У кожній сфері діяльності передбачається виконання двох функцій - звичайної  функції - щоденної роботи, і функції удосконалення чи роботи з удосконалення. Традиційний метод організації робіт включає поділ праці між співробітниками, що виконують щоденну роботу та керівниками, що займаються удосконаленням способів виконання щоденної роботи. Але така традиційна організація не реагує достатньо швидко на зміни в сучасному світі.

     Поліпшення  якості менеджменту поєднує наступні завдання:

     - спрямування на швидке та ефективне  приведення цілей і діяльності  організації у відповідність  зі швидкими суспільними та  іншими змінами;

     -  спрямування на об'єднання та  координацію зусиль і ресурсів;

     - об'єднання усіх видів виконуваних  завдань у прагненні до досягнення  великих успіхів у діяльності  організації;

     - спрямування на об'єднання усіх  працівників у прагненні до  досягнення основних цілей організації. При цьому використовується непрямий тиск, що створює атмосферу наполегливості в роботі [4, с. 151].

     Отже, можна передбачити, що у ХХІ ст. стару організаційну модель, що базується  на ієрархії, змінить нова - горизонтальна, побудована на інтеграційних процесах. Від традиційно жорсткої функціональної спеціалізації, за якої чітко окреслюються такі сфери, як маркетинг, виробництво, наукові дослідження, дослідно-конструкторські розробки і т.п., організаційна побудова компаній ХХІ ст., можливо матиме форму матриці, оскільки жодне важливе рішення не буде прийняте, коли воно не передбачатиме інтеграції та координації цілої низки функцій.

     Посилання міжнародного характеру поставить  перед теорією і практикою  багато нових питань, які доведеться з'ясувати. Найважливіші з них стосуються спільних ознак і відмінностей у місцевому та міжнародному управлінні; закономірностей, форм і методів управління - універсальних або застосованих тільки для конкретних умов різних країн; особливостей національного стилю в управлінні тощо.

     Таким чином, можна констатувати, що на початку  ХХІ ст. у теорії і практиці менеджменту  відбулися істотні зміни.  Сучасна наука уважно вивчає ці зміни, а також пов'язані з ними тенденції, доповнюючи існуючі вчення та вдосконалюючи практику. Для наших дослідників це завдання удосконалюється особливостями перехідного періоду і національною специфікою економіки. Проте без вивчення та врахування цих особливостей становлення дійсно українського менеджменту неможливе.

ВИСНОВКИ

     Розглянувши в курсовій роботі тенденції менеджменту ХХІ ст. можна зробити наступні висновки.

     Управління  зародилося приблизно сім тисяч  років тому, але лише з кінця XIX століття і особливо в ХХ-му, з  розвитком соціального ринкового  господарства, менеджмент виділився  в самостійну область знань, тобто в науку. У 90-ті роки ХХ ст. як за кордоном, так і в Україні, зовнішнє середовище для деяких галузей промисловості стало змінюватися дуже швидко, багато важливих завдань виникали так стрімко, що їх неможливо було передбачити і планувати. Тому середнє і нижче керівництво, приводячи в життя стратегії, повинні були видозмінювати їх, виходячи з існуючої ситуації, тобто теж повинні були опановувати підприємницьким стилем або використовувати ситуаційний підхід в управлінні.Таке управління отримало назву стратегічного управління.

     У наші дні у зв'язку з високими темпами розвитку ринкових відносин з'явилася нагальна необхідність розгляду нової концепції менеджменту  як інтегрованого, сучасного підходу  до стратегічного, інноваційного і конкурентного управління на основі ефективного використання потенціалу сучасного менеджера і нових управлінських технологій.

     Сучасна ситуація в теорії та практиці світового  менеджменту характеризується співіснуванням і взаємодією трьох основних підходів: системного, процесного і ситуаційного, при явному домінуванні останнього.

     Таким чином, процеси глобалізації суспільного  життя, що відображають постійно зростаючу  взаємозалежність країн і регіонів, стають головним чинником, що визначає розвиток теорії та практики управління в сучасному світі.

     Отже, менеджмент - це складна область  наукової та практичної діяльності, що об'єднує десятки дисциплін і  напрямів дослідження. Діяльність сучасного  менеджера повинна базуватися на глибоких знаннях наукових основ  менеджменту.

       Підготовка менеджерів ХХI ст.є  важливим соціальним замовленням  держави і приватних організацій  і вимагає нового підходу до  пошуку майбутніх лідерів серед  молодого населення країни.

     Отже, XXI століття висуває особливі вимоги до урахування регіональних особливостей у процесі ефективної реалізації глобального менеджменту. Отримання найбільших переваг від глобалізації можливо лише за умов реалізації глокального підходу до менеджменту.

     Глокальний  підхід до менеджменту виходить із того, що, перш за все, необхідне безумовне визнання того факту, що актори і соціальні відносини на локальному рівні мають критичну важливість для соціально-економічного прогресу і збереження миру, і що ця значущість не обмежується місцеположенням. Про це свідчить усе більш зростаюча їхня здатність взаємодіяти і впливати на акторів вищих рівнів у глобальному масштабі. Іншими словами, не можна досягти серйозного успіху щодо сталого розвитку організації, якщо адекватний ступінь стабільності не досягається на всіх рівнях - від локального до глобального.

     Важливої  ролі у зв'язку з цим набуває  вивчення впливу національної культури на управління організацією і застосування результатів цих досліджень на практиці. Незважаючи на могутній наступ глобального  менеджменту, хоча національні риси і послабляються, національні культури залишаються. Бізнес стає інтернаціональним, але люди, що в ньому беруть участь, продовжують зберігати в своїй базовій поведінці риси властивої їм національної культури. Тому проявом глобалізації щодо менеджменту XXI століття виступає посилення тенденції до управління різноманітністю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Армстронг  М. Основы менеджмента. – Ростов-на-Дону. –  2008.- 315 с.
2. Астафьева О.Н. Глобализация как социокультурный процесс // Сборник текстов докладов и сообщений методологического семинара «Глобализация: синергетический подход» // http://spkurdvumov.narod.ru/ D45Ostapheva.htm
3. Бавыкин В.В. Новый менеджмент. – М.: Дело, 2007. – 347 с.  
4. Баклан О.П. Сучасний критерій ефективності поліпшення якості менеджменту.// Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 9. - С.152-153.
5. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. Учебник - М.: Гардарика, 2009. – 289 с.
6. Гольдштейн Г.Я. Глобальный стратегический инновационный менеджмент. // http://aup.ru/books/m61/.
7. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. - 215 с.
8. Зозульок О., Длігач А., Писаренко Н. Сучасні проблеми менеджменту українських підприємств.// Економіка України. - 2002. - № 6. - С. 41-46.
9. Кирабаев Н.С. Глобализация и мультикультурализм. - М: Издательство РУДН, 2005. - 332 с.
10. Комаров А.Г. и др. Современный менеджмент: теория и практика. — СПб.: Аваль,  2007. – 549с.
11. Кравченко А.И. История менеджмента: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: Полет, 2006. – 270 с.
12. Кредісов А. Менеджмент: основні концепції 2-ої половини ХХ ст. і деякі тенденції розвитку на початку ХХІ ст.// Економіка України. - 2005. - № 11. - С. 20.
13. Максимцов М.М., Игнатьева А.В., Комаров М.А. и др. Менеджмент: учебник. — М.: Авангард,  2006. – 408с.
14. Мозговий О.Л. Глобалізація як вимір сучасності: соціально- філософський аналіз: Автореф. дис... канд. філос. наук. - К.: 2007. - 19 с.
15. Морщенюк Т.С. Обґрунтування можливості формування стратегії управління персоналом для сучасного  підприємства.// Держава та регіони. - 2006. - №5. - С.217
16. Семёнов А.К., Набоков В.И. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Наука, 2008. – 457с.
17. Соловей Г.С. Ідея справедливості як основа концепції соціальної держави за доби глобалізації: Автореф. дис... канд. філос. наук. - К., 2007. - 16 с.
18. Стигер У. Новый глобальный менеджмент: (наблюдения и оценки) / У. Стигер, Г.-Д.Локман // Маркетинг. - 2003. - № 4. - С.81-85.
19. Трофимов В.В. Менеджмент XXI века?. М:МАИ, 2000. – 27с.
20. Череп А.В. Фінансовий менеджмент як необхідна передумова управління підприємством // Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - №3. - С.14.
21. Чоудхари С. Менеджмент XXI века.- М: Издательство: 2003. - 448 с.