Діагностіка особливості підлітка

 

 Використовуючи узагальнену таблицю результатів діагностування нами було проведено формування груп для подальшої соціально-педагогічної роботи відповідно до розбитя на сегменти, яке зроблено нище (Таблиця 3.8).

 

 Таблиця 3.8

 

 Групування учнів на основі результатів комплексної діагностики особистості для подальшої психолого-педагогічної роботи

 

 

 

Група АА.	Група ДА	Група АЗ	Група ДЗ
Носаченко І.	Гаврюш В.	Ковальчук А.	Вербицький В
Бура О.	Мальований В.	Богдановська Ю.	Лось А.
Кравченко С.	Кожановський Д.		Штихно О.
Лисенко С.	Тройна Є.		Шпук Д.
Плахута О.	Овдієнко О.		Петрик О.
Науменко Ю.	Скриннік А.
Лось Є.
Деньгуб О.
Гаврюш В.
Овдієнко О.

 

 Здійснивши подібне групування практичний психолог може диференціювати роботу по розвитку особистості згідно виділеними групами, що на нашу думку вкрай важливо. Зрозуміло, що в ідеальному варіанті необхідно ще більш диференційований підхід, однак, зважаючи на необхідність одночасної роботи з великим числом підлітків у випадку застосування даної методики в роботі соціального психолога або ж соціального педагога, оптимальною являється на нашу думку диференціація саме такого типу, адже зростання кількості груп (більш тонка диференціація) призведе до того, що психолог не зможе приділяти достатньо часу кожній групі, що в результаті негативно може відбитися на якості соціально-педагогічної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Висновки

 

 Людина не народжується особистістю, а стає нею, тому однією із центральних проблем, безпосередньо пов’язаних з питаннями про сутність особистості, її становлення та розвитку, є процес, у ході якого людська істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для її життєдіяльності в суспільстві. Одним із головних етапів становлення особистості є формування самосвідомості.

 Самосвідомість - усвідомлене відношення людини до своїх потреб і здібностей, потягів і мотивів поводжень, переживань і думок; відносно стійка, у більшому чи меншому ступені усвідомлена, пережита як неповторна система представлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і відноситься до себе. Підлітковий вік називають перехідним віком, тому що протягом цього періоду відбувається своєрідний перехід від дитячого до дорослого стану, від незрілості до зрілості. У цьому змісті підліток — напівдитина і напівдорослий: дитинство вже пройшла, але дорослість ще не наступила. Перехід від дитинства до дорослості пронизує всі сторони розвитку підлітка: його анатомо-фізіологічний, інтелектуальний, і моральний розвиток — усі види його діяльності.

 У розвитку особистості в підлітковому віці значну роль грають судження інших людей, і насамперед оцінка батьками, педагогами, однолітками, на основі якої починається формування самосвідомості. Особливо важливими на початкових стадіях формування самосвідомості є контакт із значущими людьми (мати, батько, дідусь, бабуся, брат, сестра), які первинно визначають уявлення дитини про саму себе.

 У старшому підлітковому віці більшої ваги починають відігравати думки колективу (референтної групи). Формуючи самосвідомість підлітка, учитель і психолог повинні спиратися на надзвичайно характерне для підлітка емоційно забарвлене прагнення активно брати участь у житті колективу. Придбання досвіду колективних взаємин прямим чином позначається на розвитку особистості підлітка. У колективі розвивається почуття боргу і відповідальності, прагнення до взаємодопомоги, солідарності, звичка підкоряти особисті інтереси, коли це потрібно, інтереси колективу. Думка колективу однолітків, оцінка колективом вчинків і поводження підлітка для нього дуже важливі. Як правило, суспільна оцінка класного колективу значить для підлітка більше, ніж думка вчителів чи батьків, і він звичайно дуже чутливо реагує на дружній вплив колективу товаришів. Тому пред'явлення вимог до підлітка в колективі і через колектив — один зі шляхів формування його самосвідомості.

 Як наслідок поступового придбання досвіду суспільного поводження, росту моральної свідомості і соціальних переконань, вивчення основ наук у школі, формування теоретичного мислення в підлітків починає складатися світогляд і самосвідомість на особистісному рівні. Самосвідомість підлітків здобуває якісно новий характер, вона зв'язана з потребою усвідомити й оцінити морально-психологічні властивості своєї особистості вже в плані конкретних життєвих цілей і устремлінь. Підліток оцінює себе стосовно до сьогодення. У підлітковому віці, школяр прагне, щоб його визнали дорослим, прагне встати поруч у дорослим, нічим не відрізняться від них.

