Значення будівельних ігор для різностороннього розвитку дошкільників

     Грі з будівельним матеріалом необхідно  надавати змістовний характер. Навколишній  світ дітей ще складний для них. Тому малятам 2-3 років вихователь пропонує доступний їм світ іграшок. «Оббудовування»  іграшок і становить зміст  будівельних ігор у молодших дітей. Дітей спонукають будувати для ляльок стільчики, ліжечка, для півника й конячки - дворики, парканчики й організують на цій основі ігри.

     У маленьких дітей ще немає досвіду  будівництва, вони не можуть самі будувати. Вихователь підказує їм задум роботи. Наприклад, показує знайому іграшку - маленьку лялечку, говорить, що вона утомилася  й запитує, що потрібно побудувати з  кубиків для лялечки, щоб вона могла відпочити (стільчик, ліжечко). Із трьох кубиків він відразу  робить стільчик. Дитині вихователь дає  коробку-шухлядку, у якій перебувають  іграшки - лялька, маленьке ведмежа  й будівельний матеріал - кубики, цеглинки в достатній кількості, щоб побудувати два-три стільчики, ліжечко. Діти розглядають іграшки  й матеріал. Після цього вихователь пропонує будувати разом з ним, показуючи  послідовність приймань і дій, учить  дітей не поспішати, ставити кубики акуратно, заохочує старання дітей  і виражає радість при їхніх  успіхах.

     Педагог звертає увагу на навколишні предмети й будівлі: лавочки в саду, парканчики, ігрові будиночки на ділянці, драбинки, спонукує відбивати бачене в будівельних  іграх.

     Для дітей 3-4 років передбачається подальші розвиток інтересу до будівельних ігор, використання, створених будівель у  сюжетно-рольових іграх, виховання  вміння будувати не тільки по запропонованому  зразкові, але й по наміченій самими темі, навчання більш складним прийомам роботи.

     Під керівництвом вихователя дитина 4-5 років  здатна відбивати в будівельній  грі враження про навколишнє. У  них є вже й необхідний досвід у його найбільш простих формах, уміння відіграти невеликими колективами, уміння розподіляти між собою  будівельний матеріал, що дозволяє робити більш складні будівлі.

     Діти 4-5 років ще не можуть самостійно відбити  в будівельній грі те, що вони бачили. Вихователь, використовуючи зразок будівлі пояснює, що кожний будинок  має підставу - фундамент, на якім зводяться  стіни. Разом з дітьми відбирає потрібний  матеріал, і вони під керівництвом педагога повинні укладати фундамент. Далі зводяться стіни, робляться  вікна і т.д. Споруджуючи будівлю разом з вихователем, дошкільники освоюють загальні основи будівництва не тільки будинків, але й мостів, машин, пароплавів і т.д. У міру оволодіння основами будівництва він учить їх вибирати тему, визначати послідовність зведення будівлі: із чого починати, як продовжувати, чим закінчити її.

     Дітей спонукають оцінювати зроблене, намічати варіанти його використання в сюжетно-рольовій грі, пропонувати необхідні зміни  й доповнення.

     Таким чином, у процесі керівництва  будівельними іграми дітей цього  віку розширюються їхні вистави про  навколишній, які вони використовують у грі. Доцільно навчати дітей  будівельним прийманням шляхом використання зразка й спільної з вихователем  будівлі, вправ у повторних знайомих будівельних іграх. Педагог повинен  тактовно допомагати дітям у самостійному виборі сюжетів будівельних ігор.

     Для дітей 5-6 років програма передбачає навчання попередньому плануванню будівельних  ігор, постановці мети гри, застосування конструктивно-будівельних умінь  не тільки по наочному зразкові, але  й по малюнках, фотографіях різних споруджень.

     Керівництво іграми старших дітей у більшій  мірі направлено на комбінацію інтелектуальної  й практичної діяльності. Вихователь учить їх обмірковувати майбутні ігрові дії, порівнювати одне з іншим, розбудовує кмітливість, заохочує здогад, спонукує запроваджувати в життя  ухвалене рішення.

     Для старших дошкільників рекомендуються різноманітні будівельні матеріали. Слід показати їм, як користуватися тим  або іншим з них, як з'єднувати окремі частини, блоки, як робити будівлі  рухливими, міцними, гарними.

