Загальні вимоги до огляду трупу на місці події. Функції учасників огляду місця події

Вступ. 

1. Загальні вимоги  до огляду трупу на місці  події. Функції учасників огляду  місця події. 

2. Судово-медична  експертиза вогнепальної травми. 

3. Судово-медична  ідентифікація особи за черепом. 

 Висновки. 

 Список використаної  літератури.

 Вступ 

 Судова експертиза - це процесуальна дія, проведена  з метою одержання висновку  з питань, що мають доказове  значення в справі. Особа, що  володіє спеціальними пізнаннями й призначене відповідно до постанови слідчого для дачі такого висновку, іменується експертом. Найпоширенішими є криміналістичні експертизи (трасологічна, балістична, дослідження холодної зброї й т.д. ). Трасологічна експертиза досліджує матеріальні сліди з метою ототожнення об'єктів, якими вони утворені (сліди ніг, взуття, знарядь злому, транспортних засобів, тварин). В окрему групу прийнято виділяти дактилоскопічні експертизи, що досліджують сліди рук, долонь, босих ніг, губ, у яких відобразилися візерунки папіллярних ліній і флексорні складки. Сюди ставляться також експертизи з метою ідентифікації цілого вроздріб (предметів, тканини, мотузок і ін.). 

 Дослідження слідів-відображень сприяє також визначенню механізму здійснення якого-небудь діяння, місця, часу конкретної події. Експертиза документів підрозділяється на почеркознавчу, що досліджує почерк на систему рухів, що проявляється в рукописі (тексті, підписі, цифрових позначеннях), техніко-криміналістичне дослідження документів, об'єктами якого є тексти документів, відбитки печаток, штампів, телеграфних і поштових позначень, машинописні тексти, поліграфічна продукція, а також чорнило, пасти, папір і інші матеріали документів. У рамках цих експертиз А останнім часом стали розвиватися судові авторознавчі експертизи для встановлення автора рукописного або машинописного тексту. Балістична експертиза займається дослідженням вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів їхнього застосування, а також предметів, використовуваних для їхнього виготовлення й зберігання. Вона вирішує питання технічного стану зброї боєприпасів, їхньої функціональної придатності, ототожнення Конкретних екземплярів зброї слідами на кулях і гільзах, установлює обставини пострілу.

1. Загальні вимоги  до огляду трупу на місці  події. Функції учасників огляду  місця події 

 Першочерговою,  однією з найважливіших та невідкладних слідчих дій є огляд місця події. Багато в чому успіх розслідування залежить від ретельності та якості проведення огляду. Він здійснюється з метою вивчення місця події, виявлення, фіксації та вилучення слідів та інших речових доказів для з'ясування характеру події, що відбулася, особи злочинця, мотивів вчинення злочину, а також встановлення інших фактів, що мають значення для розслідування. Проведення огляду регламентується статтями 190-192, 315 КПК України. 

 Під місцем події розуміють ділянку місцевості чи приміщення, де безпосередньо сталася певна пригода і яке підлягає слідчому огляду. Найчастіше це водночас є і місцем вчинення злочину (вбивства, зґвалтування, крадіжки). Проте ці місця можуть бути різними, наприклад, коли людину вбито в одному місці, а труп перенесено в інше, де його знайдено. У такій справі може бути декілька місць подій і всі вони підлягають огляду. 

 Огляд місця  події, як правило, здійснює слідчий, але, згідно із ст. 227 КПК України, його має право проводити й прокурор. 

 Оглядають місце  події у присутності не менш як двох понятих - незаінтересованих у справі дієздатних осіб (статті 127, 191 КПК України). Поняті мають право звертати увагу слідчого на будь-які обставини, що стосуються слідчих дій, та висловлювати зауваження з приводу виконаного, які обов'язково заносяться до протоколу. 

 Водночас вони  зобов'язані бути присутні при  проведенні огляду, але не беруть  участі в ньому, та скріпити  своїми підписами протоколи (ст. 127 КПК України). Для участі в огляді слідчий може запросити фахівців, які не заінтересовані у результатах справи (криміналіста, інженера-автотехніка та інженера з техніки безпеки, токсиколога та ін.- ст. 191 КПК України). Коли це зробити неможливо, то їхні функції повинен виконати сам слідчий. Якщо ж мав місце замах на життя людини, то разом із слідчим одразу починає працювати лікар-фахівець у галузі судової медицини, а за неможливості викликати судово-медичного експерта залучають лікаря будь-якої спеціальності (ст. 192 КПК України). Робиться це тому, що огляд місця події не можна відкладати - адже відомо, що перші години розшуку найбільш ефективні. 

 Треба пам'ятати,  що зовнішній огляд трупа є  складовою частиною огляду місця  події, хоча частіше він оформляється як окрема самостійна слідча дія. Проводячи її, лікар повинен встановити й відобразити у протоколі: розташування та позу трупа; зовнішній вигляд його одягу та взуття; характер пошкодження одягу, наявність на ньому слідів, плям тощо; індивідуальні особливості частин тіла, їхніх ушкоджень і слідів на тілі; ознаки переживання тканин; особливості ложа трупа, предметів на ньому, безпосередньо біля нього. Значну увагу приділяють виявленню трупних змін та їх характеру, а також виявленню загальних даних про особу трупа. 

 Під час проведення огляду місця події та трупа на місці виявлення, як і ряду інших слідчих дій (слідчі експерименти, допити, обшуки тощо), лікар бере участь не як експерт, а як спеціаліст (фахівець) у галузі судової медицини. Діяльність його регламентується «Правилами роботи лікаря - спеціаліста в галузі судової медицини при зовнішньому огляді трупа на місці його виявлення (події)» та ст. 128 КПК. Відмова або ухилення спеціаліста від участі у слідчих діях тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 385 КПК). 

 Огляд місця  події і трупа на місці виявлення  організує та проводить слідчий,  тому всі учасники огляду діють за його вказівками і за його дозволом. Фахівець у галузі судової медицини робить огляд трупа, обстановки, що оточує його, з метою виявлення, фіксації та вилучення для подальшого дослідження речових доказів (слідів крові, волосся, відбитків рук, ніг, протекторів тощо) та різних предметів (знаряддя травми, одяг та ін.). Завданням лікаря є і зіставлення виявлених слідів із змінами та ушкодженнями на трупі, з метою всебічного встановлення та чіткого з'ясування обставин події. Як і кожна слідча дія, огляд місця пригоди документується шляхом внесення відомостей про все знайдене до «Протоколу місця події». Цей документ складається із вступу, опису та заключної частини. 

 Вступ «Протоколу» містить дані про дату, місце, час початку та закінчення огляду, посаду, прізвище особи, яка складає документ, прізвища, ім'я, по батькові всіх учасників огляду, домашні адреси понятих. Потім вказуються дані про особу, труп якої виявлено (якщо це відомо зі слів чи наявних документів),- прізвище, ім'я, по батькові, вік, адреса помешкання, фах. 

 В описовій  частині детально занотовуються  відомості щодо умов огляду - стан  погоди, температура навколишнього  середовища, освітлення. Потім дається опис місця знаходження трупа і заносяться дані, отримані в процесі його огляду. Дуже бажаним та корисним є складання плану-схеми місця події, який належним чином оформляють і додають до протоколу. Труп та обстановку, що його оточує, фотографують, а за можливості роблять записи на фото- і відеоплівку для виготовлення фільмів та ілюстрацій. 

 Закінчується  «Протокол» переліком того, що  вилучено з місця події, зазначається, куди направлено труп для судово-медичного  дослідження, які дії проводилися для фіксації побаченого (складання схем, фотографування, відео- та кінозйомка тощо). 

 «Протокол» підписують усі учасники огляду. Серед них - поняті, тобто особи, які брали участь, як передбачає закон, у проведенні слідчих дій з метою засвідчення його факту, змісту та отриманих результатів. 

 Виходячи з  встановленого під час огляду, а також базуючись на теоретичних знаннях та професійному досвіді, судово-медичний експерт уже в процесі роботи може зробити певні висновки й повідомити їх слідчому. Це, зокрема, стосується визначення: 

- факту та часу  смерті; 

- зміни положення  трупа після настання смерті; 

- характеру та  особливості травм; 

- відповідності  місця виявлення трупа місцю  події; 

- наявності ознак  того, яким було положення потерпілого  на момент пригоди; 

- чи рухалася  жертва після отримання ушкоджень. 

 Але ці висновки  лише попередні, хоча й надзвичайно 

 важливі. Вони нерідко є основою подальших слідчих дій. Треба зазначити, що хоча сам процес огляду місця події залежить від багатьох обставин, він має певні закономірності: спочатку учасники огляду знайомляться з обставинами шляхом опитування очевидців події або ж осіб, які виявили труп, уточнюючи час пригоди та обставини її, встановлюють особу покійного, час смерті, загальний стан перед смертю (скарги, клінічні прояви хвороби тощо). 

 Суттєву допомогу  в цій частині огляду може  надати судмедексперт. Отримані  при опитах дані інколи дають  можливість відтворити картину  того, що трапилося, визначити  характер і цілеспрямованість  слідчих дій, що врешті-решт значною мірою впливає на подальший хід слідства. 

 Сам огляд,  залежно від обставин, може починатися  або від центру до периферії,  або ж у зворотному напрямку. При цьому під центром треба розуміти те, що становить основу самої події: при вчиненні злочину проти людини - це труп, при дорожньо-транспортних пригодах (ДТП) - транспортний засіб, що зазнав аварії, і т. ін. На думку більшості криміналістів, огляд місця події краще починати від центру, та все ж завжди доцільно виходити з конкретних обставин. 

 Але бувають  випадки, коли центр чи периферію  місця події визначити неможливо.  Тому слідчому доводиться обирати  лінійну чи вузлову послідовність огляду. При лінійній послідовності оглядають місце події від краю до краю по прямих, нічого не пропускаючи. Вузловий огляд, який доцільно застосовувати, коли його об'єктом є приміщення чи невелика ділянка, полягає у послідовному обслідуванні одного вузла за іншим, наприклад, входу до квартири, де вчинено вбивство, прихожої, основного приміщення, слідів крові, знаряддя злочину тощо. 

 Питання про  порядок огляду вирішується кожного ра-зу залежно від конкретних обставин. Важливо, щоб кож-на ділянка території, яка підлягає огляду, не залишалася поза увагою слідчого та інших учасників цієї дії. 

 Зазвичай огляд  місця події складається з трьох стадій - загальної, детальної та заключної. 

 Загальний огляд  слідчий починає з обзорин  місцевості з метою: орієнтації  на ній; визначення межі простору, що підлягає огляду; вирішення питання про початок та послідовність його; вибору позиції проведення орієнтовної та детальної відео-, кіно-, фотозйомки та виконання її. Потім необхідно вияснити, які об'єкти знаходяться на місці події, вивчити весь комплекс обставин, що стосуються місця пригоди, встановити взаєморозташування та взаємозв'язок елементів обстановки, їх зовнішній вигляд та стан, зафіксувати положення об'єктів на момент початку огляду. Слідчий опитує потерпілих, свідків, очевидців, вживає заходів, спрямованих на збереження виявлених у подальшому речових доказів, слідів тощо. 

 Детальний огляд  здійснюється статичним і динамічним  методами (фазами). Особливість першого  полягає в тому, що під час огляду ніхто з його учасників, як правило, не торкається предметів і слідів, не зрушує їх з місця. Все на місці огляду перебуває у стані статики, а слідчий та інші учасники дії лише уважно розглядають предмети, сліди, їх ознаки, стан, взаєморозташування. Під час такого огляду слідчий вивчає «механізм» події. Тобто за розташуванням різних речей та слідів складає свою думку про те, що і як відбувалося на місці огляду при вчиненні злочину. 

 Проводячи огляд,  слідчий звертає увагу на всі  деталі обстановки, особливо на  предмети, які могли бути знаряддям злочину, сліди злочинця і транспорту, яким він користувався, на речі, які індивідуалізують особу злочинця, тощо. Необхідно особливо уважно вивчити так звані негативні обставини, тобто відсутність того, що при звичайному ході події повинно було б мати місце (наприклад, відсутність крові біля трупа з колото-різаними ранами). До «негативних» обставин належить також наявність ознак, які у даному разі не відповідають уявленню про злочинну подію. 

 Після закінчення статичного огляду місця події та фіксації всього виявленого слідчий застосовує метод динамічного огляду. При цьому учасники слідчої дії всебічно оглядають окремі предмети, за потреби зрушують їх з місця, беручи в руки. Щоб не залишати на предметах своїх слідів, необхідно користуватися гумовими рукавичками. Перед цим потрібно зафіксувати положення предметів, зробивши позначки (наприклад, крейдою). Це, за необхідності, допоможе відтворити обстановку на місці події. Якщо певний предмет - речовий доказ має бути вилучений та приєднаний до справи, треба спочатку визначити його місцезнаходження щодо двох постійних точок. Наприклад, у кімнаті - розташування знаряддя травми щодо найближчого вікна чи дверей або кутка цієї кімнати.