Методи удосконалення якості читання творів різних жанрів

•     добір рим до відповідних слів із контрольним звуком;

•     записування учнями слів на дошці;

• визначення самими учнями важких для вимови слів.

Завдяки систематичності  даних вправ та щоденному читанню  дітей вголос та мовчки, дана якість формується ефективно. Але якщо діти мають анатомо-фізіологічні вади не слід домагатися від них правильного  читання, відповідно до літературних норм.

Виправляти помилки учнів  потрібно методично правильно, враховуючи їх характер (наприклад, помилку в закінченнях слів вчитель може виправити, не перериваючи читання учні; помилку, яка зумовила неправильний зміст речення, вчитель виправляє, використовуючи повторне читання, запитанням до змісту прочитаного, відповідаючи на яке учень більш уважно повторно прочитає відповідне речення).

На матеріалах чистомовок та скоромовок можна тренувати не тільки дикцію, а й швидкість, модуляцію  сили голосу, логічні наголоси, паузи, міміку, настрій.[8]

Запобігають помилкам попередні  кількаразові прочитування важких слів, словосполучень, громіздких речень, що трапляються в тексті.

Ефективною є форма  самопідготовки учнів до правильного  читання частини тексту з наступною взаємоперевіркою: школяр читає текст сусідові по парті, той стежить за правильністю. Потім вони міняються ролями. Щоб полегшити учням роботу, можна використовувати пам'ятку "Читай правильно".

У результаті систематичного вправляння третьокласники сприймають безпомилково до 30-35 знаків.

Швидке читання - не самоціль у навчанні читанню, але воно сприймається як істотна риса культури читання. Врешті-решт навчитись читати швидко прагне кожна освічена людина.

Дана якість формується, розвивається та удосконалюється завдяки  тренувальним вправам:

•     поділ рядка на 3-4 відрізки;

•     додавання до відрізків 2-4 слів;

•     орієнтування на кожне третє слово у рядку;

•     охоплення рядка одним поглядом;

•     читання по вертикалі;

•     раціональне читання;

•     розширення поля читання за трьома напрямками: по горизонталі, по вертикалі та периферійно.[5]

Важливу роль у навчанні швидкому читанню відіграє зразок вчителя. Темп його читання - взірець, до досягнення якого мають готувати себе учні. Але нічого особливого, незвичайного в його читанні не може бути: темп читання повинен забезпечувати розуміння прочитаного.

Володіння прийомами виразного  читання проявляється при читанні  конкретних текстів, своєрідних змістом  і будовою, жанровими і художніми  особливостями. Тому методика читання  рекомендує вчителеві ретельно готуватися не тільки до організації і проведення уроку, а й до виразного прочитування твору.

Успішному виразному відтворенню  тексту сприятиме:

 а) осмислення його  авторського задуму;

б) розмітка тексту позначками пауз, логічних наголосів, підвищень  і знижень голосу тощо, завдяки  яким створюється, образно кажучи, партитура  прочитуваного;

 в) кількаразове читання  вголос. Такої підготовчої роботи  вчителя вимагає методика мови як навчальна дисципліна.

У процесі набуття навичок  читання учні виробляють уміння розуміти значення слова, сприйняти зміст  речення, осмислити невеликий текст, оцінити описувані факти. Учитель ще не має змоги працювати над відповідним інтонуванням прочитуваного тексту. Таку можливість він здобуває у післябукварний період, коли діти навчаться читати твір цілими реченнями, що дозволяє глибше розібратися у його змісті. У цей час вони знайомляться з такими творами, у яких важливо встановити не тільки те, про що говориться, а й те, як про нього сказано. Аналіз того, як зображується особа чи подія, поглиблює емоційне сприймання дії і явищ, допомагає дітям висловити своє ставлення до описуваного.[4]

Висновок. Від учнів треба добиватися виразного читання будь-якого твору: різного жанру і розміру. Виразною має бути і декламація віршів, тобто виголошення вивченого напам'ять віршованого тексту. Успішне володіння навичками виразного читання необхідно застосовувати і в усних розповідях: переказуваннях, словесному малюванні та ін. Треба прагнути до того, щоб будь-яке усне висловлювання учня було і логічно струнким, і виразним.

Вдосконалення навичок правильного, свідомого, виразного, швидкого читання, творчі завдання сприяють не лише заохоченню до роботи з текстами, книгами, але й допомагають пізнавати великий і складний світ навколо себе маленькій людині, що прагне самоствердитися в ньому і виявити себе як особистість.

 

ВИСНОВКИ

 

Проблема розвитку мовлення та формування якості читання може бути вирішена шляхом систематичного відстеження способів, правильності та розуміння прочитаного учнями початкових класів. У ході уроків читання повинно забезпечуватися повноцінне сприйняття твору, розуміння учнями тексту і специфіки його літературного жанру; формуватися особиста позиція (ставлення) читача до літературного твору, що вивчається; розширюватися круг читання учнів, забезпечуватися формування читацьких умінь. При цьому через усі уроки повинна проходить лінія мовного розвитку дитини.

