Склад фінансової звітності на підприємстві

ЗМІСТ

 

 

Вступ           6

1. Розділ 1. Загальна частина        8

1.1.    Склад фінансової  звітності на підприємстві     8

2. Принципи фінансової звітності на підприємстві    9
2. Розділ 2. Розрахунково-технологічна частина            12

2.1. Бухгалтерський облік:                12

• Характеристика П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3            12

     «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 4

     «Звіт про рух грошових коштів», П(С)БО 5

    «Звіт про власний капітал»

• Виправлення помилок та інші зміни у фінансових звітах               16
• Задача                  19  

2. Економіка підприємства:               20

• Сутність та інформаційна база оцінки фінансово-економічного      20

     стану підприємства

• Оцінка прибутковості та активності підприємства                            22

3. Аналіз господарської діяльності підприємства:                                 26

• Аналіз витрат на оплату праці                                                              26

4. Комп’ютеризація облікової інформації:                                              29

• Загальна характеристика і задачі обробки даних з складання          29 фінансової звітності
• Підготовка вихідної інформації, складання схем і формування масивів, складання схем технологічного процесу одержання машинограм, розробка алгоритмів і блок-схем до автоматизованої обробки обліку з складання фінансової звітності

3. Розділ 3. Безпечні прийоми роботи. Організація праці                         37

     на робочому місці

3.1. Охорона праці та  безпека життєдіяльності на підприємстві               37

3.2. Раціональна організація робочого місця бухгалтера                            42

  Список використаної  літератури                                                            48

 

 

 

Вступ

 

 Обліковий процес завершується складанням фінансової звітності про господарську діяльність підприємства. Правові основи з питань складання фінансової звітності регламентуються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(с)БО. Норми цього Закону та Положення слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Державне регулювання фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств.

Фінансова звітність  — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух  грошових коштів підприємства за звітний період. Відповідно до ст. 1 Закону про бухгалтерський облік користувачами фінансової звітності є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Економічні рішення, які  приймають користувачі фінансових звітів, вимагають оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також часу та впевненості в їх генеруванні. Власне цим і визначається, наприклад, спроможність підприємства здійснювати виплату заробітної плати або розраховуватися з постачальниками, своєчасно повертати позики, сплачувати дивіденди.

Користувачі можуть краще  оцінювати здатність підприємства генерувати грошові кошти чи їх еквіваленти, якщо мають у своєму розпорядженні  узагальнену та систематизовану інформацію у вигляді фінансової звітності, сфокусовану на фінансовому стані та результатах діяльності підприємства.

Отже, метою складання  фінансової звітності є надання  користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством. Під час підготовки до складання та подання фінансової звітності підприємство повинне  дотримуватись вимог П(с)БО, а також Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419, який визначає суб’єктів подання звітності, звітний період, склад та терміни її подання. Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

 

1. Склад фінансової звітності на підприємстві.

 

 

Бухгалтерський облік  — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень. Підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, тобто період з 1 січня по 31 грудня. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу або року. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим 15 місяців. Тобто першим звітним роком є період до 31 грудня з дати набуття прав юридичної особи, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня — по 31 грудня наступного року. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до моменту ліквідації підприємства.

Фінансова звітність  підприємства включає в себе: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Баланс — це звіт про  фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Можна виділити такі особливості складання балансу.

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв  суб'єктів господарської діяльності національними Положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками  фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності  підприємств і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України. Методологія та форми складання  фінансової звітності регулюються  в Україні затвердженими Міністерством  фінансів такими національними Положеннями (стандартами):

— ЩС)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

— П(С)БО 2 "Баланс";

— П(С)БО 3 "Звіт про фінансові  результати";

— П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

— П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал".

Призначення форм фінансової звітності розглянуто в додатку 1.

Форми фінансових звітів є взаємозв'язаними, взаємодоповнюючими, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих  же операцій або інших.

 

 

     1.2.  Принципи фінансової звітності  на підприємстві.

 

Для досягнення поставленої мети та виконання завдань щодо задоволення інформаційних потреб користувачів звітність має відповідати певним вимогам. Залежно від потреб управління, чинних законодавчих та нормативно-правових актів можна сформувати систему вимог до звітності .

1.Зміст і форма балансу,  а також загальні вимоги до  розкриття його статей регламентуються  Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 2 "Баланс", затвердженим  наказом Міністерства Фінансів України від 31 березня 1999 № 37. Бухгалтерський баланс складається за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

2.У балансі порівнюються  дані на початок і кінець  звітного періоду. 

3.Статті балансу групуються  за певною ознакою. 

4.Не допускається взаємне  погашення активів і пасивів  балансу. 

5.Статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку відповідно до фактичної наявності за результатами інвентаризації.

6.Оцінка статей здійснюється  відповідно до положень національних  облікових стандартів.

Фінансова звітність  підприємства формується з дотриманням таких принципів:

— автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається  як юридична особа, що відокремлена від  власників. Тому особисте майно і  зобов'язання власників не повинні  відображатись у фінансовій звітності  підприємства;

— безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

— періодичності, що припускає  розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою  складання фінансової звітності;

— історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет  оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

— нарахування та відповідності  доходів і витрат, за яким для  визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які було здійснено для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

— повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

— послідовності, який передбачає постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики має бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

—обачності, згідно з  яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, мають  запобігати заниженню оцінки зобов'язань  та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

— превалювання змісту над  формою, за яким операції мають обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

— єдиного грошового  вимірника, який передбачає вимірювання  та узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

 

 

Рис. 1.2.1. Принципи підготовки фінансової звітності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

 

2.1. Бухгалтерський  облік.

 

Характеристика  П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал».

 

Характеристика П(С)БО 2 "Баланс"

 

Для вивчення фінансового  стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, в якому воно функціонує. Таку інформацію можна отримати з балансу.

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" визначається зміст і форма балансу, загальні вимоги до визначення і розкриття його статей.

Метою складання балансу  є надання користувачам повної, правдивої  інформації про фінансовий стан підприємства на звітний період.

Елементами балансу, безпосередньо  пов'язаними з визначенням фінансового  стану підприємства та змін у ньому, є: активи, зобов'язання, власний капітал.

Баланс складається  з двох частин: активу і пасиву, підсумок яких повинен бути однаковим, бо саме поняття "баланс" передбачає рівність. Кожна з частин балансу складається з декількох розділів.

Актив включає в себе чотири розділи: необоротні активи, оборотні активи і витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи вибуття.

Пасив містить п'ять  розділів: власний капітал, забезпечення таких витрат і платежів, довгострокові  зобов'язання, поточні зобов'язання, доходи майбутніх періодів.

 

У свою чергу, структурною  одиницею будь-якого розділу активу чи пасиву, а значить, і балансу в цілому, є стаття. Це - елемент фінансового звіту, який повинен відповідати критеріям, визначеним у П(С)БО 2.

Наприклад, для того щоб  підприємство могло визначити ту чи іншу статтю балансу, необхідно виконати такі умови, наведені у п.п. 10-13 П(С)БО 2. А саме: активи і зобов'язання відображують у балансі, лише коли підприємство може достовірно їх оцінити й очікує в майбутньому збільшення або зменшення пов'язаних із ними економічних вигід. Власний капітал відображують одночасно з активами і зобов'язаннями, що призводять до його зміни.

Зауважимо, що деякі статті балансу, наприклад, "Основні засоби", складаються з декількох рядків, у кожному з яких наведено докладну інформацію про складові статті з  урахуванням вимог як П(С)БО 2, так  і П(С)БО 7.

Основою для заповнення балансу, тобто формування певної його статті, є бухгалтерські записи про залишки (сальдо) на кінець звітного періоду на синтетичних рахунках і субрахунках 1-6 класів Плану рахунків. Усі ці записи повинні бути підтверджені відповідними первинними документами і відображати узагальнену інформацію про активи, капітал та зобов'язання підприємства на кінець звітного періоду.

 

Звіт про фінансові  результати

 

Це звіт про доходи, витрати і  фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.