Екзаменаційний стрес, сутність і методи подолання

                                           Кабінет міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України 
 

Кафедра психології 
 

КУРСОВА РОБОТА

з соціальної психології

на тему:

«Екзаменаційний стрес, сутність і методи подолання» 
 
 

Виконала:

студентка ІІІ курсу 2 групи

педагогічного факультету

Мельниченко Тетяна Вікторівна

Керівник: кандидат психологічних наук,

старший викладач

Омельченко  Людмила Миколаївна  
 

Київ  – 2010 

                                                  План

Вступ…………………………………………………………………3-4

Розділ 1. Теоретичний аспект проблеми екзаменаційного стресу.

1.1.Поняття про стрес. Екзаменаційний стрес……………………………….5-11

1.2.Шляхи й методи подолання стресового стану…………………………12-15

1.3.Вікові та гендерні аспекти переживання екзаменаційного стресу……16-24

Розділ  2. Емпіричне дослідження проблеми подолання екзаменаційного стресу.

2.1. Організація  дослідження………………………………………………..25-28

2.2.Результати дослідження…………………………………………………….29

2.3. Соціально – психологічні рекомендації для студентів – першокурсників щодо подолання стресових станів у період екзаменаційної сесії…………30-32

Висновки……………………………………………………………………...33-34

Використана  література………………………………………………………...35

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                         
 

                                                    Вступ

На сучасному  етапі розвитку людства дослідження проблеми екзаменаційного стресу є дуже актуальним, адже суспільне життя людини постійно її ставить в ситуації «іспитів» - тих або інших випробувань, де їй потрібно доводити свою соціальну спроможність, матеріальне благополуччя, фізичне самопочуття або рівень інтелекту.[11,с.76].

  Навчальний та екзаменаційний стрес займає одне з провідних місць серед причин, що викликають психічне напруження у студентів особливо першокурсників. Не вдала відповідь або не вдало зданий іспит можуть стати психотравмуючими факторами і буди пусковим механізмом реактивної депресії.

Необхідно відмітити, що проблема екзаменаційного стресу насамперед найбільш виражена у студентів першого курсу, особливо на першій сесії. Таким чином важливу роль відіграє процес адаптації студентів першого курсу до навчання у ВНЗ.

Навчальний  стрес відноситься до хронічного стресу в той час як екзаменаційний можна віднести до гострого стресу.

Учені детально розглядали зміни інтелектуальних  процесів при стресі та з`ясували, що при цьому страждають усі сторони інтелектуальної діяльності але найбільше – пам`ять, увага та мислення.

Екзаменаційний  стрес негативно впливає на нервову, серцево – судинну та імунну системи людей і навіть може викликати порушення генетичного апарату, підвищуючи вірогідність виникнення онкологічних захворювань, також може привести до психічних розладів.[5,с.8-10]. Таким чином екзаменаційний стрес є серйозною загрозою здоров’ю студентів і школярів, причому особливу актуальність проблемі додає масовий характер даного явища, що  щорічно охоплює сотні тисяч людей, що навчаються в масштабах нашої країни.

Об’єкт - методи подолання екзаменаційного стресу.

Предмет – психоемоційна сфера студента.

Мета  – емпіричне обґрунтування особливостей переживання екзаменаційного стресу у студентів.

Гіпотеза: дослідження передбачає такі результати, що опитана група студентів має сильне психоемоційне потрясіння під час екзаменаційної сесії

       Завдання:

1.Охарактеризувати  поняття стрес та екзаменаційний  стрес.

2.Проаналізувати  основні шляхи й методи подолання  стресового стану.

3. Провести  емпіричне дослідження проблеми  подолання екзаменаційного стресу.

4.Охарактеризувати  методики вивчення психоемоційних  станів людини.

Етапи дослідження складається  з 2 – ох частин: теоретичного і практичного. Теоретична чпстина передбачає збирання інформації про психологічний вплив екзаменаційного стресу на студентів. Практична частина передбачає проведення емпіричного дослідження.

База  дослідження: дослідження проведене на базі педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України. Було залучено 25 студентів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    

 

     Розділ 1. Теоретичний аспект проблеми екзаменаційного стресу.

1. Поняття про стрес. Екзаменаційний стрес

     Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощі (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.

     Існують різні наукові підходи до розуміння стресу. Найбільш популярною є теорія стресу, запропонована Г.Сельє.[123,с.110-111]. У рамках цієї теорії механізм виникнення стресу порозумівається в такий спосіб.

