Педагогічні умови використання інтегрованих занять в освітньому процесі

Концептуальні ідеї трьох спроб реалізації інтегративного підходу до освіти становлять безсумнівний інтерес для розробки змісту інтегрованого знання. У галузі природничих наук таким знанням, на думку Л.Я. Данилюк, виступають уявлення про системно-рівневої організації природи, фізичної, хімічної і біологічної картині світу, спряженості та загальні закономірності відбуваються в неживій і живій природі процесів. У сфері гуманітарного знання провідними виступають принципи культурологічності і культурообразності, доповнюються загальним інтегратором природничо-наукового і гуманітарного знання - методологічним підходом людини до вивчення буття, дослідженню матерії (природи) і ідеї (духу).

Незважаючи  на множинність і багатогранності  змісту інтегрованого знання, воно має відображати ряд світоглядних аспектів, головні з яких, на думку А.В. Теремова[9], наступні:

- Морально - аксіологічний  погляд на світ, де життя і  діяльність кожного індивіда  розглядається як самостійна  цінність, а знання і віра - як  умова гармонійного розвитку  особистості і формування наукового  світогляду;

- Розумне ставлення до процесів перетворення світу, коли людина, будучи частиною природи, володіючи силою розуму і можливістю виробляти енергію, яку можна порівняти з енергією природних явищ, бере активну участь у локальних і глобальних процесах, а головне - починає розуміти відповідальність за події, за долі світу.

Розділи програми в дошкільній педагогіці, будучи багатовимірними, за своїм освітнім значенням, можуть бути багатопланово взаємопов'язані між собою по лінії:

- Пізнавальної  діяльності. Один з проявів базисного компонента в освіті - його наскрізне присутність у всіх без винятку освітніх областях. Застосовується до пізнавальної діяльності дітей це означає, що система засвоюваних дітьми знань про навколишню дійсність міститься у всіх без винятку розділах програми, що вимагає організації їх взаємозв'язку з метою отримання цілісного уявлення про навколишню дійсність;

- Формування  особистості дитини. Кожна програма  в цілому, кожен розділ окремо  вносять свій особливий внесок, не замінний вивченням інших  розділів;

- Практичної  значущості. У кожному розділі  програми є практичні аспекти,  які грають акумулюючу роль.

Ефективності  зближення і тісного зв'язку різних напрямків можна досягти розробкою  змісту інтегрованого знання безпосередньо  по кожному розділу програми, а також включенням знання з додаткових парціальних програм, використовуваних у роботі з дошкільнятами у зв'язку з наявністю в дошкільному закладі якогось пріоритетного напрямку роботи.

Інтеграція  може відбуватися за наступними напрямками[2]:

розвиток мовлення - розширення і систематизація словникового запасу, розвиток ініціативного мовлення, вдосконалення граматичної структури мови;

ознайомлення  з навколишнім світом - систематизація та поглиблення знань про предмети і явища, розвиток пізнавальної мотивації, формування інтересу до різних форм пізнання світу: моделювання та експериментування, спостереження, читання, обговорення, продуктивна діяльність;

підготовка  до навчання грамоті - розвиток мовного  слуху, сенсорний розвиток дитини в  області мови, формування звукового аналізу та синтезу, ознайомлення з пропозицією і словом у реченні;

продуктивна діяльність - реалізація вражень, знань, емоційного стану в сюжетно-рольовій грі, образотворчому творчості, інсценуваннях, реалізація комунікативних навичок у спільній ігровій і творчій діяльності, розвиток сенсорних еталонів;

музичне виховання  в більшому ступені, ніж інший  вид мистецтва, доступно дитині, так  як в процесі слухання музики у  дітей формується сприйняття музичних образів, вони вчаться співвідносити  їх з літературними і виразними образами образотворчого мистецтва різних видів (живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво); розучування пісень збагачує лексичний запас дитини, допомагає його закріпити;

