Вплив християнських моральних цінностей на формування особистості

ДОДАТКИ

Тема: Душевна  щедрість.

Мета:навести дітям приклад душевної щедрості, вміння співчувати і приходити на допомогу тим, хто потрапив у біду; довести, що людина із щедрим серцем не жадібна, нерадіє з чужого горя; вміє визнавати свої помилки та просити вибачення, бажає усім добра.

Обладнання: тематичні картинки, малюнки

Хід уроку.

 І.Підготовка до сприйняття нового.

Щедрість – це коли людина полюбляє ділитися, із задоволенням робить подарунки, легко віддає, не скупиться..

Дитина, яка  має цю рису характеру, ніколи не залишиться без друзів. Бути щедрим - приносити людям щастя  і отримувати задоволення від  цього.

ТЕСТ

• Ділюся з товаришем усім, що в мене є
• Сам з’їдаю смачний шматочок, який мені пропонують близькі
• Якщо мене просять дати яку-небудь річ, не відмовляю
• Випрошую в батьків те, що вони не можуть купити
• Сам все з’їдаю, щоб іншим  не дісталось

КАЗКА «Усе золоте» 

1.Є таке визначення  „душевна людина". Це означає, що людина щиросердна, доброзичлива, добродушна, лагідна.

Отже, серед нас є добрі, щедрі, душевні люди і такі, у кого немає  таких

чеснот, або вони ще не прокинулися  у них.

Як же стати добрими, щедрими, милосердними? Цьому ми будемо сьогодні

вчитися.

Щедро пробачати, допомагати, роздавати

Щедрість на ласку, турботу, увагу

Щедра роздача душевного  тепла…

II. Вивчення теми

1. Читання вчителем  оповідання „Душевна щедрість" (ст.84)

2. Бесіда після  читання

що вас вразило в цьому  оповіданні?

а що засмутило?

чи дійсно Жора Горобейко створив  злочин?

як ти думаєш чи поважатимуть товариші Жору? За що?

Висновок.

Вчиться помічати чужу біду.

Спішить на допомогу. Не відвертайтеся  від горя людського. Спочатку допоможіть бідолашним, немічним, скривдженим, а  потім робіть свої справи.

Прослуховування пісні „Якщо добрий ти"

Складіть слова, запишіть їх та поясніть, що вони означають.

III. Закріплення

2. Подивіться на цю таблицю  (показати)

Перед вами колонки слів:

Образив Захистив

Відібрав Відвідав

Ударив Допоміг

Зруйнував Поділився

Штовхнув Заспокоїв

Яку з них ви назвали б „погано", а яку „добре"

IV. Д.з.: виконати малюнок  до казки про щедрість, жадібність

 

Тема.  Найдорожче у світі –мама 

Мета. підкреслити важливу роль матері у житті кожної людини, допомогти відчути цінність зв’язку між матір’ю і дитиною, відчути потребу турботи про маму з боку дитини; вчити висловлювати свої почуття і виявляти турботу про маму; виховувати почуття відповідальності за доручення, старанність при виконанні справ; розвивати і розширювати уявлення дітей про роль матері – берегині роду людського; вчити визначати основну думку тексту, виділяти головне, вибирати задане; виховувати любов до матері.

Обладнання. ТЗН, м/ф «Мамонтенок», малюнки

Хід уроку

1. Організація класу

1. Привітання

2. Перевірка готовності до уроку

2. Актуалізація опорних знань учнів. Загальна мотивація

• Як називається наш урок?

• Діти, ви любите урок "Християнської етики"?
• За що? Чим він вам подобається?
• А що ми вивчали на уроках християнської етики?
• Які добрі діла ви робите, або вам подобається робити?
• Як ви гадаєте, чи довга дорога добра. Скільки нею можна йти? (Серед відповідей дітей виділяємо одну – все своє життя).

3. Повідомлення теми і мети уроку

1. Перегляд кадру із м/ф «Мамонтеня»
• Яке свято ми відзначали вчора?
• А кого ми звикли вітати у цей день?
• А чому ми їх вітаємо? (Бо вони най дорожчі, найулюбленіші, найтурботливіші для нас).
• Правильно, як говориться в заповідях Божих про батьків? (Шануй батька свого і матір свою, щоб тобі було добре і довго прожив на землі).
• Мати… Це перше слово, яке з радісною усмішкою промовляє дитина. Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя.                            Кожен скаже:

 «Найкраща мама - моя, бо безмежна  її любов, її ніжність, хто б  вона не була, де б не жила.

• Сьогодні ми пригадаємо загадки, вірші, вислови про маму, прочитаємо і опрацюємо оповідання про матерів.

4. Опрацювання теми

1. Бесіда
• Мати. Тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб дітям жилося краще. Віддасть всю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров'я.

Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє нас перед безоднею.

Мати  тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молодшою, веселішою, сильнішою, коли бачить, що її діти виросли  порядними людьми. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора  і совість. Все, що є у нас найкращого, – від неї, від неньки рідної.

• Чи є краще, більш кохане слово в усіх мовах світу, ніж "мама"!

У багатьох з них слово "мама" починається  літерою "М". Слово "мама" росте  з нами тихо, як ростуть дерева, сходить  сонце, розквітає квітка, як тихо світить  вечірня зоря і гладить по головці  рідна рука.

Мама, мати, матуся... Скільки спогадів і тепла  таїть це магічне слово, бо ним  звертаємось до найближчої, найдорожчої, найкращої, наймилішої для нас людини.

Мама... У  всі часи всі народи величали її, як найбільшу святиню. Вона – корінь життя, берегиня роду людського. Ми складаємо  шану і дяку всім матерям. Бо як вічне  життя на землі, так вічна мати – символ добра, миру, щастя.

 

2. Читання оповідання

                                                 Серце матері

Одного  разу сидів я на лавці в парку. Приємно пригрівало вранішнє травневе сонце. Десь кувала зозуля. На акації скрекотала сорока. М'яка зелень дерев і кущів  милувала очі. Повітря було свіже, запашне.

На гілку  розкішного клена сіла синичка. Вона тримала у дзьобику зеленого хробачка. Раптом почувся писк маленького горобеняти. Воно випало з гнізда і борсалося  у густій траві.

Я вже  хотів було підійти і посадити голопуцька на дерево. Несподівано  до синички підлетів старий задиркуватий горобець.

Він хотів  відняти у неї їжу. Між ними зчинилася бійка. І хробачок упав на землю. Та ось горобець не витримав натиску, пурхнув у кущі. Синичка  заспокоїлась і шурхнула в траву. Вона скоро знайшла свою здобич. Горобеня запищало знову. Воно хотіло їсти і широко роззявляло дзьобик. Синичка  зупинилася, а пташеня намагалося наблизитись до неї.

Я сидів  і дивився, що буде далі. Як синичка  поведеться з чужим пташеням? І  тут вона рішуче ткнула йому в роззявлений  ротик свого хробачка. Потім щось пропищала, спурхнула і зникла в золотавому сонячному промінні

3. Аналіз прочитаного
4. Фізхвилинка
5. Вислови про маму

"Мама. Чи є на світі слово більш  прекрасне й ніжне? У матері  добрі і ласкаві руки, найвірніше  її найчутливіше серце – у ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим...".

6. Бесіда за прочитаним.

– Чому слово "мама" прекрасне й ніжне?

– Чому саме у мами добрі і ласкаві  руки?

– Як зрозуміти  слова "найчутливіше й найвірніше серце"?

 

7. Загадки про маму

• Який струмочок повсякчас співає ніжно коло нас? (Діти: Мамин голос).

• А що солодке знаєш ти, чого в крамниці не знайти? (Мамині вуста).
• Яке колосся золоте униз вершечками росте? (Мамині руки).
• Які сніги постійно йдуть? Які сніги не розтають? (Мамина сивина).
• Які дві зірки знаєш ти, завжди нам сяють з висоти? (Мамині очі).
• Які поля з кінця в кінець зорали сльози навпростець? (Мамине обличчя).
• А що широке, як земля, та не займа чужі поля? (Мамина душа).

