Формування уяви у період дошкільного дитинства

2. Принцип наукової  обґрунтованості психодіагностичної  методики вимагає того, щоб вона  була валідної і надійною, тобто  давала такі результати, яким  можна довіряти.

3. Принцип не нанесення  збитків передбачає, що результати  психодіагностики ні в якому  разі неможна використовувати  на шкоду тій людині, яка підлягає  психодіагностиці.

4. Принцип об’єктивності  висновків із результатів тестування  вимагає, щоб вони були науково обґрунтованими, тобто витікали із результатів тестування, проведеного за допомогою валідних і надійних методик, а не визначались і ніяк не залежали від суб’єктивних установок тих, хто проводить тестування і користується його результатами.

     За Нємовим Р.С., до людей, що займаються психодіагностикою висуваються кваліфікаційні вимоги: гарна теоретична підготовка, доскональне знання психодіагностичних методик і правил їх застосування, наявність достатнього досвіду практичного використання відповідних методик. Доскональне володіння методикою передбачає уміння і навики, які стосуються процедури пред’явлення методики досліджуваним, аналізу і інтерпретації даних. Дуже важливо також знання правил застосування психодіагностичної методики, дотримання яких дозволяє отримувати достовірні результати. При застосуванні методик обов’язково необхідно враховувати ситуацію, індивідуальні особливості піддослідних, їх наявний стан і багато інших релевантних психодіагностичних факторів.

При проведенні психодіагностики обов’язковим є дотримання морально-етичних норм:

1) Людину не можна  залучати до обстеження проти  її волі, за виключенням особливих  випадків або судової, або медичної практики, що визначені законом.

2) Перед проведенням  психологічного тестування людину необхідно попереджати про те, що в процесі дослідження вона мимовільно може видати таку інформацію про себе, свої думки і почуття, яку сама не усвідомлює.

3) Будь-яка людина, якщо  це не визначено законом, має  право знати результати свого  тестування, а також те, де, ким і як вони можуть бути використані.

4) Результати психологічного  тестування пропонуються піддослідному  в доступній для правильного  розуміння формі.

5) При тестуванні неповнолітніх  дітей їх батьки або особи,  що їх заміняють мають право  знати результати тестування дитини.

6) Якщо тестування  проводиться з метою визначення  рівня психологічного розвитку  людини, в конкурсному відборі  або при оформленні на роботу, то людина також має право знати не тільки цілі тестування, але і те, ким і на якій основі про неї будуть робитись висновки за результатами тестування.

7) Основна відповідальність  за застосування на практиці  психологічних тестів лежить  на психологах, особах і організаціях, які ними користуються.

Отже, при використанні будь-яких методів та методик у  психологічному дослідженні потрібно брати до уваги певні вимоги, що до них висуваються. Методика повинна  бути валідною, надійною, точною і однозначною. Також при проведенні дослідження потрібно враховувати саму ситуацію дослідження, індивідуальні особливості досліджуваного, розуміння ним інструкції, вимог завдання, ставлення до дослідження. На результати впливає особистість дослідника. При організації дослідження варто спиратися на різновиди методик, які класифікуються в залежності від змісту дослідження. Зокрема виділяються тести інтелекту, тести здібностей, тести досягнень, особистісні тести. Важливо у дослідженні дотримуватись професійно-етичних норм і правил психодіагностики та соціально-етичних принципів, оскільки дослідник несе повну відповідальність за наслідки впливу дослідження на психічне здоров’я людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Експериментальне дослідження особливостей розвитку уяви у дітей дошкільного віку

      У психології пізнавальних процесів не вироблено єдиного способу розвитку уяви.

     У нашому дослідженні ми виходили з припущення, що процес формування уяви у дітей дошкільного віку буде ефективним за умови систематичного залучення їх до різностороньої діяльності.

      Основна  мета та завдання курсової  роботи вимагали поетапного проведення  психолого – педагогічного експерименту.

      І етап  – констатувальний експеримент  - проводився у І півріччі 2012 – 2013 навчального року.

      Його  мета: виявити рівень розвитку уяви дітей.  

      Для  цього використовувалась методика  Е. Торренса «Неповні фігури»  та   тест "Вільний малюнок", запропонований авторами Урунтасовою Г.А.,           Афонькіним Ю.А., Суботіною Л.Ю.  

      В експерименті брали участь  20 дітей старшої «А» групи та 20 дітей    старшої «В» групи  Долинського ДНЗ № 3 «Колобок».

    Методика  Е.  Торренса „Неповні фігури" будучи, по суті "мініатюрною    моделлю творчого акту" дозволяє достатньо повно вивчити особливості         творчої уяви і прослідкувати специфіку цього процесу. Ця методика             активізує діяльність уяви, виявляючи одну з основних його властивостей -    бачення цілого раніше частин. Дитина сприймає пропоновані тест - фігури              як частини деталей яких-небудь цілостей і добудовує реконструює їх. Дітям        було запропоновано завдання: на папері зобразити геометричні фігури:          квадрат,   трикутник,  коло   і   домалювати   їх   так, щоб вийшло осмислене зображення якого - небудь предмету, причому домальовування може проводитися, як усередині контура фігури, так і за її межами при будь-якому зручному, для дитини, повороті листа і зображенні фігури, тобто використовувати кожну фігуру в різних ракурсах.

