Ефективність експортних операцій

Іноді замість експортних відділів великі фірми мають підрозділи по закордонних відділеннях, побудовані за регіональним принципом. Вони керують всіма збутовими та виробничими фірмами за кордоном.

Для реалізації продукції  всіх своїх підприємств великі фірми  іноді створюють центральну контору  у вигляді юридично самостійного акціонерного товариства чи дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна фірма повністю відділяється від виробничої. Створення таких контор зі збуту продукції вигідно великим підприємствам. Формально товариство-мати не відповідає за діяльність цих контор, що дозволяє проводити будь-які операції.

Дрібні та середні  фірми іноді організовують спільні  збутові компанії у формі експортних асоціацій. Поширеною формою експортних асоціацій є збиральні заводи. Фірми, що створюють збиральні заводи, володіють рядом переваг: скорочуються транспортні витрати, бо збут готової продукції наближається до споживача, вартість перевезень зменшується на 20-60%; скорочуються витрати на оплату мита (з напівфабрикатів вони стягуються у менших розмірах); знижуються витрати на тару й упаковку; зменшуються витрати на заробітну плату.

У країнах, що розвиваються, монополістичні об'єднання створюють  змішані збутові компанії. У результаті менший ризик втрати власності, зменшуються  податки, використовується місцева збутова мережа.

Великі фірми створюють  власний зовнішньоторговий апарат за кордоном. До його завдань належить вивчення ринку, умов угод, смаків споживачів. За кордоном експортер може організувати оптові фірми зі збуту продукції. Вони приймають від імпортерів замовлення, направляють їх своїм фірмам, слідкують за ходом виконання замовлень, беруть участь у здаванні продукції замовникам, ведуть з ними фінансові розрахунки, організовують рекламу. Деякі фірми мають склади готової продукції. Тоді їх функції розширюються, вони демонструють товари і реалізовують їх за кордоном.

За кордоном створюються  і фірми, що займаються не тільки оптовою, але й роздрібною торгівлею. Організація  роздрібної торгівлі за кордоном характерна для фірм, що випускають автомобілі, телевізори, парфумерію та інші товари. Оптові фірми виконують свої функції через комівояжерів, які виступають безпосередніми представниками промислових фірм. Вони приймають замовлення, знайомлять покупців із товарами, інформують фірму про смаки покупців, іноді є інкасаторами сум, що отримані від покупців.

 

1.3.Законодавчо - нормативне забезпечення проведення експортних операцій з сільськогосподарською продукцією в Україні

Основою регулювання  діяльності підприємств України  на зовнішніх ринках є Закон "Про  зовнішньоекономічну діяльність", який дає визначення основним термінам, застосовуваним у практиці зовнішньоекономічної діяльністі; закріплює основні принципи і правила здійснення зовнішньоекономічної діяльністі; визначає коло суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі, їх права та обов'язки; дає перелік можливих видів зовнішньоекономічної діяльністі; законодавчо закріплює регулювання зовнішньоекономічної діяльністі; регулює економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями; захищає права та інтереси держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі; зумовлює відповідальність України як держави і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльністі при порушенні ними Законів України чи обов'язків, пов'язаних з виконанням контракту, а також визначає застосовувані до них санкції.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни  України, іноземні громадяни та  особи без громадянства, які мають  цивільну правоздатність і дієздатність  згідно з законами України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані  як такі в Україні і які  мають постійне  місцезнаходження  на  території  України  (підприємства, організації та об'єднання всіх  видів, включаючи акціонерні та  інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних  осіб, які не є юридичними особами  згідно з законами України,  але які мають постійне місцезнаходження  на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці   суб'єктів  господарської  діяльності  України, іноземних суб'єктів  господарської діяльності, які не  є юридичними особами згідно  з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільні підприємства  за участю суб'єктів господарської  діяльності України та іноземних  суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні  і які мають постійне місцезнаходження на території України;

 - інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Необхідною умовою перетинання  митного кордону України при  експорті продукції є виконання  митних формальностей, порядок здійснення яких регулюється Законами України “Про митну справу в Україні” і “Про Єдиний митний тариф”, а також Митним Кодексом України.  
Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Єдиний митний тариф  України визначається згідно з цим  Законом та міжнародними договорами України. Він встановлює на єдиній митній території України обкладення митом  предметів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з цієї території.

Єдиний митний тариф  України базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у  напрямі максимальної відповідності  до загальноприйнятих у міжнародній  практиці принципів і правил митної справи.

Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.

При укладенні договорів  при здійсненні експортних операцій контрагенти зобов'язані використовувати  затверджені Міністерством Зовнішньоекономічних Зв'язків “Положення про форму  зовнішньоекономічного контракту”, яке закріплює основні умови укладання договорів купівлі-продажу.

