Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2012 в 20:04, курсовая работа
Однією із невід'ємних ознак етносу в цілому і кожної особистості є костюм. Тому темою моєї курсової роботи є ознайомлення учнів загальноосвітніх навчальних закладів з українським народним костюмом. Метою курсової роботи є дослідження історію українського народного костюма на всіх його етапах, а також простежити регіональні особливості костюма різних регіонів України. Згідно теми і мети курсової роботи визначено завдання:
Простежити історію розвитку українського народного костюма.
Дослідити особливості українського костюма різних регіонів України.
Простежити роль і місце українського народного костюма в становленні особистості учня.
Проаналізувати зміст шкільних програм та підручників в контексті ознайомлення учнів з українським костюмом.
Розробити альбом зразків по темі курсової роботи.
Вступ
1. Український костюм як вид декоративно – прикладного мистецтва
1.1 Виникнення та розвиток українського костюма
1.1.1 Закладання основ специфіки українського костюма давніх слов’ян
1.1.2 Одяг населення Київської Русі
1.1.3 Український одяг XIV—XVIII ст. Костюм запорізького козацтва
1.1.4 Традиційний одяг XVIII—XIX ст. у контексті загальноєвропейської культури.
1.2 Техніка виконання українського костюма та їх регіональні особливості
1.2.1 Матеріал та його роль у формуванні одягу
1.2.2 Регіональні особливості українського народного костюма різних регіонів України.
1. 3 Стан розвитку українського костюма в м. Хмельницькому
Роль та місце українського костюма в становленні особистості учня
2.1 Аналіз шкільних програм і підручників в контексті ознайомлення учнів з українським костюмом
2.2 Розробка альбому зразків
2.2.1 Український народний костюм різних регіонів України
2.2.2 Елементи українського народного костюма
Висновки
Список використаної літератури
Верхнім демісезонним вбранням служили свити з білого, сірого, чорного, брунатного або синього сукна, яке виробляли місцеві фабрики, та сукняні або з іншої тканини різноманітні юпки з рукавами. В холодну пору року носили строчанки — теплі, на ваті, прострочені юпки з рукавами. Поширеними були також і довгі приталені жіночі кофти з рукавами, які називалися баски (зі складками на спині) та бекешки (зі зборами). Дівчата в якості верхнього одягу вдягали кабілетки — новомодні короткі кофти з фабричної тканини, поли яких обшивали брижами (оборками); кофточки ротофейки із складками внизу; пошиті в стан казакінки та літні кофточки літучки. Здобули популярності на півдні України і плюшки — короткі жіночі кофти на підкладці, з круглим коміром. Носили також і прямоспинні "китаєві халати" з відкладним коміром та оборками.
Українки Одещини наприкінці XIX ст. носили ротії — новомодні сукні без рукавів [15, c. 117].
На початку XX ст. під впливом міської моди в сільському вбранні Нижнього Подніпров'я з'явився піджак — плечовий одяг у вигляді прямоспинного жакету з легкої тканини або з чорного сукна. Його називали "літник", "сачок", "лампір". На Одещині жінки почали вдягати кундугуну (тепле пальто), польки (півпальта) та твини (короткі ватні пальта).
Молодиці носили очіпки, виготовлені з різноманітних тканин, але найбільш престижними вважалися очіпки, шиті з парчі та шовку, з об'ємно простроченим верхом. Поширеними головними уборами продовжували залишатися й давні кораблики. Літні жінки поверх очіпка пов'язували серпанкову намітку (шмат білої тонкої тканини), довгі кінці якої вільно спадали по спині.
Жіночими прикрасами служили нагрудні іконки, іконки-складні, дукачі різних типів, нагрудні хрести. Традиційно улюбленим було коралове намисто, що звалося "добрим".
Додатковим елементом жіночого вбрання служив нагрудний карман. Святковим взуттям були чоботи з пришитими халявами червоного сап'яну, тупоносі, на високих підборах з мідними чи залізними підківками.
Чоловічі сорочки степових українців за кроєм були не такими різноманітними, як жіночі [5, c. 128].
Плечовим коротким до пояса чоловічим одягом з бавовняної тканини на ваті служив куртас, успадкований, треба гадати, від запорозьких козаків. Поясним одягом слугували шаровари та бахили — зимові шкіряні штани.
Щоденним верхнім вбранням була свита з фабричного чорного або рябого сукна з капюшоном ("кобеняком"). Святковим видом вбрання була виготовлена з простого чорного або синього сукна куцина (коротка свита), лацкани якої обшивали синім або червоним сукном. На свята носили також і довгий (до колін) кафтан, пошитий переважно з синього сукна. Поверх нього надягали іншого кольору сукняну кирею з відлогою та прорізними рукавами — "вильотами". В сильні морози під свиту піддягали кожух або напівкожух. Різновидом довгого плаща був бурмус, що мав відкладний комір ("вилогу") та каптур.