 Специфічна риса морального розвитку в такому віці — посилення ролі моральних переконань, моральної свідомості в поводженні. Саме тут формується уміння вибирати правильну лінію поводження в різних умовах і обставинах, потреба надходити, діяти відповідно до власного морального кодексу, зі своїми моральними установками і правилами, свідомо керуватися ними у своєму поводженні.

 В окремих випадках у результаті неправильного виховання, впливу людей у деяких юнаків і дівчат можуть складуться моральні омани і навіть далекі нашому суспільству моральні принципи й установки, що визначають появу моральної розбещеності, цинізму, неповаги до навколишніх, нездорового скептицизму, егоїзму. Причому, неправомірно зводити ці негативні прояви тільки до дії біологічних чинників, пов’язаних з перебудовою організму. Велике значення має правильно організована психолого-педагогічна робота по формуванню особистості підлітків та допомозі в її соціалізації.

 При цьому головним критерієм соціалізованості особистості підлітка виступає не рівень пристосовництва, конформізму, а ступінь незалежності, упевненості, самостійності, розкутості, ініціативності, що є нагальною потребою всього суспільства, яке потребує приходу нових ініціативних, соціально активних особистостей.

 Дотримуючись принципу комплексності проведено розробку комплексного діагностування особистості шляхом поєднання, адаптації і вдосконалення уже існуючих методик. В основу комплексної методики покладено методику ММРІ, методику дослідження адаптованості особистості Фурмана та проективну методику “Неіснуюча тварина”. Дана комплексна методика дозволяє диференціювати групу індивідів, які потребують корекційної роботи з боку соціального педагога кілька сегментів з подальшою диференціацією зусиль по допомозі в розвитку особистості. В роботі реалізовано на практиці розбивку на чотири сегменти з відповідним формуванням груп по осям “агресивність – залежність”, “адаптованість-дезадаптованість”.

 Така диференціація дозволить диференціювати роботу психолого-педагогічну роботу по розвитку та соціалізації особистості підлітків. Основна мета соціалізації і розвитку особистості підлітка не в її уніфікації, перетворенні в слухняний «гвинтик», а в задоволенні «потреби в самореалізації» і в розвитку здатності для успішного здійснення цієї мети. У противному випадку процес соціалізації позбавляється гуманістичного змісту і стає інструментом психологічного насильства, спрямованого не на особистісний ріст і не на досягнення єдиної у своєму роді індивідуальності, а на уніфікацію, стратифікацію, нівелювання «Я».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використоної літератури

 

1. Эльконин Д. Б. Некоторые аспекты психического развития в подростковом возрасте / Д. Б. Эльконин // Психология подростка: Хрестоматия. - - М.: Российское педагогическое агенство , 1997. - 526 с.

2.Сайт-www.sevpsiport.com

3.Выготский Л.С. Педагогическая психология. – М.: Педагогика, 1991. – 425 с.

4.Дубровина И.В.-М 2004г.

5.Андреева Г.М. Социальная психология. – М.: Прогресс, 1988. – 402 с.

6. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В.Петровского. - М.:Наука,

 1979.- 286 с. 

7. Психологія 1996 Баришевский М.И./Психологічні механізми розвитку особистості./№3-с 26-33

8. Глуханюк Н.С. Практикум по психодиагностике. - М.: Изд. Мосовского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО “Модєк”, 2003. – 148 с.

9. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – СПб.: Речь, 2003. – С.299.

  10.  Заика Е.В., Боянович Ю.В., Боянович К.Ю. Факторы формирования невротических проявлений у школьников // Вісн. Харк. ун-ту. Сер. Психологія. — 2000. — N 483. — С. 67-74.

   11. Цукерман Г.А. Психология саморазвития: задачи для подростков и их педагогов. - М., 1994.- 344 с.

    12.  Магльований А.В., Белов В.М., Котова А.Б..Організм і особистість. Діагностика та керування. — Л.: Мед. газ. України, 1998. — 248 с.

   13.Майерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. .- СПб: Питер, 1996. – 684 с.

   14.Мачинський О.В. До проблеми індентифікації особистості // Практична психологія та соціальна робота. – 2000. -№7. – С.28-30.

   15. Мєщанова Г. Соціально-психологічне дослідження особистості: теоретико-методологічний аспект . — Т.: Екон. думка, 2001. — 86 с.

   16.Мухина В.С. Возрастная психология.- М.: Инфра, 1998. – 248 с.

   17.Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2000. – 712 с.

   18.Савченко І.Д. Вплив стилю сімейного виховання на формування ставлення довіри дітей до батьків // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2003. — N 4. — С. 90-97.

   19.Міщик Л.І., Білоусова З.Г. Соціально-психологічні та педагогічні проблеми дезадаптації дітей і підлітків: Навч. посіб. / Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2003. — 106 с.

  20. Сеченов И.М. Избр. филос. и психол. произв. – М., 1947. – 640 с..

   21. Смирнов А.Г. Практикум по общей психологии. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. – 224 с.

   22. Смолюк І.О. Педагогічні технології: дослідження соціально-особистісного аспекту. — Луцьк: Вежа, 1999. — 213 с.

   23.Социальная психология / А.Н. Сухов, А.А. Бодалев, В.Н. Казанцев и др. /Под ред. А.Н. Сухова, А.А. Деркача.- М.: «Академия», 2003. – 600 с.

   24.Тайсон Ф., Тайсон Р. Психоаналитические теория развития. М., 1998. – С.124.

   25.Теории личности в западно-европейской и американской психологии. Хрестоматия. Редактор-составитель Д.Я. Райгорский. – Самара, 1996.- 411 с.

   26.Фурман А. Психодіагностика особистісної адаптованості. — Т.: Екон. думка, 2000.198с.

   27.Столин В.В. Самосознание личности. – М.: Наука, 1983. – 248 с

   28. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М.: Прогресс, 1986. –422 с.

                     

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       

 Додаток А.

 

 

 Текст адаптованого опитувальника ММРІ

 Інструкція. "Любий друже. Зараз Ви ознайомитеся з твердженнями, що стосуються стану Вашого здоров'я і Вашого характеру.

 Прочитайте кожне твердження і вирішите, вірно воно чи невірно стосовно Вас.

 Не витрачайте часу на роздумування. Найбільше природно те рішення, що першим приходить у голову".

 

 

 

 

 ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА

 

 

1.У Вас гарний апетит?

2.По ранках Ви звичайно почуваєте, що виспались і відпочили.

3.У вашому повсякденному житті маса цікавого.

4.Ви працюєте з великою напругою.

5.Часом Вам приходять у голову такі негарні думки, що про них краще не розповідати.

6.У вас часті шлункові розлади.

7.Іноді Вам дуже хотілося назавжди піти з дому.

8.Часом у Вас бувають приступи нестримного сміху чи плачу.

9.Часом Вас турбує нудота.

10.У вас таке враження, що Вас ніхто не розуміє.

11.Іноді Вам хочеться вилаятися.

12.Щотижня Вам сняться кошмари.

13.Вам сутужніше зосередитися, ніж більшості людей.

14.З Вами відбувалися (чи відбуваються) дивні речі.

15.Ви досягли б у житті набагато більшого, якби оточуючі не були налаштовані проти Вас.

16.У дитинстві Ви один час здійснювали крадіжки.

17.Бувало, що по кілька днів, тижнів чи цілих місяців Ви нічим не могли зайнятися, тому що важко було змусити себе включитися в роботу.

18.У Вас переривчастий і неспокійний сон.

19.Коли Ви знаходитеся серед людей, Вам почуваються дивні речі.

20.Більшість знаючих Вас людей не вважають Вас неприємною людиною.

21.Вам часто приходилося підкорятися кому-небудь, хто знав менше Вашого.

22.Більшість людей задоволені своїм життям більш ніж Ви.

23.Дуже багато хто перебільшує свої нещастя, щоб домогтися співчуття і допомоги.

24.Іноді ви сердитеся.

25.Вам не вистачає впевненості в собі.

26.У Вас часто буває почуття, начебто Ви зробили щось неправильне чи негарне.

27.Ви часто ображаєте товаришів в розпалі суперечки.

28.Звичайно Ви задоволені своїм життям.                                                                  

29.Деякі так люблять командувати, що Вам хочеться усе зробити всупереч, хоча Ви знаєте, що вони праві.

30. Ви вважаєте, що проти Вас щось замишляють.