Ефективність експортних операцій

(2 На базі ГС розробляються  національні тарифні номенклатури  товарів (код ГС містить 6 знаків), в Україні це Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності – УКТЗЕД (10 знаків – 6 це код ГС, 4 національна деталізація), в ЄС – Комбінована номенклатура товарів (8 знаків – 6 це код ГС, 2 деталізація для ЄС))

Товар за погодженою ціною (ліцензування) може ввозитися без сплати ввізного мита, але загальний обсяг безмитного ввезення товару обмежений за кількістю (тарифною квотою). Якщо товар імпортується без надання пільг у межах угоди про вільну торгівлю (поза тарифною квотою), він не підлягає ліцензуванню.

Видає ліцензії та розподіляє квоти Міністерство економіки України, у деяких випадках вказаних у постанові, за погодженням з іншими органами влади (НБУ, Мінпромполітики, Мінприроди, Мінфіном та іншими).

Порядок видачі дозволів викладено в наказі Мінекономіки України «Про порядок ліцензування експорту, імпорту товарів у 2007 році» від 05.02.2007 р. № 27 (далі – Наказ № 27).

Обласній, Київській та Севастопольській міським державним  адміністраціям (Управління зовнішньоекономічних зв'язків держадміністрацій) та вповноваженому органу Автономної Республіки Крим делеговано право видачі ліцензій на експорт, імпорт продукції суб'єктам підприємницької діяльності, які зареєстровані у відповідних регіонах та облікова вартість товарів (які перелічені у додатках 2, 3, 5 і 6 до Постанови № 1852) за договорами яких не перевищує 300 тис. доларів США (п. 2 Наказу № 27).

Строк дії ліцензії до останнього дня року. На кожен рік  встановлюється порядок дії ліцензій минулого року. В 2007 році, згідно з п. 2 Постанови № 1852, обсяги квот, які не використанні в 2006 році можна використовувати в поточному році, а не реалізовані в 2006 році ліцензії діяли до 01.03.2007 р., крім ліцензій на експорт пшениці, жита й ячменю.

Строк дії на території  України ліцензії на експорт до США  та країн ЄС металопродукції (додатки 4, 8 до Постанови № 1852) – 90 днів з дати видачі [п. 18 Ліцензії – додаток 1 до Інструкції про порядок заповнення ліцензій на експорт окремих видів металопродукції до США та до країн – членів Європейського Співтовариства в 2007 році, затвердженої наказом Мінекономіки від 05.02.2007 р. № 27 (далі – Інструкція № 27)].

Ліцензування експорту пшениці, жита, ячменю та кукурудзи, введене  Постановою КМУ «Про затвердження обсягів  квот на окремі види сільськогосподарської  продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 30 червня 2007 року, та порядку видачі ліцензій» від 08.12.2006 р. № 1701, мало на меті захист населення України від здороження основних продовольчих товарів, на фоні росту цін на зернові культури на зовнішніх ринках, але викликає сумнів щодо своєї законності (зернотрейдери подали в суд на Кабінет Міністрів України та за деякими пунктами його виграли).

У підсумку, на сьогодні й до 30.06.2007 р. підлягає ліцензуванню лише експорт пшениці та жита, в  порядку, передбаченому наказом Мінекономіки «Про порядок ліцензування експорту окремих видів сільськогосподарської продукції» від 14.12.2006 р. № 375.

Серед проблемних питань, які виникають у підприємців, під час експорту-імпорту товарів, що підлягають ліцензуванню чи квотуванню, відзначимо стандартну помилку, яка потім обертається значною тратою часу. В заявці на отримання ліцензії підприємець повинен зазначити митницю (графа 16 Заяви). У переважній більшості підприємці вказують митницю, де перебувають на обліку, але в даному випадку необхідно вказувати митницю (або митниці), де планується проводити митне оформлення, оскільки дана інформація переноситься до ліцензії. Митниці, не зазначені в ліцензії на цілком законних підставах, відмовлять у проведені митного оформлення, а внесення змін до ліцензії дуже кропітка справа.

Інше, на наш погляд, просте, але часте питання, це можливість ввезення під отриману ліцензію товарів, що належать іншим підприємцям. Ні, ліцензія, по-перше, видається на конкретний зовнішньоекономічний контракт (при експорті металопродукції до США та країн ЄС на конкретну партію товару), й відповідно, по-друге, не підлягає передачі іншим особам [пп. 2.5, 2.7 Наказу № 27; п. 2.11 Положення про порядок ліцензування експорту окремих видів сільськогосподарської продукції, затвердженого наказом Мінекономіки від 14.12.2006 р. № 375 (далі – Положення № 375)].

Також нагадуємо, що після  завершення дії ліцензії (або її вичерпання) на експорт зернових, експорт  металопродукції до США та країн  ЄС, підприємець повинен надати до Мінекономіки звіт про використання, із зазначенням обсягів експорту/імпорту товарів та номерів ВМД (п. 2.14 Положення № 375; п. 5.8 Інструкції № 27). Неподання звіту є підставою для відмови у видачі нової ліцензії.

Статтею 37 Закону України  «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII (далі – Закон № 959) передбачено можливість застосування до вітчизняних та іноземних суб'єктів підприємницької діяльності спеціальних санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або її тимчасового зупинення.

Порядок застосування спеціальних  санкцій та їх скасування або призупинення визначається Положенням про порядок  застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних  суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Мінекономіки від 17.04.2000 р. № 52 (далі – Положення № 52).

Санкції застосовуються за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, Антимонопольного комітету України, Державний комітет фінансового моніторингу, Національного банку України або за рішенням суду.

Підставою для застосування санкцій  є порушення суб'єктом підприємницької діяльності положень Закону № 959 і пов'язаних з ним законів України, зокрема в разі порушення валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює заборони, обмеження або певний порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

У переважній більшості  санкції застосовуються за порушення  валютного законодавства, тобто  неповернення в Україну валютної виручки або товарів у разі авансових платежів за імпортом.

Часто санкції застосовуються за незначні суми, які можуть виникнути, як внаслідок неврахування курсової різниці, так і в наслідок різного  роду несистемних помилок господарської  діяльності.

 

3.3.Документообіг  за експортною операцією

 

Документи, які підтверджують виконання зовнішньоторговельної операції на всіх етапах її реалізації від постачання продавцем товару, його транспортування, зберігання на складах, проходження через митницю, прийнято називати зовнішньоторговельними.

В залежності від функцій, що виконуються, зовнішньоторговельні документи можна поділити на наступні групи:

Групи зовнішньоторговельних  документів:

1) товарні і розрахункові;

2) по платіжно-банківських  операціях;

3) страхові;

4) транспортні і відвантажувальні;

5) транспортно-експедиторські;

6) митні.

Документи, які слідують з вантажем від пункту відправлення до пункту призначення, називають товаросупроводжувальними. До них відносяться документи, які входять до комерційних, транспортних і митних груп. Документи, які складаються в зв'язку з відвантаженням товару (як правило вони перераховані в контракті), називаються відвантажувальними.

Документи оформляються на спеціальних бланках і містять  певні реквізити.

Постачання товару безпосередньо  від його виробника до закордонного покупця на першому етапі документообігу супроводять документи, які повинні забезпечити виробництво цього експортного товару. Певною мірою їх також можна віднести до зовнішньоторговельної документації, проте види, кількість, характер цих документів визначаються правилами внутрішнього управління, прийнятими тією або іншою формою і системою її національного законодавства в сфері документації.

Товарні і розрахункові документів дає вартісну, якісну і кількісну характеристики товарів. Документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець проти них здійснює оплату.

Найважливішим розрахунковим  документом є комерційний рахунок. В ньому міститься вимога продавця до покупця про сплату вказаної в ньому суми належного платежу за поставлений товар. Рахунки, як правило, виписуються у великій кількості екземплярів для пред’явлення в різні організації, тому в контракті обов'язково вказується необхідна для виконання кількість екземплярів рахунку.

До найважливіших документів, що засвідчують якість поставлених  товарів, можна віднести сертифікат якості, гарантійне зобов'язання, протокол випробувань, дозвіл на відвантаження.

Сертифікат якості – посвідчення, яке засвідчує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту. В ньому подається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару певним стандартам або технічним умовам замовлення. Сертифікат якості видається відповідними компетентними організаціями, державними органами, торговими палатами, але може видаватися і фірмою-виробником.

Підготувавши експортний товар до відправки покупцеві, продавець повинен направити його своєму партнеру, дотримуючись при цьому інструкцій, які вони обумовили в контракті з приводу процедури відвантаження.

З усіх документів потрібно виділити коносамент – документ, який видається судновласником вантажовідправнику як повідомлення про прийняття вантажу до перевезення морським шляхом.

Транспортно-експедиторськими  документами  оформляють виконання експортером різних операцій по експедиюванню, обробці, складуванню вантажів, організації перевезення, включаючи перевезення товару, його зберігання, надання місцевих транспортних засобів, перевірку стану упаковки і маркування товару, оформлення необхідних документів (транспортних, митних, страхових, складських) та інших.

Митні документи необхідні  для оформлення переходу товарів  через митний кордон. До митних документів відносяться:

• митна декларація,
• експортні, імпортні і валютні ліцензії,
• свідоцтво про походження товару,
• консульська фактура,
• транзитні документи, ветеринарні,
• санітарні і карантинні свідоцтва й інш.

Експортна ліцензія містить дозвіл на експорт вказаних в ній товарів протягом певного часу.

Митна декларація є основним митним документом і являє собою заяву розпорядника вантажу, представлену ним митниці при імпорті або експорті товарів. Митна декларація пред’являється митниці у встановлений законодавством термін, який коливається від одного дня до двох тижнів, з дня прибуття товару на митницю.

Ветеринарні, санітарні, фітосанітарні і карантинні свідоцтва видаються компетентними органами в країні експортера, які свідчать про те, що товар, який поставляється за кордон знаходиться в здоровому стані.

 

 

4. Митне оформлення експортної операції

 

Одним із найбільш поширених  регуляторів ЗЕД є митний тариф. Практично всі країни світу за його допомогою вирішують найрізноманітніші завдання: від захисту вітчизняного виробника до поповнення державного бюджету за рахунок коштів, вилучених на кордоні.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет Україна  самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території.

Регулювання митною справою  здійснюють найвищі органи влади  та управління України. Спеціально уповноваженим  органом державного управління в  галузі митної справи є Державний митний комітет України, який приймає нормативні акти, що регулюють дану сферу діяльності.

Митне регулювання здійснюється відповідно до Митного кодексу, законів  України та міжнародних договорів. Україна може вступати в митні  союзи з іншими державами.

У міжнародній практиці митне регулювання здійснюється на таких чотирьох рівнях:

1. Зона вільної торгівлі. У межах цієї зони країни-учасниці  скасовують між собою торгові  бар’єри, зберігаючи їх при  цьому відносно третіх країн.  Прикладом зони вільної торгівлі є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), яку засновано в 1960 р.

2. Митний союз. У межах  митного союзу країни-учасниці  не тільки скасовують всі обмеження  в торгівлі між собою, але  й засновують єдину систему  зовнішніх торговельних обмежень, що усуває тим самим необхідність існування митної служби на внутрішніх кордонах. Відносно торгівлі прикладом митного союзу є Європейська спільнота.

3. Спільний ринок, у  рамках якого учасники крім  свободи торгівлі користуються  свободою переміщення всіх факторів виробництва (міграція робочої сили і капіталу).

4. Повний економічний  союз, в якому країни учасниці  уніфікують свою економічну політику  стосовно торгівлі, міграції робочої  сили і переливу капіталу.