Педагогічні умови використання інтегрованих занять в освітньому процесі

Як бачимо, можливості для інтеграції змісту досить широкі. Щодо кількості занять інтегрованого змісту ми вважаємо, що однозначної відповіді не може бути. Це залежить від уміння вихователя провести інтегроване заняття, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб воно було не мозаїкою окремих картин, а саме слугувало одній меті. Для цього треба завчасно проаналізувати календарне планування і відібрати ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих занять треба готуватись заздалегідь, відібрати матеріали, підготувати дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                     

1.3.Методика підготовки  і проведення інтегрованих занять.

Перед початком роботи по здійсненню інтеграції в дошкільному навчальному закладі необхідно виконати ряд важливих дій:

-визначити галузі знань, інтегрування яких доцільно і буде сприяти створенню у дитини цілісного уявлення про об'єкт вивчення;

-проаналізувати і відібрати  з цих областей таке утримання,  інтеграція якого найбільш важлива;

-враховувати програмні вимоги  та вікові особливості дітей дошкільного віку;

-визначити одне або декілька  базових напрямків інтеграції  змісту освіти;

-виявити основний принцип побудови  системи інтегрованих занять (наприклад,  тематичний) і розподіляти завдання  і змістовний матеріал занять  у відповідності з ним;

-продумати розвиваючі завдання;

-використовувати різноманітні  види діяльності, що мають можливість  інтеграції один з одним (наприклад,  драматизацію казки з конструюванням  з будівельного матеріалу, музичним  оформленням і введенням в  активну мову дітей номінативної та понятійної лексики);

-враховуючи особливості формування  різних видів мислення дошкільнят, використовувати велику кількість  різноманітного наочного і атрибутного  матеріалу (демонстраційний, роздатковий,  ігровий);

- використовувати в роботі з дітьми методи і прийоми продуктивного характеру (проблемні ситуації, логічні задачі експериментування, моделювання і т.д.);

-враховувати особистісно-орієнтований  підхід у процесі побудови, організації  та проведення інтегрованих занять.

При плануванні та організації інтегрованих занять педагогу важливо враховувати наступні умови:

-ов'язковий облік змісту базової  програми дитячого садка;

-в інтегрованому занятті поєднуються  блоки з різних предметів, тому  надзвичайно важливо правильно  визначити головну мету інтегрованого заняття. Якщо загальна мета визначена, то зі змісту предметів беруться тільки ті відомості, які необхідні для її реалізації;

-при розробці заняття необхідно виділити головне і використувати знання з суміжних розділів, що сприяють засвоєнню основного матеріалу, усувати дублювання, використовувати випереджальні диференційовані знання;

-при плануванні потрібен ретельний  вибір типу і структури заняття,  методів і засобів навчання, а також визначення оптимального навантаження різними видами діяльності дітей на занятті;

-інтеграція сприяє зняттю напруги,  перевантаження, стомленості дітей  за рахунок переключення їх  на різноманітні види діяльності  в ході заняття. При плануванні потрібно ретельне визначення оптимального навантаження різними видами діяльності вихованців на занятті;

-при плануванні та проведенні  інтегрованого заняття педагогами  потрібна ретельна координація  дій;

-необхідно зберігати позитивно-емоційний стиль відносин між дорослими і дітьми на інтегрованому занятті, враховувати вікові, індивідуальні та психологічні особливості дітей групи;

на інтегрованих заняттях доцільно використовувати різноманітні дидактичні ігри, що розвивають вправи, комплексні завдання, завдання і т.д.

Одним з важливих принципів планування інтегрованого заняття є визначення співвідношення знайомого та нового матеріалу[3]. Останній обов'язково повинен ґрунтуватися на наявних і добре засвоєних знаннях, що сприяє швидкому побудови асоціацій, залученню дитини до вирішення проблемної ситуації з власного досвіду. Велике значення на інтегрованих заняттях надається розвитку у дитини комунікативних здібностей як одного з найважливіших чинників його готовності до школи.

Інтегровані заняття - найважливіша частина системи міжпредметних зв'язків. Кожне з цих занять ведуть два і більше педагогів. Матеріал таких занять показує єдність процесів, що відбуваються в навколишньому світі, дозволяє вихованцям бачити взаємозалежність різних наук. Тому основною і первинною діяльністю дошкільного навчального закладу по здійсненню культурологічного підходу в інтеграції освіти є інтеграція і координація діяльності спеціалістів дошкільного закладу (музичного керівника, педагогів додаткової освіти, інструктора з фізичної культури), остання спочатку може будуватися тільки на взаємозв'язку змісту освіти через інтегровані заняття та інтегровані заходи (свята, дозвілля).

Суть інтеграції педагогів у навчанні дітей полягає в її між предметній і між діяльній основі при реалізації програмного матеріалу.

У змісті кожного розділу програми та освіти в цілому представлені три  взаємозалежних блоки: знання, емоції та пізнавальні мотиви, що сприяють інтеграції пізнання, нового синтезу  інформації, отримуваної дитиною, тим  самим, формуючи у нього не розрізнені знання про світ, а його цілісну картину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Емпіричне дослідження інтегрованої діяльності на основі використання занять.  

