Система міжнародних економічних відносин

 

Зміст

 

Зміст……………………………………………………………………………… 2

Вступ………………………………………………………………………..……. 3

 

Предмет і метод науки  «Міжнародна економіка»…………………………….. 5

 

Сутність, середовище і розвиток теорії міжнародних економічних  відносин.. 9

1.1. Система міжнародних  економічних відносин…………………….……… 9

1.2. Середовище міжнародних  економічних відносин………………………... 22

1.3. Принципи і моделі  розвитку міжнародних економічних  відносин……… 34

Список рекомендованої літератури ……………………………………………. 49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Розбудова економічних підвалин незалежної держави за об’єктивними законами з необхідністю передбачає входження в процеси міжнародного поділу праці. У суспільній свідомості вже склалося розуміння того, що недооцінка ролі світогосподарських стосунків може завдати шкоди як на мікро-, так і на макрорівні господарської діяльності. Це закономірний результат і форма прояву тенденції довгострокового порядку – інтернаціоналізації всіх сторін економічного життя. Тому в сучасних економічних дослідженнях практично відсутні такі, що орієнтують національні економіки на «ефективне самозабезпечення» як в цілому, так і за окремими товарами.

 Процес перетворень,  який відбувається сьогодні в  українській економіці (незважаючи  на незначні загальні досягнення) спричинив стрімке кидкоподібне збільшення числа господарюючих суб’єктів, що беруть активну участь у різноманітних напрямах зовнішньоекономічної діяльності. Адже в сучасних умовах будь-яка серйозна господарська, підприємницька діяльність неможлива без зовнішньоекономічної, світогосподарської ланки.

 Наша специфічна національна  проблема полягає в тому, що  оскільки протягом тривалого  часу в країні ігнорувалася сфера міжнародних економічних зв’язків, що спирались виключно на внутрішні сили та правила, в Україні недостатньо фахівців із зовнішньоекономічних відносин. Тому вивчення студентами економічних вузів дисциплін міжнародної спеціалізації є необхідним і практично виправданим.

 Міжнародна економіка  як одна з дисциплін, що викладаються y вищій школі, має свою специфіку. З одного боку, це дисципліна, яка після економічної теорії, макроекономіки та мікроекономіки завершує базову економічну підготовку. З іншого – вона є вихідною, такою, що закладає теоретичний фундамент для подальшого вивчення предметів, у межах яких більш детально розкриваються різні напрями зовнішньоекономічної діяльності. Мова йде про такі спеціальні дисципліни, як «державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності», «міжнародні валютні та фінансово-кредитні відносини», «міжнародний менеджмент», «міжнародний маркетинг», «управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств», «фінансові системи зарубіжних країн та корпорацій» тощо.

 Даний курс лекцій  ставить за мету допомогти  студентам набути навичок системного пошуку шляхів взаємовигідного співробітництва партнерів на зовнішньому ринку.

 Зміст і структура посібника підпорядковані реалізації поставленої мети шляхом поетапного і послідовного вирішення таких завдань: опанування теоретичними засадами функціонування міжнародної економіки; засвоєння найважливіших законів, закономірностей та принципів її розвитку; отримання знань про умови, форми, методи та основний інструментарій міжнародної економічної взаємодії; набуття знань про соціально-економічні проблеми світового господарства; опанування методикою аналізу стану світової господарської системи та окремих її складових; вміння визначати місце в ній окремої країни та рівня її зовнішньоекономічної діяльності.

 Курс лекцій охоплює  висвітлення наступних проблем:

 – система міжнародних економічних відносин;

 – середовище розвитку  міжнародних економічних відносин;

 – моделі, принципи  і фактори розвитку міжнародних  економічних відносин;

 – міжнародна торгівля;

 – міжнародний рух капіталу;

 – міжнародна міграція робочої сили;

 – міжнародна передача технології;

 – світова валютна система та міжнародні розрахунки;

 – сутність і особливості  міжнародної економічної інтеграції;

 – розвиток міжнародної  економічної інтеграції;

 – інтеграція України  в сучасну систему світогосподарських зв’язків;

 – механізм регулювання  в системі міжнародної економіки.

