Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2013 в 11:29, курсовая работа
Мета дослідження: зробити теоретичний аналіз культури невербального спілкування у педагогічному процесі, виявити оптимальні шляхи удосконалення культури невербального спілкування вчителів.
Відповідно до мети визначимо основні завдання дослідження:
Зробити теоретичний аналіз культури невербального спілкування вчителів загальноосвітніх шкіл.
Визначити сутність невербального спілкування вчителів.
Провести діагностику рівня сформованості культури невербального спілкування учителів загальноосвітніх шкіл.
Вступ………………………………………………………………………...3-5
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи культури невербального спілкування вчителів загальноосвітніх шкіл…………………………………………..6-14
1.1. Сутність невербального спілкування………………………………..6-10
1.2. Особливості невербального спілкування в діяльності вчителя…..10-14
РОЗДІЛ 2. Вивчення та удосконалення культури невербального спілкування вчителів…………………………………………………….15-24
2.1. Аналіз сформованості культури невербального спілкування вчителів загальноосвітніх шкіл………………………………………….15-19
2.2. Способи удосконалення культури невербального спілкування вчителів загальноосвітніх навчальних закладів….…………………….19-24
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..25-26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………27-30
Додатки……………………………………………………………………31-39
Вправа 3. «Розмова через скло». Учасники розподіляються на пари. Ведучий: «Уявіть собі, що вас і вашого партнера розділяє вікно з товстим склом, а вам треба передати йому якусь інформацію. Говорити заборонено - партнер вас все одно не почує. Не домовляючись з партнером про зміст розмови, спробуйте передати через скло все, що треба й отримати відповідь. Решта учасників уважно спостерігають, не коментуючи. Після закінчення варто провести обговорення.
Ігри в групі
Гра 1. «Предмет по колу». Група сідає, або стає півколом. Ведучий показує учасникам предмет (палку, лінійку, банку, книгу...). Учасники повинні передавати один одному цей предмет по колу, наповнюючи його новим змістом та обігруючи це. Наприклад, хтось хоче обіграти лінійку як скрипку. Він передає її наступному учасникові саме як скрипку, не вимовляючи при цьому ні слова. А той саме як скрипку її приймає. Етюд зі скрипкою завершений. Тепер другий учасник обіграє цю ж лінійку, наприклад як рушницю й т. д. Важливо, щоб учасники не просто робили якісь жести чи формальні маніпуляції з предметом, а передавали своє ставлення до нього.
Гра 2. «Естафета почуттів». Група сидить у колі. Завдання полягає в тому, щоб передати по колу лише за допомогою міміки й жестів задане ведучим почуття, емоцію. Перший гравець отримує від ведучого вираження певної емоції. Всі інші гравці не бачать цього, бо сидять з закритими очима. Отримавши завдання, перший гравець вирішує, як він може передати це ж почуття іншим способом, торкається свого сусіда рукою, й коли той відкриває очі, передає йому пантомімічно свій варіант того ж почуття.
Гра 3. «Показуха». Зміст гри полягає в наступному: кожна команда (а їх повинно бути дві команди-учасниці) повинна придумати слово ─ іменник в однині ─ і викликавши гравця з протилежної команди, тихенько передати йому задане слово. Отримавши слово, гравець за допомогою жестів, міміки протягом двох хвилин повинен показати своїй команді інформацію про слово. Забороняється вказувати на якісь предмети в кімнаті чи людей. Команда, яка відгадує слово, може задавати запитання, на які гравець, знову ж мімічно, дає відповідь.
Питання можуть бути такими: ─ Це предмет?; ─ Це їдять?; ─ Покажи, як це рухається!; ─ Якого це розміру?
Якщо через 2 хвилини команда не відгадує слово, то перша команда отримує бал. У гру вступає друга команда.
Гра 4. «Математичний театр». Група розділяється на підгрупи. Кожна підгрупа вирішує яку виставу вона зіграє, як розподілити ролі тощо. Вистава займає не більше 4-5 хвилин й може бути будь-якого жанру. Коли тема, жанр, ролі визначено, група репетирує з текстом. Наступний етап. Ведучий пропонує прорепетирувати цю виставу, замінивши репліки персонажів промовлянням цифр. Емоції, оцінки, характери, ситуація ─ все залишається тим самим, а замість тексту партнери вимовляють будь-які цифри.