    Якість  малюнків з погляду їх художності, дотримання пропорцій і т.д.               при  аналізі не враховувалася, оскільки в першу чергу нас цікавив сам                 задум композиції, різноманіття виникаючих асоціацій, принципи втілення           ідей.

    Рузультати  виявилися такими: по 3 дитини у кожній групі                      намалювали оригінальні зображення, у сюжет включено кілька  об'єктів, що      мають задану фігуру; 12 дошкільників старшої «А» групи та 13 старшої «Б»        групи намалювали  оригінальні зображення у сюжет включено об'єкт із деталями;   3 дітей старшої «А» групи та 2 дитини старшої «Б» групи до зображеного      об'єкта додали різні деталі; у 2  дітей в кожної групи немає оригінальних зображень, діти домальовали заданий елемент, створили малюнок окремого об'єкта, але без деталей, зображення схематичне.

    Результати  занесено в таблицю:

 Таблиця 1.1

Рівень Група	10 – 9 балів		8 – 6 балів		5 – 4 бали		3 – 0 балів
Старша  «А»	3	15%	12	60%	3	15%	2	10%
Старша  «Б»	3	15%	13	65%	2	10%	2	10%

     Результати представлені також у вигляді діаграм (Додатки D).

     Тест «Вільний  малюнок» проводився серед природи.  Дітям було запропоновано вигадати  і намалювати що – небудь  незвичайне. На виконання завдання  відводилося 4 хвилини.

      Рузультати виявилися такими: 1 дитина старшої «А» групи та 2 дитини    старшої «В» групи за відведений час вигадали і намалювали щось          оригінальне, незвичайне, образи і деталі малюнка були ретельно опрацьовані,        що явно свідчить про неабияку фантазію дітей,  дуже високий рівень розвитку їх уяви;  2 дитини старшої «А» групи і 3 дитини старшої «В» групи вигадали                  і намалювалищось  щось досить оригінальне і барвисте, хоча зображення було        не зовсім новим, деталі малюнка були опрацьовані непогано, це говорить              про високий рівень розвитку уяви цих дітей; 13 дітей старшої «А» групи та 14     дітей старшої «В» групи вигадали і намалювала щось таке, що в цілому є не    новим, але несе в собі явні елементи творчої фантазії і справляє на глядача певне емоційне враження, деталі й образи малюнка були опрацьовані середньо,                це говорить про середній рівень розвитку уяви дітей; 2 дітей старшої «А» групи та   1 дитина старшої «В» групи  намалювали щось дуже просте, неоригінальна, причому на малюнку слабо проглядається фантазія і не дуже добре   опрацьовані деталі, це говорить про низький рівень розвитку їх уяви; 3 дитини старшої «А» групи за відведенний час дитина так і не зуміли  нічого придумати і намалювали лише окремі штрихи і лінії, це говорить про дуже низький рівень розвитку їхньої уяви.

      Результати занесено в таблицю:

                                                                                                        Таблиця 1.2

Рівень  Група	10 балів		8 – 9балів		5 – 7балів		3 – 4 бали		0 – 2 бали
Старша «А»	1	5%	2	10%	13	65%	2	10%	2	10%
Старша «В»	2	10%	3	15%	14	70%	1	5%	-	-

      Результати  представлені також у вигляді діаграм (Додаток E).

     Констатувальний експеримент показав, що в обох групах є діти з високим рівнем розвитку уяви, але в більшості дітей рівень - середній, також є діти, які мають дуже низький рівень.

     Це говорить  про те, що у виховному процесі  дошкільного навчального закладу  проблемі розвитку уяви приділялася  недостатня увага. У зв'язку з цим роботи вихованців не відрізнялися емоційністю і барвистістю, хоча деякі роботи явно свідчать про неабияку фантазію дітей.

     Результати  констатуючого експерименту ми  використали для визначення експериментальної  (далі старшої «А» групи) (додаток F) та контрольної (далі старшої «В» групи) (додаток G).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Програма  проведення експериментального  дослідження.

     Метою ІІ етапу – формувальний експеримент – було створення програми, спрямованої на підвищення рівня розвитку уяви дітей, та перевірка її дієвості у старшій «А» групі.

      При  складанні програми експериментального  дослідження ми використовували методичні посібники Дьяченко О. М., Кравцової О. Є., Фесюкової Л.Б. та інших авторів.

 Програма  проведення експериментального дослідження

№ п/п	Види роботи	Мета	Зміст роботи
1.	Сюжетно – рольва гра  «Лікарня»	Знайомити дітей з  профе-сією лікар; збагачувати словниковий  запас нови-ми словами; спонукати  самостійно розвивати нескладні  сюжети; роз-вивати вміння вислов-лювати власну думку; виховувати  повагу до праці медпрацівників.	Запропонувати дітям  під керівництвом вихователя вияснити причини виникнення застуди у іграшок; викликали швидку допомогу; виконати ролі   лікаря і медичної сестри, розповісти про елементарні засоби догляду за хворими на застуду.
2.	Сюжетно – рольова  гра «Супермаркет»	Розвивати вміння доби-рати предмети різного призна-чення відповідно до задуму гри, пов’язувати в єдиних сюжетах різні дії та задуми іншихдітей; розвивати зв’язне мовлення, уяву; виховувати культуру взаємовідносин.	Запропонувати дітям  розділити між собою ролі продавця і покупців, підібрати предмети різного призначення відповідно дозадуму гри. Спонукати дітей наслідувати характерні  дії працівників магазину.
3.	Вправа  «На що схожі наші долоньки»	Розвивати уяву і увагу.	Запропонувати дітям  обвести фарбами або олівцями власну долоньку (або дві) і придумати, пофантазувати «Що це може бути?» (дерево, птиці, метелик і т.д.). Запропонувати  створити малюнок на основі обведених  долонь.
4.	Гра – вправа «Три фарби»	Розвивати  художнє  сприйняття і уяву.	Запропонувати дітям  взяти три фарби, на їхню думку, найбільш підходять один одному, і заповнити  ними весь аркуш будь-яким чином. «На  що схожий малюнок?»
5.	Гра  «Незакінче-ний  малюнок».	Розвивати творчу уяву.	Дітям даються листки папере, на яких зображені недомальовані  предмети. Пропонується дома-лювати предмет і розповісти про свій малюнку.
6.	Вправа «Чарівник»	Розвивати творчу уяву.	Без попередньої бесіди запропонувати дітям з допомогою  олівців перетворити дві абсолютно однакові фігури, зображені на аркуші, у злого і доброго чарівника. Далі запропонувати придумати, що накоїв поганого «злий» чарівник і як його переміг «добрий».
7.	Вправа «Про що розповіла  музика»	Розвивати творчу уяву.	Звучить класична музика. Дітям пропонується закрити очі і уявити, про що розповідає музика, а потім намалювати свої уявлення і розповісти про них.
8.	Гра «Різні казки»	Вчити дітей уявляти  різні ситуації, викорис-товуючи  як приклад наочну модель.	Вихователь вибудовує  на демонстраційної дошці будь-яку послідовність зображень (два стоять чоловічка, два біжать чоловічка, три дерева, буди-ночок, ведмідь, лисиця, принцеса і т. д.) Дітям пропонується придумати казку по картинкам, дотримуючись їх послідовність.
9.	Вправа «Придумай свій кінець казки»	Розвивати творчу уяву.	Запропонувати дітям  змінити і скласти свій кінець знайомих казок.
10.	Гра «Скринька з казкою»	Розвивати фантазію, зв'язне мовлення, творче мислення.	Ведучий пропонує виймати  довільно фігурки з коробки. Треба вигадувати, ким або чим цей предмет буде в казці. Після того як перший гравець сказав 2—3 речення, наступний виймає інший предмет і продовжує розповідь. Коли історія закінчилася, предмети збирають разом, і починається нова історія.

   Головна мета систематичного залучення дітей до різностороньої діяльності у старшій «А» групі -  підвищення рівня розвитку їх уяви.

2.3. Результати дослідно – експериментальної роботи.

      Після  завершення експериментального  дослідження у обох групах  був проведений контролюючий експеримент. Для цього ми повторно використали методику Е. Торренса «Неповні фігури» та   тест "Вільний малюнок", запропонований авторами Урунтасовою Г.А., Афонькіним Ю.А., Суботіною Л.Ю.

      Результати  виконання завдання виявилися  такими: у експериментальній старшій «А» групі не виявилося жодної дитини з низьким рівнем  розвитку уяви; середній рівень виявився  у 15 дітей, високий -   у 5 дітей; у контрольній  старшій «Б» групі суттєвих змін не відбулося.

       Слід  зазначити, що діти старшої «А» групи, які до проведення експерименту мали низький рівень розвитку уяви, стали вигадувати й малювати те, що в цілому не є новим, але несе в собі явні елементи творчої фантазії; діти із середнім рівнем стали малювати оригінальні і барвисті малюнки, хоча зображення поки що не є зовсім новим.

     Результати контролюючого експерименту занесено до таблиці:

                                                                                                             Таблиця 1.3

Динаміка рівнів сформованості  уяви вихованців старших груп (у %)

Рівні  Група	Високий		Середній		Низький
	початок експер.	кінець експер.	початок експер.	кінець експер.	початок експер.	кінець експер.
Старша «А» група	15%	25%	60%	75%	25%	_____
Старша «Б» група	25%	25%	65%	70%	10%	5%

      Результати також представлені у вигляді діаграм(Додаток H).

     Аналіз дослідження показав, що рівень уяви дітей  в експериментальній групі, після реалізації програми, в порівнянні з контрольною групою, став значно вищим, що свідчить про позитивний вплив цієї програми на розвиток уяви і пізнавальних процесів в цілому.