Показники тривожності (реактивна і особова) статистично значимо взаємозв'язані  з наступними інтегральними показниками  СПА зворотною (або негативною) кореляцією: адаптація (-0,483; p<0,01 і -0,692; p<0,01), прийняття інших (-0,389; p<0,05 і -0,494; p<0,01), інтернальність (-0,432; p<0,05 і -0,651; p<0,01), домінування (-0,488; p<0,01 і -0,637; p<0,01). Система взаємозв'язку особової тривожності відрізняється від системи взаємозв'язків реактивної тривожності і наявністю додаткового статистично значимого зворотного (або негативною) взаємозв'язку з показником СПА – емоційний комфорт. (-0,351; р< 0,05).

     Таким чином, при підвищенні тривожності  спостерігатиметься пониження наступних  інтегральних показників СПА: адаптації (спостерігатиметься підвищення дезадаптації), прийняття інших (спостерігатиметься підвищення неприйняття інших), інтернальності (спостерігатиметься підвищення екстернальності), домінування (спостерігатиметься зниження домінування або підвищення ведомості). І, навпаки, при низьких показниках тривожності спостерігатиметься підвищення вищеперелічених інтегральних показників СПА. Додатково, при підвищенні особової тривожності знижується показник емоційного комфорту (підвищується показник емоційного дискомфорту), і, навпаки, при пониженні особової тривожності підвищується показник емоційного комфорту (знижується показник емоційного дискомфорту).

     Система взаємозв'язків особової тривожності  відрізняється від системи взаємозв'язків реактивної тривожності наявністю додаткового статистично значимого зворотного (або негативною) взаємозв'язку з показником СПА – емоційний комфорт (-0,351; p<0,05).

     Цікаві  отримані результати при аналізі  взаємозв'язків інтегральних показників між собою.

     Інтегральний  показник «Адаптація» має статистично  значиму пряму залежність з такими параметрами, як: «Прийняття інших» (0,745; p<0,01), «Емоційний комфорт» (0,469; p<0,01), «Інтернальність» (0,845; p<0,01), «Домінування» (0,783; p<0,01) і «Брехливість» (0,516; p<0,01).

 

      Висновок

 

     1. По інтегральному показнику «Адаптація» група характеризується як що має підвищені адаптивні здібності, тобто в даній групі більшою мірою присутні респонденти з високими і нормальними адаптивними здібностями. Так само більшість респондентів цієї групи мають високий інтегральний показник самоприйняття, прийняття інших, емоційний комфорт, інтернальність, домінування.

     2. Інтегральний показник «Брехливість» зв'язаний статистично значимою прямою (позитивною) кореляцією з наступними інтегральними показниками: адаптація, інтернальність  і домінування.

     3. Рівень тривожності в групі респондентів відповідають статистичній нормі. При порівнянні отриманих результатів в нашому дослідженні і нормою не виявлені показники що перевищують норму або значення нижче норми, що мають.

     4. Між інтегральними показниками соціально-психологічної адаптації (адаптація, самоприйняття, прийняття інших, емоційний комфорт, інтернальність, домінування, брехливість) і показниками тривожності (реактивна і особова) також виявлені статистично значимі взаємозв'язки. Показники тривожності (реактивна і особова) статистично значимо взаємозв'язані з наступними інтегральними показниками СПА зворотною (або негативною) кореляцією: адаптація, прийняття інших, інтернальність, домінування. Система взаємозв'язку особової тривожності відрізняється від системи взаємозв'язків реактивної тривожності і наявністю додаткового статистично значимого зворотного (або негативною) взаємозв'язку з показником СПА – емоційний комфорт.

     5. З підвищенням реактивної тривожності такі показники як дезадаптивність, неприйняття себе, емоційний дискомфорт, зовнішній контроль, ведомість також підвищуються, а з пониженням реактивної тривожності - знижуються.  Також при підвищенні реактивної тривожності домінування знижується, а при пониженні – здібність до домінування підвищується.

     6. Існує взаємозв'язок між соціально-психологічною адаптацією і тривожністю. Грунтуючись на отриманих результатах можна зробити вивід про те, що гіпотеза про те, що у підлітків з високим рівнем особової тривожності виражений низький рівень показників соціально-психологічної адаптації, підтвердилася повністю. 
 

 

      Список використовуваної літератури

1. Абрамова Г.С.  Вікова психологія. // М.: Освіта, 2000.

2. Андрєєва  Г.М.  Соціальна психологія. Підручник для вищих учбових закладів - 5-е видавництво // М.: Аспект Прес, 2002.

3. Асєєв  В. Г. Возрастная психологія: Навчальний  посібник.// І., 1989.

4. Аракелов Г.Г. Про психологію підлітка. // М., 1990.