Доведено, що розвиток мови і якості читання тісно пов'язаний із розвитком грамотності учнів. Забезпечення моніторингу якості читання на початковому етапі навчання грамоті має актуальне значення. 

З метою вдосконалення  якості читання ефективними вважаємо застосування вправ, спрямованих на розвиток чіткості вимови,вироблення уваги до слова і його частин, розвиток оперативного поля читання і пам'яті.

Результатами апробації  освітніх прийомів, спрямованих на розвиток і формування усвідомленого  читання, являються наступні уміння роботи з текстом:

• - уміння підбирати до кожного заголовка відповідну частину тексту;
• - уміння визначати смислову структуру тексту, зв'язки смислових частин через схеми, малюнки;
• - уміння розуміти текст на різних рівнях :

-розуміння предметного змісту тексту (факти, події);

-розуміння загального змісту;

-розуміння прихованої думки (підтексту), тобто основної думки тексту;

-визначення особового ставлення до прочитаного.

Проблема формування якості читацьких навичок дуже багатогранна і потребує подальших досліджень .

 Отже, сформованість умінь  і навичок якісного читання є необхідною передумовою ефективності здобуття знань, адекватного сприйняття мовної і мовленнєвої дійсності та загальної шкільної і соціальної адаптації молодшого школяра. Тому якісне читання творів різних жанрів є невід'ємною складовою навчально-виховного процесу.

Робота вчителя з формування вмінь і навичок читання підпорядкована виробленню в учнів таких його якісних ознак як свідоме, правильне і швидке читання. Усі якості читання взаємопов'язані і взаємозумовлені. Удосконалення однієї з них веде до покращення іншої. Так, успіх виразного читання залежить від сформованості якостей правильного, свідомого і швидкого читання, причому незаперечним є вплив виразності на глибоке усвідомлення прочитаного.

Тематико-жанрова особливість  художніх творів, а також особливості розумового розвитку молодших школярів зобов'язують вчителя застосовувати на уроках читання різні види роботи на основі відповідних принципів (розкриття читцем думок, почуттів автора та визначення його ставлення до подій та героїв твору; створення чітких уявлень про події, картини, героїв; активність, дієвість, емоційність і цілеспрямованість читання вчителя). При цьому педагог використовує такі методи: пояснення-розповідь, бесіда, звукова ілюстрація, вправи. Таким чином, особливості роботи над удосконаленням якості читання на сучасному етапі полягають в широкому застосуванні:

1) передових методів і прийомів навчання дітей читанню;

2) нових технологій передового педагогічного досвіду;

3) закономірностей формування читацьких навичок, оволодіння механізмом і технікою їх освоєння;

4) взаємозв'язку читання і розвитку мовлення;

5) враховуючи психологію молодших школярів, потрібно добиватися активної свідомої участі кожного на уроці, домагаючись чіткого, зрозумілого, правильного читання;

6) застосовуючи щоденні систематичні вправи для удосконалення навичок читання, у кінцевому результаті домагатись швидкого, свідомого і виразного читання;

7) для кращого засвоєння змісту і розуміння ідеї твору, його художніх особливостей і зображувальних засобів у практиці повсякденної роботи впроваджувати переглядання тексту і вибіркове читання;

8) не менш важливе місце займає у формуванні читацьких навичок позакласне читання, головною ознакою якого є пряма залежність якості та ефективності дитячого читання і відношення до нього дитини-читача;

