих пар, а ви , по пам'яті, маєте відтворити другі слова з пари. Коли ви виконаєте це завдання, я читатиму інші пари слів, які ви теж повинні запам’ятати. Через 10 сек. я повторю перші слова цих пар, а ви запишете ті слова іншої половини пари, які запам’ятали. » Я зачитую ряд слів А, які об’єднані логічним зв’язком, з інтервалом між кожною парою 5 сек. Після 10 сек.  я читаю ліві слова ряду А, а оптант записує ті слова з правої половини ряду, які зміг згадати (В). Дослід повторюється зі словами другого ряду  - зачитування інших 10 пар слів (другий ряд, А' ), що має запам’ятати респондент, проте дані пари не об’єднані логічним зв’язком. З цими словами проводиться аналогічна робота, як і в першому випадку.  

       Методика 4. «Запам’ятай малюнки» Р.Нємова

Мета: визначення об’єму короткочасної зорової пам'яті дітей молодшого шкільного віку.

Стимульний  матеріал: малюнки 9 фігур; малюнки 15 фігур.

       Проведення  методики:

Інструкція: «Я тобі покажу малюнок. На ньому зображено дев'ять різних фігур. Намагайся запам’ятати їх і тоді ти матимеш впізнати їх на іншому малюнку, який я тобі покажу. На ньому, крім тих дев'яти, які я вже показала, ще шість таких, яких ти досі не бачив. Намагайся пізнати і вказати на другому малюнку лише ті зображення,  які ти бачив на першому малюнку » .

       В ході методики респондент в якості стимульного матеріалу отримує малюнки – зображення 9 різних фігур, які він повинен намагатися запам’ятати. Через 30 секунд я прибрала зображення фігур, і продемонструвала інші малюнки, на котрих, крім щойно показаних 9, присутні 6, яких учень ще не бачив. Респондент з усіх 15 фігур має знайти 9, які були зображені на першому малюнку. Експеримент продовжується, поки учень не впізнає всі 9 зображень, але не довше 1,5 хв.  

       

2. Обробка експерименту та інтерпретація  його результатів.

       Методика 1. «Завчання 10 слів»

       Дану  методику я проводила з учнем 1-А класу Середино-Будської школи  I-III ступенів № 2, Міцура Володимиром. В ході проведення досліду я заносила відповіді учня до Протоколу (Додаток ). По протоколу я склала графік «кривої запам’ятання», відмічаючи для цього по горизонталі номера повторів, а по вертикалі – число правильно відтворених слів (Додаток ). За формою кривої запам'ятання можна зробити наступні висновки про пам'ять оптанта.  

       Спочатку  оптант набрав 6 , далі ця цифра підіймалася, і на четвертому та п’ятому повторах була зафіксована на 9, що може говорити про нормальні, вище середніх, мнемічні здібності піддослідного учня, посилення  активної уваги з кожним повтором. Число відтворених в кінці експеримента слів – 4 – говорить про пам'ять у вузькому значення слова, про те, на скільки добре та міцно запам’ятовується матеріал. В даному випадку матеріал закріпився в пам'яті, для подальшого його відтворення, трохи нижче за середні показники.

       Методика 2.  «Діагностика опосередкованої  пам'яті»

       Методика  проводилася з тим же учнем 1-А  класу, Міцура Володимиром. В ході обробки  результатів за кожне вірно відтворене слово давався 1бал, приблизно правильне  – 0,5 балів, за невірне – 0 балів. Вірних відповідей було нараховано 8, за що учень набрав 9 балів, що говорить про високий рівень опосередкованої слухової пам'яті. Також можна помітити наявність конкретно-образного мислення учня, про що свідчить сюжетність, конкретність переважної більшості малюнків.

       Методика 3. «Дослідження механічної та логічної пам'яті»

       Діагностувалася пам'ять учнів 1-А класу. В досліді  прийняли участь переважна більшість  класу - 18 учнів з 20, отже можемо говорить про достовірність та правдивість даних отриманих в результаті методики.

