Особливості вступу України до СОТ

1. Проведення кардинальних  реформ в області сільського господарства.

2. Ефективне сприяння  розвитку. США і ЄС негативно  оцінюють концепцію надання широких  пільг державам з низькими  доходами на душу населення,  визнаючи в той же час необхідність  допомоги ці країнам.

3. Вдосконалення системи врегулювання суперечок.

4. Забезпечення доступу  слаборозвинених країн до дешевих  ліків.

5. Лібералізація в  секторі послуг.

 

Розділ 3. Особливості  вступу України до СОТ

3.1. Використання основних інструментів  державного регулювання зовнішньої  торгівлі в системній трансформації економіки України

 

Зовнішньоекономічна діяльність, як випливає із самої сутності цього поняття, - це, з одного боку, діяльність, в якій беруть участь тисячі і десятки тисяч господарюючих одиниць різних форм власності, що в тій чи іншій формі виходять на зарубіжний ринок і здійснюють там свою діяльність (торгівля, інвестиції, кредитування, співробітництво в банківській сфері тощо). Ринкові реформи створили передумови для виходу українських підприємств на зарубіжні ринки.

16 травня Україна стала 152 країною - членом СОТ, завершивши процес вступу в організацію, що розтягнувся майже на 15 років. Офіційна заявка уряду до Секретаріату ГАТТ надійшла 30 листопада 1993 року. І лише 5 лютого президент Віктор Ющенко та гендиректор СОТ Паскаль Ламі підписали пртотокол, що визначає умови прийняття України до СОТ.

Головною метою вступу України до організації було полегшення доступу українських виробників на ринки розвинених держав. В обмін  на це Україна відмовилася встановлювати  зовнішні торговельні бар’єри для країн - членів СОТ, а також зобов’язалася знизити мита на імпорт та експорт низки товарів. Зокрема, мито на ввіз автомобілів було знижено з 25% до 10%, а середнє мито на імпорт сільгосппродукції - з 21% до 10,66%. Членство у СОТ знизило можливості України обмежувати надходження імпортних товарів для підтримки курсу гривні.

Світова організація  торгівлі дала Україні п'ять років  перехідного періоду (до 2013 року) для адаптації окремих норм і положень СОТ. Цей термін адаптації для України довший, ніж для інших країн-членів організації. Вступ до СОТ був дуже великим кроком України вперед. Натомість України прйняла та виконала ряд умов організації.

Після набуття статусу  повноправного члена СОТ, імпортні мита при постачанні товарів в Україну складають 10,66% - для сільськогосподарських продуктів і 4,95% - для промислових товарів. В цілому мита встановлені в діапазоні від 0 до 50%, при цьому деякі обмеження включають поетапне скорочення впродовж періоду до 2013 року. Найвищі тарифи, які Україна може застосувати, це тарифи на цукор - 50% і соняшникову олію - 30%. Інші продукти з граничним рівнем тарифів, встановленим на рівні 25%, включають деякі види радіоприймальної апартури, синтетичні нитки і конвеєрні ремені. До категорії товарів з пониженим митом входять громадські літаки, будівельне устаткування, алкоголь, деякі види риби, деякі хімічні речовини, нафтові масла, медпрепарати, деревина, целюлозно-паперові вироби, деякі види пряжі і тканини, деякі види основних металів, сталь, IT-продукти, меблі, іграшки.

В сільському господарстві Україна погодилася не субсидувати експорт. Країна обмежила свою підтримку внутрішнього сільгоспвиробника сумою 3,04 млрд грн (приблизно $613 млн), а також покриття 5% від вартості внутрішнього с/г виробництва. Україна відкриє тарифну квоту на сахар-сирець - 260 тис. тонн щорічно і збільшить її до 267 тис. тонн до 2010 року.

У частині доступу  до ринку послуг, Україна прийняла обов'язки у всіх 11 ключових секторах, включаючи бізнес-послуги, комунікаційні, з будівництва і машинобудування, дистрибуції, у сфері освіти і навколишнього середовища, фінансів (страхування і банківської діяльності), охорони здоров’я. Увійшли також соціальні послуги, туризм і подорожі, культура і спорт, транспортні послуги, послуги краси, перукарні, spa.

СОТ наводить у відкритому доступі три ключові документи зі вступу України, зокрема, зобов'язання країни з доступу на ринок товарів: список із 890 сторінок тарифів, квот, граничних рівнів з сільськогосподарських субсидій і, в деяких випадках, план поетапного зниження мит. Ці документи включають зобов'язання України у сфері послуг - документ з 40 сторінок, що встановлює послуги, в яких Київ надає доступ іноземним постачальникам на недискримінаційній основі та будь-яких інших додаткових умовах, включаючи обмеження з іноземної власності. Замикає список матеріалів звіт Робочої групи - документ з 240 сторінок, що описує юридичну інституційну структуру для торгівлі, разом із зобов’язаннями.

Процес вступу України  до СОТ супроводжувався прийняттям в Україні значної кількості законів та підзаконних актів з метою приведення українського законодавства у відповідність до вимог СОТ.

1. Страхування.

З дня вступу до СОТ  страховики-нерезиденти отримають  безпосередній, але обмежений доступ до страхового ринку України. Це встановлено законами від 16 листопада 2006 року та 31 травня 2007 року, якими внесені зміни до Закону України «Про страхування».

Рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента для здійснення діяльності в Україні повинен бути не нижчим від високої надійності за класифікацією таких міжнародних рейтингових агентств: "А.М. Best" (США) - "В+"; "Moody's Investors Service" (США) - "Ваа"; "Standard & Poor`s" (США) - "ВВВ"; "Fitch Ratings" (Великобританія) - "ВВВ".

Необхідно також зазначити, що планується повний допуск філій іноземних страхових компаній на ринок України через п'ять років до вступу в СОТ, що передбачено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 7 липня 2005 року.

2. Сільське господарство.

З 1 січня 2008 року призупинено дію статті 81 Закону України "Про податок на додану варість", яка передбачала спеціальний режим оподаткування (6 і 9% ПДВ) діяльності у сфері сільського та лісового господарства та рибальства. Отже, починаючи з 1 січня 2009 року сільськогосподарські товаровиробники повинні сплачувати ПДВ на загальних підставах до державного бюджету.

Законом України "Про  внесення змін до Закону України "Про  молоко та молочні продукти" від 30 листопада 2006 року з дня вступу України до СОТ скасовані мінімальні закупівельні ціни на молоко, квотування виробництва і продажу молока сільськогосподарськими товаровиробниками, гранична межа торговельних надбавок на молокопродукти, а також вилучаються положення Закону України "Про молоко та молочні продукти", що передбачають підтримку експорту молочних продуктів і створення Фонду сприяння розвитку ринку молока і молочних продуктів.

3. Експорт та імпорт сільськогосподарської продукції.

Законом України "Про  встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини" від 30 листопада 2006 року, який набрав чинності з 1 січня 2009 року, встановлена щорічна квота на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини в обсязі 260 тисяч тонн за ставкою ввізного мита у розмірі двох відсотків його митної вартості. Україна зобов'язалась збільшити квоту до 267,800 тисяч тон на рік протягом двох років після вступу до СОТ.

З 1 січня 2009 року почали діяти зменшені ставки експортного мита на живу худобу та шкірсировину, обумовлені Законом від 16 листопада 2006 року. Надалі щорічно ставки мита на ці товари будуть зменшуватися до досягнення ними рівня 10-20% в залежності від виду товару.

Із вступом до СОТ зменшилося експортне мито на насіння олійних культур (льону соняшнику та рижію). З дня вступу до СОТ воно зменшиться до 15% та буде знижуватись щорічно на 1% до досягнення розміру 10%. Також після вступу до СОТ припинилося встановлення індикативних цін на насіння олійних культур. Зазначені зміни щодо експортного мита на насіння олійних культур вводяться Законами України від 7 липня 2005 року та від 31 травня 2007 року.

4. Експорт металобрухту.

Відповідно до Закону України "Про металобрухт" заборонений  експорт, а також вивезення за межі митної території України як давальницької сировини брухту легованих  чорних металів, брухту кольорових металів, продуктів первинної металургійної переробки у формі зливків, чушок, пластин та інших напівфабрикатів з нерафінованої міді. З дня вступу до СОТ Україна вимушена дозволити експорт зазначеної металургійної сировини. З метою обмеження експорту Законами від 13 грудня 2006 року та від 31 травня 2007 року вводиться експортне мито на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням у розмірі 30%. З наступного календарного року після вступу України до СОТ розмір експортного мита буде поступово знижуватись протягом п'яти років.

5. Банківська діяльність.

З дня вступу України  до СОТ набрали чинності зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність". Згідно з цими змінами іноземні банки мають право на відкриття філій в Україні, які будуть здійснювати банківську діяльність за певних встановлених умов. Для початку діяльності в Україні філії іноземних банків повинні бути акредитовані Національним банком.

6. Митні платежі.

Набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №93 "Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів", яка встановлює тільки два митних збори: збір за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів та збір за митне оформлення товарів і транспортних засобів у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів.

7. Право інтелектуальної власності.

Зі вступом до СОТ  діє єдина шкала зборів, тобто  розмір збору не залежить від країни місцезнаходження платника. Також зі вступом до СОТ автори винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи топографії інтегральної мікросхеми сплачують відповідні збори у розмірі тільки 5% від встановлених ставок. Крім того, також встановлені пільги для неприбуткових установ та організацій, які будуть сплачувати ці збори у розмірі 10%. Всі зазначені пільги не застосовуються до зборів щодо видачі ліцензій та передачі прав на перелічені вище об’єкти інтелектуальної власності.

8. Видавнича справа.

Через п'ять років після  вступу України до СОТ втратить чинність заборона на створення і діяльність організацій із розповсюдження видавничої продукції, частка іноземних інвестицій у статутному фонді яких перевищує 30 відсотків. Це положення міститься в ст.25 Закону України «Про видавничу справу».

Країни-члени СОТ в  травні 2009 р. розглянуть підвищення Україною мита та податків на імпорт. Зараз ще невідомо, чи будуть задіяні до України кроки з боку інших членів СОТ з оподаткування українських товарів. Нещодавно були здійснені заходи на вимогу вітчизняних виробників та з метою наповнення бюджету: парламент ухвалив закон щодо підвищення мита на імпортні авто та оподаткував додатковим податком у 13% широкий спектр імпортних товарів широкого вжитку від продуктів харчування до побутових опалювальних котлів.

Таким чином, в системній  трансформації економіки України, були прийняті та внесено зміни до деяких нормативно-правових актів, які почали діяти після вступу України до СОТ, відповідно до яких відбулись такі зміни в економіці країни:

1. Протягом 5 років з дня вступу України до СОТ резидентам дозволяється укладати договори страхування з іноземними страховими компаніями тільки у встановлених випадках; через 5 років філії іноземних страхових компаній зможуть працювати в Україні.

2. Україна відмовиться від пільг з ПДВ для сільського господарства; зменшується державне регулювання виробництва і продажу молока

3.Поступове зменшення експортного мита на живу худобу, шкірсировину, насіння олійних культур. Встановлюється квота на імпорт цукру-сирцю.

4. Протягом 5 років дозволяється експорт брухту легованих чорних і кольорових металів тільки спеціалізованим металургійним підприємствам із сплатою експортного мита.

5. Відкриття філій іноземних банків в Україні.

6. Кількість митних зборів значно обмежується.

7. Значно змінюються розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

8. Частка іноземних інвестицій в статутному фонді яких перевищує 30%, буде дозволено розповсюдження видавничої продукції.

3.2. Позитивні та негативні наслідки  приєднання України до СОТ  в контексті державного регулювання  зовнішньої торгівлі

 

Рік тому Україна приєдналася до Світової організації торгівлі. Ця міжнародна економічна організація наразі об'єднує понад півтори сотні країн, на долю яких припадає щонайменше 96% обсягів світової торгівлі. Однак сфера діяльності СОТ виходить далеко за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. В Україні й зараз існують контраверсійні думки з приводу доречності перебування у СОТ. Однак наразі ніхто не порушує питання про скасування минулорічного кроку українського керівництва.

Головне зобов'язання, яке взяла  на себе Україна, - лібералізація зовнішньоторговельного режиму. Тобто йдеться про досить широке і досить суттєве для певних секторів зменшення імпортного мита. Україна фактично запровадила ці зменшення, починаючи з дня вступу до СОТ. Таким чином можемо говорити, що з того часу зовнішньоторгівельний режим є дуже лібералізований. Наслідок цього простий: відразу помітно зріс імпорт протягом літа минулого року. Згодом, правда, скоротився, але це вже було пов'язано зі зменшенням платоспроможності людей і падінням попиту.

Також Україна почала непросту реформу технічного регулювання. Йдеться про технічні стандарти і питання відповідності. Тут ще не все зроблено, але, за великим рахунком,  і цей ринок став вільнішим. Тепер стандарти не є тією проблемою, яка може використовуватися, наприклад, податковою як привід для того, щоб тиснути на бізнес.