Проблеми запровадження стратегічного планування розвитку регіонів

2.  розподіл службових  обов’язків;

3.  призначення організації  та її цінності;

4.  оцінювання зовнішніх  та внутрішніх обставин для з’ясування своєї «сили і слабкості», своїх можливостей і перешкод, які треба подолати;

5.  окреслення першочергових  завдань, що стоять перед організацією;

6.  розробка стратегії  для керування цими завданнями;

7.  ухвалення й застосування  стратегічного плану/планів;

8.  встановлення дієвого прогнозування;

9.  розробка процесу  результативного впровадження політики;

10.  оцінювання стратегій  і процесу стратегічного планування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 

ВПРОВАДЖЕННЯ  РОЗРОБЛЕНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

 

2.1. Приклади  ефективного проходження етапів впровадження стратегічного планування у світовій практиці

 

Місто Ватерлоо виробило бачення розвитку громади за широкомасштабного залучення громадськості. Назва: “Уявіть! Ватерлоо: Бачення громади.”

Уроки:

-розроблення комплексного бачення та місії громади при широкомасштабному -залученні громадськості;

-вигодами від розвитку міста користується вся громада;

-об'єднання всіх аспектів життя громади – економічного, екологічного, культурного, рекреаційного, транспортного тощо;

-діяльність муніципалітету.

Опис: Місто Ватерлоо має 113 000 населення й розташоване в сільськогосподарській зоні південного заходу Онтаріо. В 2001  р.  воно виробило бачення громади під назвою  «Уявіть Ватерлоо!». Це бачення стало результатом широкомасштабного залучення громадськості протягом понад року.  В цій діяльності взяли участь більш як 1700 місцевих мешканців. Словосполучення «Уявіть Ватерлоо!» стосується міста й громади, зокрема й індивідуумів, асоціацій,  зацікавлених груп,  представників бізнесу та інших учасників,  які спільно працюють над виробленням бачення. Це комплексне бачення стосується 10 сфер:  громади,  довкілля, економіки,  парків і рекреаційних зон, культури, планування, транспорту, житлових кварталів міста, коледжів/університетів та уряду міста. [5, с.112]

«Уявіть Ватерлоо!»  спонукала до створення ще однієї організації,  що дістала назву «Інтелектуальне Ватерлоо». Вона зосереджена на академічній громаді міста  (кілька коледжів та університетів) і має на меті розвиток інновацій,  навчання впродовж життя та збереження й приваблення до міста талановитих людей,  що сприятиме підвищенню конкурентності міста на глобальній економічній арені. «Інтелектуальне Ватерлоо» підготувала свою власну стратегію забезпечення розвитку на місцевому рівні та широкомасштабного глобального застосування основних інтелектуальних і технологічних досягнень.

Ці два документи  демонструють зв’язок між баченням і стратегічними задачами, якими займаються різні групи. У Ватерлоо процес участі громадськості у виробленні бачення громади допоміг активізувати місцеві університетські кола.

Стратегічний план розвитку міста Торонто  – гарний приклад  описів бачення та місії.

Назва: Стратегічний план розвитку міста Торонто (1999-2001)

Уроки:

-опис бачення;

-опис місії;

-додаткові стратегії: економічного розвитку; поліпшення екології; розширення міста (офіційний план);

-розроблення та впровадження стратегії відповідно до загальних пра-

вил фіскальної дисципліни.

Опис: Місто Торонто –  столиця провінції Онтаріо з населенням понад 2,5 мільйона осіб (у регіоні з населенням приблизно 5 млн. осіб). Містом керують міська рада з 44 депутатів-політиків та мер. Стратегічний план Торонто містить бачення розвитку міста,  затверджене міською радою,  опис місії виконавчого органу міста та цілі,  які рада визначила спільно з громадою, – все, що важливо для забезпечення якості життя в місті. Цілі плану згруповані за п’ятьма тематичними пріоритетами: громада; економіка; довкілля; врядування та розбудова міста. Є також 19 «напрямків міста»,  серед яких моніторинг якості життя в місті; інвестування в людей і створення робочих місць; підтримка міцних і здорових районів міста та громад; підтримка руху «зелене Торонто»;  розбудова потенціалу громади й активне залучення населення до громадського життя; надання високоякісних державних послуг; встановлення стійких механізмів і джерел фінансування тощо.

Процесом стратегічного  планування керували референтна група міськради та секретаріат, до якого ввійшли представники кожного муніципального департаменту. Кілька спеціальних робочих груп міськради розробляли додаткові стратегії економічного розвитку, суспільного розвитку, захисту довкілля та розширення міста  (офіційний план). Кожна з них провадила свій окремий процес залучення громадськості. В деяких випадках це був дуже широкий процес, подібний до розроблення офіційного плану. В консультаціях щодо офіційного плану брали участь усі зацікавлені сторони, асоціації мешканців і бізнес-кіл, міжкультурні групи, молодіжні групи, установи, великі компанії та школи. Стратегічний план Торонто рада ухвалила в три етапи: бачення та цілі – листопад 1999 р.; напрямки розвитку міста – серпень 2000 р.; механізми виконання стратегії – грудень 2001 р.

Ніагара – гарний приклад SWOT-аналізу, а також плану дій.

Назва: На шляху до майбутнього: стратегія економічного розвитку Ніагари на 2005 – 2010 роки

Уроки:

-обговорення тенденцій в економіці;

-SWOT-aналіз;

-стратегічні напрямки та плани дій;

-графік упровадження стратегії.

Опис: Ніагара – це регіон, який складається з міських і сільських громад, на території якого розвивається дуже різноманітна економіка: від сільського господарства та виробництва до послуг і туризму. В 2005 році було розроблено

стратегію економічного розвитку, яка пов’язала 6 стратегічних пріоритетів зі специфічними планами дій. [5, с.134]

Вибір стратегічних пріоритетів ґрунтувався на широкому обговоренні економічних тенденцій і SWOT-аналізі регіону.  Цей аналіз забезпечив детальну оцінку широкого спектру сильних і слабких рис Ніагари на основі вивчення економічних тенденцій. Потім були розглянуті можливості розвитку та порівняні із загрозами, наявними в місцевій і глобальній економіці. На основі цього аналізу було виявлено шість стратегічних напрямків:

1.  Розбудова потужного  «голосу» громади.

2.  Створення конкурентного  ділового середовища.

3.  Залучення стратегічних працедавців.

4.  Вдосконалення транспортної  та інших видів інфраструктури.

5.  Вдосконалення іміджу  Ніагари. 

6.  Створення «банку»  талантів Ніагари.

Кожен з цих стратегічних напрямків потребував специфічної  політики та планів дій. Було також запропоновано засоби визначення досягнення поставлених цілей та якості результатів діяльності, а також підготовано графік перегляду стратегічного плану. [5, с.146]

Cтратегічний план  гуманітарних послуг міста Оттави: визначення пріоритетів для стратегічного планування, застосування інформаційної стратегії.

Назва: Місто Оттава –  стратегічний план гуманітарних послуг

Уроки:

-Розроблення критеріїв для оцінки пріоритетів

-Вибір обмеженої кількості пріоритетних напрямів у стратегічному плані

-Розроблення операційних планів дій

-Інтеграція операційних планів з річними бюджетами

-Застосування інформаційної стратегії

Опис: Місто Оттава – столичний регіон Канади, який охоплює й міську, і сільську місцевості з населенням близько 1 мільйона мешканців. У 2002  році Оттава завершила комплексний довгостроковий стратегічний план під назвою «Оттава 2020». Він вимагав розроблення короткострокових планів для різних муніципальних секторів та прив’язки їх до процесу фінансового планування міста.

Департамент гуманітарних послуг підготував такий план. З нього можна взяти деякі цікаві уроки. Одним з них є встановлення критеріїв щодо пріоритетності дій у рамках стратегічного плану. П’ять критеріїв було визначено для того, щоб вказати на те, що кожна обрана дія має:

бути виконана в короткий термін;

оминати серйозні проблеми щодо упровадження;

впливати на втілення в життя бачення «Оттава 2020»;

найбільшою мірою задовольняти потреби;

мати найширший спектр додаткових вигод.

Увагу було зосереджено  на операційних діях, які піддаються втіленню і добре вписуються в загальний стратегічний план. Тому визначені критерії допомогли виробити низку операційних дій і проектів. Розглядали ці дії та проекти з огляду на наявні ресурси, як короткострокові, так і довгострокові, які місто могло собі дозволити.  Це стосується важливого елементу етапу втілення стратегічного планування,  а саме –  забезпечення фінансування проектів та дій.

Також було розроблено план інформування мешканців і персоналу муніципалітету про плани дій та проекти. Це забезпечило краще розуміння, коментарі й підтримку планів дій та впровадження проектів. [8, с.77]

Стратегічний план міста  Кінгстона: впровадження процесу стратегічного  планування, а також визначення пріоритетів.

