Удосконалення операційної системи на приватному підприємстві «Агропромислова компанія – 2006»

                                                                                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                     Таблиця 2.4

Матриця SWOT-аналізу

	Можливості:	Загрози:
	1. можливість вибору робочої сили; 2. залучення інвестицій; 3. розширення асортименту продукції; 4. інноваційна діяльність; 5. конкурентоспроможність продукції.	1. загроза збільшення конкурентів і конкуре- нтоспроможної продукції; 2. неврожай; 3.зменшення попиту; на продукцію; 4. інфляція.
Сильні сторони: 1. стабільне виробництво продукції; 2. великі обсяги продукції; 3. якісна продукція; 4.сучасні технології і обладнання.	«Сила і можливості»	«Сила і загрози»
Слабкі сторони: 1. шкідливі умови праці; 2. необхідність залучення додаткових інвестицій; 3. залежність від врожаю; 4. недостатня кількість складів для зберігання продукції; 5. низька виробнича потужність.	«Слабкість і можливості»	«Слабкість і загрози»

 

 

 

 

 

2. 5 Визначення моделі операційної системи

В практиці операційного менеджменту виділяють чотири операційних види діяльності: виробництво поставка, транспортування, сервіс. Усі виробники займаються постачанням своєї продукції покупцям, що може також вимагати і транспортування, і при цьому завжди будуть роботи деякий елемент сервісу в плані прийому замовлень і надання інформації. Найбільш зручний спосіб наведеного представлення взаємозв'язків між перерахованими видами діяльності - це тетраедр операцій. Тетраедр операцій зображено на рисунку 2.1.

                        

                                Рис. 2.1 Тетраедр операцій

Як видно з рисунка, організація може прагнути до застосування одного з безлічі можливих комбінацій з будь-яких двох чи безліч елементів. Жодна організація не розташовується в якій-небудь вершині тетраедра, оскільки елемент сервісу є в будь-якому виробництві, постачанні транспортуванні, і тому жодне яке-небудь велике підприємство не можна охарактеризувати як винятково сервісне.

Системи операцій можна класифікувати за характером руху потоку матеріалів від постачальника до покупця.

Існують дві категорії систем. Одна охоплює виробництво і постачання, де покупець є кінцевим результатом. Інша зв'язана з транспортуванням і сервісом, коли сам покупець вносить вклад в даний процес.

Дане підприємство відноситься до категорії систем, яка охоплює

виробництво і постачання, де покупець є кінцевим результатом. Модель операційної системи підприємства:

                                         

 

Рис. 2.2 - Модель операційної системи ПП «Агропромислова компанія - 2006».

Ця модель використовується загалом для того, щоб виробник не залежав від постачальника. Цей запас повинен бути не великий і він потрібний тільки для стабільності роботи підприємства. Ця модель притаманна підприємствам, у яких короткий виробничий процес, або якщо ж продукція виробляється під замовлення.

Переваги даної системи:

- незалежність від постачальника;

- відсутність затрат на складування готової продукції;

- виробництво продукції під замовлення;

- чітко запланований обсяг виробництва

Недоліки даної системи:

- наявність затрат на складування сировини;

- відносно короткі строки реалізації продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. 6 Управління запасами

Управління запасами - це визначений вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення і збереження запасів.

Основна мета управління запасами на підприємстві - знизити загальні щорічні витрати на утримання запасів до мінімуму за умови задовільного обслуговування споживачів.

Операційні менеджери застосували системи для керування запасами.

Основні складові таких систем:

- класифікація запасів, що вимірюються в одиницях запасів

- визначення розміру замовлення, часу, коли необхідно робити замовлення

Опишемо виробничу систему «точно в строк» і визначимо розміри запасів по такій методиці.

 Zпот = Пм * Тпост

Zпот - поточний запас

Пм - середньомісячна потреба в ресурсі

Тпост - період між двома черговими постачаннями

Zпот = 4000 * 1 = 4000 т

          Zстрах = Пм * Тстр

Zстрах - страховий запас

Тстр-- час, необхідний для термінового відновлення поточного запасу.

Zстрах = 4000 * 1=4000 т

Складський Запас:  Z=Zпот + Zстрах

Z = 4000 + 4000 = 8000 т

Оптимальна кількість одиниць у замовленні визначається за формулою:

D - річний попит в одиницях визначеного найменування

S - витрати на переналагодження або замовлення

Н - витрати на зберігання матеріальних засобів

Q = (2 * 300000 * 0,5/0,03 )^0,5 = 3162 шт.

