Нейролінгвістичне програмування

Для того, щоб відкалібрувати субмодальності, продовжуйте свій експеримент спочатку з приємним спогадом, а потім з тим, якого згадувати не хочеться (справа в тому, що субмодальності для позитивного і негативного дослідів можуть «працювати» зовсім по-різному). По черзі змінюйте в обох «картинках» кожен з перелічених субмодальнісних елементів, причому робіть це так само, як ви робили з яскравістю, — ідіть спочатку в одному напрямку, а потім в іншому для того, щоб визначити, як це змінює ваші переживання. Але не захоплюйтеся — змінюйте не більше одного елементу за раз. Адже якщо ви мінятимете дві або більше субмодальності одночасно, то не дізнаєтеся, яка з них — або наскільки сильно — впливає на ваші відчуття. Не кваптеся, адже зараз ви, можливо, вперше взнаєте, як працюють програми мозку. І краще почніть з приємного переживання.

 

Механізм субмодальнісного редагування

Як ви думаєте, що станеться, якщо субмодальності чогось хорошого («розумного, доброго, вічного») у вашому досвіді перенести в  «картинку» (і не лише в «картинку», хоча в нейролінгвістичному програмуванні переважають «візуальні» технології, практично так само можна працювати з субмодальностями аудіальними і кінестетичними) чогось «поганого»? Цілком вірно — це найгірше стане, якщо навіть і не відразу «хорошим», то вже в усякому разі — не поганим. Тобто перенесення субмодальнісних характеристик з чогось позитивного на щось негативне здатне зробити це негативне позитивно сприйманим!

Дуже сподіваюся, що в результаті всіх попередніх експериментів  цього розділу ви зрозуміли головне: зміна субмодальностей будь-чого приводить до видозміни досвіду, який вони кодували. І що керівництво цією зміною досвіду вимагає знань про характер дії на нього відповідних субмодальностей, для чого ми їх і калібруємо. Але в житті будь-якої людини окрім недоброго, неправильного або непривабливого (переживань або досвіду) існує ще маса хорошого, правильного або привабливого (знову-таки переживань або досвіду), А значить, потрібно: не возитися із з'ясуванням впливу на нехороше, неправильне або непривабливе всіх кодуючих цей досвід субмодальностей, а просто взяти субмодальнісні характеристики «еталону» (тобто хорошого, правильного або привабливого) і перенести його, щоб негативне переживання або досвід стали позитивними! При цьому — що істотно — нашому мозку абсолютно всеобно, який вміст цих двох переживань або досвідів!

 

Робота з нав'язливими станами і фобіями

Нав'язливості  і їх репрезентація

Спершу візьмемо типову ситуацію з серії «не можу про це не думати!» Скажіть, скільки  разів деяка проблемна подія, думка або відчуття дуже міцно  застрявали у вашій голові і мучили вас необмежено довго, не дивлячись на всі ваші побажання «не згадувати!», «не думати!», звернені до самого себе? Нав'язливості з приводу тих, що мали місце в минулому або майбутніх ситуацій, що травмують нас, — тривога, досада, страх, образа, гнів, сором і/або провина, — які постійно повертаються, є постійними супутниками людського життя. Позбавити від них клієнта шляхом корисних порад (типу «не варто про це турбуватися!») практично неможливо.

Тут може допомогти нейролінгвістичне програмування. Перш за все пригадаємо, що будь-яка неприємність кодується нашим мозком або у візуальній (найчастіше), або в аудіальній (значно рідше) модальностях, до яких додаються «кінестетично-модальні» відчуття і відчуття (які, проте, можуть виступати і як самостійні). Має першість тут, безумовно, візуальна репрезентація, де «неприємно-проблемні» спогади або уявлення відбиваються або у вигляді окремо взятого образу («картинка»), або у вигляді серії статичних образів («фотороман» — але один з образів все одно залишається ключовою «картинкою»), або у вигляді динамічної послідовності образів («кінофільм»). Образи ці можуть бути або асоційованими (ви бачите ситуацію своїми очима), або диссоційованими (ви бачите в ній себе ніби збоку). Так от, врахуйте, що «асоційованість» у фіксації означає психотравматичну залученість в неї. Отже перше, що вам завжди потрібно робити, — це запропонувати клієнтові в думках вийти з неприємної ситуації, залишивши, проте, там себе самого, але більш молодого. Тобто диссоціюватися і подивитися на все це з боку.