Оподаткування прибутку від експортних операцій здійснюється на підставі Закону України “Про податок  на додану вартість”, згідно з яким при вивезенні товару з митної території України ставка податоку на додану вартість дорівнює нулю ; а також Декрету Кабінету Міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій”, згідно з яким об'єктом оподаткування є валовий прибуток підприємства; визначення прибутку від реалізації продукції проводиться шляхом вирахування з одержаної виручки (без податку на добавлену вартість, акцизного збору) затрат на виробництво та реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Порядок квотування і ліцензування експорту визначає Декрет Кабінету Міністрів України “Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)”, згідно з яким рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму; а також щорічні Постанови “Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню”. В основу законодавчої бази страхування експортних операцій покладено Декрет Кабінету Міністрів України “ Про страхування” З ціллю запобігання демпінгу використовується Указ Президента України "Про заходи для попередження експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ2. Організація  експортних операцій

2.1. Дослідження  кон’юктури зовнішнього ринку  ячменю

Ситуація на українському ринку фуражного ячменя кардинально  не змінилась, однак зростання внутрішніх цін дещо призупинилось.

Станом на кінець аналізованого  періоду ціни пропозиції на фуражний ячмінь переважно не змінились і залишались на рівні 630-650 за тонну (на умовах EXW елеватор).

Середні ціни попиту на фуражний ячмінь з боку експортерів деякою мірою  понизились і становлять приблизно 600-610 гривень за тонну. Ціни, за якими існує попит на зерно даної сільгоспкультури з боку внутрішніх переробників, знаходяться на значно нижчому рівні і становлять 430-450 гривень за тонну.

Експортні ціни на український ячмінь незначною мірою понизились і  становлять зараз 130-132 доларів США за тонну (FOB українські порти).

Існує думка, що в умовах зниження експортного надлишку та стабільно  високого експортного попиту на український  фуражний ячмінь на світовому зерновому  ринку, ціни на фуражний ячмінь на внутрішньому ринку зерна в Україні мають зростати.

Однак, на даний час компаніям, що займаються експортом українського зерна, вже порівняно важче сформувати дійсно великі експортні партії, що стримує бажання експортерів  підписувати нові великі експортні  контракти. Окрім цього, більшість контрактів, які були укладені раніше, вже виконані і не надають додаткової підтримки поточним цінам.

Таким чином, ціни на фуражний ячмінь на внутрішньому зерновому ринку  України в найближчий перспективі, скоріш за все, стабілізуються на поточному рівні або, з часом, навіть трошки знизяться.

З іншого боку в період виконання  чергового великого експортного  контракту або низки крупних  контрактів на ринку може спостерігатися деяке підвищення закупівельних  цін, однак вплив такого фактору  на загальну цінову динаміку буде недовготривалим.

Окрім цього, одним з важливих факторів, що впливає на ціноутворення на українському ринку фуражного ячменю на даний  час виступає ситуація на світовому  ринку зерна даної культури.

За умови активного стимулювання експорту ячменя із ЕС або великих темпів реалізації європейського інтервенційного ячменя, експортні ціни на український ячмінь можуть дещо понизитися, що відповідно зменшить зацікавленість експортерів в поставках ячменя і призведе по певного пониження закупівельних цін на ячмінь на українському внутрішньому зерновому ринку.

Таблиця 2.1. 

«Виробництво ячменю на світовому ринку у 2008 році»

 

№	Країна	Виробництво   (1000 MT)
1	Європейський Союз	65465.00
2	Россія	23100.00
3	Україна	12600.00
4	Канада	11780.00
5	Австралія	7000.00
6	Греція	5600.00
7	США	5214.00
8	Китай	3300.00
9	Білорусія	2000.00
10	Іран	2000.00
11	Казахстан	1800.00
12	Аргентина	1600.00
13	Ефіопія	1484.00
14	Марокко	1272.00
15	Індія	1230.00
16	Мексика	900.00
17	Алжир	700.00
18	Норвегія	567.00
19	Азербайджан	500.00
20	Ірак	431.00

 

Отже лідерами у виробництві  ячменю є Європейський Союз та Росія. Третє місце належить Україні, яка випереджає такі розвинуті країни, як Канада та майже в двічі Сполучені Штати Америки.

Найменшим виробництво  ячменю є в мало розвинутих країнах  – Азербайджан та Ірак. 

 

Таблиця 2.2

«Виробничі ціни на фуражний ячмінь USD/тонна»

Країна	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.
Албанія	352.86	401.83	400.52	306.03
Аргентіна	110.32	154.18	207.37	223.00
Канада	92.79	95.48	106.53	131.39
Китай	129.19	114.60	114.29	152.31
Японія	1299.37	1355.62	1290.54	1209.27
Корея	660.66	688.12	768.85	815.33
Мальта	644.14	594.66	590.19	562.87
Нідерланди	102.71	111.15	110.13	113.01
Норвегія	260.44	259.42	268.32	273.29
Іспанія	137.69	156.66	165.89	157.84

Щодо споживання ячменю, можна зазначити, що наприкінці 2007 року сума світового імпорту склала 24120396 тони. Найбільшими імпортерами є Африка (1399861 т.), Азія (14050093 т.) та Європа (7785415 т.). Обсяги світового імпорту склали 3952169 тисяч доларів США на кінець 2007 року. Світовий експорт становив 23985449 тон. Лідерами - експортерами стали такі країни як Європа, Північна Америка та Океанія ( відповідно 16085444, 1892730 та 4800228 тони).

 

2.2 Структура  і зміст контракту на експорт

Зовнішньоторгові контракти  за змістом індивідуальні, але за структурою схожі. Кожен контракт має  індивідуальний номер, текст контракту  починається з преамбули, після чого розміщені такі статті: