Значення будівельних ігор для різностороннього розвитку дошкільників

     Зміст

     ВСТУП......................................................................................3-5

1. Значення будівельних ігор для різностороннього розвитку дошкільників………………..………………..6-10
2. Види будівельних ігор, їх характеристика…………..11-13
3. Вимоги до будівельних ігор в різних вікових групах14-15
4. Умови для розвитку будівельних ігор в старшій групі.............................................................................16-21
5. Завдання та особливості керівництва будівельними іграми в різних вікових групах………………...……..22-29
6. Власна система роботи з організації будівельної гри в ІІ молодшій групі Дошкільного дитячого будинку спеціального призначення м.Хмельницького..……….30-35

ВИСНОВКИ………………………………………………..…………36-37

     Список  використаних джерел………………………………………38-39

     ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Дошкільне дитинство - невеликий відрізок у  житті людини. Але за цей час  дитина набуває значно більше умінь  та навичок, ніж за все подальше життя. Програма, за якою працює дитячий навчальний заклад досить величезна: оволодіння мовленням, мисленням, формування взаємин з людьми, первинних навичок планування своєї діяльності та майбутнього життя.

     Дітей у дошкільному віці привертають  знаряддя і предмети праці дорослих, їх діяльність. Дитина із задоволенням порається з великою лопатою, якою двірник згрібає сніг на ділянці  дитячого садка: він просить у  тесляра справжній інструмент, щоб  тільки потримати його в руках. А  яке величезне задоволення доставляє  йому можливість доторкнутися до керма  автомобіля і покрутити його! Це бажання дитини робити те, що роблять  дорослі, і діяти тими ж знаряддями праці, якими працюють дорослі, і  це є свідченням прагнення дитини жити разом з життям дорослих, брати  участь у їх роботі. Саме тому ми й обрали дану тему «Організація та керівництво будівельними іграми дітей дошкільного віку» для дослідження, адже в ній дитина може все це відтворити.

     Зокрема, у Базовій програмі розвитку дитини «Я у Світі» конструювання з будівельних матеріалів та будівельні ігри займають чільне місце у виховній роботі з дітьми всіх вікових груп. В даній програмі, гра розглядається, як основний вид роботи з дитиною.

     В іграх дітей засоби зображення предметів  різноманітні: в одних діти просто наслідують звуки і рухи предметів, пов'язаних з діяльністю дорослих, в  інших діють з предметами, передають  взаємини дорослих у процесі праці. При цьому діти наслідують і процес створення самих предметів. Тому значне місце в іграх займає спорудження  будівель як один із способів здійснення ігрового задуму.

     Проблемою організації та проведення будівельно-конструкційних ігор займались такі науковці: Є.А.Фьоріна, З.В.Ліштман, , В.Г.Нечаєва, Е.І.Корзакова, Л.І.Чуліцька, Є.І.Тіхєєва. Особливість будівельних ігор полягає в тому, що в основі цих ігор лежать конструктивні вміння і здібності, які наближуються до продуктивно-конструктивної діяльності. А.С.Макаренко стверджує, що хороша гра схожа на хорошу роботу, їх об'єднує зусилля думки і робоче зусилля, радість творчості, відчуття відповідальності.

     Завданням нашого курсового дослідження є:

• довести значення будівельних ігор для різностороннього розвитку дитини;
• виділити види будівельних ігор та їх охарактеризувати;
• проаналізувати вимоги до будівельних ігор в різних вікових групах за Базовою програмою розвитку дитини «Я у Світі»;
• конкретизувати необхідні умови для повноцінного розвитку будівельних ігор;
• описати завдання та методику керівництва будівельними іграми в різних вікових групах;
• описати власну систему роботи з організації будівельних ігор в старшій групі.

     У висловлюваннях великих педагогів - К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка гра розглядається як самостійна творча діяльність дітей: "Дуже важливо не шаблонізувати ігри, а давати простір дитячої ініціативи. Важливо, щоб діти самі придумували ігри, ставили собі мету." А.С. Макаренко, даючи поради батькам, вказує на поширені помилки сімейного виховання: деякі батьки просто не цікавляться грою своїх дітей, інші обмежуються тим, що накуповував багато іграшок, треті занадто втручаються в гру дітей, показують, розповідають, позбавляють дитину можливості самому вирішити ігрову задачу. "У таких батьків дитині нічого не залишається, як слухатися батьків і наслідувати їх: тут, по суті, грають більше батьки, ніж дитина ".