Загальне число замовлень у рік визначається за формулою:

N=D/Q

N = 300000/3162 = 95 замовлень

Точний час між замовленнями визначається за формулою:

Т = Др/N

де Др - дійсний фонд часу роботи підприємства (Др =260)

Т = 260/95 = 3 дні

Загальні витрати на запас визначаються за формулою:

З = D * S/Q * H/2

З = (300000 * 0,5/3162) + (3162 * 0,03/2) = 47,4 + 47,4 = 95 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.7 Визначення числа працюючих

Визначення потреби в персоналі одне з найважливіших напрямків менеджменту, що дозволять установити на заданий період часу якісний і кількісний склад трудових ресурсів. Розрізняють облікову (Рсп) і явочну (Ряв) чисельність. Облікове число працюючих визначається з урахуванням планових невиходів на роботу р :

Рсп = Ряв*(1+β/100),чол.

де β - відсоток утрат робочого часу (β = 6-8%). Чисельність основних робітників визначається по формулі:

, де

- штучний-калькуляційний час;

   - річна програма випуску виробу;

 - коефіцієнт виконання норм ( = 1,1 - 1,25);

m  -    кількість найменувань виробів;

Фдр - дійсний фонд часу одного робочого.

Ряв = (0,32 * 300000 * 1,15)/2050 = 54 чол.

Рсп = 54 -(1 + 0,07) = 58 чол.

Штатний розпис робітників зображено у вигляді таблиці 2.5, а службовців - у таблиці 2.6.

                                                                                                         Таблиця 2.5

Штатний розпис робітників

Посада	Опис виконуваної роботи і рівень кваліфікації	Чисельність, чол.	Середня з/п, грн. у міс.
Працівники за верстатами	Слідкують за устаткуванням, наявність вищої освіти	7	650
Прибиральник	Прибирають приміщення, вища освіта необов'язкова	3	450

 

Продовження таблиці 2.5

Пакувальник

Здійснює пакування товару, наявність вищої освіти

4

730

                                                                                                               

                                                                                                                 Таблиця 2.6

Штатний розпис службовців

Посада	Опис виконуваної роботи і рівень кваліфікації	Чисельність, чол.	Середня заробітна
Керівник	Вирішення виробничих задач	1	1500
Головний бухгалтер	Здача звітів у податкову інспекцію, акти звірок по продаж)/ товарів	1	1000
Менеджер	Налагодження зв'язків з постачальниками сировини, замовниками продукції	1	1000
Виконавчий директор	Здійснює контроль за виконанням робіт, вирішення питань, які виникають у результаті підприємницької діяльності	1	1200
Фінансовий директор	Здійснює вирішення фінансових задач	1	1300

 

 

 

 

 

 

2. 8 Розрахунок потреби в основних виробничих площах

Виробничі площі цеху розраховуються або точним методом на основі виконаного планування, або укрупненим - за питомою площею на 1 версат з урахуванням коефіцієнту додаткової площі у.

Загальна площа цеху:

          (м²),

де: Fі - питома площа на 1 верстат, м2;

m - кількість верстатів у групі, од.;

n - кількість груп устаткування в цеху, од.

F= 14 * 4 * 4= 224 м²

Загальна площа цеху (виробнича, допоміжна, службово-побутова) складає 1,25 - 1,32 від виробничої. Площу службово-побутових приміщень розраховуємо, виходячи з нормативу площі на одного робітника q.

Розрахунки потреби в площах узагальнимо у таблиці 2.7.

                                                                                                       Таблиця 2.7.

Розрахунок площ і об'єму будинку цеху

Склад площ	Розміри, м	Відсоток до «разом»,%	Висота помешкань, м	Об'єм будинку, м3
Виробничі площі	174	85	3	200
Допоміжні площі	26	10	3	200
Службово-побутові площі	22	5	3	200
Разом	224	100	3	200

 

 

 

2.9 Контроль критичного обсягу виробництва -- графік точки беззбитковості

Графік показує співвідношення збуту і витрат для того, щоб дати уявлення про те, який точно обсяг випуску компенсує витрати. При меншому обсязі виробництва підприємство зазнає збитків, при більшому отримує прибуток.

Сумарні витрати (Зо) для даного обсягу випуску укладаються з постійних витрат (Зпост) і перемінних витрат (Зпер.од.) на одиницю випуску (Q):

Зо = Зпост + Зпер.од. * Q.

Зо =96670+0,52 * 280000=236670 грн.

Якщо весь обсяг випуску продукції реалізується, то загальний прибуток для даного обсягу випуску Q дорівнює: