Формування уяви у період дошкільного дитинства

     Таким чином,  ми бачимо, що запропонована програма  позитивно впливає на розвиток  уяви дошкільників. Вихованці старшої  «А» групи навчилися придумувати  і малювати оригінальні, незвичайні малюнки, проявляючи неабияку фантузію, багату уяву. Малюнки стали видовищними, образи і деталі ретельно опрацьовані.

       Отже, можна вважати, що наше наукове  припущення виявилося правильним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

       Отже, уява – це здатність людини створювати нові образ шляхом перетворення попереднього досвіду. За допомогою уяви людина може змінювати навколишній світ і самого себе, робити наукові відкриття і створювати твори мистецтва.

       Формування  уяви в ранньому та дошкільному віці відбувається як зміна природженій активності дитини в активність, що перетворює. Важливим фактором при цьому є потреба в нових враженнях і спілкування з дорослими, що відкривають способи отримання вражень.

      Стимулює  уяву дошкільника ігрова діяльність. Виконання ролі, розвиток сюжету спонукають його перекомбінувати власні враження. Перехід до внутрішньої, порівняно вільної від зовнішньої діяльності уяви, який відбувається у результаті розвитку, стимулює творчу активність.

     Важливим чинником розвитку уяви дитини є організація предметного середовища, включення до нього  як знайомих предметів з певними функціями так і напівфункціональних. Діючи з ними, наділяючи їх різними значеннями в різних ситуаціях, використовуючи варіативно, дитина інтенсивно засвоює принципи і механізми заміщення.

     Розвиток  уяви пов'язаний із засвоєнням  норм рідної мови, адже слово  допомагає дитині уявити і  перетворити предмет за його  відсутності.

     Основою  уяви є уявлення, власний досвід  дошкільника. Тому дорослі мають навчити дитину способів і засобів створення образів, розвивати її комбінаторні здібності. Дитину необхідно вчити формулювати різні за складністю задуми і реалізовувати тїх насамперед у продуктивних видах діяльності.

      Дорослий  повинен не тільки створювати умови для прояву уяви дітей. У процесі організації і керівництва їх діяльністю слід активно впливати на розвиток цього процесу, збагачувати уявлення дошкільників, навчати їх ефективним прийомам маніпулювання образами уяви, використовувати спеціальні вправи для її стимулювання.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про дошкільну освіту»
2. Базовий компонент дошкільної освіти.
3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі»
4. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психол. очерк: Кн. для учителя. – 3-е изд. - М.: Просвещение, 1991.- 93 с.
5. Выготский Л.С. Лекции по психологии.- СПб.: Союз, 1997.-144с.
6. Выготский Л.С. Психология. - М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. - 1008 с.
7. Винославська В.Л. та ін. Психологія: Навч. посіб.-К.: Фірма «ІНКОС», 2005.- 352с.
8. Дуткевич Т.В. Дитяча психологія. – Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 424с.
9. Дьяченко О.М. Об основных направлениях развития воображения у детей // Вопросы психологии. – 1988. – №6. - с. 52–59.
10. Ельконін Д.Б. Психологія гри. – М.: 1978. – с.25
11. Карабаєва І. Ладивір С. Уява народжується у грі//Дошкільне виховання. -2007, № 10, с. 4 – 7
12. Коршунова Л. С. Воображение и его роль в познании. – М.: Ун – та, 1979
13. Крутецкий В.А. Психология: Учеб. для учащихся пед уч-щ. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1986.- 336 с.
14. Крысько В.Г. Общая психология в схемах  и комментариях: Учеб. пособ. – СПб.: Питер, 2009 – 256с
15. Натадзе Р.Г. Воображение как фактор поведения. Экспериментальное исследование. – Тбилиси, 1972.
16. Павелків Р.В. Загальна психологія - К.: Кондор, 2009. - 576 с.
17. Павелків Р.В., Цигипало О.П. Дитяча психологія. – К.: Академвидав., 2008 – 432с.
18. Рибо Т. Творческое воображение, 1901. - 327 с.
19. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии – СПб.: Питер, 2008. – 713с.
20. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Основы психологической антропологии. Психология человека: Введение в психологию субъективности. Учебное пособие для вузов. – М.: Школа – пресс, 1995. – 384с.