     «... Діти, - писав К. Д. Ушинський, - не люблять  іграшок нерухомих, закінчених, добре  оброблених, яких вони не можуть змінити  за своєю фантазією ... краща іграшка  для дитини та, яку він може змусити  змінюватися найрізноманітнішим чином ...».  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Значення будівельних ігор для різностороннього розвитку дошкільників

    Будівельна  гра - це така діяльність дітей, основним змістом якої є відображення навколишнього  життя в різних будовах і пов'язаних з ними діях.

     Будівельні  ігри розвивають розумові здібності: вміння цілеспрямовано розглядати предмети і  споруди, ділити їх на частини, порівнювати  і бачити спільне і відмінне, робити висновки і узагальнення, знаходити  основні частини конструкції, від  яких залежить розміщення інших. У процесі  розвитку розумових здібностей у  дітей формулюються вміння користуватися  сенсорними еталонами (системами геометричних форм і тіл, просторових відношень, кольорів, тощо). Дії стають усвідомленими, у них формується здатність самостійно оволодівати узагальненими способами  виконання ряду подібних споруд у  змінених умовах, що визначаються, або  вихователем на заняттях (побудувати міст, під яким може пропливати теплохід), або диктуються грою. В іграх з будівельним матеріалом у дітей розвивається довільність психічних процесів (сприймання, пам'ять, мислення, уява, спостережливість), формується інтерес до техніки.

     На  заняттях з будівельним матеріалом здійснюється розвиток сенсорних здібностей дітей. При правильній організації  будівельної діяльності діти здобувають не тільки уміння конструювати окремі предмети (будівлі, види транспорту і  т. д.), але і такі якості особистості, як уміння цілеспрямовано розглядати предмети і споруди, розчленовувати їх на частини, порівнювати предмети і споруди, бачити в них спільне  та відмінне, робити умовиводи і  узагальнення, розбиратися в конструкції, знаходити основні конструктивні  частини, від яких залежить розташування інших частин, тобто дитина проробляє  ряд розумових операцій, в результаті чого у нього формуються чіткі уявлення про предмет і самі розумові процеси удосконалюються.

     У процесі розвитку сенсорних здібностей формується вміння користуватися суспільно  виробленими сенсорними еталонами (системами геометричних форм і тіл, просторових відносин, спектральних квітів та ін.) Дії дітей стають усвідомленими. У зв'язку з цим виробляється здатність  самостійно оволодівати узагальненими  способами виконання ряду однорідних будівель, а не лише окремих, конкретних. Це дозволяє легко орієнтуватися  в змінених умовах і споруджувати знайомі споруди в нових варіантах. Умови ці визначаються або вихователем  на заняттях (наприклад, побудувати такий  залізничний міст, під яким могли  б пропливати катери, теплоходи), або  диктуються грою. Наприклад, діти ніколи на заняттях не будували будівлі фабрики, а в грі виникла в цьому  необхідність. Володіючи узагальненим способом побудови будівель, діти легко  самостійно справляються з новим  яке постало перед ними завданням, виконуючи нову будівлю в знайомій для них послідовності і засвоєним  способом, а не методом проб і  помилок.

     Оскільки  будівельні ігри близькі до трудової діяльності, вони сприяють формуванню у дітей уміння ставити мету, планувати діяльність, добирати необхідний матеріал, оцінювати результати своєї роботи та інших дітей, творчо підходити до здійснення задуму гри.

     Діти  пояснюють дії, обговорюють задуми, мотивують свої пропозиції, домовляються про спільну діяльність. Це сприяє удосконаленню їхньої мови, збагаченню її новими поняттями, термінами.

     Будівельні  ігри за умовами систематичного збагачення досвіду дитини, служать засобом  виховання її моральних якостей: працелюбства, ініціативи, товариськості.

     Конструктивна діяльність, сприяючи  практичному  пізнанню властивостей геометричних тіл  і просторових відносин, розвиває у дітей стереометричні подання. Вчителі постійно наголошують, що при  вивченні геометрії та стереометрії у школі виникає багато труднощів саме тому, що ці уявлення у дітей дуже бідні.

     У безпосередній діяльності у зведенні ігрових споруд виховуються такі вольові якості, як уміння доводити розпочату справу до кінця, долати труднощі, що при цьому зустрічаються, уважно слухати пояснення вихователя, тощо.

     Будівельні  ігри мають важливе значення для  фізичного виховання дошкільників. У них проявляється різноманітна рухова активність дитини, розвивається координація рухів. Особливе значення має розвиток дрібних м'язів руки, окоміру. Споруджуючи будівлі з  великих деталей, діти додають доступні їм фізичні зусилля, проявляють витривалість. Завдяки постійному вправлянні руки дитини стають точними, швидкими, спритними, легко підкоряються здоровому контролю, покращується узгоджена робота окремих м’язів.

     Ігри  з будівельними матеріалами приносять  велику емоційну насолоду, почуття  радості при вирішенні різноманітних  конструктивних завданнях, зміцнюють  віру в свої сили, виховують почуття  власної гідності.

     При ознайомленні із сучасними цікавими спорудами, будівлями, а також із старовинними архітектурними пам’ятниками, доступними дитячому розумінню, розвивається художній смак, інтерес до архітектури, розуміння доцільності, конструктивного  оформлення будівлі.

     Конструюючи, діти засвоюють такі слова, геометричні  назви (наприклад: брусочок, пластина, кубик, піраміда і т. д.), які в інших  видах діяльності майже не вживаються, але в школі їм будуть дуже потрібні.

     Ні  один вид дитячої образотворчої  діяльності не дає такої чіткості образу, як будівництво. У ліпленні, наприклад, дитина отримує аморфну  масу глини, з якої сам створює  частини предмета. Це вимагає досить тонкого розвитку мускулатури пальців, складних умінь. У малюванні отримання  зображення спочатку утруднено тим, що дитині важко ще управляти своєю  рукою, координувати її руху оком настільки, щоб отримати необхідну в даний момент лінію: коло, овал, пряму і т. д. Зображення форми предметів у малюнку і ліпленні дається дитині нелегко . У будівництві ж думка його спрямовується на процес конструювання предмета з вже готових і правильних за формою частин, що знаходяться один з одним в певному співвідношенні. Створення конструкції тут досягається з меншими труднощами.

     В іграх з будівельним матеріалом велика роль належить діяльності руки, пов'язаної з активною роботою свідомості. Матеріалістична фізіологія надає  величезного значення руці як тонкому  органу дотику, який доповнює комплекс відчуттів і робить подання про  предмети більш повними, більш глибокими. Завдяки спільній діяльності руки, мозку і мовного апарату людина має можливість впливати на зовнішній  світ, пізнаючи закони його розвитку.

     В умовах дитячого саду будівельні ігри сприяють вдосконаленню мовлення дітей: вони діляться своїми задумами, пояснюють  свої дії, обговорюють задуми, мотивують, відстоюють свої пропозиції, домовляються про спільну будівництві. Мова дітей  збагачується новими поняттями, термінами, вживання яких робить її більш точною, в якійсь мірі технічно грамотною.

     Будівельні  ігри й заняття за умови систематичного збагачення досвіду дітей є не тільки засобом знайомства з навколишнім, але й засобом виховання моральних  якостей. Постійно спостерігаючи, як споруджуються  навколо все нові житлові будинки, школи, дитячі ясла, магазини, діти під  керівництвом вихователя знайомляться з реальним втіленням турботи  нашої партії і уряду про народ.

     Конкретні приклади будівництва, які безпосередньо  спостерігають діти, допоможуть їм зрозуміти, що радянські люди люблять  свою працю. Це зробить вплив на виховання  працьовитості у дітей. Навчання будівельної діяльності дітей, організоване відповідно до зазначених вимог, сприяє формуванню таких цінних якостей  особистості, як уміння проявляти самостійність, ініціативу, бути організованими і відповідальними у діяльності. Крім того, в безпосередній діяльності дітей зі спорудження ігрових споруд виховуються вольові якості, вміння доводити роботу до кінця, долати при цьому зустрічаються труднощі, вислуховувати пояснення вихователя і працювати відповідно до його вказівок. Ігри та заняття з будівельним матеріалом мають велике значення для організації дитячого колективу. У дитячому саду діти часто грають з будівельним матеріалом групами. У цьому випадку їхня діяльність спрямована на досягнення спільної мети.