Звіт по практиці в приватному підприємстві „КОМФОРТ”

ВИСНОВКИ

Для достовірної оцінки ефективності організації меблевої фабрики, пошуку шляхів її зростання необхідна обгрунтована взаємопов'язана система показників. При її обгрунтуванні рекомендується враховувати особливості виробництва як галузі. Вибір системи показників, методологія їх формування і економічна сутність визначається критерієм ефективності.

У мебловому виробництві критерієм економічної ефективності слід вважати мінімізацію трудових і матеріальних затрат по відношенню до введення в дію виробничих потужностей і об'єктів в установлені строки з дотриманням високої якості меблевої продукції.

Суть ефекта і ефективності діяльності організації меблевої фабрики полягає в прирості його результативності. При  цьому абсолютний приріст характеризує економічний ефект, а відносний – економічну ефективність виробництва, яка характеризує відносний приріст результативності виробництва по відношенню до встановленої бази.

Система показників економічної  ефективності організації меблевої фабрики складається з двох підсистем:

перша – показники  ефективності використання виробничих ресурсів (трудових, матеріальних ресурсів, основних засобів);

друга – узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва (собівартість, прибуток, рентабельність, коефіцієнти ділової активності та ринкової стійкості).

Докорінного вдосконалення  вимагає механізм управління трудовими  ресурсами будівельно-монтажних  організацій. Система управління трудовими  ресурсами повинна бути спрямована на підвищення ефективності використання робочої сили. Завдання управління будівельно-виробничим персоналом сьогодні мають двоякий характер. З одного боку необхідно враховувати недоліки попередньої системи, яка функціонувала в умовах адміністративно-командних методів управління економікою, а з другого – напрацювати нові, адекватні до вимог “українського ринку праці”, форми і методи ефективного управління працею на підприємствах меблевого комплексу.

Суттєва роль у пошуку резервів поліпшення використання основних засобів меблевих організацій належить техніко-економічному аналізу, оскільки з його допомогою можливе виявлення як екстенсивних, так й інтенсивних резервів.

У зв'язку із скороченням  інвестицій на створення і відновлення  основних засобів обсяги виробництва  матеріальних ресурсів за останні роки суттєво скоротилися. Водночас сьогодні необхідне перепрофілювання виробництва матеріалів і конструкцій відповідно до ринкового початку, енерго- і ресурсозбереження, потрібно здійснити заходи щодо заміни привізних матеріалів на місцеві, зниження матеріаломісткості меблевої продукції.

З метою підвищення ефективності господарської діяльності підрядних  організацій насамперед необхідно  здійснити комплекс заходів, спрямованих  на підвищення ступеня використання виробничого потенціалу, тобто коефіцієнт збалансованості меблевої програми і виробничої потужності потрібно довести хоча би до 70-80%. У зв'язку з цим меблевім організаціям пропонується:

• здійснювати маркетингові дослідження для визначення потенціалу потенційних об'єктів і власних виробничих можливостей;
• аналізувати ступінь використання виробничого потенціалу, фінансово-економічну ситуацію з точки зору виявлення потенційного портфеля замовлень на нове виробництво, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств;
• розробляти довгострокову стратегію розвитку виробничого потенціалу і формування меблевої програми на перспективу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України  „Про власність” від 07.02.1991 р. № 697-XII. - http://zakon.rada.gov.ua
2. Закон України  „Про підприємництво” від 07.02.1991 р. № 698-XII - http://zakon.rada.gov.ua
3. Закон України „Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. №887- XII - http://zakon.rada.gov.ua
4. Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97 ВР. - http://zakon.rada.gov.ua
5. Офіційний сайт ТОВ „КОМФОРТ” - http://komfort2000.com.ua
6. Баканов М.И., Шеремет АД. Теория экономического анализа: Учебник. — 4-е изд., доп и перераб. — М.: Фінансы истатистика, 2005. — 416 с.
7. Бандурка А.М., Червяков И.М., Посылкина О.В. Фінансово-экономический анализ. — X.: Изд-во Харьк. ун-та внутр.дел, 2007. — 394 с.
8. Білоус В.Т., Ніколаев В.П., Чугаев А.О. Аналіз податковихнадходжень: проблеми методології: Монографія. — Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. — 232 с.
9. Болюх МА., Горбатюк МІ. Збірник задач з курсу "Економічний аналіз". — К.: КНЕУ, 2006. — 298 с.
10. Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту. – К.: Молодь, 2007. – 578 с.
11. Бутинецъ Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічнийаналіз. Практикум: Навч. посіб. — Житомир: ЖІТ1, 2004. —416 с.
12. Горбань О. Л. «Економіка підприємства» - Київ: Наукова думка, 2005. – 547 с.
13. Грузинов В.П. «Економіка підприємства і підприємництво.» - М.: «Софіт», 2002. – 218 с.
14. Джей К. Шим, Джоэл Г. Сигел. Фінансовый менеджмент. – М., 2006. – 543 с.
15. Економічний аналіз: Навч. посіб. / Колектив авторів підкерівництвом акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. — 2-ге вид.,перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.
16. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. —К.: КНЕУ, 2008. — 263 с.
17. Іващенко В.М., Болюх МА. Економічний аналіз господар-. діяльності. — К.: Нічлава, 2004. — 204 с.
18. Ковалев В.В. Фінансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. -М.: Фінансы й статистика, 2006.- 429с.
19. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. — 2-ге вид. — К.: Знання, 2001. — 378 с.
20. Кузьминський ЮЛ. Облік і аналіз зовнішньоекономічноїдіяльності: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.
21. Лахтіонова ЛЛ. Фінансовий аналіз суб'єктів господарю¬вання. Монографія. — К.: КНЕУ, 2006. — 387 с.
22. Мельник В.М. Основи економічного аналізу: Навч.посіб. — Ірпінь: Академія ДПСУ, 2007. — 183 с.
23. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2004. - 132с.
24. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2003. – 379 с.
25. Мних Є.В., Ференц ІД. Економічний аналіз: Навч. посіб. —Л.: Армія України, 2005. — 144 с.
26. Омельченко А.В. Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні - К., 2003. – 374 с.
27. Организация и регулирование экономики - К.: Лыбидь, 2003., Вып. 113. – 254 с.
28. Основи фінансового аналізу: Навч. посіб. / За ред. Я. Л. Єлейко та ін. — Львів: Банк. інст. НБУ, 2004. — 141 с.
29. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник - К.: КНЕУ, 2006. - 460с.
30. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктівгосподарювання: Підручник для студ. — 3-тє вид., перероб. ідоп. — Тернопіль: Екон. думка, 2006. — 454 с.
31. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Петряєва З.Ф. Курс економіч¬ного аналізу. — К.: Легас, 2004. — 384 с.
32. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности пред¬приятия. — Минск: ООО "Новое знание", 2003. — 688 с.
33. Соколенко С.И. Сучасні світові ринки і Украина.-К.:Демос, 2005.-354с.
34. Стражев В.И. и др. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. — Минск: Высшая школа, 2004. — 398 с.
35. Теорії мікро-макроекономіки під редакцією Ю.В. Ніколенко, М.М. Діденко, К., 2002. – 264 с.
36. Тиркало Р.І., Щибиволок 3.1. Фінансовий аналіз комерцій¬ного банку: основи теорії, експрес-діагностика, рейтинг. — К.:Слобожанщина, 2006. — 236 с.
37. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та їїаналіз: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: ЦУЛ, 2002. — 360 с.
38. Яцків М.І. Теорія економічного аналізу. —• Л.: Світ, 2003. — 215с.