Ще через 5 хвилин запрошуємо глядачів. Група представляє свою «математичну новелу». Глядачі намагаються визначити, хто герої, де розгортаються дії, а головне ─ перевести текст мініатюри на звичайну мову слів. Наступний етап. Група відіграє свій варіант вистави з оригінальним текстом. На останньому етапі глядачі можуть порівняти обидва виступи. Чим ближче ці варіанти, тим краще була виконана робота.
Таким чином, ми сподіваємось, що виконуючи ці вправи вчителі та майбутні педагоги зможуть на високому рівні організовувати спілкування з усіма учасниками навчально-виховного процесу.
ВИСНОВКИ
Проведене нами дослідження дозволяє зробити деякі висновки:
Найважливішою підвалиною культури людини, критерієм її вираженості в ній виступає її спілкування з колегами, друзями, рідними, знайомими й незнайомими людьми.
Спілкування включає вербальні й невербальні канали передачі інформації. До невербальних засобів належить система знаків, яка відрізняється від мовних способами та формою їх виявлення. У процесі взаємодії вербальні й невербальні засоби можуть підсилювати або послаблювати дію один одного. Мова невербального спілкування є мовою не лише жестів, а й почуттів.
З кожним роком все більшим стає переконання вчених в тому, наскільки значущими виявляються невербальні засоби взаємодії людей. Адже, як стверджують психологи, саме по цих каналах ми отримуємо від 60 до 80% значущої інформації. Відзначимо також, що невербальне спілкування обумовлене імпульсами нашої підсвідомості й відсутність можливості підробити ці імпульси дозволяє довіряти мові тіла більше, ніж звичайному вербальному каналу спілкування.
До особливостей невербального спілкування відносимо: його ситуативність, синтетичність, спонтанність й те, що більшість невербальних знаків люди засвоюють самі ─ шляхом спостереження, копіювання, наслідування.
В педагогічній діяльності невербальне спілкування відіграє неабияку роль і здійснюється по ряду каналів: міміка, жест, дистанція, візуальний контакт, інтонація, дотик. Ці канали ─ важливий засіб педагогічного впливу. В магістерській роботі ми детально розглянули кожний з цих складників.
Для того, щоб полегшити свою роботу, вчитель повинен уміти спілкуватись з дітьми навіть не розмовляючи, повинен брати до уваги не тільки мовлення учня, а й кожний його жест, погляд, кожний рух; в свою чергу суворо контролювати свою невербальну поведінку, бути зразком для наслідування. Культура невербального спілкування відображає рівень професійної майстерності й своєрідності манер вчителя. Майстра відрізняє розвинена здібність застосовувати різноманіття засобів особистої експресії в професійних цілях.
Вивчення теоретичного матеріалу з проблеми дало змогу нам сформулювати власне визначення культури невербального спілкування вчителів. Культура невербального спілкування вчителя - це його професійне спілкування з усіма учасниками навчально-виховного процесу за допомогою невербальної поведінки й невербальної комунікації, що засноване на його високій загальній й психолого-педагогічній культурі.
З метою визначення рівня сформованості культури невербального спілкування вчителів нами був проведений констатуючий експеримент. Ми виділили критерії, що дозволяють визначити цей рівень. Такими критеріями вважаємо: розуміння мови міміки й жестів; конгруентність невербальних сигналів словам та намірам; естетизація середовища спілкування; трансляція спрямованості на діалог з учнями; демонстрація вчителем впевненості, внутрішньої сили. Нами були виділені й описані рівні сформованості культури невербального спілкування вчителів (високий, середній, низький).
Проведений експеримент показав, що сформованість культури невербального спілкування вчителів знаходиться на середньому рівні з тенденцією до низького.
