Звіт з виробничої (техніко-економічної) практики на ТОВ «АФ» Аудит Бізнес Сервіс»

      Таким чином, організаційна структура підприємства (економічної структури) складається з організаційної структури управління (суб’єкта управління) та господарської структури (об’єкта управління).

      Використання  в практиці управління схеми організаційної структури дозволяє зрозуміти формальну ієрархію організації, у тому числі, структуру процесів, відповідальності та звітності.

      Ці  схеми застосовуються для вирішення  низки завдань: визначення ролей  і обов’язків всього персоналу в  межах організації; встановлення ієрархічної структури повноважень, влади і процесу прийняття рішень; формування комунікаційних каналів і потоків інформації, включаючи правила підпорядкування і методи регулювання, що відносяться до методик звітності; формування механізму контролю з визначенням ступеню централізації та масштабу контролю; визначення функцій і управлінських завдань.

      Організаційна структура є базисом оптимізації  функціонування підприємства та використання його виробничо-технологічного потенціалу.

     Організаційні схема та структура Державного підприємства «Павлоградське лісове господарство» наведена в додатках 3 - 4.

     На  чолі підприємства стоїть директор, в  даному випадку директором підприємства «Павлоградський держлісгосп», є Чуприна В.Г. Директор  вирішує питання діяльності підприємства, діє від імені підприємства. Розпоряджається в межах наданому йому права майном, укладає договори, у тому числі по найму працівників. Видає накази й розпорядження, обов'язкові до виконання всіма працівниками підприємства. Директор несе в межах своїх повноважень повну відповідальність за діяльність підприємства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, коштів і іншого майна підприємства. Видає доручення, відкриває в банках рахунки, користається правом розпорядження засобами.

     Головний  лісничий – в його обов’язки входить організація і раціональне ведення лісового та мисливського господарства, контроль за охороною лісів від незаконних порубок та інших порушень. В його підпорядкуванні знаходяться: інженер лісового господарства, інженер з лісовідновлення, мисливствознавець, інженер лісопатолог, лісничі, помічники лісничого, майстри лісу, лісники,

     Головний  бухгалтер – здійснює організацію  бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організує облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, облік витрат виробництва й звертання, виконання робіт, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.

     У підпорядкуванні в головного бухгалтера знаходяться бухгалтера. Вони виконують роботу з різним ділянкам бухгалтерського обліку (облік основних засобів, витрат на виробництво послуг і ремонтів машин, розрахунки з постачальниками й замовниками). Здійснюють прийом і контроль первинної документації по відповідним ділянках обліку і підготовляють їх до рахункової обробки.

Головний бухгалтер

 бухгалтер  з обліку              бухгалтер з обліку                  бухгалтер з обліку                           касир

 запасів   і активів            праці і заробітній платі              основних фондів                                   

Рис.2.1 «Схема фінансової служби фірми» 
 
 

     Взаємовідносини з державними цільовими фондами  полягають в тому, що підприємство перераховує страхові внески до Фонду соціального страхування, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, перерахування пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, перерахування сум страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування.

     Взаємовідносини з іншими підприємствами полягають в – укладенні угод на виконання робіт та послуг, постачання матеріалів.

     На  рисунку 2.2 зображено схему зв’язків підприємства з органами фінансової системи, державним бюджетом та державними цільовими фондами, з іншими підприємствами

аудиторська фірма

 

Банк         Податкова       Пенсійний      Фонди соц. страх.     Держ. статистика     Інші підприємства

                                                  Фонд 

      Рис.2.2 «Схема зв’язків фірми з органами фінансової системи та з іншими підприємствами» 
 
 
 
 
 

3. Грошові розрахунки  підприємства 

3.1. Сутність безготівкових  і готівкових розрахунків  підприємства 

     Для здійснення виробничої діяльності підприємство, крім основних засобів, має в необхідних розмірах і обігові. В їх складі найважливіше місце посідають грошові кошти. Вони необхідні для придбання техніки, виробничих матеріалів, оплати праці, розрахунків з бюджетом та іншими ланками фінансово-кредитної системи.

     Грошові кошти підприємства - це кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, у підзвітних осіб.

     Основним  джерелом надходження грошових коштів на підприємстві є виручка від надання аудиторських послуг.

     При цьому виручка від реалізації послуг надходить як у безготівковому вигляді на відповідний рахунок у банку, так і готівкою в касу з подальшим її внесенням до банку для зарахування на поточний рахунок.

     Таким чином, усі грошові кошти, що надходять  підприємству, зберігаються на відповідному рахунку в банку. Проте в межах  встановленого ліміту, грошові кошти можуть зберігатися і в касі підприємства. Зберігання грошових коштів у касі підприємства понад ліміту допускається протягом трьох днів, якщо ці кошти отримані на виплату заробітної плати.

     Порядок зберігання та використання грошових коштів підприємством регламентується відповідними статтями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, рішеннями уряду та НБУ, а також інструкціями «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті», «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», і «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженими відповідними постановами НБУ.

     Відповідно  до вказаних документів грошові кошти, що надходять на підприємство як на поточний рахунок, так і в касу підприємство витрачає на розрахунки за придбані товаро - матеріальні цінності, продукцію, послуги, з іншими ланками фінансово-кредитної системи по сплаті різних податків, платежів, на виплату заробітної плати та прирівняних до неї платежів. При цьому витрачання грошових коштів на вказані цілі може проводитися як безготівковим шляхом через установи банку, так і готівкою, отриманою в банку, та у вигляді виручки, що надходить до каси підприємства. 

     3.2. Порядок ведення  касових операцій 

     Каса  – це самостійний структурний  підрозділ підприємства, призначений  для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріально  відповідальним за збереження коштів в касі є касир, з яким підприємство укладає договір про матеріальну відповідальність.

     Установлення  ліміту каси, згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

          Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення. (Абзац третій пункту 5.2 глави 5 в редакції Постанови Національного банку N454 від 13.12.2006 року). Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи. (Пункт 5.3 глави 5 в редакції Постанови Національного банку N277 від 10.08.2005 року)

     Кожне підприємство визначає ліміт каси з  урахуванням режиму і специфіки  його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо: для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти); для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом «в» пункту 5.1 цієї глави, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти); для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти). Підприємства, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів, дорівнює нулю або не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. (Пункт 5.4 глави 5 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N277 від 10.08.2005 року) Введені штрафні санкції за порушення норм обігу готівки на підприємстві.

     За  неоприбуткованність або несвоєчасне  неоприбутковування грошових коштів в касу П.1.1 Наказу № 436/95 від 12.06.1995 року передбачено штрафні санкції в п’ятикратному розмірі неоприбутковуванної суми. П.1.2. за перевищення ліміту каси – в двійному розмірі суми виявленої понадлімітної грошової готівки за кожен день.

     Витрачання  грошових коштів із каси підприємства та з поточного рахунка здійснюються з дозволу директора. 
 
 
 

4. Прогнозування, планування фінансових результатів на підприємстві

4.1. Принципи прогнозування,  планування, економічного  зростання та створення  прибутку 

     Фінансове планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування  його фінансової діяльності.

     Розробка  фінансової стратегії – це галузь фінансового планування. Фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства.

     Фінансова стратегія охоплює всі форми  фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

     Планування  є необхідним для фінансового  забезпечення, розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

     Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними  джерелами фінансування.

     Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від  здійснення основної діяльності суб’єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

     Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) — за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.