Проте одного лише диссоціювання від проблемної ситуації може виявитися недостатньо, особливо якщо вона репрезентуватиметься не лише (і не стільки) візуально, але й кінестетично (неприємні відчуття) і навіть аудіально («страшні» звуки і слова, наприклад «Ганьба Іванченку!»). В цьому випадку може допомогти дуже проста техніка позбавлення від проблемних станів і нав’язливостей, заснована на аудіальній і кінестетичній модальностях.

1. Уявіть повний або частковий VAKD вашої проблемної ситуації або стану (просто пригадаєте про те неприємне, що повертається знов і знов, або про «свіжу» неприємність, яку Ви не хочете зробити нав'язливим спогадом). «Позгадувавши» достатньо для того, щоб відчути себе поганенько, відкиньте спогад.

2. Тепер прийміть позу впевненості і сили (вашу власну або чию-небудь — Шварценегера, Петра Першого роботи Церетелі і тощо). Пригадайте яку-небудь бадьору мелодію, яку Ви в силах відтворити. І, знов представивши VAKD своєї проблемної ситуації або стану, в позі упевненості і сили під наспівувану Вами бадьору мелодію почніть енергійно крокувати — на місці або кудись.

3. Робіть це протягом однієї — двох хвилин, після чого перевірте результат. Швидше за все VAKD проблемної ситуації просто розвалиться. Якщо ні або недостатньо, повторюйте пункт 2 до тих пір, поки це не станеться.

Зазвичай ця нескладна техніка завершується... реготом. Що природно, якщо врахувати те, що. за словами одного з класиків, людство, сміючись, розлучається зі своїм минулим.

 

Висновки

Загалом оцінки нейролінгвістичного програмування не є однозначними як і серед науковців, так і серед звичайних людей. В нейролінгвістичного програмування є чимало опонентів і спірним є навіть питання про те, чи можна НЛП вважати наукою.

Однак попри  те, НЛП широко застосовується в  багатьох галузях, що й не дивно з огляду на те, що спеціалісти по нейролінгвістичному програмуванню стверджують, що методи НЛП можуть бути застосовані не тільки для психокорекції, але й в будь-якій галузі. На даний момент НЛП широко застосовують в різноманітних бізнес-тренінгах, в рекламі, тощо. Судячи по тому, яку популярність мають книги по НЛП, можна зробити висновок, що незважаючи на різноманітні погляди і ставлення, нейролінгвістичне програмування привертає увагу багатьох людей. В наш час НЛП постає як достатньо широко розвинута теорія з дуже великою кількістю методів і технік, і лише дуже невелика частина з них наведена в рефераті.

 

Список використаної літератури

1. Андреас С., Герлинг К., Фолкнер Ч., Халбом Т., Р. Мак-дональд, Д. Шмидт, С. Смит Миссия НЛП: новейшие американские психотехнологии. – М.: ИОИ, 2000. – 352с.
2. Бендлер Р. Используйте свой мозг для изменения: нейро-лингвист. программирование; Пер. с англ. Л.Р. Миникеса и Г.Ю. Сгонник. - 2-е изд., испр. - Воронеж: НПО "Модэк", 2000. - 222 c.
3. Ковалев С.В. Основы нейролингвистического программирования. Учебное пособие. – М.: Флинта, 1999. – 160с.
4. О'Коннер Д., Сеймор Д. Введение в НЛП. "Версия", Челябинск, 1997.285с.
5. Пуселик Ф., Люис Б. Магия нейролингвистического программирования без тайн. – СПб.: Ювента, 1995. – 176с.

¹ Всі події і факти були взяті з книги Андреас С., Герлинг К., Фолкнер Ч., Халбом Т., Р. Мак-дональд, Д. Шмидт, С. Смит Миссия НЛП: новейшие американские психотехнологии. – М.: ИОИ, 2000. – 352с.

² По матеріалах семінарів Інституту Групової і Сімейної Психотерапії (ІГІСП) — автор визначень Е. Ентус

³ По О'Коннер Д., Сеймор Д. Введение в НЛП. "Версия", Челябинск, 1997.285с.

⁴ По матеріалах семінарів ІГІСП — автор тексту невідомий

⁵ По матеріалах семінарів ІГІСП — автор тексту невідомий

⁶ О'Коннер Д., Сеймор Д. Введение в НЛП. "Версия", Челябинск, 1997.285с.