ознайомлення  з художньою літературою, яка виступає по відношенню до інших видів мистецтва своєрідною основою, пов'язаної з піснею, оперою і балетом загальними сюжетами і образами; велика кількість картин створено за мотивами міфів, легенд, казок, тому література «як би користується раптом і не роздільно всіма засобами, які дані порізно кожному з інших мистецтв »(В. Бєлінський); твори літератури в даному випадку можуть виступати в ролі своєрідного стрижня, об'єднуючого інші види мистецтва;

образотворче  мистецтво сприяє розвитку уваги, спостережливості, деталізації сприйманого зображення, рухи, уміння помічати передачу ознак об'єктів художниками, скульпторами, індивідуальні особливості об'єктів, виробляє бачення даного об'єкта чи явища, емоційне забарвлення;

драматизація  пов'язує художня творчість з особистими переживаннями і дозволяє знайомитися з навколишнім світом через образи, фарби, звуки;

Практика підтверджує, що хороші підстави для проведення інтегрованих занять дають наступні поєднання предметів:

музика + математика; навчання грамоті + математика; художня література + розвиток мовлення + навчання грамоті; розвиток мовлення + музика + малювання; математика + праця; ознайомлення з навколишнім + музика + малювання + праця; ознайомлення з навколишнім + читання художньої літератури та ін

Все це дозволяє інтегрувати різні освітні області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Характеристика інтегрованих занять.

Особливістю сучасних знань є їх інтеграція. У дітей  досить рано з’являється свій “образ світу”. При всій недосконалості він має суттєву характеристику – цілісність сприймання довкілля. Зі вступом до дитячого садка ця цілісність, на жаль, починає руйнуватись через “суворі кордони” між окремими розділами програми або предметним викладанням “вузькими” спеціалістами (викладач образотворчого мистецтва не має уявлень щодо того, чим займалися діти на попередньому занятті). Тому знання, які одержують діти, мало пов’язані між собою (на занятті з малювання дошколята малюють “Дівчинку в зимовому пальті”, а на аплікації – викладають “Качечку”).

Якісно новий  рівень синтезу знань дітей – це інтегровані заняття, інтегровані курси, які об’єднують навколо певного заняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань дозволяє досягти різнобічного розгляду об’єкта, показати взаємозв’язок явищ, інтенсивно формувати у дитини розумові операції аналізу, порівняння, узагальнення тощо. Особливо це важливо для розвитку світоглядних, людинознавчих, екологічних, комунікативних умінь, понять.

Інтегровані заняття  – найбільше поширені у практиці роботи дошкільних закладів освіти. Проте  й непорозумінь і плутанини щодо визначення цього виду заняття – забагато.

Термін “інтеграція” в первісному значенні був пов’язаний із відновленням повноти, з об’єднанням у цілісність розрізнених елементів. Саме у значенні певної сторони процесу розвитку, як підвищення рівня організованості і цілісності системи дошкільної освіти, ми й будемо вживати термін “інтеграція”. Звернемо увагу саме на процесуальний характер інтеграції, яку не можна зводити лише до певного результату (інтегрованості), до стану упорядкованого функціонування частин цілого. Адже всі елементи, зокрема, можуть нормально функціонувати, навіть забезпечувати цілісність системи, але не забезпечувати якість.

Отже, під інтеграцією  ми розуміємо процес та результат  поєднання окремих елементів  навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату дошкільної освіти [4].

Інтегрований  освітній процес повинен конструюватися за принципами:

• доступності;
• науковості;
• послідовності;
• системності;
• цілісності;
• логічності;
• вертикального тематизму.

Природно, що можна  виділити і “принцип інтеграції”, який використовується науковцями як для побудови змісту, так і для  розробки методики та технологій навчання і виховання. Цей принцип тісно  пов’язаний із принципом розливального  навчання. Зазначимо, що однією з необхідних умов розливального навчання є його зміст, який будується шляхом сходження від абстрактного до конкретного. Але, щоб узагальнити зміст, дати його у цілісному вигляді, потрібно зінтегрувати матеріал навколо якоїсь основної ідеї, проблеми. Це допоможе дати дітям дошкільного віку спочатку загальне, цілісне уявлення про проблему, а потім її конкретизувати, уточнити, поглибити. Такий підхід відповідає і віковим особливостям дошкільнят.

