Вплив християнських моральних цінностей на формування особистості

- Ох і  зголоднів я! - Пищить Круть. 

- Ох, і  їсти хочеться! - Пищить Верт.

І за стіл сіли.

А півник їм каже:

- Зачекайте,  зачекайте! Ви мені спочатку  скажіть, хто знайшов колосок. 

- Ти знайшов! - Голосно закричали мишенята.

- А хто  колосок вимолотив? - Питає півник.

- Ти вимолотив! - Тихше сказали обидва.

- А хто  зерно на млин носив? 

- Теж  ти, - зовсім тихо відповіли Круть  і верть. 

- А тісто  хто місив? Дрова носив? Піч  топив? Пироги хто пік? 

- Все  ти. Все ти, - ледве пропищала мишенята.

- А ви  що робили?

Що сказати  у відповідь? І сказати нічого. Стали Круть і Верт вилазити з-за столу, а півник їх не утримує. Нема за що таких ледарів і ледарів  пирогами пригощати.

 

- Хто  були Круть і Верть ?

- Як звали  півника ?

- Що знайшов  півник ?

- Що любили  робити мишенята ?

- Читаючи  , подумайте , чому герої казки  мають такі імена .

- Де відбуваються  події казки ? В яку пору  року :

- Чому  мишок звати Круть і Верть  ?

Прочитайте ,що найбільше вони любили робити ?

- Прочитайте , чим займався півник .

- Що він  знайшов одного разу ?

- Прочитайте ,які поради давали мишенята .

- Хто  все це робив ?

- Прочитайте  улюблені слова мишок .

- Що вийшло  із пшеничного колоска ?

- Що робили  весь цей час мишенята ?

- Хто  більше наробився ?А хто більше  зрадів пирогам ?

- Прочитайте  ще раз мовчки останню розмову  півника з мишками Прослідкуйте , як змінювався настрій мишенят  під час розмови .

- Прочитайте  слова казки ,які свідчать про  зміну їхнього настрою .

- Що зробив  півник ? Чи справедливо він вчинив ?

- Чому  мишенята вилізли з-за столу  ?

- Кого  з героїв казки вам шкода  ? Чому ?

- Який  епізод казки вас найбільше  схвилю

вав ?

7. Творча робота.

- Подумайте  , що буде з героями після  закінчення твору .

- Де треба  було змінити сюжет казки , щоб мишеня таї змогли їсти  пироги?

- Виберіть  прислів’я , які виражають головну  думку казки.

Робота спільна - як пісня весела.

Праця чоловіка годує ,а лінь марнує .

На чужу роботу дивитись - ситому не бути.

Умілому всяка робота легка.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу .

аналіз двох протилежних історій (ЛІНИВА КА

ТРУСЯ, ПРАЦЬОВИТА ОЛЕНКА)

«ЛіНИВА КАТРУСЯ»

Прийшла вранці першокласниця катруся до школи

• Чого це ти така не причесана? –питає вчителька
• Бабуся не встигла причесати, - каже Катруся
• А черевички чого брудні?
• Дідусь не почистив
• А гудзика чого біля комірця немає?
• То вже я винна, -сказала Катруся – Забула нагадати мамі, щоб пришила

ТАК ЯКОЮ ДІВЧИНКОЮ ВИРОСТЕ Катруся, якщо за неї все будуть виконувати батьки?

«ПРАЦЬОВИТА ОЛЕНКА»помічниця

Катруся дуже любить допомагати бабусі, особливо

готувати разом з нею різні  страви. Одного разу бабуся

попросила Катрусю піти на базар  і купити овочі

для борщу. На аркуші паперу вона записала все, що

було потрібно.

Дорогою Катрусю зненацька застав дощик. Аркуш

намок, і букви розпливлися. Розфарбуй  малюнок

і допоможи Катрусі розібратися, що ж треба купити

підсумок уроку

- Як ви  думаєте, хто буде мати все  необхідне для життя, той хто

щиро  працює чи той хто лінується?

- Спробуйте  пояснити вислів: «Хто рано встає,  тому Бог дає».

 

 

Тема. Справжнє добро. Скромність

Мета.  Дати учням уявлення про те, що справжнє добро безкорисливе, виховувати морально-етичні якості учнів, розвивати мислення, пам’ять, увагу

Обладнання. Малюнки

Хід уроку

1. Організаційна частина
2. Перевірка домашнього завдання
3. Загальна мотивація. Повідомлення теми і мети уроку
4. Робота над оповіданням

З ДОБРИМ ДРУЖИ, А ЛИХОГО СТЕРЕЖИСЬ

Юрко  був маленького зросту, худенький  і блідий хлопчик. Мама турбувалась  за його здоров’я і водила час від  часу до поліклініки. Але лікарі нічого не знаходили й рекомендували  свіже повітря, заняття спортом  і правильний режим харчування. Мама, а особливо бабуся, старалися нагодувати Юрка чимось смачненьким. Кожного дня  вони клали в його ранець великий  бутерброд з ковбасою або шинкою.

Одного  разу, повертаючись зі школи, Юрко згадав, що знову не з’їв бутерброд, знову  йому будуть докоряти. Він побачив  біля паркану обшарпаного пса, що постійно бігав у пошуках якогось  наїдку. Юрко розгорнув бутерброд, і  пес жадібно накинувся ковтати  шматки запашної ковбаси.

До Юрка підійшов Тарас, і запитав:

— Навіщо ти його годуєш? Йому щойно тітоньки з кухні виносили їсти.

— Та мені щодня кладуть бутерброди, а я  не хочу їх їсти. Щоб мама з бабусею  не нервувались, я вирішив віддати  його собаці.

Тарас подивився  на бутерброд, який швидко зникав у  пащі пса, і сказав:

— Я завжди готовий допомогти другу! Адже я  тобі друг?

— Так! А  що ти можеш зробити? — запитав  Юрко.

— Я буду забирати твій бутерброд. У мене, правда, і свій є, але задля друга я  помучусь!

— Дякую  тобі, Тарасе! Кожного ранку підходив Тарас до Юрка і питав:

— Ну, що тобі сьогодні поклали на обід? Давай  сюди!

Він сідав  за парту і з задоволенням жував...

Одного  разу Юрко зайшов до класу і побачив, як зі свого ранця Тарас дістав три великі яблука. І так йому захотілося того яблука!

— Ну що, приніс бутерброд, викладай!

Юрко  потягнувся до ранця, не відводячи очей від яблук. Тарас перехопив погляд Юрка і повагом поклав яблука знову  у свій ранець.

Світланка спостерігала за хлопцями зі своєї  парти. Вона підійшла до Юрка і простягнула  йому яблуко.

— Пригощайся! Не турбуйся, в мене ще є. У бабусі в саду вродили яблука, груші.

Юрко  подякував і сів за парту. Чому він ніколи не звертав уваги на Світанку? А вона така добра, чуйна  і не скупа. Юрко почав готуватися до уроку і помітив на дні ранця  кілька шоколадних цукерок.

«Це бабуся! Мила бабуся хотіла порадувати онука!»

Юрко  вихопив цукерку і подав Світланці:

— Це тобі!

Тарас аж підскочив:

— А мені? Я ж твій друг!

Юрко  замислився: а чи справжній друг йому Тарас?

А ви як думаєте?

Л. Глазунова

V.   Закріплення вивченого

Справжнє  добро безкорисливе. Людина не повинна робити добрі справи лише заради похвали від інших.

Скромність — уміння не вихвалятися добрими справами.

VI.   Підсумок

 

 

Тема:Чесність і правдивість

Мета: розширити змiст понять чеснiсть i правдивiсть; навчити розпiзнавати цi моральнi явища; формувати вмiння оцiнювати власнi вчинки та вчинки товаришiв; виховувати чеснiсть та правдивiсть.

Обладнання: таблицi, вiршi та оповiдання за темою.

Хід уроку

І. Органiзація класу

II.Основна частина уроку 

Учитель.

-   Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довiри  серед оточуючих, втрачає моральне  право вимагати правдивого ставлення  до себе.

3. Робота з тлумачними словниками

Дiти знаходять  слова «чесність» i «правдивість», читають  їх тлумачення.

4. Читання вiрша Д. Павличка  «Мухомори»

Мухомор сказав до мухомора:

— В нашiм лiсi ти — найкращий  гриб! — 

І подумав: «От яка потвора — 

де ти взявсь, чорти тебе взяли  б!»