Уроки:

-Визначення пріоритетів у рамках стратегічного плану

-Визначення конкретних проектів

-Моніторинг кожного проекту

Опис: У 1999 році місто Кінгстон, що стало розширюватись, розпочало роботу над своїм першим стратегічним планом. За повномасштабної участі громадськості було вирішено «побудувати дорожню карту на 10 років уперед і прокласти маршрути до наших цілей». Стратегічний план містив опис бачення, на основі якого було визначено 12  пріоритетних сфер. 

Опис бачення був такий: «Кінгстон – це життєздатна громада з живою історією й активними інноваціями. Люди – наші найцінніші ресурси, тому ми пишаємось нашим місцевим урядом і забезпечуємо процвітання всім нашим мешканцям».

До 12-ти пріоритетних сфер належали: доступність міста, культура, економічне процвітання, інфраструктура, довкілля, місцеве врядування, планування,  доступне житло,  підтримка волонтерів,  сприяння квартальним асоціаціям, молодь і літні люди. Може скластись враження, що пріоритетних сфер забагато. Але Кінгстону вдалося визначити 36 проектів і відповідальних осіб для кожного з них. Це свідчить про користь широкомасштабного залучення громадськості до розроблення стратегічного плану. Коли настає час упроваджувати план через пріоритетні сфери та проекти, знайдеться багато охочих допомогти.

Зважаючи на кількість  проектів, важливим компонентом плану був підхід до моніторингу та звітності. Щороку за всіма проектами публікують  «звіт про стан проекту», де описано стан кожного з них – що виконано й що лишається виконати. Цей звіт розміщують на веб-сайті муніципалітету, і кожен мешканець має змогу ознайомитися з ним.

Стратегічний план району великого Ванкувера: моніторинг та оцінка.

Назва: Стратегічний план життєздатного регіону (1996 року; переглянутий у 2006 році)

Уроки:

-Моніторинг широкого спектру показників

-Щорічні звіти задля контролю за втіленням «Життєздатного регіону» й ідентифікацією сфер, які потребують уваги

-Перегляд стратегічного плану з активним залученням громадськості

Опис: Стратегічний план  «Життєздатний регіон» –  стратегія регіонального зростання великого Ванкувера. Він забезпечує основу для прийняття рішень щодо регіонального землекористування й транспорту спільно з муніципалітетами – членами GVRD, урядом провінції та іншими відомствами. GVRD охоплює місто Ванкувер, один виборчий округ і 20 інших населених пунктів. Понад 2 мільйони мешканців проживають у GVRD, який швидко зростає.

Стратегічний план передбачає 4 фундаментальні стратегії: захист зеленої зони; розбудова завершених громад; досягнення компактності регіону метрополії; збільшення транспортних можливостей. Було здійснено моніторинг упровадження стратегічного плану за допомогою набору показників і регулярної оцінки довгострокових тенденцій.

У 2005 році розпочато перегляд стратегічного плану «Життєздатного регіону». Це була низка робочих зустрічей / публічних зборів з метою обговорення ключових питань перегляду. Було запропоновано робочу програму з трьох етапів:

1)  підготовчий етап  (виявлення проблем;  визначення політичних підходів до розв’язання проблем; дослідження);

2) розроблення пропозицій;

3) підготування проекту стратегії зростання.

Пропозиції було оприлюднено  для публічного обговорення восени 2006 р. (матеріали на веб-сайті; семінари та публічні збори в різних місцях; збори зацікавлених сторін,  серед яких були школи;  консультації з муніципалітетами – членами GVRD). Проект стратегії зростання оприлюднили для публічного обговорення в 2007 р. Необхідно було проконсультуватись з усіма, на кого могла вплинути реалізація цієї стратегії.  Застосовано такі методи залучення громадськості: веб-сайт і форми зворотного зв’язку; лекції; публічні збори в різних місцях; радіо і телебачення; робочі зустрічі з групами, що представляють ділові кола та різні інтереси, а також з представниками провінційного і федерального урядів тощо.

 

2.2. Досвід областей України у впровадженні стратегії розвитку

 

Ті області України, які завершили розроблення стратегічних планів розвитку, по-різному підходили до визначення механізмів та джерел фінансування впровадження відповідних стратегій. Зокрема,  в Донецькій області ще 2002 р. затверджено стратегічні напрями соціально-економічного розвитку Донецької області до 2020 року: «Донбас у ХХІ столітті. Уроки реформ. Стратегія розвитку», в якій сказано, що головним інструментом реалізації стратегії має стати Програма науково-технічного розвитку Донецької