Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства

>     У сільському господарстві, поряд із землею, необхідним виробничим фактором, або ресурсом, як і в інших галузях  економіки, є праця. Носіями здатності працювати є трудові ресурси. Рівень забезпечення сільськогосподарського виробництва трудовими ресурсами, рівномірного і раціонального їх використання значною мірою впливає на ефективність галузі. Оскільки дане підприємство більш направлене на рослинництво – то відповідно і більше 90% робітників зайнято там.

       Для здійснення будь-якого виробничого  процесу необхідні засоби виробництва. Вони створюють виробничо-технічний  потенціал АПК, що визначається сукупністю матеріально-речових елементів виробництва, які за певних умов забезпечують можливість виконання всього циклу технологічних операцій для одержання сільськогосподарської продукції. Засоби праці, виражені у грошовій формі, становлять основні фонди, а вартість предметів праці – оборотні. Разом вони утворюють виробничі фонди сільськогосподарських підприємств. Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується системою показників. Основними з них є: фондозабезпеченість, фондоозброєність, фондовіддача, фондомісткість продукції та норма прибутку, що і розглянемо в таблиці 2.3.

       Таблиця 2.3

       Наявність та ефективність використання виробничих фондів

       

       Джерело: звіти агрофірми «Прикарпаття»  за 2008-2010рр.

       Розрахувавши  показники економічної ефективності  використання виробничих фондів Агрофірми «Прикарпаття», можна зробити висновок, що: фондозабезпеченість у 2010 році, порівняно з 2008 роком, збільшилась на 25.3%, або на 1030.00 грн., і становить 5100.00  грн. на 1га. с-г угідь; фондоозброєність у 2010 році становить 78000.3  грн., яка порівняно з 2008 роком збільшилась на 9000.3 грн., або на 36.2%, що відбулося у результаті зменшення середньорічної чисельності працівників на 10 чоловік,  і становить 75 чоловік; фондовіддача збільшилась у 2010 році, порівняно з 2008 роком, на 24.32%, або на 0.22 грн., що становить 0.52 грн., за рахунок збільшення вартості валової продукції; фондомісткість у 2010 році, порівняно з минулим 2008 роком, зменшилась на 1.00 грн., або на 38.5%, і у 2010 році становить 1.6 грн.; норма прибутку у 2010 році становить 6.0%, що на 3.7% більше ніж у 2008 році.

       Щодо  рентабельності агрофірми «Прикарпаття»  можна спостерігати над постійним  зростанням даного показника з 5,6% в 2008р. до 15,0% в 2010р., це досить непоганий  результат.

       Спеціалізація  виробництва у  сільськогосподарських підприємствах  характеризується багатьма показниками, основним з яких є структура товарної продукції.

     Визначимо спеціалізацію агрофірми «Прикарпаття»  села Росохач Городенківського району Івано-Франківської області в таблиці 2.4.

     Таблиця 2.4

     Структура грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції в агрофірмі «Прикарпаття»

       Джерело: звіти агрофірми «Прикарпаття»  за 2008-2010рр.

     Визначивши  структуру від реалізації товарної продукції в агрофірмі «Прикарпаття»  можна зробити  такий висновок,  що так, як значну частину структури  товарної продукції у 2010 році займають в рослинництві – цукрові буряки 24.6%, та озима пшениця – 19.4%  а в тваринництві – ВРХ – 21.8%, то вони визначають спеціалізацію виробництва.

     У 2010 році було реалізовано пшениці  озимої на суму 1000.6 тис. грн., що на 690.4 тис. грн. менше, ніж у 2008 році, та було реалізовано молока на суму 425.1 тис. грн., що на 399 тис. грн. менше, ніж у 2008 р.

     Сума  грошей від реалізації продукції всього по господарству у 2010 р. становить 4100.5 тис. грн., що на 1600.5 тис. грн. більше, ніж у 2008 році і на 1240.2 тис. грн.. більше, ніж у 2009 р.

     Отже, спеціалізація в  агрофірми «Прикарпаття»  села Росохач Городенківського району Івано-Франківської області є цукрово-зерновою з розвиненим вирощуванням ВРХ. Господарство комбінованої спеціалізації.

     Спеціалізація характеризується  переважним розвитком тих галузей сільського господарства,  які забезпечують виробництво даних видів продукції. У свою чергу вона вимагає зосередження засобів виробництва та робочої сили для організації розвитку цих галузей і виробництва певних видів продукції. Підвищення сільськогосподарського виробництва безпосередньо впливає на збільшення доходів та рентабельності сільськогосподарського підприємства.

     Технологічний процес складає основу будь-якого  виробничого процесу, є важливою його частиною, пов'язаною з переробкою сировини і перетворенням її в готову продукцію.

       Отже, цукрові буряки — одна з основних технічних культур також вони є цінним попередником для багатьох сільськогосподарських культур і підвищують загальну продуктивність польових сівозмін. При врожайності 400 ц/га забезпечують вихід 50 — 55 ц цукру, 150 - 200 ц гички, 260 - 280 ц сирого жому, 15 - 18 ц меляси, які використовуються на корм.

       Цукор є цінним продуктом харчування. Він  легко засвоюється організмом, висококалорійний. Фізіологічно обґрунтована норма цукру для людини не перевищує 100 г на добу.

 

       2.2 Аналіз впливу  зовнішнього і  внутрішнього середовища  на діяльність

       На  діяльність будь-якої організації впливає  багато визначальних чинників, що формують її місце та роль. Основними з них -  є  внутрішнє і зовнішнє середовище, а також проміжне.

       Дослідимо їх більш конкретніше на прикладі агрофірми «Прикарпаття».

       Щодо  зовнішнього середовища, то воно являє собою об'єктивні обставини, фактори, що оточують організацію в суспільстві (державі, світі), до яких вона мусить пристосовуватися. Зовнішнього середовища в Україні - є складним і нестабільним. Зубожіння більшості населення, протистояння законодавчої і виконавчої влади, часті зміни уряду, велика кількість і слабкість політичних партій, незавершена суперечлива приватизація, залежність від інших країн в енергоносіях, вкрай несприятлива екологія, великий рівень безробіття, значна тіньова економіка, знецінення моральних якостей — все це надзвичайно ускладнює діяльність організацій. Більш детальніше  розглянемо фактори зовнішнього середовища та їх вплив на організацію в таблиці 2.5.

       Таблиця 2.5

       Фактори зовнішнього середовища та їх вплив на

       агрофірму «Прикарпаття»

       Джерело: Л.І. Скібіцька – Львів: «Менеджмент». – 2008. – 370 с.(120с)

       Проаналізувавши дану таблицю, можемо підсумувати, що вплив зовнішнього середовища – є досить вагомим, але агрофірма «Прикарпаття» робить все необхідне для подальшого розвитку і удосконалення виробничого процесу і завоювання достойної долі ринку.

       Проміжне  середовище – це сукупність факторів, що формують довгострокову прибутковість організації на які вона може впливати через комунікації.

       Визначити вплив факторів проміжного середовища (безпосереднього) ми можемо за моделлю М. Портера. Отже, професор Майкл Портер виділив 5 сил, які впливають на компанію в галузі (на її прибуток), розглянемо їх в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз  факторів проміжного (безпосереднього) середовища в галузі