 Знайомство з основними  законами та закономірностями  світогосподарських зв’язків сприятиме формуванню у майбутніх економістів, фінансистів та бухгалтерів навичок підприємництва та ділового спілкування з іноземними партнерами, розвитку вміння аналізувати, узагальнювати і робити висновки.

 

 

Предмет і метод науки  «Міжнародна економіка»

 

Предмет дисципліни «Міжнародна  економіка»

Оскільки міжнародна економіка  – це складова частина економічної  теорії, то предметом її дослідження є система економічних зв’язків чи економічних стосунків, як і будь-якої економічної дисципліни. Специфічною ознакою предмета дослідження міжнародних економічних відносин є належність суб’єктів економічної взаємодії до різних національних господарств.

 Таким чином, поняття  «міжнародна економіка» об’єднує  систему різноманітних господарських (науково-технічних, виробничих, комерційних, валютно-фінансових, грошово-кредитних) зв’язків національних економік різних країн, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці.

 Дана сфера людської  діяльності визначається загальними  закономірностями господарського  розвитку, але має і ряд суттєвих  особливостей.

 Якщо традиційна мікроекономіка  досліджує конкурентні фірми, які мають приблизно однакові витрати, то міжнародна економіка розглядає конкуренцію на ринках, де фірми несуть різні витрати на придбання факторів виробництва.

 Традиційна мікроекономіка  має справу з фірмами, які  здійснюють вільну торгівлю всередині  країни і, як правило, не  користуються підтримкою з боку держави. На відміну від цього, у сфеpi зовнішньої торгівлі широко практикується використання тарифів, квот, субсидій та інших обмежень, що встановлюються державами. Тому міжнародна економіка приділяє значну увагу порівняльному дослідженню такого роду обмежень, їх впливу на торгові потоки та інші економічні змінні.

 У той чи інший  період часу окремі країни  знаходяться на різних фазах ділового циклу. Одні переживають кризу, другі – фазу стабілізації, треті – на підйомі. Тому заходи фіскальної та кредитно-грошової політики в цих країнах різні, що суттєво впливає на міжнародні економічні угоди.

 Окрема країна має єдину національну валюту, пропозиція якої контролюється центральним банком. У міжнародній економіці функціонує стільки національних валют, скільки країн беруть участь у світогосподарській взаємодії. Тому об’єктом дослідження є валютні ринки, обмінні курси і зміни, які відбуваються в цій сфері внаслідок державного втручання.

 

Специфіка методів дослідження економічних процесів на міжнародному рівні

Методи пізнання законів та закономірностей розвитку міжнародних економічних відносин, в основному, такі ж, як і методи інших економічних наук, але мають певну специфіку.

 Так, метод наукових  абстракцій, як і в інших науках, використовується для усунення  другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від конкретних національних економічних процесів, щоб пізнати дію міжнародних економічних законів.

 Міжнародні економічні  явища і процеси мають добре  виражений системний характер, а  тому широко використовується  метод аналізу та синтезу, за  яким аналізуються окремі елементи  цілісної системи, а зроблені  узагальнення щодо кожного елемента об’єднуються (синтезуються) в одне ціле системне узагальнення.

 Оскільки міжнародні  економічні відносини здійснюються  на різних рівнях, то в дослідженнях користуються методом мікро- та макроаналізу. Це означає, що пошуки проводяться, з одного боку, на рівні зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а з іншого – на рівні міждержавних і наддержавних економічних стосунків. Відповідно, при цьому використовуються такі інструменти макро- та мікроаналізу, як порівняння показників економічного зростання, з’ясування стану макроекономічної рівноваги, визначення циклічності міжнародного розвитку.

 За допомогою історичного  і логічного методів вивчаються  історичні етапи розвитку конкретних  міжнародних та економічних відносин, визначаються тенденції їхнього  розвитку, передбачаються можливі  варіанти подальшого перебігу  подій, робляться історичні аналогії.

