Мистецтво як засіб естетичного виховання

1. Проаналізувати ситуацію.
2. Чи зацікавив вас такий метод ознайомлення дитини з шедеврами образотворчого мистецтва? Чому?      

3. В одній  середній школі звернув увагу  на досить дивний вигляд дверей: нижню половину пофарбовано у  чорний колір.

 – Малярів  явно підвів художній смак, – не втримався я, щоб не сказати директорові.

• Нічого подібного, – зауважив він. – Це продумано. Згоден, некрасиво, псує вигляд коридорів. Проте практично: не треба щороку витрачатися на фарбування.

   Так,  вийшла економія. А як же бути  з вихованням в учнів акуратності  й естетичності? Адже учні цю “раціоналізацію” зрозуміли по-своєму: можна і руки не мити, і двері відчиняти ногами – сліди ж все одно не залишаються…

1. Яка ваша думка?
2. Який зв’язок між естетичним і трудовим вихоанням?
4.   – Ви – учитель малювання?

 – Так.

• Ви знаєте, мій син вчиться на “чотири”. У нього трійок нема. А ви ставите йому трійки… Вчора навіть поставили “два”.
• Ваш син не виконав завдання.
• Ах, будемо відверті – ну навіщо хлопцеві те малювання? Він же не готується стати художником! Буде математиком. Його цікавить також техніка. Може, він буде винахідником… Або хоч би простим інженером! І не можна через якесь малювання… Ну, ви мене розумієте.
• Багато провідних математиків наголошувало на важливості заняття мистецтвом. Вони навіть створили “критерій краси”.
• Що ви говорите?
• А інженер обов’язково повинен володіти технічним рисунком… Погляньте на список літератури. В цих книгах твердиться – нема професії, яку не збагатило б малювання.
• І ви в цьому впевнені? Ви – особисто? Тільки відверто!
• Упевнений. Цілком!
• Тоді… Дозвольте поглянути на список.

1. Проаналізувати дану ситуацію. Висловити свою думку.

2. Чи поділяєте ви думку батька? Дайте аргументовану відповідь.
5. Трирічний чарівний хлопчина їхав з батьком з Києва Житомира – це понад годину їзди. І мама, передбачивши довгу дорогу, запаслась “чтивом” для сина. Тут були і “Мийдодір”, і “Айболить”, і “Робін-Бобін”. Тато з любов’ю дивився на сина, який зосередився на малюнках, і тримав напоготові ще кілька книжечок. У тісному вагоні протягом усієї дороги мама добре поставленим голосом, з “виразом” читала одну книжку за іншою. Спочатку хлопчикові було цікаво: він сміявся, тикав пальчиком в ілюстрації – і всі раділи, милуючись тямущим, веселим личком. Через півгодини він почав з’їжджати з маминих колін і тягти її за сережку. Мама стоїчно продовжувала читати, намагаючись привернути увагу хлопчика до книжки усіма барвами свого голосу. А він просто втомився: вертівся і вже не гладив малюнків ручкою, а зло стукав по них кулачком, капризував. Але батьки нічого не хотіли розуміти. Тато з готовністю подавав книжки, а мама продовжувала читати з неослабленою енергією. Нарешті вона запитала млявого синочка: ”Кого ж Робін з’їв, скажи швидше?” і хлопчик сказав: ”Маму”. Усі довкола дружно засміялись…
1. Яких помилок допустили батьки в цій ситуації?
2. Яку роль відіграє книжка щодо гармонійного розвитку дитини? 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       Література

 

1.Фіцула Педагогіка: Посібник  для студентів вищих навчальних  закладів. – К. Видавничий центр  «Академія»,2001.

2.Левчук Основи естетики 

3.Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – К., «Освіта України», 2006.

4.Сморж Л.О. Естетика: Навчальний  посібник. – К.: Кондор, 2005.

5.Волкова Н.П., Педагогіка: Посібник  для студентів вищих навчальних  закладів. – К. Видавничий центр «Академія»,2001.

6.В.І.Мазепа, А.В. Азархін та ін. Естетичне виховання. – К.: Політвидав  України, 1988.

7.Вербицька С.М. Розвиток  літературно-естетичної  творчості молодших школярів. –  Х.: Видав.гр. «Основа», 2004.