Дослідження перспектив розвитку міжнародних економічних зв’язків підприємства (на матеріалах ХДЗ «Паллада»)

Ці критерії можуть використовуватися  при визначенні стратегії управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, оскільки вимірюють відстань між поточним положенням і метою, яку необхідно досягти. Критерії спираються на певний набір контрольних показників, що підрозділяються на поточні і стратегічні, кількісні і якісні.

Основою визначення загальної економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства є співвідношення витрат на виробництво необхідної вітчизняної продукції з витратами на виробництво іншої продукції для експорту, на виручку від продажу якої отримується необхідний імпортний продукт.

Слід зазначити що при розробці стратегії управління та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності необхідно враховувати ризики, пов'язані  з можливістю просування і реалізації товару на зовнішніх ринках збуту. Серед ризиків необхідно звернути особливу увагу на інформаційний і інноваційний ризики. Ризик відсутності інформації або її невірогідності, що стосується стану справ партнера, стану ринку товарів, має долатися через проведення ситуаційного аналізу і використання методу експертних оцінок з визначенням показників розміру потенційного ринку, динаміки зростання продажів по товару, сезонності товару, конкурентоспроможності товару, потреби в товарі, наявності обмежень з торгівлі, ефективності реклами, інформації про ринок. Інноваційний ризик пов'язаний з можливими втратами при виході на ринок з новим товаром, новими технологіями через відсутність на них попиту.

Таким чином, здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством  потребує встановлення стратегії та стратегічних цілей, які визначають напрями його діяльності та більш детальні цілі. Для підвищення результативності зовнішньоекономічної діяльності підприємству необхідно бути інновативним, діяти, дотримуючись встановлених ключових принципів, виконувати визначені вимоги ефективної виробничо-комерційної діяльності та вчасно враховувати ризики зовнішньоекономічної діяльності й визначати заходи щодо їхнього зниження [17-22].

 

1.3. Методичні засади оцінки ефективності ЗЕД підприємства

 

Міжнародні економічні зв’язки є однією з найбільш динамічно розвинутих сфер економічного життя. Економічні зв'язки між державами мають багатовікову історію. Протягом сторіч вони існували переважно як зовнішньоторговельні, вирішуючи проблеми забезпечення населення товарами, що національна економіка робила неефективно чи не робила зовсім. У ході еволюції зовнішньоекономічні зв'язки переросли зовнішню торгівлю і перетворилися в складну сукупність міжнародних економічних відносин — світове господарство. Процеси, що відбуваються в ньому, торкаються інтересів усіх держав світу. І, відповідно, усі держави повинні регулювати свою зовнішньоекономічну діяльність, щоб досягти дотримання, в першу чергу, своїх інтересів [23].

Світовий досвід свідчить, що навіть у промислово розвинутих країнах існує об'єктивна необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Держава, насамперед, закликана, захищати інтереси своїх виробників, вживати заходів для збільшення обсягів експорту, залучення іноземних інвестицій, збалансування платіжного балансу, валютного регулювання, і, що особливо важливо, приймати законодавчі акти, що встановлюють правила здійснення ЗЕД, і контролювати їх неухильне дотримання.

Повноцінне функціонування економіки жодної країни не може відбуватися  без розвинутої системи зовнішньоекономічних зв'язків. Включення національної економіки в систему світових господарських процесів позитивно впливає на розвиток економіки країни, сприяє підвищенню технічного рівня виробництва, раціональному використанню природно-сировинних ресурсів, ліквідації дефіциту окремих товарів, а відтак і підвищенню рівня життя населення.

Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого [24].

Основними задачами аналізу зовнішньоекономічних зв’язків підприємства є [25]:

1. Оцінка рівня, і  якість виконання підприємством  зобов'язань за контрактами з  іноземними партнерами;

2. Характеристика динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності  підприємства (звичайно за звітний  і попередній роки);

3. Оцінка раціональності використання засобів, залучених для виконання зобов'язань за контрактами – центральна, найбільш складна задача аналізу. Виконання вказаної задачі передбачає послідовне або паралельне вивчення обороту оборотного капіталу підприємства (в основному, в частині зовнішньоекономічної діяльності), дослідження накладних витрат по експорту й імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій; узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнта віддачі оборотного капіталу, що й дозволить відповісти на питання – наскільки раціонально, тобто по-господарському, використовувався оборотний капітал в ході зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

4. Оцінка фінансових  результатів зовнішньоекономічної  діяльності підприємства.