     Розвиток  змісту гри визначається багатством, ясністю, виразністю вражень дітей  від навколишнього життя. Показуючи  їм складні будівлі (житлові будинки, вокзали, театри, пристані і т.д.), вихователь звертає увагу дітей на загальний вид будинків, розкриває відповідних архітектурних особливостей їх призначенню, учить виділяти окремі частини, указує на симетрію, контрасти. Дошкільників навчають також "читати" зображення (фотографії, малюнки), тобто виділяти в них загальне, основне, частини і т.д.

     Зоровий аналіз допомагає дітям глибше запам'ятати  особливості розглянутого спорудження, скласти про нього вистави, потім  використовувати його як основу в  будівельній грі.

     Для старших дітей велике значення набуває  слово. Так, джерелом задуму й змісту будівельної гри іноді є розповідь  вихователя. Він повідомляє дитину про мету гри, послідовності ігрових  дій, підтримує цікаві пропозиції, критичні зауваження, це розбудовує в дитини самостійність думки й пошуку.

     Зі  старшими дітьми можливе обговорення  ходу будівельної гри, якості дій  її учасників, тому що вони прагнуть добре  виконувати необхідні дії , одержують  задоволення від заслуженої похвали  й здатні врахувати критичні зауваження.

     Багато  будівельних ігор спрямовані на задоволення  пізнавальних інтересів дошкільників. Прагнення до точності приводить  до деякого зниження ігрової умовності. Дитина прагне, щоб ігрова будівля  була схожа на справжню. Подібність із зображуваним реальним спорудженням, відносна масштабність, декоративність, художня виразність є для нього  критеріями правильності конструювання.

     Інтереси  дитини 5-6 років, його можливості пред'являють  до керівництва будівельними іграми більші вимоги. Вихователь повинен  мати необхідні знання, виявляти цікавість  до техніки, винахідництва. З великої  різноманітності будинків, споруджень, видів будівництва він відбирає деяке, те, що доступно дітям і виявляє  навчальний і виховний вплив.

     У навчанні конструюванню велике значення має переклад площинного зображення (фотографії, малюнка) в об'ємну будівлю, що пред'являє до дитини значні вимоги й сприяє розвитку аналітичної діяльності. Педагог привчає дитину аналізувати  підсумки гри, у тому числі й будівництва, що входить до її складу. Це дисциплінує розум, учить дітей співвідносити мета й процес будівництва з результатом.

     Таким чином, важливою умовою навчального  впливу, що й виховує, будівельних  ігор є керівництво ними при збереженні творчої самодіяльності дітей, розвиток їх інтересу до техніки, використання наочних приладдя (ілюстрацій, фотографій, простих технічних малюнків), навчання способам перекладу плоского зображення в об'ємну будівлю. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6. Власна  система роботи з організації будівельної гри в ІІ молодшій групі Дошкільного дитячого будинку спеціального призначення м.Хмельницького

     У молодшому дошкільному віці іграшка  є для дитини джерелом накопичення  чуттєвого досвіду. У грі з  іграшкою дитина наочно пізнає світ речей. Прагнення маленької дитини діяти  з іграшкою, грати нею - закономірне  явище в його розвитку; воно обумовлено великою тягою дитини до пізнання світу. Для гри дитини в ранньому дитинстві і молодшому дошкільному  віці характерно участь всього сенсорного апарату. Дитина оглядає іграшку, зачіпає  її, погладжує, прислухається до звуків, які вона видає, бере іграшку в  рот, пробує зубами її твердість.

     В своєму курсовому дослідженні ми розробили власну систему роботи з організації будівельної гри.

     Для розвитку будівельних ігор дітей  третього року життя показувал дітям, як треба будувати. Перші будівлі спрямовувалися на предмети, добре відомі дітям - паркан, ворота, стіл, стілець, будиночок, міст, що є дуже важливим на цьому етапі роботи.

     Для спорудження цих будівель дітям давали такий матеріал, який був би стійкий, щоб уже поєднання двох-трьох деталей нагадувало б той предмет, який задумали побудувати. Викликала у дітей бажання будувати, грати з будівництвом.

     Найбільш  стійкою формою будівельного матеріалу є куб, тому куб – перше, що ми дали дітям, потім цеглини, тригранні призми, щоб вийшли споруди. Поклавши на кубик тригранну призму, Серьожа (3 р.) цю споруду назвав будиночком. Ставить один кубик на інший, радіє, що будинок стає високим.