       Для обробки та аналізу результатів  я побудувала таблицю, до якої занесла  отримані дані.

 

       Методика 4. «Запамʼятай малюнки » (Р.Нємова)

       Методика  проводилася з учнем 1-А класу Міцура В. для виконання експерименту учневі знадобилося 55 секунд. За цей час він упізнав 5 фігур на другому малюнку. Оцінка такого результату – 5 балів. Вся шкала можливих балів, які можна набрати в ході методики – 10 балів, тобто упізнати усі фігури за затрачений на це час – 45 сек. і менше. Отже, це був би найвищий показник об’єму короткочасної зорової пам'яті. Найменший набраний бал – 0 балів, якщо учень не впізнав жодної фігури, за 90 сек, що свідчить про дуже низький рівень короткочасної зорової пам'яті оптанта. Опираючись на це, можна говорити про вищий від середнього об'єм короткочасної зорової пам'яті.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ: 

   Пам'ять  як один із рівнів відображення існуючої дійсності являє собою сукупність процесів, які сприяють організації  та збереженню минулого досвіду. Уже в немовлят пам'ять виступає в своїй елементарній формі – запам’ятовуванні і в подальшому розпізнаванні життєво важливих для дитини подразників. На ранніх етапах розвитку пам'ять включена в процес сприйняття, має мимовільний характер. В молодшому шкільному віці пам'ять, як всі інші психічні процеси, переживає суттєві зміни, суть яких полягає в поступовому переході до довільної та свідомо регульованої. Якщо у дошкільнят добре розвинена мимовільна пам'ять, пов’язана з запам’ятанням того, що для дитини є яскравим та цікавим, то в старшому дошкільному та молодшому шкільному віці формуються передумови для здійснення самоконтролю в процесі запам’ятовування. Учні молодших класів здатні цілеспрямовано, довільно, використовуючи установку на закріплення з подальшим відтворенням матеріалу, запам’ятовувати інформацію, навіть нецікаву для них. Таким чином пам'ять молодшого школяра набуває рис довільності. Але щоб діагностувати пам'ять, уявлення про одну певну її рису замало, адже пам'ять – явище широке та багатоаспектне. Мнемічні процеси мають досить умовне значення і лише в загальному характеризують рівень розвитку пам'яті. Пам'ять молодших школярів повинна оцінюватися не в цілому, а диференційовано, по окремим показникам, роблячи незалежне судження по кожному з цих показників. Для того, щоб якомога ширше охопити діапазон поняття, необхідно знати такі види пам'яті та їх показники:

• Короткочасну зорову та слухову пам'ять, включаючи її об'єм та здатність утримувати інформацію в відповідних видах оперативної пам'яті;
• Опосередковану пам'ять, яка характеризується наявністю та самостійним, ініціативним використанням учнем різноманітних засобів запам'ятання, збереження та відтворення матеріалу;
• Динамічність завчання і його продуктивність, кількість повторів. Необхідних для безпомилкового запам'ятання певного набору одиниць інформації.

   В ході курсової роботи ми вивчали наступні дані:

- об’єм  запам’ятання, збереження та наступного  відтворення;

- короткочасну  зорову пам'ять;

- опосередковану  пам'ять;

- співвідношення  логічної та механічної пам'яті.

   Для цього було обрано такі методики:

5. Вивчення процесів пам'яті запам’ятання, збереження, відтворення за допомогою методики «Завчання 10 слів » А.Лурія ;
6. Методику діагностики опосередкованої пам'яті ;
7. Методику вивчення логічної та механічної пам'яті ;
8. Методику діагностики короткочасної зорової пам'яті «Запамятай малюнки » Р. Нємова.

   Дані  методики були взяті для підтвердження  гіпотези курсової роботи, щоб перевірити їх ефективність у діагностиці вказаних вище аспектів пам'яті молодших школярів.

   Методика  під номером 1 була проста в своєму використанні, з досить легкою та зрозумілою інструкцією. Вона займала небагато часу, не створюючи для оптанта  можливості втомитися, при цьому  даючи змогу дослідити і запам’ятовування, збереження, відтворення інформації, і пам'ять у вузькому значенні слова (при послідуючому повторі учнем названих йому попередньо слів, через приблизно 60 сек. після умовного закінчення діагностики). Для інтерпретації результатів надається можливість побудувати графік «Криву запам’ятання », на якому відмічається співвідношення запам’ятованих та відтворених слів до кількості повторень. Дану методику можна застосовувати як для дітей, так і для дорослих («Дорослий варіант методики»), а також при діагностиці пам'яті у дітей з нервово-психічними захворюваннями. Форма «кривої» говорить про особливості запам’ятання : зростання його з кожним повтором чи навпаки, спадання – при ослабленій активній увазі та вираженій втомленості досліджуваних, що свідчить про розсіяність, астенічність, тощо. Дана методика є ефективною при дослідженні пам'яті, та можна сказати, однією з найчастіше використовуваних в психодіагностиці.

   Методика  № 2 досліджує опосередковану пам'ять, дозволяє психологу з’ясувати наявність  та вміння самостійного, ініціативного використання дитиною різноманітних засобів запам’ятання, збереження та відтворення інформації. За допомогою даної методики можна прослідкувати вміння учня виокремлювати та співвідносити певні образи, деталі, яскраві риси, які б у подальшому дали змогу згадати даний для запам’ятання матеріал та вірно його відтворити, користуючись не механічним заучуванням, а за допомогою усвідомленого, осмисленого запам’ятання. Для інтерпретації результатів надається шкала з балами, кількість яких говорить про ступінь розвитку опосередкованої пам'яті в оптанта. Тобто можна говорити про ефективність методики у діагностиці даного виду пам'яті.

   Методика  № 3 (вивчення механічної та логічної пам'яті) використана в курсовій роботі для визначення співвідношення  та схильності оптантів (діагностика проводилася для класу) до використання засобів логічного чи механічного запам’ятовування. Логічне запам’ятовування базується на розумінні матеріалу, здатності проводити паралелі, робити аналогії з раніше отриманими знаннями. Про механічну ж пам'ять можна говорити, коли дитина заучує інформацію, без вдавання у зміст. Дана методика має необхідну мету, проте при її обробці не можна зробити повноцінних висновків про переважання механічної чи логічної пам'яті, так як до неї не запропоновано шкалу реєстрації результатів математичних обрахунків. Така шкала б дала змогу порівняти отримані дані з нормою, з’ясувати ступінь відхилення від константи. Отже в результаті використання методики в повній мірі не можна оцінити рівень розвитку логічної та механічної пам'яті, а лише зробити загальні висновки, порівнюючи при бажанні цифри, отримані для вибірки дітей.

   Методика  № 4 була використана нами для діагностики  короткочасної зорової пам'яті  оптанта. Наявна легка, доступна для  розуміння інструкція. Надається шкала з балами за певну кількість фігур, впізнаних за проміжок часу. Проте «мінусом» методики можна вважати відсутність подальшого алгоритму для застосування набраних балів, а отже неможливість якісної обробки та інтерпретації даних у повній мірі.

   Отже  можна говорити, що гіпотеза курсової роботи підтвердилася не повністю, так як із усіх використаних нами в  практичній частині найбільш ефективними  були обрані методики №2 і №1; методики №3 та №4 – як ті, що потребують додаткового  підтвердження.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

    1. Алферов А. Психология развития школьников: Учебное пособие по психологии. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. – 384 с.;

    2. Альманах психологических тестов. – М.: Изд-во КСП, 1995. – 400 с.

    3. Божович Л.И., Славина Л.С. Психическое развитие школьника и его воспитание. М., 1962.

    4. Вікова практична психологія (конспект лекцій). Частина I / Укл. І. А. Фоменко. — Дніпропетровськ: НМетАУ, 2007. — 56 с.

    5. Возрастные и индивидуальные различия памяти- К.: Просвіта, 2001.-с / под ред. А.А.Смирнова М.: Просвещение, 1967.-300 с.