5. Березін Ф.Б.  Психічна і психофізіологічна адаптація людини. // Л., 1988.

6. Бодальов  в.в. В світі підлітка. // М., 1982 . 

7. Божовіч  Л. І. Лічность і її формування  в дитячому віці. // М., 1968.

8. Братусь  Б. С. Психологичеськие аспекти  етичного особи. // М., 1977.

9. Волков  Б.С. Психологія підлітка. //М.: видавництво Педагогічне суспільство Росії, 2001.

10. Возростная  і педагогічна психологія. Під  ред. М.В. Гамезо. //Москва, видавництво  Освіта, 1984.

11. Виготський  Л. С. Собраніє вигадувань - в  6 т. // М., 1996.

12. Виготський  л.с. Педагогіка підлітка. // М., 1984.

13. Виготський  л.с. Питання дитячої психології. // М., 1997.

14 . Габдрева  Г.Ш. Основні аспекти проблеми  тривожності в психології. // М., 2000.

15. Головей  Л. А. Практікум по віковій  психології. // Пітер, 2001.

16. Драгунова Т. В. Проблема конфлікту в підлітковому віці. // М 1986.

17. Діагностика  шкільної дезадаптації. Під ред.  С.А. Белічева, І.А. Коробейникова.  Науково-методичний посібник для  шкільних психологів. // М., 1993.

18. ДербеневД.П.  Соціальна адаптація підлітків.  //М.: Соціальний журнал №1/2. 1997.

19. Захаров А.І.  Неврози у дітей і підлітків. // Л., 1998.

20. Кон І.С.  Психологія ранньої юності. // М.: Освіта, 1980.

21.  Краковський  а.п. Про підлітків. // М.,1991.

22. Кулагина І.Ю. Особа школьника// Москва 1999 р.

23. Кулагина  І.Ю. Вікова психологія: від народження  до 17 років.: Навчань. посібник - 3 е  видавництво // М.: Вид-во УРАО, 1997.

24. Особисто  А. Е. Психопатії і акцентуація  характеру у підлітків. // Л., 1983.

25. Льовітов  Н. Д. Психология характеру. //М., 1969.

26. Лічко  А. Е. Психопатії і акцентуація  характеру у підлітків. // Л., 1983.

27. Марков  А. К. Психология навчання підлітка. // М, 1971.

28. Маклаків  А. Р.  Загальна психологія. // Пітер.: СПб, 2001.

29. Мухина  В.С.,  Венгер Л.А. .Психология. // М.:  «Освіта»,  1988.

30. Мудрік  А.В.Социальная педагогика//  М., 2002.

31. Немов Р.С.  Психологія книга-2. // М.: видавництво  «Владос» 2004.

32. Никіфоров  Г. С. Самоконтроль людини. // Л, 1989.

33. Обухова Л.Ф.  Дитяча вікова психологія. // М., 1996.

34. Практикум по віковій психології. Під ред. Головей Л.А. // СПб, 2001.

35. Прихожан  А. М. Причини, профілактика  і подолання тривожності. // Психологічна  наука і освіта. N 2. 1998.

36. Прихожан  А. М. Тревожность у дітей  і підлітків: психологічна природа  і вікова динаміка. // М., 2000.

37. Психологія  розвитку. Під ред. А. К. Болотової  і О. Н. Молчанової. // М.: Че.Ро., 2005.

38. Психологія  сучасного підлітка. Під редакцією  Д.І. Фельдштейна. // М.: Педагогіка, 1987.

39. Психологія. Словник.  Під ред. А.В. Петровського, М.Г.Ярошевського, 2-е видавництво // М.: Політіздат, 1990.

40. Практична  психодіагностика. Методики і тести.  Навчальний посібник. // Самара, 1998.

41. Раттер  М. Помощь важким дітям.// М" 1987.

42. Райс  Ф. Психология підліткового і  юнацького віку. 8-е видання. //М.: С. - П., 2000.

43. Смирнов  А. А. Ізбранниє психологічні  праці: У 2 т. // М., 1987.

44. Соціальна  психологія в питаннях і відповідях. Під ред. В.А. Лабунськой. // М.: Гардаріки, 1999.

45. Соціальна  психологія. під ред. Петровського  а.в. // М.: Освіта, 1987.

46. Спілбергер  Ч.Д. Концептуальні і методологічні  проблеми дослідження тривоги. //  М., 1983.

47. Харчева В.Г.  Основи соціології. // М.: Логос, 1997.    

48. Якобсон  П. М. Емоциональная життя школяра. // М., 1993.

 

      Додатки 

     Додаток №1

     СТАТИСТИКА  РОЗПОДІЛУ ЗНАЧЕНЬ  СПА(соціально-психологічна адаптація)

 

 

      Додаток №2