1. Констатуючий етап експерименту.

З 2 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року мною проведено експериментальну роботу метою якої було визначення ефективності використання інтегрованих занять в освітньому процесі дошкільного закладу. Для досягнення цієї мети  я поставила перед собою наступні задачі:

• з’ясувати рівень знань дітей експериментальної та контрольної груп шляхом опитування батьків і спостереження в умовах дитячого садка;
• розробити і провести цикл інтегрованих занять для покращення рівня знань дітей(експериментальної групи);
• провести повторне обстеження дітей експериментальної та контрольної груп для виявлення підвищення рівня знань дітей;
• зробити висновки за підсумками експерименту.

База експериментальної роботи: ДНЗ №2 міста Шостка Сумської області, старша група №2 «Слоненятко».

Учасники експерименту-18 дітей- вихованці  вище вказаної групи дошкільного навчального закладу(10 хлопчиків та 8 дівчаток віком від 5,2 до 5,8 років).

В якості інструментарію експерименту було визначено наступні методи: метод  спостереження, опитування, тестування. Також проводились бесіди з дітьми, батьками і педагогами, що роз’яснювали та конкретизували результати експериментальної роботи.

Під час обробки результатів  використовувались методи математичної статистики, що дозволяли отримати кількісні показники параметрів, що вивчалися і на їх основі здійснити якісний аналіз отриманих результатів.

На першому констатуючому етапі  діти були поділені на 2 групи: контрольну та експериментальну (критерієм розподілу  було бажання та згода батьків  на участь у експерименті). Кожна група складалась з 9 дітей :

 

Діти експериментальної групи	Діти контрольної групи
Батеха Назар	Батрак Саша
Дуплін Ярослав	Бережна Аліна
Дупліні Мілана	Коляда Савелій
МелашенкоПоліна	Кондратьев Артем
Осипенко Саша	Кулік Вероніка
Осіпок Микита	Маріна Софія
Покрова Юля	Рек Аня
Семенов Єгор	Решетник Ярослав
Кущ Лера	Сіроокий Олег

 

На констатуючому етапі експерименту було проведено тестування батьків  за наступним тестом.

Тест для батьків 1. Чи часто Ваш малюк вдома розповідає   про те, що нового він дізнався у дошкільному закладі? А - часто; Б - рідко. 2. Чи любить Ваша дитина отримувати нові знання? А - так; Б - ні. 3. Чи можете Ви визначити відповіді Вашої дитини на поставлені запитання як розгорнуті, елементарно аргументовані (А),  або вони достатньо умовні (Б)? 4. Чи вважаєте Ви, що інтелектуальний потенціал Вашої дитини в пізнавальній діяльності розкритий(А) або він ще практично не розкритий(Б)?

 

Обробка тесту: підраховуємо кількість  літер А,В( показники рівня знань дитини в усіх сферах розвитку). Результат фіксуємо в таблиці і вводимо відсоткове співвідношення, яке дає змогу визначити рівень знань дітей.

В таблиці 2.1 наведені результати опитування батьків дітей експериментальної  групи, в таблиці 2.2- батьків дітей  контрольної групи.

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Результати тестування батьків дітей експериментальної групи

Діти експериментальної групи	Відповіді батьків на питання тесту				ВСЬОГО
	№1	№2	№3	№4	А	В
Батеха Назар	А	В	В	В	1	3
Дуплін Ярослав	В	А	В	В	1	3
Дупліні Мілана	В	А	А	В	2	2
МелашенкоПоліна	А	В	В	В	1	3
Осипенко Саша	А	В	А	А	3	1
Осіпок Микита	В	В	А	В	1	3
Покрова Юля	В	В	А	В	1	3
Семенов Єгор	В	В	В	А	1	3
Кущ Лера	А	А	А	А	4	0

Таблица 2.2

Результати тестування батьків дітей контрольної групи

Діти контрольної групи	Відповіді батьків на питання тесту				ВСЬОГО
	№1	№2	№3	№4	А	В
Батрак Саша	А	А	А	В	3	1
Бережна Аліна	В	А	В	В	1	3
Коляда Савелій	А	В	В	В	1	3
Кондратьев Артем	В	В	В	А	1	3
Кулік Вероніка	А	А	В	А	3	1
Маріна Софія	В	В	А	А	2	2
Рек Аня	В	В	А	В	1	3
Решетник Ярослав	В	А	В	В	1	3
Сіроокий Олег	А	В	В	В	1	3

Таблица 2.3

Рівень розвитку знань дітей експериментальної групи за результатами тестування батьків(%)

Діти експериментальної  групи	А	В	Рівень знань
Батеха Назар	25	75	низький
Дуплін Ярослав	25	75	низький
Дупліні Мілана	50	50	середній
МелашенкоПоліна	25	75	низький
Осипенко Саша	75	25	високий
Осіпок Микита	25	75	низький
Покрова Юля	25	75	низький
Семенов Єгор	25	75	низький
Кущ Лера	100	0	високий