     Під час спостережень, я дійшла висновку, що діти будують ще вкрай примітивно, нагромаджуючи один брусок на інший, часто самі не знають, що будують. Вова (3 р. 1 міс.) викладає на стіл цеглинки в один ряд. Поклавши чотири цеглинки, пересуває їх, виробляє звуки, що нагадують звуки маневру паровоза. Прикладає попереду ще дві цеглинки. Пересуває. Однин різкий рух Вови порушив струнку лінію цеглинок. Сказавши, що це парканчик він розставляє цеглинки півколом, змикаючи їх тільки кутами.

     Іра (3 р. 2 міс.) Будує загородку для  півника. Не закінчивши будувати, бере півника та навколо нього розміщує цеглинки. Садить півника на загородку та імітує, як співає півник.

     Я навчала дітей прийомам будівництва, починаючи з найпростіших конструкцій. В результаті цього діти навчилися  будувати «доріжку», прикладаючи впритул, цеглинки один до одного, будинок, поклавши тригранну призму на кубик, ворота, з'єднавши два бруски поперечиною, диванчик, столик. Ці споруди всі  діти третього року життя засвоїли міцно і на пропозицію зробити  ту або іншу будівлю відгукувалися  охоче, будували те, що їм називали.

     Наслідування  приводить в дію важливі розумові процеси, і перш за все порівняння; воно викликає рухову активність дитини, спонукає його до вправи. Наслідування стає особливо ефективним, коли воно спирається на попередній досвід, набутий в  процесі навчання. Особливо чітко  це виступало в будівельній діяльності дітей третього року життя.

     Дімі (3р. 1міс), хлопчику, що прийшов із сім'ї в середині року і з великими труднощами адаптації до дитячого саду, кілька разів показали, як треба створювати різні найпростіші споруди. Діма будував доріжку і возив по ній автомашину, гра доставляла хлопчикові велике задоволення, потім будував будиночок з двох деталей, ворота. Заняття з Дімою проводилися окремо, до цього часу інші діти вже вміли будувати ряд більш складних споруд (будинок з 5 деталей, човник, місток). Треба відзначити, що протягом двох тижнів не вдавалося домогтися відтворення Дімою показаного раніше будівництва.

     Окрему  споруду, Діма відтворював безпосередньо  після показу. Спочатку це вдавалося  шляхом пропозиції побудувати такої  ж доріжки поруч, такого ж будиночка, потім пограти разом з Сергійком (3р. 8 міс). Серьожа енергійно заходився будувати міст. Діма деякий час стояв поруч, дивився. Потім Діма допомагає зібрати цеглинки, які залишилися в ящик, після цього діти разом грають: возять автомашину. Діма приніс собачку, вона в нього бігала по містку, потім приніс ляльку, водив і її по містку. Серьожа посадив ляльку на автомашину, катав її. Діти грали тривалий час (16-17 хв.).

     В іншому випадку Діма, граючи разом з Олексієм (3р. 10 міс), не тільки сприйняв досвід гри з іграшкою, але й легко перейняв більш досконалі прийоми будівництва. Льоша «споруджує» пароплав. Діма дивиться, не беручи участі в будівництві. Через день, спостерігаючи самостійну будівельну гру Діми, ми помітили, що він споруджує щось схоже на пароплав; на запитання, що він збудував, він сказав, що це пило хот.

     Дослідження передачі досвіду від старших дітей молодшим показало, що за умови розгортання спільних будівельних ігор маленьких дітей зі старшими у дітей третього-четвертого року життя рано з'являються споруди, створені за попереднім задумом, зміст будівель більш різноманітніший. Діти третього року життя легко запозичують досвід старших, наслідують їх. Все це служить стимулом більш активного розвитку малюків.

     Під час свого дослідження, ми прагнули з'ясувати, як показ будівництва і прийомів гри із спорудженням та іграшками сприймуть діти трьох років, які варіанти гри з іграшками будуть створені самими дітьми.

     На  очах у дітей побудували доріжку, загородку, будиночок, ворота, міст; діти з цікавістю розглядали споруду  і дуже раділи. «Обіграти» споруду дуже сподобалася дітям. Вони самі з великим задоволенням продовжували гру.

     Дітям було показано, як побудувати будиночок; їм були роздані цеглинки, тригранні  призми, фанерки. Запропонувала дітям  побудувати будиночки.