Таким чином, існуюча культура невербального спілкування вчителів потребує значного вдосконалення. Ми пропонуємо оволодіти навичками та прийомами невербального спілкування шляхом засвоєння вправ за такими напрямкам: техніка психічної саморегуляції; техніка експресії та посилення емоційної привабливості; техніка інтонування; техніка контактної взаємодії невербальними засобами; ігри в групі.
ПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеева Л.И. Этикет и национальные особенности невербального общения // Русский язык за рубежом. ─ 2000. ─№3-4. ─ с. 115-121.
2. Андрианов М.С. Невербальная коммуникация // Вопросы психологии. ─ 1999. ─ №6. ─ с. 89-100.
3. Битянова М. Особенности человеческой коммуникации // Школьный психолог. ─ 1999. ─ №30. ─ с. 2-15.
4. Биркенбил В. Язык интонации, мимики, жестов. ─ СПб.: Питер Пресс., 1997. ─ 224с.
5. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. ─ М.: Педагогика, 1983. ─ 271с.
6. Бодалев А.А. Психология общения. ─ М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «Модэк», 1996. - 210с.
7. Введение в специальность: Учебное пособие для студентов пед. институтов / Л.И. Рувинский, В.А. Кан-Калик и др. ─ М.: Просвещение, 1988. ─ 206с.
8. Вердербер Р., Вердербер К. Психология общения: Пер. с англ. ─ СПб.: прайм ─ ЕВРОЗНАК., 2003. ─ 320с.
9. Вилсон Г., Макклафлин К. Язык жестов ─ путь к успеху. ─ СПб.: Издат-во «Питер», 2000. ─ 224с.
10. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація: Навч. посіб. - К. : ВЦ «Академія», 2006. - 256 с.
11. Гойхман О.Я., Надеина Т.М. Речевая коммуникация: Учебник / Под ред. проф. О.Я. Гойхмана. ─ М.: ИНФРА ─ М, 2003. ─ 272с.
12. Горелов И.Н., Енгалычев В.Ф. Безмолвный мысли знак: Рассказы о невербальной коммуникации. ─ М.: Мол. гвардия, 1991. ─ 238с.
13. Горелов И.Н., Житников В., Зюзько М., Шкатов Л. Умение общаться // Воспитание школьников. ─ 1994. ─ №3. ─ с. 18-21.
14. Грехнев В.С. Культура педагогического общения: Кн. для учителя. ─ М.: Просвещение, 1990. ─ 144с.
15. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Кн. для учителей и родителей. ─ М.: Просвещение, 1987. ─ 205с.
16. Дудник Л. Азбука жестов // Секретарь-референт. ─ 2005. ─ №5. ─ с. 54-56.
17. Дудник Л. Верное средство // Секретарь-референт ─ 2004. ─ №8(21). ─ с. 77-80.
18. Джонсон Девід В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Пер. з англ. В. Хомика. ─ К.: Вид. дім „КМ Академія”, 2003. ─ 228с.
19. Джонсон Девід В. Удосконалення вміння спілкуватись // Практ. психологія та соціальна робота. ─ 2004. ─ №9. ─ с. 18-35.
20. Егидес А. Психотехника общения // Воспитание школьников. ─ 1995. ─ № 4-6.
21. Жирова В. Обучение языку невербального общения // Пед. вестник. ─ 1993. ─ №4.
22. Загвязинский В.И., Атаханов Р. Методология и методы психолого- педагогического исследования: Уч. пособие для студ. высших пед. учебн. заведений. ─ М.: Издат. центр «Академия», 2001. ─ 208с.
23. Золотнякова А.С. Личность в структуре пед. общения. ─ Ростов Н/Д : РГПИ, 1979. - 120с.
24. Ильин Е.Н. Искусство общения. ─ М:. Педагогика , 1982. ─110с
25. Каган М.С. Мир общения. ─ М.: Политиздат, 1988. ─ 319с.
26. Кан-Калик В.А. Учителю о пед. общении: Кн. для учителя. ─ М.: Просвещение, 1987. ─ 190с.
27. Кан-Калик В.А., Ковалев Г.А. Педагогическое общение как предмет теоретического исследования // Вопросы психологии. - 1989 ─ №4. ─ с. 9-16.
28. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. ─ М.: Педагогика, 1990. ─ 140с.
29. Кипнис М. Тренинг коммуникации. ─ М.: Ось ─ 89, 2004. ─ 128с.
30. Кириленко Г.Л. Проблема исследования жестов в зарубежной психологии // Психол. журнал. ─ 1987. ─ Т8, №4. ─ с. 138-147.
31. Ковальчук А.С. Основы имеджелогии и делового общения: Уч. пособие для студентов вузов. ─ Ростов Н/Д: Феникс, 2003. ─ 224с.
32. Коломинский Я.Л. Изучение пед. взаимодействия // Сов. педагогика ─ 1991. ─ №10. ─ с. 36-42.
33. Коломинский Я.Л. Психология общения. ─ М.: Знание, 1974. ─ 96с.
34. Кондратьев М.Ю. Взаимосвязь авторитета личности и авторитета роли учителя // Вопросы психологии. ─ 1987. ─ №2. - с.18-21.
35. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога. ─ Воронеж: Издат-во НПО «Модэк», 1996. ─ 224с.
36. Кукушин В.С. Психология делового общения: Уч. пособие. ─ М.: ИКД «Март», 2003. ─ 368с.
37. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. ─ СПб .: Питер, 2002. ─ 544с.
38. Лабунская В.А. Невербальное поведение. ─ Ростов Н/Д: Издат-во Рост. ун-та, 1986. ─ 135с.
39. Лабунская В.А. Экспрессия человека: общение и межличностное познание: Учебн. пособие для вузов. ─ Ростов Н/Д: Феникс, 1999-608с.
40. Левченко О.А., Третьяченко В.В. , Хрыков Е.Н. Психологические проблемы менеджмента в педагогическом творчестве. ─ Луганск: Изд-во Восточноукр. госуниверситета, 2000. ─ 144с.
41. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. ─ М.: Знание, 1979. ─ 47с.
42. Леонтьев А.А. Психологические особенности деятельности лектора. ─ М.: Знание, 1981. ─ 80с.
43. Лупьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стресс… ─ Минск: Вышейш. шк., 1986. ─ 202с.
44. Макаренко А.С. Собрание сочинений в 5 томах. ─ М.: Правда, 1971. ─ Т4. ─ С.34.
45. Макаренко А.С. Собрание сочинений в 5 томах. ─ М.: Правда, 1971. ─ Т5. ─ с.171.
46. Мелибруда Е. Я-Ты-Мы: Психологические возможности улучшения общения: Пер. с польск. ─ М.: Прогресс, 1986. ─ 256с.
47. Методология и методы социально-пед. исследований: Научн., учеб.-метод. пособие для студентов, магистрантов, аспирантов и специалистов в области воспитания и образования, соц. педагогов и соц. работников / М-во образования и науки Украины; ЛГПУ имени Т.Шевченко; Авт. ─ сост.: С.Я.Харченко, Н.С. Кратинов, А.Н. Чиж, В.А. Кратинова.- Луганск: Альма-матер, 2001. ─ 216с.
48. Мироненко В.В. История и состояние психологии выразительных движений // Вопросы психологии. ─ 1975. ─ №3. ─ с.134-143.
49. Мироненко В.В. Про структуру виражальних рухів. Психологія. Республ. науково-метод. збірник, 1977, вип. 16. -с.60-68.
50. Митина Л.М. Педагогическое общение: контакт и конфликт // Школа и производство. ─ 1989. ─ №10. ─ с.10-12.
51. Нэпп М. Невербальное общение. Учебник. ─ СПб.: «прайм-ЕВРОЗНАК», 2004. ─ 256с.
52. Петрова Е.А. Жесты в педагогическом процессе: Уч. пособие. ─ М.: Моск. городское пед. общество, 1988. - 180с.
53. Хорст Рюкле Язык телодвижений для менеджеров. - М.: Интерэксперт, 2005. - 264 с.
54. Шевандрин Н.И. Социальная психология в образовании. М.: ВЛАДОС, 1995. - 256 с.
Информация о работе Культура невербального спілкування вчителів загальноосвітньої школи