Підперезувалися чоловіки домотканими або фабричними широкими вовняними поясами червоного, синього або зеленого кольору.
Шапки шили з білок, сірих та чорних смушок. Парубки смушкові шапки носили набік. Поширені були також куповані картузи, а влітку — плетені солом'яні брилі.
Влітку носили постоли з сиром'ятої бичачої або конячої шкіри та черевики, а взимку — яловичі або шкапові чоботи із загорнутими халявами [5, c. 131].
Сучасний розвиток українського народного костюма в місті Хмельницькому знаходиться на досить високому рівні. Пошиттям костюма та його елементів займаються ательє та фабрики. Значну роль відіграють модельєри - дизайнери, які впроваджують в моду елементи українського народного костюма, повертаючись до його витоків, прищеплюючи молоді інтерес до скарбниці українського народу.
№ |
Назва |
Адреса |
Вид діяльності |
1. |
Салон-ателье «Марго» |
м.Хмельницький, вул.Соборна, 69 |
Пошиття за індивідуальним замовленням. |
2. |
Ательє «Південий Буг» |
вул. Кам`янецька, 2 |
Пошиття та ремонт одягу |
3. |
Тетяна Гарматюк дизайнер |
тел: +380979605202; |
Дизайн одягу та пошиття одягу |
4. |
Дизайн-ателье «Веста» |
29000 м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 16 (0382)70-68-05 |
Пошиття одягу на замовлення |
5. |
Салон «Красна Панна» |
29013 м. Хмельницький, вул. Проскуровская, 45, 2 поверх Телефон: (0382) 70-82-20 krasnapanna@x-city.com.ua http://www.krasnapanna.com |
Пошиття одягу, дизайн одягу. |
6. |
Ателє «Аріон» |
29000 м.Хмельницький, вул.Толстого, 38 |
Займається пошиттям одягу на замовлення, а також дизайном одягу. |
7. |
Швейне ателье «Аляска» |
вул. Прскурівська 23/1 |
Замається пошиттям одягу зі шкіри та хутра |
8. |
Ательє «Силует» |
м. Хмельницький вул. Камянецька, 63 тел. (0382)79-45-60 |
Індивідуальний пошив та ремонт всіх видів одягу. Українські народні костюми. Шкільні плаття для випускників. |
9. |
«Імперія свята” |
м. Хмельницький, вул. Подільська, 109/1, 6-й повеех, агентство „Імперія свята” тел. 8 (0382) 705-755, 78-53-71, 8 (067) 600 88 81 , сайт: www.ukrclub.com.ua/imperiya- |
Пошиття святкового одягу (весільні, вечірні, випускні, дитячі сукні, карнавальні костюми): прокат або продаж. |
10. |
"Аленс Мода Груп" |
м. Хмельницький, вул. Пересипкіна 7, тел. 38(0382) 70 21 42 alens.com.ua e-mail: tm_helena@ukr.net |
Індивідуальний пошив та ремонт всіх видів одягу. |
11. |
Швейна фабрика Хелен -А |
м. Хмельницький вул. Пересипкіна 7 |
Індивідуальний та масовий пошив та ремонт всіх видів одягу. |
12. |
Швейна фабрика «Фешен» |
м. Хмельницький вул. Курчатова, 22а |
Індивідуальний та масовий пошив та ремонт всіх видів одягу. |
13. |
«Анет» швейна фірма |
м. Хмельницький вул. Тернопільська 17/1а |
Індивідуальний та масовий пошив та ремонт всіх видів одягу. |
2.Роль та місце ремесла в становленні особистості учня
Проаналузававши шкільні підручники, можна зробити висновок, що учні на уроках багато уваги приділяють вивченню історії, особливостей українського костюма. На уроках учні простежують весь шлях історичного розвитку українського народного костюму, вивчаючи літописи. Знайомлячись з історичними археологічними знахідками на уроках історії, досліджують етапи розвитку костюма від найдавніших часів і до сьогодення. Вивчаючи художню культуру, учні знайомляться з особливостями українського костюма у різних регіонах. Підручники містять у собі яскравий ілюстрований матеріал, який допомагає дітям краще засвоїти матеріл, що подає вчитель.