5. Характеристика фінансового положення, платоспроможності і рентабельності підприємства [25].

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств, об'єднань, фірм здійснюється за допомогою різних прийомів: логічних (деталізація, порівняння, елімінування, узагальнення), статистичних (зведення, угрупування цифрового матеріалу, середні величини, індекси, ряди динаміки), математичних (математичне моделювання, математичний аналіз (інтегральний метод), математична статистика і теорія ймовірностей, економічна кібернетика), евристичні та ін.

Для аналізу ЗЕД підприємства використовуються дані бухгалтерського і оперативного обліку і звітності й інші джерела інформації. Матеріали, що залучаються до аналізу, повинні бути перевірені (точність арифметичних підрахунків, взаємна узгодженість показників звітності і достовірність облікових даних). У ряді випадків цифрові дані, що залучаються для аналізу, округляються для представлення в таблицях (якщо це не наносить збитку точності дослідження) [23 – 24].

Для безпосереднього вивчення залучених матеріалів застосовують різні прийоми аналізу і методи статистичної обробки матеріалів. При цьому обчислюють різні аналітичні показники у вигляді абсолютних, відносних величин (відсотки, питому вагу, індекси і т.д.) і середніх величин; розраховують вплив взаємодіючих чинників; встановлюють схеми взаємозв'язку; будують ряди динаміки, діаграми і графіків, конструюють аналітичні таблиці. В підсумку формулюють висновки і складають необхідні пропозиції за результатами аналізу [26].

На зовнішньоекономічну діяльність впливає багато зовнішніх факторів, тому її доцільно характеризувати в комплексі системи господарювання (рис. 1.3).

Рис.1.3. Системний підхід до аналізу зовнішньоекономічної діяльності [24]

 

Однак невирішеним залишається  питання формування моделі розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства на засадах створення системи збалансованих показників та комплексної оцінки економічної ефективності ЗЕД підприємства для довгострокового розвитку у сфері міжнародного бізнесу.

Концепція збалансованої системи показників (ЗСП) була розроблена Робертом С. Капланом. Треба згрупувати всі показники діяльності підприємства за їх функціональною належністю, визначити цілі та завдання кожного підрозділу та низку заходів, необхідних для досягнення основної мети. Цю систему можна застосовувати для комплексного аналізу та контролінгу ЗЕД підприємства.

Так, до фінансово-економічних  чинників можна віднести ефективність ЗЕД, собівартість реалізованої продукції, рентабельність продажів на зовнішньому  ринку, прибуток від ЗЕД, транспортні, податкові та митні платежі, способи платежів та форми розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Клієнтський аспект на зовнішніх  ринках передбачає такі показники, як доля ринку та доля споживача, розширення та збереження клієнтської бази, ступінь  задоволення потреб споживача.

Внутрішні бізнес-процеси  суб'єкту ЗЕД потребують зниження затрат, збільшення прибутку, удосконалення інноваційного та операційного процесів на підприємстві.

Навчання та розвиток у транснаціональному середовищі - створення необхідної інфраструктури, яка здатна забезпечити досягнення цілей трьох інших аспектів. В  цьому напрямку треба, перш за все, приділити увагу можливостям робітників та можливостям наявних інформаційних систем [26].

Одним із засобів досягнення основної мети - економічного зростання  підприємства в довгостроковій перспективі - є підвищення ефективності ЗЕД  підприємства. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку потрібна стратегія зовнішньоекономічної діяльності. Для розробки стратегії необхідний комплексний аналіз діяльності підприємства. По-перше, треба провести комплексний аналіз ефективності ЗЕД на засадах фінансово-економічного аналізу та складання матриці SWOT та згрупувати економічні показники в ЗСП, що чітко виявить внутрішні можливості підприємства.