     Усі біологічні організми мають життєво важливий вроджений механізм підтримки внутрішньої рівноваги і балансу. Сильні зовнішні подразники  можуть порушити рівновагу. Організм реагує на це захисно-пристосувальною реакцією підвищеного порушення. За допомогою порушення організм намагається пристосуватися до подразника. Це неспецифічне для організму порушення і є станом стресу. Якщо подразник не зникає, стрес підсилюється, розвивається, викликаючи в організмі цілий ряд особливих змін - організм намагається захиститися від стресу, попередити його або придушити. Однак можливості організму не безмежні і при сильному стресовому впливі швидко виснажуються, що може привести до захворювання і навіть смерті людини.

     Екстремальні  ситуації впливають на людину по кілька разів на день, і в принципі стреси потрібні людині, тому що вони підвищують тонус. Однак якщо вони досягають  визначеного критичного рівня, то діють  не тільки на шкоду організмові, але  і вашій активності.

     Стрес — це неспецифічна реакція організму  у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі.

     Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів  і систем (ритм серця, частота пульсу тощо).

Стресова  реакція має різний прояв у  різних людей: активна — зростає  ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується.[5,с.315-328]

На цьому  і побудований психологічний  тиск стресом. Коли в 1812 році французи, що відступали, потрапили в люті російські морози, для багатьох з  них подібна екстремальна ситуація виявилася смертельною. І тут  першорядне значення мало навіть не те, що у французів не було зимового одягу, а те, що в результаті тривалого  стресу «поверхневі» резерви організму  вичерпалися, а «глибокі» не встигли  мобілізуватися.[10,с.320-330].

Звичайно, у повсякденному житті до цього  не доходить, але знизити працездатність і сприйнятливість людини можна  запросто. А зробити це можна по - різному. Відомо, що в кожної людини існує вроджене почуття небезпеки. А значить якщо впливати на людину голосним звуком, раптовим падінням, предметом що швидко наближається, яскравим спалахом світла або навіть несподіваним дотиком, можна порушити сприйняття і зменшити його чутливість.

Якщо  ж інтенсивність інфразвуку менше  коливань людського мозку, то виникає  панічний страх, губиться почуття контролю за ситуацією, зникає самообладання.

Психотерапевти  радять під час стресу збільшити  об’єм їжі, а саме за рахунок капусти, яблук або моркви, якщо вас заспокоює сам процес жування. Ви чекаєте на неприємну розмову? Повільно розсмокчіть банан.

Стресовими  станами будуть дії в разі необхідності самому швидко винести рішення, миттєва реакції в разі небезпеки, поведінка в ситуації, що несподівано змінилася.

У стресовому стані важко здійснювати цілеспрямовану діяльність, переключення і розподілення уваги, виникає загроза загального гальмування чи повної дезорганізації діяльності.

При цьому  навички і звички залишаються  без змін і можуть заступити усвідомлювані  дії. За стресу можливі помилки сприйняття (наприклад, визначення чисельності  супротивника, що несподівано з'явився), пам'яті (забування добре відомого), неадекватні реакції на несподівані  подразники і т.д.

А втім, у деяких людей незначний стрес  може викликати приплив сил, активізацію діяльності, особливу ясність і чіткість думок, стенічні емоції.

Наполеон  писав про одного зі своїх маршалів: «Ней мав розумове осяяння тільки серед ядер, у громі битви; там його окомір, його холоднокровність та енергія були незрівнянні, але він не умів так само добре готувати свої операції в тиші кабінету, вивчаючи карту».

Не можна  визначити наперед, чи викличе дана ситуація стресовий стан людини. Поведінка  у стресовій ситуації багато в  чому залежить від особистісних особливостей людини:

• від  уміння швидко оцінювати ситуацію;

• від  навичок миттєвої орієнтації за несподіваних обставин;

•від вольової зібраності, рішучості, доцільності дій і розвитку витримки;

• від  наявного досвіду поведінки в  аналогічних ситуаціях.[3,с.184-195]

У ході розвитку стресу спостерігають три  стадії:

1. Стадія тривоги. Це найперша  стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.

Усе разом  покликано мобілізувати захисні  можливості організму і механізми  саморегуляції на захист від стресу. Якщо цієї дії досить, то тривога  і хвилювання вщухають, стрес закінчується. Більшість стресів дозволяється на цій стадії.

2. Стадія опору. Настає у випадку, якщо  стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи "резервний" запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес "захоплює" людини і може привести його до хвороби.