№ |
Клас |
Предмет |
Тема уроку |
Зміст |
Примітка |
1. |
2(1) клас |
Золоте джерельце |
Словничок |
Жупан – стародавній верхній одяг |
|
2. |
2 клас |
Я і Україна |
Хто ти? Звідки? Якого роду племені? |
Зображення дітей в |
|
3. |
2 клас |
Я і Україна |
Народний календар |
Зображені люди в полі, в українському костюмі, з хлібом у руках та колосками пшениці. |
|
4. |
2 клас |
Я і Україна |
Народні промисли |
У народному костюмі зображені діти. Костюм, який носили під час гулянь. |
|
5. |
2 клас |
Я і Україна |
Скоро літо |
Розповідь про вінок, як частину українського костюма. Зображення вінка. |
|
6. |
2 клас |
Я і Україна |
Про тебе самого. Хто ти? |
Зображення дівчини та хлопця в українському костюмі. У дівчини в руках хліб, у хлопця сніп колосся пшениці. |
|
7. |
3 клас |
Я і Україна |
Український національний одяг |
Український народний костюм різних регіонів України. Охарактеризовані компоненти костюма, вишивка, барви. |
|
8. |
3 клас |
Я і Україна |
Культура рідного краю |
Зображені гуцули в народному одязі. |
|
9. |
3 клас |
Я і Україна |
Зелені свята та Івана Купала |
Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений з двох зшитих до половини полотнищ картатої тканини. |
|
10. 10. |
4 клас |
Художня праця |
Дизайн костюмів |
У даному розділі була розповідь про дизайн костюмів. Подано зображення костюмів різних етносів. |
|
11. |
4 клас |
Художня праця |
Національне вбрання |
Зображення народних костюмів різних регіонів України: Волинь, Поділля, Полісся, Гуцульщина, Буковина, Закарпаття, Галичина, Приазов’я, Слобожанщина. Є зображення вінка, кептаря, свитки, керсетки. В даному розділі є словник, де визначення кептаря, плахти, сорочки, чумарки, шаровар. |
|
12. |
5 клас |
Трудове навчання |
Конструкційні матеріали |
Тканини для виготовлення костюма. |
|
13. |
5 клас |
Трудове навчання |
Вишивка як вид оздоблення одягу. |
Вишивка здавна оздоблювала жіночі та чоловічі сорочки, верхній одяг, свити, кожухи, сердаки, кептарі, головні убори, очіпки, намітки, хустки |
|
14. |
5клас |
Трудове навчання |
Художнє конструювання виробів |
Історія розвитку костюма. Матеріал для оздоблення костюма. |
|
15. |
7 клас |
Трудове навчання |
Художнє конструювання виробів |
Розповідається про українське національне вбрання для жінок, таке як запаска, обгортка, плахта, паньова. До цих спідниць є ілюстрація. |
|
16. |
7 клас |
Трудове навчання |
Види технологічних процесів. Розмічання. Різання. |
Зображення жінки в українському костюмі з рушником в руках. |
|
17. |
7 клас |
Трудове навчання |
Оздоблення текстильних матеріалів вишивкою |
Зображений український одяг оздоблений вишивкою. Розповідається, про оздоблення головних уборів, сорочок, кожухів, безрукавок, корсеток, кептарів, свит та ін. |
|
18. |
7 клас |
Трудове навчання |
Оздоблення виробів мережкою |
Зображення різних видів сорочок, що оздоблені вишивкою та мережкою. |
|
19. |
7 клас |
Трудове навчання |
Традиції декоративно – |
Зображення дівчини та дітей в українських сорочках. |
|
20. |
8 клас |
Історія України |
Господарське життя та устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в 2 пол.XVII ст. |
В даному розділі зображені міщани, шляхта та гетьмани в костюмах. |
|
21. |
8 клас |
Історія України |
Історія Української землі 16 ст. |
Одяг людей різних верст населення 16 ст. |
|
22. |
9 клас |
Художня культура |
Театр як синтез мистецтва |
Зображена сцена з вистави «Кайдашева сімя» зображення сімя в українському костюмі. |
|
23. |
9 клас |
Художня культура |
Види і мова мистецтва |
Зображення української сорочки |
|
2 24. |
9 клас |
Художня культура |
Мистецтво чарівних візерунків |
Український костюм як компонент матеріальної
кільтури тісно пов'язаний з історією
народу. Складається костюм з білої
натільної сорочки з |