По-друге, необхідно провести аналіз зовнішнього середовища, який включає в себе оцінку постачальників, конкурентів та споживачів, а також аналіз пропонованих підприємством та конкурентами товарів з метою виявлення стадії життєвого циклу товару та можливості його заміни. Цей аналіз проводиться на засадах складання карти стратегічних груп для визначення положення підприємства серед конкурентів та напрямку його розвитку в наявному конкурентному середовищі.

По-третє, для визначення ринку привабливості зовнішньоекономічної діяльності підприємства доцільно провести матричний аналіз [27].

При проведенні матричного аналізу ЗЕД підприємства найчастіше використовуються такі матриці:

• матриця BCG - аналіз темпів зростання та частки ринку (додаток Б);
• матриця GE (матриця Маккінсі) - аналіз порівняльної привабливості ринку та конкурентоспроможності (додаток В);
• матриця ADL - аналіз життєвого циклу галузі та відносного положення на ринку (додаток Г);
• матриця Shell/DPM - аналіз привабливості ресурсоємної галузі залежно від конкурентоспроможності (додаток Д).

З метою оцінки власних  потенційних можливостей в конкурентній боротьбі на зовнішньому ринку і  розробки заходів підвищення конкурентоспроможності та забезпечення максимального прибутку, підприємству-експортеру необхідно проводити комплексний економічний аналіз виробничо-господарської діяльності в цілому і зовнішньоекономічної діяльності зокрема [28].

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинен містити в собі наступні складові [24]:

1. Оцінка рівня і  якості виконання підприємством  зобов'язань по контрактах з  іноземними партнерами, дослідження  ефективності, переваг і недоліків  укладання контрактів і договорів.

2. Аналіз конкурентоспроможності  підприємства та конкурентоспроможності продукції і ринку збуту в зовнішньоекономічній діяльності.

3. Аналіз динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності  підприємства.

4. Вивчення раціональності  використання ресурсів з метою  усунення небажаних відхилень  від намічених завдань.

5. Аналітична оцінка  виконання угод і виробничо-фінансових  результатів зовнішньоекономічної  діяльності. Виявлення чинників, які  позитивно чи негативно вплинули  на кінцеві показники роботи  підприємства.

6. Оцінка результатів  господарської діяльності за попередні та поточний роки.

7. Аналіз фінансового  стану підприємства [24].

В будь-якому випадку  головна мета такого аналізу —  підвищення ефективності функціонування даного суб'єкту господарювання і пошук резервів такого зростання.

Таким чином, використання збалансованої системи показників у сфері управління ЗЕД підприємства дозволяє удосконалити систему прийняття стратегічних та тактичних рішень, оптимізувати використання обмежених внутрішніх резервів розвитку підприємства щодо подальшого розвитку конкурентних переваг у довгостроковій перспективі [23 – 28].

 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ  ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ  ЗВ’ЯЗКІВ ХДЗ «ПАЛЛАДА»

 

2.1. Історія розвитку  завода  «Паллада» та його характеристика

 

В середині 30-х років  минулого століття Радянський Союз взяв курс на будівництво потужного громадянського і військового флотів під гаслом "Могутня держава - могутній флот". Відповідно до постанови Раднаркому СРСР була створена спеціалізована організація "Докстрой" з будівництва найбільших у світі залізобетонних доків для Чорноморського пароплавства. Будівельний майданчик для цієї організації була обрана в місті Херсоні в 1936 році. З цього часу почалася історія ХДЗ "Паллада".

Вже в довоєнні роки на новоствореному заводі були побудовані чотири залізобетонних дока монолітної конструкції підйомної силою 4000 і 6000 тонн. Деякі з цих доків до теперішнього часу експлуатуються на колишньому Ленінградському заводі канонерського заводі і на Одеському судноремонтному заводі. У 1958 році завод почав будувати залізобетонні доки збірної і збірно-блокової конструкції, корпуси яких складалися з окремих залізобетонних секцій і блоків, виготовлених попередньо в цехових умовах і зрощених в єдиний корпус на стапелі. Більшість з цих доків до теперішнього часу успішно працюють на підприємствах Далекого Сходу, Кольського півострова, Каспійського, Балтійського, Середземного морів.