Загальні вимоги до огляду трупу на місці події. Функції учасників огляду місця події

      Для дослідження потрібно направляти якомога  більше волосся, тому що в разі незначної  його кількості, зменшується можливість визначити його відповідність волоссю  певної особи.

      Частини тканин і органів, як правило, вилучають із різних транспортних засобів, знаряддя травми та інших предметів, які виявляють на місці події, а також із піднігтьового вмісту трупа або підозрюваних у скоєнні злочину осіб. При їх дослідженні встановлюють органо-тканинну належність цих частинок, а також визначають видову приналежність, тобто встановлюються, кому вони належать людині чи тварині. Якщо людині, то визначають статеву і групову належність, а в окремих випадках вдається встановити, чи була жінка вагітною.

      Частини тканин, які виявляють на невеликих  знаряддях травми, як правило, направляють  разом з ними. На громіздких предметах частинки тканин вилучають шпателем і у висушеному вигляді направляють для подальшого дослідження.

      Усі об’єкти для дослідження  слід пересилати в  сухому вигляді, оскільки вологі біологічні субстрати  швидко загнивають, що робить їх непридатними для проведення експертизи. Висушувати об’єкти  потрібно при кімнатній  температурі, а не в сонячному промінні і не біля джерел тепла. Кожний предмет  упаковують окремо так, щоб не пошкодити  сліди під час  перевезення. Всі упаковані окремо предмети вміщують в загальну тару та запечатують сургучною печаткою слідчого. На загальному пакеті зазначають, які предмети, коли, за якою справою вилучені. Разом із речовими доказами в імунологічне або цитологічне відділення бюро судово-медичної експертизи направляють постанову про призначення експертизи, в якій наведені обставини справи, а також перелічені питання, які потрібно розв’язати. До постанови додають протокол огляду трупа на місці події.

      Таким чином, первинний огляд трупа  на місці його виявлення є дуже важливим, проте іноді потрібно проводити  і повторний огляд з урахуванням  одержаних нових свідчень. Своєчасно, якісно, кваліфіковано проведений огляд  дозволяє виявити сліди скоєного злочину, мотиви його здійснення і таким  чином визначити характер і цілеспрямованість  подальших слідчих дій для  розкриття злочину.

 

      Література

1. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза трупов. // М.: Медицина, 1976. — 440 С.
2. Акопов В.И. Судебно-медицинская экспертиза по документам. // Р.- на Дону, 1989. — 38 С.
3. Барсегянц Л.О., Левченков Б.Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений организма. // М., 1978. — 144 С.
4. Барсегянц Л.О., Верещака М.Ф. Морфологические особенности волос человека в аспекте судебно-медицинской экспертизы. // М., 1982. — 215 С.
5. Бедрин Л.М., Загрядская А.П., Кедров В.С., Уткина Т.М. Судебно-медицинская диагностика скоропостижной смерти от ишемической болезни сердца. // Горький, 1975. — 160 С.
6. Бедрин Л.М., Загрядская А.П. Судебно-медицинские возможности исследования эксгумированного трупа. // Горький, 1978. — 52 С.
7. Бердичевский Ф.Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за нарушение профессиональных обязанностей. // М.: Юридическая литература, 1970. — 128 С.
8. Бережной Р.В. Судебно-медицинская экспертиза отравлений техническими жидкостями. // М., 1977. — 207 С.
9. Богуславский А.П. Судебно-медицинская экспертиза трупов неизвестных лиц. // К.: Здоровья, 1964. — 143 С.
10. Ботезату Г.А., Мутой Г.Л. Асфиксия. // Кишинев, 1983. — 85 С.
11. Ботезату Г.А., Тетерчев В.В., Унгурян С.В. Диагностика давности смерти в судебной медицине. // Кишинев, 1987. — 134 С.
12. Вермель М.Г. Вопросы теории судебно-медицинского заключения. // М., 1979. — 112 С.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Огляд трупа

 

Огляд трупа може бути як самостійною слідчою дією (при ексгумації або огляді в морзі), так і складовою частиною огляду місця події. У всіх випадках, відповідно до вимоги карно-процесуального закону, труп оглядають за участю судового медика або іншого лікаря. Якщо труп перебуває на місці події, те насамперед з'ясовується особистість (в бесіді зі свідками, шляхом вивчення виявлених у кишенях або особистих речах померлих документів). Установлення особистості звільняє слідчого від докладного опису його прикмет і деяких інших дій, проведених в розпізнавальних цілях. При огляді трупа на місці події збираються дані, що вказують на певні обставини, що дозволяють припускати, чи відбулося вбивство, самогубство або нещасний випадок. Для цього докладно вивчають позу трупа, тілесні ушкодження й механізм їх заподіяння, сліди боротьби й переміщення трупа, знаряддя злочину, передсмертні записки. Якщо доводиться оглядати жіночий труп, то по позі судять про можливість убивства з метою зґвалтування. При цьому в загиблої беруть уміст з-під нігтів і вилучають зразки волось із різних частин тіла для наступного їхнього порівняння з волоссями, які можуть бути виявлені на підозрюваному. Якщо умови дозволяють, труп на місці події роздягають (повністю або частково) і ретельно вивчають посмертні явища й характер поранень ( чивогнепальні вони або заподіяні холодною зброєю, їх форма, розмір, глибина, місце розташування вхідного й вихідного отворів, наявність ознак пострілу в упор або із близької відстані й т.д.). Рани обов'язково фотографують із масштабною лінійкою.

