Організація матеріально-технічного забезпечення закладів ресторанного господарства

Органи матеріально-технічного постачання впливають на величину витрат підприємства через вартість матеріалів і транспортно-заготівельні витрати. Чим менше ці витрати, тим за інших рівних умов більше прибуток підприємства і навпаки. Неуважність окремих працівників до витрат, завищення їх приводять до зменшення прибутку підприємства. 

Діяльність постачальницько-збутових організацій робить вплив на знаменник формули визначення рентабельності - величину оборотних коштів підприємств. У структурі оборотних коштів значну питому вагу займають товарно-матеріальні і збутові запаси. Тому скорочення товарно-матеріальних запасів до оптимальних розмірів буде сприяти підвищенню рентабельності, оскільки чим більшою сумою оборотних коштів має підприємство при даному розмірі прибутку, тим менше рентабельність. 

Прискорення оборотності оборотних коштів є центральною економічною проблемою матеріально-технічного постачання. Її рішення дозволити не тільки збільшити матеріальні ресурси для повного задоволення підприємств, але й покращити економічні показники їх роботи. 

Одним з найважливіших завдань матеріально-технічного постачання є своєчасність забезпечення підприємств і організацій необхідними їм матеріальними ресурсами. При цьому під своєчасністю мається на увазі поставка всіх різновидів матеріальних ресурсів безпосередньо до місць споживання у встановлені терміни і необхідної якості. Порушення строків поставок матеріалів веде до невиконання планів виробництва і реалізації продукції. 

У практиці світового господарства відомі кілька методів поставок матеріальних ресурсів, що забезпечують раціональне постачання виробництва предметами праці. Найбільший інтерес з них представляє метод «точно вчасно» (just - in-time), вперше запропонований однією з японських фірм. Суть методу полягає безпосередньо в той момент, коли вони необхідні для продовження виробництва, і в обсязі, розрахованому на конкретний відрізок часу. При цьому методі забезпечується ритмічне, безперебійне постачання підприємства матеріальними ресурсами та ефективне їх використання протягом процесу виробництва. 

У будівництві при організації поставок обладнання дуже важливо надходження до моменту монтажу всіх його видів, які виробляються часто різними постачальниками. Для забезпечення своєчасного надходження матеріалів як транзитом, так і з підприємств по поставкам в даний час набуває широкого поширення одна з прогресивних форм - гарантоване постачання. 

До числа найбільш важливих завдань матеріально-технічного постачання будівництва слід віднести скорочення витрат виробництва. Цей показник суттєво залежить від найбільш раціонального прикріплення споживачів до постачальників, правильного співвідношення транзитної та складської форм постачання, ступеня механізації вантажно-розвантажувальних робіт, питомої ваги витрат по наданню споживачам виробничих послуг і ряду інших факторів. 

Найважливішим принциповим напрямом вдосконалення управління процесом матеріально-технічного постачання є здійснення заходів щодо концентрації органів шляхом створення великих об'єднань за рахунок концентрації запасів підвищується забезпеченість споживачів конкретними сорторазмерамі продукції з нетранзітной потребою. Концентрацію органів необхідно поєднувати з поліпшенням матеріально-технічної бази збільшенням її вантажно-розвантажувальними та іншими механізмами, електронно-обчислювальною технікою. Збільшення запасів на підприємствах з постачання продукції буде покращувати якість постачання і в той же час скорочувати сукупний рівень запасів засобів виробництва. 

Одним з основних напрямків вдосконалення матеріально-технічного постачання є розробка і здійснення заходів щодо поліпшення організації і методології його планування з метою досягнення повної збалансованості ресурсів з потребою у всіх видах матеріальних ресурсів. 

На зміну рівня матеріальних запасів на окремі вироби роблять вплив заходу інноваційної діяльності, що обумовлюють зміну нормативної витрати матеріальних ресурсів і заміну одного їх виду іншим.