Мухомор одмовив мухомору:

— В нашiм лiсi кращий ти за всiх! —

 І подумав: «Хто таку потвору

Сотворив i виставив на смiх!»

 

— Подумайте, як можна назвати таких мухоморiв?

— Яких людей  вони нагадують?

—  Чи не нагадує цей вiрш прислiв’я: «Два брехуни одної правди не скажуть»?

5. Читання казки «Хлопчик-пастух» 

— Інодi наслiдки вiд брехнi бувають непоправними. Як це i трапилося в однiй казцi.

Троє братiв пасли отару овець. Двом старшим братам потрiбно було зiйти з гори в село. Вони залишили молодшому рiжок i сказали йому, що як тiльки буде загрожувати небезпека, одразу дути в рiжок. Не встигли брати  вiдiйти, як пролунали звуки рiжка, що сповiщали про небезпеку. Вони швидко повернулись назад, але виявилось, що малий просто пожартував.

Брати знову вирушили в дорогу та невдовзi змушенi були повернутись назад. Їх зустрiв живий-здоровий брат. Брати  розсердилися i знову почали спускатись з гори.

Почувся звук рiжка, але брати не зважали, вони думали, що це знову витiвки  малого пустуна. Та на цей раз небезпека  була насправдi: на отару напали вовки. Два рази збрехавши, на третiй не чекай, щоб повiрили.

 

 —  Що неправильно зробив молодший  брат?

— Що б  ви йому порадили пiд час зустрiчi з ним?    

6. Читання та обговорення оповiдання  Г.М.Кирпи «Маленька брехня»

— Послухайте iсторiю про дiвчинку Наталку, яка  вважала, що маленька брехня — це i не брехня зовсiм.

 

Ганнуся впала i зламала ногу. Довелося в гiпсi лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школi пропустить, а тодi зовсiм вiдстане вiд однокласникiв.

Друзi вирiшили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки i пояснювати, коли вона щось не зрозумiє.

Коли настала черга Наталки  провiдувати Ганнусю, вона не пішла  до однокласницi. В класi збрехала, що у неї, мовляв, бабуся захворiла.

— Як тобi не соромно! — обурилася  Надiйка. Та ти ж учора цiлий день через скакалку на вулицi стрибала.

— Подумаєш, злочин великий,— трохи  зашарiлася Наталка.— Я зовсiм  трiшечки збрехала.

 

-  Як  ви гадаєте: брехня може бути  малою чи великою?

-   Мала брехня спричиняє таку  саму шкоду, що i велика. Адже i мала  брехня - це неправда, i пiв брехнi  — теж неправда. І починається  все завжди з малого: пiшов у  кiно, а мамi сказав, що був у  школi. Гасав у дворi, а вдома  сказав, що ходив до хворого  товарища.

Здавалося б дрiбницi. Аж нi! Мала брехня з часом  переростає у велику брехню, якiй  немає прощення.

7. Гра «Дайте вiдповiдь».

-  Як  ви вчините, коли:

• знаєте, що товарищ завинив, а карають iншого?

• соромно  сказати правду?

8. Смiшинка П.Кальченка «Мiй тато»

 

Батько й мати поїхали з дому, а Данилко, лишившись на господарствi, до школи не пiшов. Раптом — телефонний дзвiнок...

Данилко впiзнав по голосу свою вчителъку.

— Чому сьогоднi Данилко в школу  не прийшов?

— Тому, що вiн захворiв.

— А хто це зi мною розмовляє?

—      Мiй тато...

 

 —  Як можна назвати вчинок Данилка?

— Як, на вашу думку, оцiнять вчинок Данилка  учнi його класу?

—Як би ви вчинили на його мiсцi?

ІІІ. Підсумок

— Запам’ятайте, дiти: краще сказати правду, якою б вона не була, тому що, як мовить народ, «брехнею свiт пройдеш, а назад  не повернешся».

Та й  вертатись тодi буде нiкуди, тому що брехунiв чекає безслав’я. Про  брехунiв ще й так кажуть: «Бiйся  цапа спереду, коня — ззаду, а брехуна  — з усiх бокiв».

Отож, дiти, будьте з усiма чесними — i вам  буде легко жити, бо ви нiкого не скривдили, не збрехали та не оббрехали.