9) піклуючись про якість навчання школярів і формування в них читацьких навичок, вчитель не повинен забувати про сім'ю, завдяки спільним зусиллям яких можна досягти успіх .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальные проблемы методики обучению чтению в начальных классах / Под ред. М.С. Васильевой, М.И. Омороковой, Н.Н. Светловской. – М.: Педагогика, 1977. – 220 с
2. Барвівська Л.В. Уроки українського читання // Поч. школа. – 1990. –№11.–С. 79.
3. Баязова Л.Б. О некоторых приемах обучения навыкам чтения. // Начальная школа. - 2008. - №1. - С. 60-63.
4. Беленкова В.М. Приемы выработки у детей навыков чтения. // Начальная школа. - 2001. - №2. - С. 20
5. Васильева М.С., Оморокова М.И., Светловская Н.Н. Актуальные проблемы методики обучения чтению в начальных классах. - М.: Педагогика, 2007. -215 с.
6. Васильева М.С., Оморокова М.И., Светловская Н.Н. Актуальные проблемы методики обучения чтению в начальных классах. – М.: Педагогика, 2000.
7. Варзацька Л. Навчання мови та мовлення на основі тексту: Пос. для вчителів. — К.: Рад. Школа, 1986. — 105 с.
8. Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках читаня у початковій ланці // Рідна школа, 2004.– № 4.– С. 19-20.
9. Горецкий В.Г. Выразительность, правильность и скорость чтения // Нач. школа. – 1967. – №8. – С. 36-40
10. Горецкий В.Г. О проверке навыка чтения. //Начальная школа. - 2001. - №8. - С.48
11. Заєць Л.В. Особливості вивчення творів різних жанрів у початковій школі. – Тернопіль: ТНПУ. 2009. – 105 с
12. Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению. //Начальная школа. - 2010 - №8. - С.52-62
13. Іванова Л. Уроки літературного читання у початкових класах //Поч. освіта. – 2001. – Жовтень, №37. – С. 2
14. Корнійчук І. Складові майстерності вчителя на уроках читання в початкових класах // Освітянин. – 2002. – №2. – С. 8-12
15. Науменко В.О. Формування навичок читання // Поч. школа. – 1991.–№4.–С. 34-36: №5.–С. 33–38.
16. Науменко В.О. Формування навичок читання // Поч. школа. – 1991.–№4.–С. 34-36.
17. Пабат В.В Поліщук Ф.Н. Вивчення усної народної творчості: Посіб. для вчит. – К.: Рад. школа, 1978. – 125 с.
18. Плющ М. Я., Грипас Н. Я. Робота над текстом у початкових класах. – К.: Рад. Шк.,1986. – 168 с.
19. Романовская З.Н. Чтение и развитие младших школьников: Приобщение детей к художественной литературе как к искусству. – М., 2002.
20. Савченко О.Я. Методика навчання читанню / О.Я. Савченко. – К.: Освіта, 1998. – 302 с.
21. Савченко О.Я., Скрипченко Н.Ф. Читання оповідань у початковій школі // Поч. школа. – 1991. – №7. – С. 7–9
22. Савчинко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр – S, 1997. – 256с.
23. Шелехова Г.В. Формування вмінь читати на уроках української мови / Галина Шелехова // Українська мова і література в школі. – 1990. – № 4. – С. 4-8.
24. Шелехова Л., Організація творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів// Рідна школа. – 1997.-- №9. – С.36-39.
25. Яковлева В.И. Учить вдумчивому чтению // Начальная школа. – 2000. – №1. – С.20-26.

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Для вдосконалення процесу навчання читання можна запропонувати індивідуальні завдання, які допоможуть оволодіти навичками грамотного читання, що надалі сприятиме становленню школяра як талановитого читача.

Відповідно до компонентами навички  читання виділяються наступні групи  вправ:

1) вправи, спрямовані на формування  правильності читання;

2) вправи, що розвивають швидкість  читання;

3) вправи, спрямовані на формування  вмінь розуміти що читається  текст.

Вправи включають в себе завдання, які учень повинен виконати, спираючись на запропонований текст, а також методичні рекомендації щодо їх проведення. Вправи пропонуються учням індивідуально, з урахуванням того, який параметр читання у них погано відпрацьований.

Перша група вправ спрямована на вдосконалення правильності читання. Завдання, включені в цю групу, призначені для тих учнів, які допускають велику кількість помилок в процесі читання тексту. Спочатку рекомендується пропонувати тексти, нескладні за змістом та структурою. 1) Читання рядків навпаки за словами. Написане прочитується таким чином, що останнє слово виявляється першим, передостаннє - другий і т.д. Ця вправа відводить від звичного стереотипу читання зліва направо, розвиває точність рухів очей, попереджає помилки в граматичній формі слова, пропуски і перестановки слів і складів. Завдання: Прочитай текст вголос, починаючи з останнього слова кожного пропозиції.

Сонце і вітер.

роздягне людини перш хто, вітром з  сонце почали сперечатися. Сукня  людини з здувати вітер став. Заорювати та насуває шапку міцніше тільки все людина, а відкриває плаття і, рве шапку і. Людини вітер розділ не и так. Сонце взялося. Шапку зрушив, чоловік відчинив - припекло тільки. Людина роздягся зовсім і - сонце припекло ще.

Л.Н. Толстой

2) Читання рядків навпаки по  буквах. Написане прочитується справа  наліво так, що кожне слово  озвучується по буквах в зворотному  порядку. Ця вправа розвиває  здатність суворого політерний  аналізу кожного слова, формує  довільність регулювання руху  очей, а також створює передумови  для усунення поширених помилок «дзеркального» читання.

Завдання: Прочитай текст вголос, читаючи  слова навпаки - справа наліво. зар  елсоп яджод олунялгив окшинлос, і ьсалівяоп яантевцімес агуд-агудар. отк ін тенялгзв анугудар, кясв юеястеубюл. ьсалідрогаЗ агудар, пекло і алатс  ясьтілавх, отч ано еевісарк огомас ацнлос.