2.2.1 Костюм різних регіонів України
БУКОВИНА
кінець XIX - початок XX ст.(дівочий та парубоцький)
Дівочий костюм
1.- Головний убір — «кода»
2.- Різноколірне скляне намисто
3.- Кептар вишитий барвистими візерунками кольоровою вовною
4. - Сорочка з суцільними широкими рукавами, пришитими по основі
5. - Червоний пояс
6. - Опинка, що обгортає стегна, з домотканої шерстяної тканини
7. - Шкіряні черевики жовтого кольору, на ґудзиках
Парубоцький костюм
8. - Капелюх
9.- Кептар оздоблений аплікацією із шкіри, сукна та вишивкою
10. - Довга тунікоподібна сорочка з домотканого полотна
11. - Сердак оздоблений аплікацією із шкіри, сукна та вишивкою
12.- Вузькі «холоші»-штани з білого полотна вишиті на холошах
13.- Постоли «морщені», «заклебучені», прив'язані до ноги «волоками»
ЗАХІДНЕ ЗАКАРПАТТЯ
кінець XIX - початок XX ст. (жіночий та чоловічий)
Жіночий костюм
1.- Вінкоподібний головний убір з «уплітки»
2.- Безрукавка-«плічка» з зубцями на полах
3.- Нашийна прикраса — «силянка» у вигляді широкої стрічки
4.- Сорочка-довганя з домотканого полотна
5.- Фартух-«плат»
6.- Постоли
Чоловічий костюм
7. - Капелюх
8.- Коротка сорочка домотканого полотна
9.- Шкіряний пояс
10.- Широкі штани «гачі» з білими китицями
11.- Постоли
СХІДНЕ ЗАКАРПАТТЯ
кінець XIX - початок XX ст. (жіночий та чоловічий)
Жіночий костюм
1.- Барвиста хустка
2.- Кептар
3.- Сорочка-«ромованка» домотканого полотна з уставками
4.- Запаска тканна, з поперечними смугами.
5. - Шкіряні морщені постоли
Чоловічий костюм
6.- Капелюх «клебанка».
7.- Сердак
8.- Кептар
9.- Тунікоподібна сорочка
10.- Червоні сукняні штани «гачі»
11.- Сукняні «капчури»
12.- Шкіряні морщені постоли
ЛЬВІВЩИНА
кінець XIX - початок XX ст. (жіночий та чоловічий)
Жіночий костюм
1.- Вишита полотняна хустка
2.- Прикраси: гердани та «пістряне» намисто.
3.- Шерстяний безрукавний горсик з «лаптихами»
4.- Кабат розшитий чорним шнуром
5.- Сорочка домотканого полотна з уставками.
6.- Спідниця «щорц» з домотканої тканини
7.-Постоли з пряжками
Чоловічий костюм
8.- Повстяний капелюх
9.- «Каптан» (кафтан)
10.- Шкіряні чоботи
ЧЕРНІГІВЩИНА
кінець XIX - початок XX ст. (жіночий та чоловічий)
Чоловічий костюм
1.- Тунікоподібна сорочка домотканого полотна.
2.- Кручений пояс.
3.- Солом’яний капелюх
4.- Штани грубого невідбіленого полотна
5.- Личаки прямого плетіння
Жіночий костюм
6.- Білий очіпок.
7. - Хустки
8.- Сорочка домотканого полотна «до поликів»
9.- Синя керсетка з підрізною спинкою, «до фанд» (з фалдами)
10.- Полотняний фартух, вишитий по подолу
11.- Червона спідниця у складку типу андарака
12.- Личаки прямого плетіння
ВОЛИНЬ
кінець XIX - початок XX ст. (жіночий та чоловічий)
Жіночий костюм
1.- Біла хустка з китицями
2.- Прикраси: гердани та «пістряне» намисто
3.- Кусан зі складами від лінії талії
4.- Килимова запаска-«попередниця»
5.- Літник, тканий поздовжніми смугами зеленого, білого та синього кольорів
6.- Личаки
Чоловічий костюм
7.- Капелюх
8.- Сорочка домотканого полотна
9.- Тканий пояс з «кутасами»
10. - Штани вузькі з невідбіленого сурового домотканого полотна
11. - Личаки
ПОДІЛЛЯ
кінець XIX - початок XX ст. (чоловічий і парубочий костюм)
Чоловічий костюм
1 - Шапка «стовбувата» з чорного смушку
2 - Сорочка домотканого полотна, кроєна «вперекидку», з виложистим широким коміром
3 - Червоно-зелений пояс з китицями
4 – Кожух «до стану» із стоячим коміром
5 - Неширокі штани з темної фарбованої домотканої тканини
6 - Чоботи
Парубоцький костюм
7 - Капелюх повстяний, прикрашений стрічками та квітами
8 - Тунікоподібна сорочка з широким стоячим коміром
9 - «Чугаїна» темно-рудого кольору, кроєна «до стану», з «прохідкою», з яскравою поліхромною вишивкою вовняними нитками
10 - Чоботи
ПОДІЛЛЯ
кінець XIX - початок XX ст. (дівочий та жіночий костюм)
Дівочий костюм
1 – Вінок, в який ззаду вплітають більші квіти, спереду менші.