Основні детермінанти агресивної поведінки особистості в юнацькому віці

 

2.2. Методи та процедура дослідження агресивності сучасних студентів

 

Експериментальною базою нашого дослідження було обрано Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. Загальна чисельність осіб, які приймали участь у дослідженні - 65 студентів, 35 із яких – першокурсники, і 31 – студенти ІІ курсу філологічного факультету.

Дослідження проводилося у 2011-2012 навчальному році і включало збір емпіричного матеріалу з використанням наступних методів: „Тест А. Ассінгера (Оцінка агресивності у відносинах)”, Опитувальник „Самооцінка психічних станів особистості (Г.Айзенка)” (адаптований М.В. Горською, 1994 р.).

Методика № 1. Тест А. Ассінгера (Оцінка агресивності у відносинах).

Призначення. Тест А. Ассінгера дозволяє визначити, чи досить людина коректна у відношенні з навколишніми та чи легко спілкуватися з нею. Для більшої об‘єктивності відповідей можна провести взаємооцінку, коли респонденти відповідають на питання один за одного. Це допоможе зрозуміти, наскільки вірна їхня самооцінка [18, с.85].

Процедура. Студентам роздаються бланки, на яких розміщено 20 запитань з можливими варіантами відповідей (див. Додаток А). Досліджуванні повинні обрати той варіант, який підходить саме їм.

Інструкція. „Даний опитувальник спрямований на дослідження Вашої особистості й ваших відносин. Відповідайте по можливості швидко, довго не розмірковуючи над кожним питанням. Вам потрібно уважно прочитати запитання і визначити, який із запропонованих варіантів відповідей Вам найбільше підходить. На бланку відповіді Вам потрібно лише підкреслити бажаний варіант”.

Обробка та інтерпретація результатів. Інтерпретація методики проводиться наступним чином: 45 і більше балів. Ви занадто агресивні, при тому нерідко буваєте неврівноваженим і жорстоким стосовно інших. Ви сподіваєтеся добратися до управлінських «верхів», розраховуючи на власні методи, домогтися успіху, жертвуючи інтересами навколишніх. Тому Вас не дивує ворожість товаришів, але при найменшій можливості Ви намагаєтеся їх за це покарати. 36-44 бали. Ви помірно агресивні, але цілком успішно йдете по життю, оскільки у Вас достатньо здорового честолюбства та самовпевненості. 35 і менш балів. Ви надмірно миролюбні, що обумовлено недостатньою впевненістю у власних силах і можливостях. Це аж ніяк не виходить, що Ви як травинка гнетеся під будь-яким вітерцем. І все-таки більше рішучості Вам не зашкодить!

Якщо за сімома та більше питаннями Ви набрали по три бали й менш ніж за сімома питаннями – по одному балу, то вибухи Вашої агресивності несуть скоріше руйнівний, ніж конструктивний характер. Ви схильні до непродуманих вчинків і запеклих дискусій. Ви ставитеся до людей зневажливо й своєю поведінкою провокуєте конфліктні ситуації, яких цілком могли б уникнути.

Якщо ж за сімома і більше питаннями Ви одержите по одному балу й менш, ніж за сімома питання - по три очка, то Ви надмірно замкнуті. Це не вказує на те, що Вам не властиві спалахи агресивності, але Ви придушуєте їх занадто ретельно.

Методика № 2. Опитувальник „Самооцінка психічних станів особистості (Г.Айзенка)” (адаптований М.В. Горською, 1994 р.). Опитувальник Г.Айзенка включає опис різних психічних станів, наявність яких у себе випробуваний повинен підтвердити або спростувати. Характеристики, які досліджуються в опитувальнику, мають наступні визначення: особистісна тривожність – схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги; фрустрація – психічний стан, що виникає внаслідок реальної або уявлюваної перешкоди, що перешкоджає досягненню мети; агресія – підвищена психологічна активність, прагнення до лідерства шляхом застосування сили стосовно інших людей; ригідність – утрудненість у зміні наміченої суб‘єктом діяльності в умовах, об‘єктивно потребуючої її перебудови [16, с.286].

Призначення. Опитувальник дає можливість визначити рівень тривожності, фрустрації, агресії й ригідності досліджуваних.

Процедура дослідження. Студентам роздаються бланки, на яких розміщено 40 тверджень, а також спеціальний бланк для відповідей (див. Додаток Б). Досліджуванні повинні оцінити себе (свій характер і поведінку в ситуаціях, які запропоновані) у балах і поставити в бланку відповідей.

Інструкція. „Навпроти кожного твердження розташовані три цифри: 2, 1, 0. Якщо твердження Вам підходить, то Ви обираєте цифру 2; якщо не зовсім підходить – цифру 1; якщо не підходить – 0”.

Обробка та інтерпретація результатів. Інтерпретація методики проводиться наступним чином: При обробці результатів підраховується кількість відповідей „1” і „2”, що збіглися з ключем. За кожну відповідь, яка збіглася з ключем „2” нараховується 2 бали, за відповідь „1” – 1 бал. Потім відповіді по кожній шкалі підсумуються. Середній бал по кожній шкалі – 10. Перевищення його свідчить про перевагу досліджуваної якості в структурі особистості.

Ключ: Шкала тривожності: 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37. Шкала фрустрації: 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38. Шкала агресії: 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39. Шкала ригідності: 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

 

2.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження

 

Методика № 1. Тест А. Ассінгера (Оцінка агресивності у відносинах).

Після проведення діагностики агресивності у відносинах студентів ми отримали наступні результати, які представлені в Таблиці 1: серед першокурсників (загальна кількість 34 студенти) для 11, 8% (4 чоловіки) характерно миролюбство, 79, 4 % (27 осіб) – помірна агресія та 8, 8 % (3 чоловіка) – надмірна агресія; серед студентів ІІ курсу (загальна кількість 31 респондент) для 22, 6% (7 чоловік) характерно миролюбство, 77, 4 % (24 осіб) – помірна агресія та не має жодного досліджуваного, у якого б спостерігалася надмірна агресія.

Таблиця 1

Рівень агресивності у відносинах студентів

(за результатами Тесту А.Ассінгера)

№	Ступень агресії	І курс		ІІ курс
		Кількість	%	Кількість	%
1	Миролюбство	4	11,8	7	22,6
2	Помірна агресія	27	79,4	24	77,4
3	Надмірна агресія	3	8,8	0	0

 

З таблиці 1 видно, що серед першокурсників є такі, у яких спостерігається надмірний прояв агресивності на відміну від студентів ІІ курсу, де не виявилося жодного з такою тенденцією.

Результати діагностики агресивності у відносинах студентів за методикою А.Ассінгера (за трьома ступенями агресії) графічно відображені на рис. 1 (див. Додаток В).

Методика № 2. Опитувальник „Самооцінка психічних станів особистості (Г.Айзенка)” (адаптований М.В. Горською, 1994 р.).

Після проведення обробки та інтерпретації результатів методики „Самооцінка психічних станів особистості (Г.Айзенка)”, яка спрямована на визначення рівня тривожності, фрустрації, агресії та ригідності студентів ми отримали результати, які відображені в Таблиці 2. та Таблиці 3.

Таблиця 2

Кількісний склад студентів І курсу за рівнями виразності тривожності, фрустрації, агресії та ригідності

№	Шкали	Кількість студентів за рівнями
		Низький рівень		Середній рівень		Високий рівень
		Кіль-ть	%	Кіль-ть	%	Кіль-ть	%
1.	Тривожність	7	20,6%	23	67,6%	4	11,8%
2.	Фрустрація	5	14,7%	28	82,4%	1	2,9%
3.	Агресія	5	14,7%	20	58,9%	9	26,5%
4.	Ригідність	1	2,9%	23	67,6%	10	29,4%

 

З таблиці 2 видно, що низький рівень тривожності характерний 20,6 % першокурсникам, середній – 67,6 %, високий – 11,8 %; по шкалі „фрустрація” відповідно 14,7 %, 82,4 %, 2,9 %; по шкалі „агресія” відповідно 14,7 %,   58,9%, 26,5 % та по шкалі „ригідність” – 2,9 %, 67,6 %, 29,4 %.

Проаналізувавши наведені дані можна відмітити те, що для деякої частки першокурсників характерний високий рівень тривожності, агресії та ригідності.

Після аналізу результатів, відображених в таблиці 3 можна зробити висновок, що низький рівень тривожності характерний 29 % студентам ІІ курсу, середній – 61,3 %, високий – 9,7 %; по шкалі „фрустрація” відповідно 32,3 %, 67,7 %, 0 %; по шкалі „агресія” відповідно 3,2 %, 80,6 %, 16,1 % та по шкалі „ригідність” – 6,5 %, 80,6 %, 12,9 %.

 

Таблиця 3

Кількісний склад студентів ІІ курсу за рівнями виразності тривожності, фрустрації, агресії та ригідності

№	Шкали	Кількість дітей за рівнями
		Низький рівень		Середній рівень		Високий рівень
		Кіль-ть	%	Кіль-ть	%	Кіль-ть	%
1.	Тривожність	9	29%	19	61,3%	3	9,7%
2.	Фрустрація	10	32,3%	21	67,7%	0	0
3.	Агресія	1	3,2%	25	80,6%	5	16,1%
4.	Ригідність	2	6,5%	25	80,6%	4	12,9%

 

Проаналізувавши наведені дані слід відзначити, що для студентів ІІ курсу на відміну від першокурсників характерний менший кількості досліджуваних високий рівень тривожності, агресії та ригідності.

Слід також підкреслити наступне: як у першокурсників (1 чоловік, що дорівнює 2,9 %), так і у студентів ІІ курсу (0 респондентів та відповідно 0 %) не виявлений високий рівень фрустрації.

Результати діагностики самооцінки психічних станів особистості юнацького віку (за методикою Г.Айзенка) графічно відображені на рис 2 та рис 3 (див. Додаток В).

Отже, ми можемо зазначити той факт, що дійсно для деякої частки сучасних студентів-майбутніх педагогів характерне вираження агресивності, яка може бути непрямою та вербальною, а фізична агресія менш характерна досліджуваним (за результатами діагностики).

 

ВИСНОВКИ

 

Після аналізу літературних джерел та здійснення емпіричного дослідження за допомогою діагностичних методик ми можемо зробити наступні висновки:

1. У психології під агресією розуміють тенденцію (прагнення), яка проявляється в реальній поведінці або фантазуванні, з метою підкорити собі інших або домінувати над ними. Дана тенденція носить універсальний характер, а сам термін „агресія” у цілому має нейтральне значення. По суті, агресія може бути як позитивною, що служить життєвим інтересам і виживанню, так і негативною, орієнтованою на задоволення агресивного потягу самого по собі.

Агресія – це будь-яка форма поведінки, яка націлена на образу або заподіяння шкоди іншій живій істоті, що не бажає подібного звертання. Агресія як внутрішня спонукальна тенденція - це невід‘ємна частина особистісної динаміки (як у нормі, так і при порушеннях різного ступеня виразності). Агресивність, як схильність конкретної людини проявляти цю тенденцію у формі конкретних внутрішніх і зовнішніх дій - індивідуальна особливість. Дану індивідуальну особливість досить важко виміряти, у зв‘язку з чим, основним способом оцінки агресивної тенденції, є оцінка її поведінкових проявів.

2. У появі агресивної поведінки беруть участь багато факторів, у тому числі вік, індивідуальні особливості, зовнішні, фізичні й соціальні умови. Але вирішальну роль у формуванні агресивної поведінки особистості, на думку більшості дослідників даного питання,грає її безпосереднє соціальне оточення.

3. Основними детермінантами агресивної по віденки людини виступають соціальні, зовнішні, індивідуальні та біологічні. На становлення агресивної поведінки дитини, впливають різні сімейні фактори, наприклад, низький ступінь згуртованості сім‘ї, конфліктність, недостатня близькість між батьками й дитиною, несприятливі взаємини між дітьми, неадекватний стиль сімейного виховання.

4. Специфічною особливістю агресивної поведінки в юнацькому віці є її залежність від групи однолітків, на тлі катастрофи авторитету дорослих. Жорстокість та агресивність завжди були характерними рисами групової поведінки старшокласників. Юнацька агресивність – частіше всього наслідок розлюченості та заниженої самоповаги в наслідок життєвих невдач та несправедливості, які пережив юнак.