 Основними інноваційними заходами є:

• вдосконалення конструкторських характеристик виробів;
• впровадження нової техніки, прогресивної технології;
• механізація і автоматизація виробництва;
• модернізація обладнання;
• укомплектування робочих місць спеціальним інвентарем і оснащенням, заготівлею, деталями, вузлами;
• впровадження нових прогресивних видів сировини, матеріалів, палива і замін неперспективних;
• підвищення рівня кваліфікації працівників. 

Потребує вирішення і проблема встановлення між планами виробництва і матеріально-технічного постачання. Суть її полягає в тому, що зіставлення планів виробництва конкретних видів продукції відбувається за термінами після розробки планів матеріального забезпечення. В результаті виникає невідповідність між замовленнями і потребою в конкретних матеріалах і, як наслідок, утворюються наднормативні і зайві запаси одних матеріалів і недостача інших. Шлях вирішення цієї проблеми - максимальне зближення термінів розробки планів виробництва і його забезпечення.  
 
На сучасному етапі матеріально-технічне постачання будівництва потребує: 

• економії матеріальних ресурсів; 
• зниженні собівартості; 
• підвищенні рентабельності; 
• встановленні раціональних зв'язків між постачальниками і споживачами; 
• необхідність значних капітальних вкладень для підвищення темпів зростання продуктивності праці; 
• створення умов збереження матеріалів, скорочення часу їх  
  перебування на складах; 
• ефективному нормуванні товарно-матеріальних запасів; 
• зниженні витрат на транспортно-заготівельні витрати; 
• прискоренні оборотності оборотних коштів; 
• здійсненні заходів по концентрації органів шляхом створення великих об'єднань за рахунок концентрації запасів, а також заходи інноваційної діяльності; 
• максимальному зближенні термінів розробки планів виробництва і його забезпечення; 
• організації збуту продукції; 
• розвиток лізингу для вибору ефективних форм придбання та раціонального використання машин і устаткування; 
• ефективної організації матеріальних потоків; 
• розвитку оптової торгівлі; 
• підтриманні тривалих господарських зв'язків. 

 

Висновки та пропозиції

 

Матеріально-технічне постачання є формою розподілу засобів виробництва на основі організаційних зв'язків і договорів між постачальниками і споживачами безпосередньо або через посередника. Матеріально-технічне постачання зумовлює результативність будівельного виробництва роблячи безпосередній вплив на використання виробничих фондів, ритмічності виробництва будівельно-монтажних робіт, собівартість, продуктивність праці, тривалість будівництва та інші показники. 

З переходом до ринкової економіки відбулися істотні зміни на ринку будівельних матеріалів, втратилися функції державного розподілу матеріальних ресурсів. З'явилося безліч посередницьких структур, які, хоча й функціонують в обмежених секторах цього ринку (невиробниче будівництво, ремонт, приватне будівництво житла), беруть на себе певну частину ресурсів і вже цим складають конкуренцію не тільки подібним, але і крупним посередникам. Зараз оборот продукції виробничо-технічного призначення грунтується на ринковому відношенні платоспроможного попиту і пропозиції, набуваючи рис ринкового розподілу. 

Оцінюючи в цілому ситуацію на товарному ринку будівельних матеріалів, можна констатувати, що підприємства і організації працюють в умовах, що характеризуються достатньою свободою підприємницької діяльності, яка зафіксована самостійно: вони володіють необхідною господарською самостійністю по відношенню до управлінських і владним державним структурам; мають доступ практично до всіх ресурсів; вільні у виборі контрагентів та здійсненні торгово-закупівельних і господарських операцій; самостійно (виходячи зі своїх інтересів) розпоряджаються одержуваним доходом, вибирають напрями розвитку своєї діяльності керуючись цілями одержання максимального прибутку. 

Основними функціями матеріально-технічного забезпечення будівельного виробництва є: забезпечення будівельних потоків необхідною сировиною, напівфабрикатами і деталями; зберігання, обробка та подача сировини за заявками споживачів - СМО; забезпечення інструментами, пристосуваннями і ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого устаткування, догляд і нагляд за ними, постійне підтримання обладнання в робочому стані; забезпечення підприємства електричною і тепловою енергією, стисненим повітрям і водою; переміщення вантажів усередині майданчика і поза нею; проведення всіх навантажувально-розвантажувальних робіт.  
Організація руху різних ресурсів призначається логістикою. Виділяються наступні види логістичних систем: макрологістика, мікрологістика і металогістика. 

Основним завданням системи матеріально-технічного забезпечення будівельної генпідрядної фірми в сучасних умовах господарювання є організація своєчасного забезпечення будівництва всієї необхідної номенклатурою матеріальних ресурсів при мінімальних витратах (витратах виробництва). 

Ефективним вирішенням проблем матеріально-технічного постачання є застосування інтенсивного методу задоволення підприємства в матеріально-технічних ресурсах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Аграновский Е.Д. Організація виробництва в громадському харчуванні. – М.: 2012.

2. Берсуцкий Я. Г., Дугинская И. А., Дугинский Б. Л. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособ. — Донецк: ДИЭХП, 2011. — 180 с.

3. Богущева В. И. Бары и рестораны. Искусство обслуживания. Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов-на-Дону: «Феникс», 1999 - 352 с.

4. Коршунов Н. В. Организация обслуживания в ресторанах.— М.: Высшая школа, 2010.

5. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник. - К.: Хрещатик, 2011. — 798 с.

6. Масове харчування, готельне господарство і туризм в умовах ринкових відносин. – К.:2013.

7. Організація виробництва й обслуговування в громадському харчуванні. – К.:2012.

8. П’ятницька Г.Т. Менеджмент громадського харчування. – К.: 2011.

9. П’ятницька Н.А. Організація громадського харчування в готельному комплексі. – К.: 2011.

10. П’ятницька Н.А. Організація обслуговування на підприємствах громадського харчування. – К.: 2012.

11. Проблеми якості у громадському харчування, готельного господарства та туризму. – К.: 2011.

12. Радченко Л. А. Организация производства на предприятиях питания. – Ростов н/Д: «Феникс», 2012. – 352 с.

13. Світлична М.Л. Організація виробництва і обслуговування у підприємствах громадського харчування. – К.:2001р.

14. Туризм і готельне господарство. – М.: 2010.

15. Усов В.В. Организация обслуживания в ресторанах. Учебник. М.: Высшая школа, 2013. – 208 с.

16. Усов В.В. Організація обслуговування в ресторанах. – М.: 2010.

17. Фасоляк Н.Д. Управление производственными запасами. – М.; Экономика, 2012. – 271 с.

18. Шандезон Ш., Лансестр А. Методы продажи. - М.: Прогресс-Универс, 2012. – 428с.

19. Аграновский Е.Д. Організація  виробництва в громадському харчуванні. - М.: 2010.

20. Бенвеністе Г. «Оволодіння політикою  планування» - М: «Прогрес» - 2013.

21. Ким С.А., Пушкін П.С., Овчинников С.И. «Організація і планування промислового виробництва», - Мінськ: «Вища школа», - 2011.

22. Кожекін Р. Я., Синиця Л. М. // «Організація виробництва», // Мінськ: ІП Екоперспектива», - 2010.

23. Мате Е., Тіксье Д. «Матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства» - Москва: «Прогрес». 2011.

24. Орлов О.О. «Планування діяльності підприємств харчування» Підручник. - К.: Скарби, 2010.

25. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. // За ред. Москалюка В.Є. // К.: 2010.

26. Романів // Ревізія і контроль - : Ревізія матеріально-технічного забезпечення.

27. Смирнов П.В., Степанова З.І., Фасоляк Н.Д. «Організація і планування матеріально-технічного постачання в народному господарстві» - Москва: «Економіка» 2012.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