Ефективність експортних операцій

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

 

Кафедра сільського господарства та ЗЕД

 

 

КУРСОВА РОБОТА

На  тему:

«Ефективність експортних операцій »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2009

 

 

 

 

 

 

Зміст

ст

Вступ.........................................................................................................................................................................................................                    3

Розділ1. Особливості здійснення комерційних операцій на

світовому ринку..........................................................................................................................................................................      5

1. Поняття та види комерційних операцій……………..................................................            5                 
2. Експортні операції…………………………………………………………………………………...…           7                                                            
3. Законодавчо нормативне забезпечення проведення експортних операцій       з сільськогосподарською продукцією в Україні…………………………                               10                    

Розділ2. Організація експортних операцій…………………………………………………………        14                                                2.1.   Дослідження кон’юнктури зовнішнього ринку ячменю…………………       14             2.2.    Структура і зміст контракту на експорт……………………………………………        17                           

          2.3.  Базисна умова контракту……………………………………………………………………………       22                                                        

   2.4.  Аналіз та розрахунок ціни на експорт ячменю……………………………..… 24                              

        2.5.  Умова платежу та розрахунку за умовою контракту……………………    30           

Розділ 3. Техніко-економічне обґрунтування експортної операції за рахунок     економічної ефективності експорту ячменю………………………………………………………….     34

       3.1. Методика розрахунку показників ефективності експорту

ячменю………………………………………………………………………………………………………………………………….           34

         3.2. Квотування та ліцензування експорту ячменю……………………………………    38                             

  3.3. Документообіг експортною операцією…………………………………………………...     43                              

  3.4. Митне оформлення експортної операції…………...……………………………………     45                               

  3.5. Розрахунок ефективності експортної операції……………………………………..        48

Висновок…………………………………………………………………………………...................................................................     50

Список літературних джерел…………………………………………………………………………………….            52

Додатки....................................................................................................................................................................................................    53        

 

 

 

Вступ

Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого.

Ефективність господарської  діяльності як вітчизняних, так і  іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У зв'язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб'єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і грунтуються на законах зовнішньоекономічної Діяльності. Саме так це сформульовано в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність". З його прийняттям зовнішньоекономічна Діяльність в Україні вперше одержала правовий статус. Цей закон є нормативно-правовим актом, в якому пропонується визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб'єктів, їхніх прав і свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності.

Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у  тому числі й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і різноманітних формах міжнародного бізнесу. І навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем, які неможливо вирішити не лише в економіці, але і в інших сферах суспільного життя. Тому процес глобалізації та інтернаціоналізації господарського життя можна вважати закономірним з огляду на посилення взаємозалежності між країнами і зростаючу схожість їх економік. 
У сучасному світі чіткіше простежується тенденція до інтеграції в міжнародному економічному просторі. Доказом цього є тісна взаємозалежність виробництва і міжнародної торгівлі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Особливості здійснення комерційних операцій на світому ринку

1.1.Поняття та види комерційних операцій

Економічні зв’язки  з закордонними фірмами та організаціями  реалізуються через проведення комерційних  операцій, тобто визначення технічних  прийомів по підготовці і проведенню торгової співпраці.

У відповідності з основними напрямками зовнішньоекономічної діяльності можна виділити операції з купівлі-продажу товарів, з техніко-економічної і науково-технічної співпраці.

Зовнішньоторговельні  операції здійснюються на основі укладання  угод. Міжнародна торгова угода є правовою формою, що опосередковує міжнародні комерційні операції.

Під міжнародною торговою угодою розуміють договір між двома або декількома сторонами (комерційними підприємствами, фірмами), які знаходяться в різних країнах, в яких встановлюються узгоджені умови поставки встановленої кількості товарних одиниць або надання певних послуг. Іншими словами, угода вважається міжнародною, якщо в юридичній адресі партнерів за угодою вказані різні країни.

Договір купілі-продажу  не вважається міжнародним, якщо укладений між країнами різної державної (національної приналежності), комерційні підприємства (фірми), яких знаходяться на території однієї країни (наприклад, між філіями і дочірніми компаніями фірм різних країн, які знаходяться на території однієї країни).

В той же час договір  визнається міжнародним, якщо він укладений  між сторонами однієї державної (національної) приналежності, комерційні підприємства яких знаходяться на території  різних країн.

Таке трактування договору міститься в Конвенції ООН  про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Віденська конвенція  1980 р.) і в Гаазькій конвенції про право, яке використовується до договорів  міжнародної купівлі-продажу (1985 р.).

Вся різноманітність  угод в міжнародній торгівлі класифікується в залежності від предмету (об’єкту) угоди:

• купівлі-продажу товарів;
• купівлі-продажу послуг;
• купівлі-продажу об’єктів інтелектуальної власності.

Класифікацію зовнішньоторговельних  угод можна провести також в залежності від каналів збуту та характеру  взаємовідносин між сторонами. В цьому випадку розрізняють угоди прямі, тобто між виробниками і споживачами товарів та послуг, та угоди не прямі, тобто з участю третьої особи - посередника.

Основними видами операцій в торгівлі товарами є експортні  та імпортні операції. При цьому експортні операції - це діяльність, пов’язана з продажем та вивезенням за кордон товарів для передачі у власність іноземному контрагенту; імпортні - діяльність з купівлі і ввезення іноземних товарів для подальшої реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни.

Різновидами експортно-імпортних  операцій є реекспортні і реімпортні операції. До реекспортних операцій відносяться  операції, що передбачають вивезення  за кордон раніше купленого на іншому ринку товару, і не переробленого  в реекспортуючій країні.

Реекспорті операції можуть виникати в комерційній практиці в різних ситуаціях, але частіше  всього реекспорт виникає в двох випадках:

а) як складова частина  більш складної операції;

б) з метою отримання  прибутку на різниці в цінах.

В першому випадку  реекспортні операції можуть використовуватись при здійсненні крупних проектів, наприклад при будівництві об’єктів з допомогою іноземних фірм. Практика показує, що іноземні постачальники часто здійснюють закупку окремих видів матеріалів та обладнання в третіх країнах. При цьому товари відправляються в країну, яка реалізовує проект, без ввезення в країну реекспорту.

В другому випадку  ці операції можуть бути названі торговим реекспортом. Торгові фірми багатьох країн часто надають перевагу перепродажу товарів, використовуючи різницю в цінах на один і той самий товар на різних ринках, з метою отримання прибутку. В цьому випадку реекспорт здійснюється ними без завезення товару в свою країну. Такі операції по суті не відносяться до експорту або імпорту даної країни, хоча й враховуються митною статистикою.

При здійсненні реекспортних операцій товар, як правило, не підлягає переробці. Проте, можуть бути проведені  незначні операції, які не змінюють назви товару: зміна упаковки, нанесення  спеціального маркування, тобто операції, які готують товар до реекспорту у відповідності з вимогами країн споживачів.

Якщо вартість додаткових операцій по переробці товару перевищила половину (50%) його експортної ціни, згідно торговельної практики товар змінює назву і більше не вважається реекспортним, а операції з його продажу перетворюються в екпортні.

Реімпортні операції пов’язані з ввезенням з-за кордону  раніше вивезених вітчизняних товарів, які не підлягали там переробці. Ними можуть бути товари, не продані  на аукціоні, повернені з консигнаційного складу, забраковані покупцем та ін.

 

1.2.Експортні операції

Експорт товарів –  це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання  у власність контрагенту в  іншій країні.

Обсяги експорту визначають обсяги імпорту. За відсутності інших форм співробітництва у довгостроковій перспективі, обсяги імпорту мають дорівнювати величині експорту. Точніше, можливі коливання двох показників, які за результатами отриманого року можуть впливати на збільшення або зменшення зовнішньої заборгованості країни, або, навпаки, її кредитних активів. Потужна експортна база визначає й умови валютно-фінансового співробітництва, стабільності монетарного сектору країни.

Але й сам експорт  є об’єктом впливу з боку інших  форм міжнародного співробітництва. На експорт впливає факторний розподіл, міжнародний фінансовий клімат.

Умови та результати експортної діяльності країни значною мірою  визначають характер її участі в системі  міжнародної торгівлі та інших форм співробітництва за її участі.

Експортна операція являє  собою діяльність, спрямовану на продажів і вивіз за кордон товарів для  передачі їх у власність іноземному контрагенту. Для продавця не має  значення, що буде робити з цим товаром  покупець – пустить в переробку, реалізує на внутрішньому чи ринку перепродасть у третій країні. Для продавця і його країни в будь-якому випадку це буде експортна операція. Її основними ознаками є висновок контракту з іноземним контрагентом і перетинання товаром границі країни - експортера. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону держави.

В умовах зовнішньоекономічної діяльності існують наступні види експортних операцій:

1. експорт товару за наявні грошові кошти; 
2. експорт товару в межах державного або комерційного кредиту, або за рахунок відстрочки платежу; 
3. експорт товару на умовах консигнаційної угоди;
4. експорт товару на умовах бартерної угоди;
5. експорт товару в рахунок надання допомоги.

Крім товарів  можливий ще експорт робіт (наприклад, будівництво об'єктів за кордоном) та експорт послуг (технічні послуги, навчання фахівців і т.п.).

При збільшенні зовнішньоторгових  операцій створюється спеціальний  експортний відділ, який не входить  до складу внутрішнього збутового апарату. Він, як правило, складається з таких  підрозділів:

1. функціональні сектори (торгово-договірний, валютний, калькуляції, транспорту, реклами) вивчають відповідні функціональні питання, інформують начальство про умови здійснення зовнішньоторгових операцій, надають кваліфіковані консультації;
2. територіальні сектори приділяють увагу всім питанням торгівлі з певною групою країн незалежно від номенклатури товару;
3. галузеві сектори займаються питаннями торгівлі лише якимось окремим товаром чи дуже близькою за характером групою товарів.