 

При знятті із трупа  одягу уважно стежать за тим, щоб  не випали куля, дробинки, мікрочастинки. Для їхнього пошуку треба також ретельно досліджувати ложі трупа (місце під трупом). Знятий одяг детально оглядають, вивчають наявні ушкодження, забруднення, відшукують волосся, волокна, інші сторонні частки, які можуть належати злочинцеві. При огляді одягу обов'язково вивертають кишені й витягають всі уміст. Підлягають ретельному огляду й особисті речі загиблі (сумки, портфелі, рюкзаки). Вологі речі й речі, просочені кров'ю й різними виділеннями, обов'язково просушують і впаковують. Якщо умови не дозволяють зробити огляд трупа в оголеному виді, труп з метою запобігання втрати куль, дробинок, мікрочастинок загортають у целофановую плівку й відправляють у морг, де буде провадитися більше ретельний його огляд. Невпізнаний труп обов'язково дактилоскопируют, фотографують його лівий і правий профіль і у двох екземплярах становлять розпізнавальну карту установленого зразка. Один її екземпляр потім направляють у територіальний інформаційний центр МВС, УВС, а другий - у Головний інформаційний центр МВС Російської Федерації, у картотеку невпізнаних трупів. З метою впізнання трупа його варто також пред'явити місцевим жителям. Якщо особа забруднена або спотворено, перед пред'явленням роблять туалет трупа: особа промивається, рани на особі зашиваються й загримировываются, якщо труп жіночий - губи підфарбовуються, при необхідності в очні яблука впорскується розчин гліцерину для додання їм прижиттєвого блиску. Після туалету трупа його особа знову фотографують. Досить бажано з особи трупа виготовляти посмертну гіпсову маску. Для цього накладається джгут (скручений рушник) по тім'яним, вушний областям, по кадыковой частини шиї й закріплюється на груди, особа змазується вазеліном і заливається розчином гіпсу. Посмертні гіпсові маски мають деякі переваги перед фотознімками як при пред'явленні для впізнання, так і при проведенні портретних експертиз, оскільки вони містять ряд додаткових ідентифікаційних ознак. Наприклад, при експертному дослідженні маски дозволяють створювати будь-які ракурси й умови висвітлення, що полегшують оцінку порівнюваних ознак, що відобразилися на масці особи загиблого й фотознімку без звістки зниклого. З розпізнавальними цілями, а також з метою експертного дослідження із трупа беруть зразки волосся.

 

Якщо на особі  трупа м'яка тканина дуже сильно ушкоджена (поїдена тваринами, згнив) і туалет трупа неможливий, після  огляду за допомогою працівників  моргу голова трупа отчленяется, череп виварюється й направляється  в Експертно-криміналістичний центр  МВС Російської Федерації для реконструкції особи по методу проф. Герасимова. Виготовлена тут реконструкція фотографується й використається в розпізнавальних цілях. При необхідності ексгумації трупа з метою його огляду слідчий виносить про цьому постанова, залучає судового медика, фахівця-криміналіста, понятих. Після розкриття труни труп фотографують і описують зовнішнє його стан. Потім з урахуванням поставлених завдань провадять детальне його обстеження, фотографування й становлять протокол

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  2. Спеціальна частина

 

     2.1. Загальний   порядок та послідовність виконання експертизи

трупа.

     2.1.1. Експертиза  трупа  може  бути  розпочата   тільки після

появи ранніх трупних  явищ  (охолодження,  трупних  плям,  трупного

заклякання).

     До  появи згаданих змін  розтин  трупа  може  бути  проведений 

тільки після  констатації смерті у встановленому законом порядку і

після оформлення  акта  судово-медичного   дослідження   (висновок

експерта), один  примірник  якого повинен бути наданий експерту до

початку розтину.

     2.1.2. Після   ознайомлення   з   документом  про  проведення

експертизи, іншими документами,  що додані до нього,  і  складання

плану проведення експертизи експерт проводить зовнішнє дослідження

трупа, яке повинно  містити  дослідження  одягу,  взуття  та  інших

предметів, що були  доставлені  з  трупом,  і  власне  дослідження

трупа.

     2.1.3. Дослідження  одягу  треба починати з переліку,  шар за

шаром, окремих його предметів та їх розміщення на трупі  в  момент

огляду. Вказуються назва предметів одягу,  вид  матеріалу,  колір і

ступінь зношеності тканини,  наявність і стан петель,  гудзиків  і

защіпок. Перелічують  і  описують вміст кишень та інших предметів,

доставлених з трупом.

     При  експертизі  трупів невідомих,  особа яких не встановлена, 

обов'язково повинні  бути зазначені фасон одягу,  ознаки матеріалу,

із якого  вона  зроблена,  наявність характерного малюнка,  міток,

фабричних ярликів,  форма і колір гудзиків,  інші особливості. При

необхідності носильні речі фотографують.

     2.1.4. При   наявності  на  одязі  пошкоджень   і   забруднень 

описується їх   характер,  точна  локалізація  на  частинах  одягу 

відповідно до стандартних  найменувань  останніх,  форма,  розміри,

напрямок, стан   країв   і кінців,  віддаль від швів  та  інших

конкретних деталей  одягу,  співставляють  локалізацію  пошкоджень

(забруднень) на одязі  зі слідами на трупі.

     При  виявленні на одязі характерних  або специфічних пошкоджень 

і накладень (сліди  ковзання, дефекти тканини, відбитки протектора,

кіптява тощо), слідів біологічного або хімічного походження (кров,

сперма, лікарські речовини тощо)  експерт зобов'язаний забезпечити

збереження такого одягу для  подальшого його дослідження  в  інших

підрозділах  бюро  або  для  передання  під  розписку  особі,  яка

призначила експертизу.

     При  необхідності   одяг  фотографують  і  (або)  замальовують 

виявлені на ньому  зміни на контурні схеми.

     2.1.5. Знімати   одяг  з  трупа  треба акуратно,  щоб уникнути 

нових пошкоджень.

     При  необхідності  подальшого  дослідження  одяг  висушують  і

запаковують у встановленому  порядку.

     2.1.6. Дослідження   трупних   змін  проводиться  послідовно,

починаючи з визначення на  дотик  охолодження  трупа  в  прикритих 

одягом і відкритих  частинах тіла.

     Вимірювання  температури тіла в пахвових западинах і в  прямій

кишці здійснюється двічі з годинною перервою.

     Виявляється   наявність   і   ступінь   вираженості   трупного

заклякання в м'язах обличчя, шиї, верхніх і нижніх кінцівок.

     Фіксується  наявність трупних плям,  їх  локалізація, характер,

колір, особливості поширення,  наявність ділянок поблідніння,  які

утворились від  тиску деталей одягу,  предметів. Тричі визначається

характер зміни  трупних плям при натискуванні пальцем  або плунжером 

динамометра з  силою  2  кг/см2  з наступним   зазначенням   часу

повернення до початкового  забарвлення.

     2.1.7. Ознаки  трупного  висихання  зазначаються  при   описі 

окремих частин тіла.

     2.1.8. При   наявності  пізніх  змін  описуються  їх   ознаки,

ступінь  вираженості,  поширеність.   Визначається   наявність   і 

локалізація  трупної  флори   і   фауни   і,   при   необхідності,

відбираються   їх    зразки   для    проведення    ботанічного   і 

ентомологічного дослідження.

     2.1.9. Використовують  рекомендовані  у встановленому порядку

інструментальні і  лабораторні  методи  визначення  часу   настання

смерті.

 

     2.1.10. Власне  дослідження трупа починається з визначення  за

зовнішніми ознаками статі,  віку,  будови,  ступеня  вгодованості.

Вимірюється довжина  тіла.

     2.1.10.а.  Оглядається і зазначається колір і стан  шкіри,  її

вроджених і  набутих  анатомічних  та  індивідуальних особливостей

(рубці, татуювання  тощо),  наявність  слідів  ін'єкцій,  висипань,

набряків та інше.

     2.1.10.б.  Досліджується на дотик стан  мозкового  і  лицевого

черепа, визначається довжина і колір волосся на волосистій частині

голови, наявність  чи відсутність ушкоджень, рухливості, деформацій

та інших  особливостей,  відкриті чи закриті очі,  колір райдужки,

форма та  діаметр  зіниць,  стан  білкової   і   сполучнотканинної

оболонок (блідість,   жовтизна,   екхімози   та  інше),  наявність 

одутлості обличчя.

     2.1.10.в.  Зазначається,  чи є виділення  із отворів рота, носа

та вушних  ходів,  описується  характер  цих  виділень,  а   також