 Оскільки експеримент  не може широко застосовуватись  в економічних дослідженнях, особливо у сфері міжнародної економіки, то неабияку роль відіграє використання такого методу наукових досліджень, як моделювання в математичній та логічній формах. Моделювання базується на використанні попередніх методів і важливе для прогнозування розвитку того чи іншого міжнародного явища: розробка гіпотез та їх перевірка; побудова прогнозованого сценарію; прогнозування за випереджаючою інформацією.

 Варто зазначити, що  дослідження міжнародних економічних відносин потребують також врахування взаємопов’язаності, взаємозалежності, діалектичної єдності сукупності міжнародних явищ і процесів між собою, а також з національно-господарськими явищами та процесами.

 Як і всі економічні явища, міжнародні потребують кількісного обґрунтування. Для цього використовується система показників. Економічні показники – це система кількісних характеристик, що визначають функціонування міжнародної економіки, а також її структурних елементів. Показники поділяються на дві групи: вартісні, що обраховуються в грошових одиницях, та натуральні, які виражаються у фізичних одиницях.

 Залежно від змісту  економічні показники поділяються  на кількісні та якісні, а також залежно від способу одержання – на абсолютні (статистичні) або відносні (аналітичні). Абсолютні можуть виражатися як у грошових, так і у фізичних одиницях. Відносні розраховуються на основі абсолютних.

 Рівень дослідження міжнародних економічних відносин спричиняє розподіл економічних показників на:

 – мікроекономічні,  що характеризують функціонування  та ефективність міжнародних  зв’язків на рівні первинної ланки господарювання:

 а) вартість експорту;

 б) вартість імпорту  (як у цілому, так і за окремими  товарними групами);

 в) швидкість обігу  коштів за зовнішньоекономічними операціями;

 г) ефективність зовнішньоекономічних  операцій;

 д) рівень забезпеченості банківськими кредитами для здійснення зовнішньоекономічних операцій;

 е) віддача обігових  коштів при здійсненні експортних та імпортних операцій;

 – макроекономічні,  що відбивають міжнародні економічні  зв’язки на державному та наддержавному  рівні:

 а) чистий експорт  – різниця між експортом та імпортом;

 б) показник руху  капіталу, що визначається як  різниця загального обсягу інвестицій у країні та обсягу національних заощаджень:

 

 І - S

 

 в) обмінний курс;

 г) державний борг  – показник, що відбиває суму  заборгованості держави. Державний  борг може бути зовнішнім і  внутрішнім. Зовнішній складається  з зовнішніх позик, а внутрішній  виникає внаслідок систематичного  випуску внутрішніх позик для  покриття дефіциту держбюджету.  Світовий досвід показує, що пороговим є таке значення зовнішнього боргу, яке становить 70 % річного експорту країни. Світова практика вказує на ще один індикатор загрози економічної безпеки країни – коли річна сума на обслуговування зовнішнього боргу перевищує 25 % загальних валютних надходжень країни або 20 % експорту товарів;

 д) валютні резерви  центрального банку – показник, що відбиває активи центрального  банку в іноземних валютах,  що використовуються для забезпечення  стабільності національної грошової  одиниці. Відповідно до світової практики валютні резерви країни повинні бути не меншими від тримісячного обсягу імпорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сутність, середовище і розвиток теорії міжнародних економічних  відносин

 

1.1. Система міжнародних економічних відносин.

 

 Сутність міжнародних  економічних відносин. Зміст, особливості, суб’єкти, форми, рівні

Міжнародна економіка  як наука вивчає рух потоків товарів, послуг та платежів на міжнародному рівні з метою виявлення сталих причинно-наслідкових зв’язків між ними та внутрішньогосподарськими явищами і процесами; економічну політику, яка регламентує вищеназвані потоки та їх вплив на суспільний добробут.

 Об’єктами міжнародних  економічних відносин є товари, послуги, матеріально-грошові та  трудові ресурси, які є предметом  міжнародного обміну.

 Суб’єкти міжнародних  економічних відносин – це  учасники міжнародних економічних  явищ і процесів, які здатні самостійно та активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів. Суб’єкти міжнародних економічних відносин мають наступну класифікацію:

 

1) за рівнем розвитку стосунків:

 а) мікрорівень –  підприємства, фірми, фермерські господарства, окремі особи;