 

5. Підсумок уроку

1. Гра «Віршики про матусь»

2. Прислівя про матусь

• У дитини заболить пальчик, а в матері серце. Дитина плаче, а матері боляче.
• Нема того краму, щоб купити маму.
• На сонці тепло, а біля матері добре.
• Який кущ, така і калина, яка мати, така й дитина.
• У кого є ненька, у того голівонька гладенька.
• Шануй батька й неньку буде тобі скрізь гладенько.

 

3. Читання вірша вчителем

Можна у  світі багато зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору  найвищу штурмом узяти.

Можна пройти крізь пустелі і хащі...

Тільки  без мами не можна нізащо.

Бо найдорожче стоїть між словами:

В світі  усе починається з мами.

 

(Оповідання Василя Сухомлинського "Сиві волосинки".)

 

Тема : Працелюбність.

Мета : пояснити цінність та необхідність людської праці, виховувати шанобливе ставлення до будь-якої корисної праці.

Обладнання : запис прислів'їв на дошці,

музичний  супровід : «Грицю, Грицю до роботи».

Хід уроку

I. організація класу

II. Підготовка до сприйняття  нового.

1. Діти читають з дошки прислів'я:

 «Робота  і мучить, і годує, і учить».

«Роботящі руки гори вернуть».

«Хочеш  їсти калачі, то не сиди на печі».

    - Про що говорять всі ці  прислів'я?

   -  Одне з прислів'їв говорить, що  працьовита людина багато чого  може досягнути. А що ви вже  вмієте робити своїми руками?

III. Вивчення нового.

Кожна людина повинна своєю працею приносити  користь і добро.Хто пече хліб, хто робить машини, хто шиє одяг, хто лікує. Одинпрацює для всіх, а  всі для одного. На цьому тримається життя.

Прослуховування пісні «Грицю, Грицю  до роботи», «Антошка» 

З дитячих  років, сидячи за шкільною партою, ми вчилися

працювати і розуміти необхідність праці. Проте  ми ще рідко

замислюємося  над тим, у чому цінність праці. Постараємося це

сьогодні  збагнути

казка «КОЛОСОК»

Жили-були два мишеня, Круть і верть, та півник Голосиста Шийка. Мишенята тільки й  знали, що співали та танцювали, крутилися  та крутилися. А півник вдосвіта піднімався, спершу всіх піснею будив, а потім  брався до роботи.

От одного разу підмітав півник двір і бачить на землі пшеничний колосок.

- Круть,  верть, - покликав півник, - дивіться, що я знайшов! 

Прибігли  мишенята та й кажуть:

- Треба  його обмолотити.

- А хто  буде молотити? - Запитав півник.

- Тільки  не я!-Закричав один.

- Тільки  не я!-Закричав другий.

- Добре,-сказав  півник, - я обмолочу.

І взявся до роботи. А мишенята стали гратися.

Закінчив  півник молотити і крикнув:

- Гей,  Круть, гей, верт, дивіться, скільки  зерна я намолотив! 

Прибігли  мишенята і запищали в один голос:

- Тепер  потрібно зерно на млин нести,  борошна намолоти!

- А хто  понесе? - Запитав півник.

- Тільки  не я!-Закричав Круть. 

- Тільки  не я, - закричав Верт.

- Добре,-сказав  півник, - я знесу зерно на млин.

Звалив  собі на плечі мішок і пішов. А  мишенята тим часом затіяли знов гру. Друг через одного стрибають, веселяться.

Повернувся  півник з млина, знову кличе мишенят:

- Сюди, Круть,  сюди. Верть! Я борошно приніс.

Прибігли  мишенята, дивляться, не нахваляться:

- Ай да  півник! Ай да молодец! Тепер  треба замісити тісто так пироги  піч. 

- Хто  буде місити? - Запитав півник. А  мишенята знову своє.

- Тільки  не я!-Запищав Круть. 

- Тільки  не я!-Запищав Верт.

Подумав, подумав півник та й каже:

- Видно,  мені доведеться.

Заміс він  тісто, наносив дров, затопила піч. А  як піч витопити, посадив у неї  пироги. Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють. Пекли  пироги, півник їх вийняв, виклав на стіл, а мишенята тут як тут. І звати  їх не довелося.