Саме знаходження  психологічних і методичних засад  інтеграції різних видів діяльності дитини, які збагачують її пізнавальний розвиток у взаємозв’язку з емоційним – є стрижневою проблемою сучасної дошкільної дидактики, яка намагається реалізувати принцип від загального до конкретного. В межах цього підходу досить важливою виступає “циклічність” пропонованого дитині змісту. Інтегративно-тематичний підхід забезпечує як змістовний, методичний, так і організаційний бік процесу навчання дітей дошкільного віку.

Якщо за одиницю  процесу навчання береться не саме заняття (“інтегроване”), а навчальна тема, цикл, розділ, блок – (можлива інша назва, це – не суттєво) освітньої програми, тоді головним буде – ідея навчального компонента, тобто такі положення (поняття, закономірності, причинно-наслідкові зв’язки тощо), які відбивають сутність запропонованого матеріалу, формують у дитини розуміння внутрішньої єдності та органічної цілісності довкілля.

Тобто врахування у практиці роботи принципу інтеграції дозволить здійснювати гуманно  особистісний підхід до розуміння цілісної природи психіки дитини і те, що дитина сприймає світ цілісно, і відповідно до цього повинні будуватися (і плануватися) види діяльності.

Провідні ідеї освітнього компонента виконують функцію  зв’язку щодо змісту запропонованого  дитині матеріалу, тобто виступають “стрижнем”, “віссю” цього змісту, навкруги якого і відбувається концентрація навчального матеріалу. Завдяки використанню принципу інтеграції провідні ідеї мовби “зшивають” вузли знань (освітній компонент) у єдину цілісну систему розуміння дитиною довкілля.

Інтегрованим  є таке заняття, яке має за мету синтез змісту (способів пізнання) з  декількох тем, розділів програми або  видів діяльності навколо однієї теми, тобто правильніше визначити, що це серія (цикл, система) занять, проведення яких зумовлено пошуками шляхів формування у дитини цілісного світогляду, який важко розвивати в умовах предметної системи навчання.

Проте в інтегрованих курсах є небезпека, коли їх перетворюють у мозаїку формально об’єднаних за зовнішніми ознаками різнорідних  знань. Краще за все можуть інтегруватися такі розділи програми, як-от: ручна праця, ознайомлення з довкіллям, музичне виховання, художня література, ознайомлення з природою, образотворче мистецтво.

Останні роки все  більше уваги приділяється нетрадиційним  формам проведення занять. Ми маємо  бажання шукати нові шляхи удосконалення  навчально-виховного процесу, які  б допомагали підвищити інтерес дітей до занять, активізувати їхню діяльність, прищепити любов до навчання.

Одним із таких  шляхів є проведення занять в дошкільному  закладі на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів  і об’єднаного навколо однієї мети. Це об’єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання мислення і почуттів дітей завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, що вивчаються, досягти цілісності знань дітей.

Характерною рисою  дошкільного навчання більшості  зарубіжних країн є навчання за інтегрованими  курсами. Так, усне та письмове мовлення об’єднане в “мистецтво мовлення”; відомості з фізики, хімії, біології, астрономії – у природознавство.

Інтеграція  – це нове явище у освіті. Ще К.Д.Ушинському інтеграцією письма і читання  вдалося створити аналітико-синтетичний  метод навчання грамоти. У 60-х роках  В.О.Сухомлинський проводив “Уроки мислення в природі”. Це один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності, об’єднаних однією метою. Сьогодні ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох вчених і педагогів у нашій країні і за кордоном.

У дошкільних закладах вже діють інтегровані програми з таких розділів:

1. ознайомлення з навколишнім світом;
2. художня праця;
3. музика і рух;
4. валеологія.

Інтегрування  навчального матеріалу з окремих  розділів представлено в таблиці1. Під час проведення занять з елементами інтеграції вихователеві доводиться самостійно визначати зміст навчального матеріалу, питому вагу видів діяльності з різних предметів. При цьому важливо чітко визначити, яка мета цього інтегрованого заняття, як він сприятиме цілісності навчання формуванню знань на якісно новому рівні.

Мета занять побудованих на інтегрованому змісті, - створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання.