Маркетингова товарна політика

2004 рік – впроваджена система НАССР (міжнародний стандарт харчової безпеки) відповідно до вимог ДСТУ 4161-2003 Системи управління безпекою харчових продуктів. У квітні цього ж року підприємство успішно пройшло аудит системи управління якістю за міжнародним стандартом ISO 9001:2000 і сертифіковане в трьох органах: – двох міжнародних - TGA і CobAcK (СНД) і одному національному УКРСЕПРО.

2006 рік – в м. Миколаєві успішно завершений ще один аудит виробничих комплексів  ТОВ «Сандора». За наслідками аудиту було ухвалене рішення  видати  сертифікати  найвищого рівня на відповідність  вимогам BRC (British Retail Consortium) Global Standard – Food всім виробничим  комплексам компанії «Сандора». British Retail Consortium створений в 1998 році Британським Консорціумом Роздрібних Торговців, на основі якого був розроблений і впроваджений Технічний Стандарт і Протокол для компаній, що поставляють харчову продукцію. Компанії «Сандора» це дало можливість реалізовувати свою продукцію в крупних мережах британських супермаркетів, таких як: Sainbury, Asda, Tesco, Waitrose, а  також у  Фінляндії, Норвегії, Швеції і Нідерландах.

На сьогоднішній день «Сандора» - єдиний виробник не тільки в Україні, але і в Східній  Європі, що отримав  сертифікат BRC - Загальний стандарт з харчових продуктів.

У цьому  ж році Компанія «Сандора»  стає переможцем  2-го міжнародного турніру з якості серед країн Центральної і Східної Європи, отримавши вищу  оцінку – п`ятибальний Сертифікат  якості.

Організатором турніру є Європейський Фонд Управління Якістю  (European Foundation for Quality Management - EFQM).

Сертифікат  підтвердження  переможця  Європейського  турніру «Сандора» отримала і на  11-му Українському національному конкурсі якості, де була відмічена нагородою «За найвищу якість» в номінації «Великі підприємства».

2008 рік - «Сандора» вперше пройшла аудит, ініційований компанією «Макдональдз Україна» спільно з міжнародною компанією SGS, що займається незалежною експертизою, сертифікацією і лабораторними дослідженнями. 

Відмінні  результати, які «Сандора» показала під час аудиту,  дають право поставляти  продукцію в мережу ресторанів «Макдональдз».

2009 рік - Виробничий комплекс №2 компанії "Сандора" пройшов "на відмінно" аудит виробничих потужностей, який проводила незалежна компанія "AIB International" згідно вимог глобальних стандартів PepsiCo та AIB International щодо забезпечення безпеки харчових продуктів (напоїв).

У компанії діє п'ятиступінчаста система контролю виробництва продукції:

- фрукти і овочі перевіряються на предмет виключення плодів, що не відповідають стандартам якості; 

- якість виготовленого з плодів пюре контролюється  до і після фасування в асептичну упаковку;

- перед приготуванням соків вся сировина  перевіряється на відповідність прийнятим стандартам компанії і вимогам Гостів; 

- під час розлива продукції кожні 20 хвилин з виробничої лінії знімається пакет готової продукції для аналізу якості продукції; 

- продукція відстоюється на складах протягом 10-ти днів і проходить останній тест для гарантии100% якості готової продукції.

 

3. Конкурентоспроможність товару

 

Конкуренція на ринку  соків являє собою нецінову конкуренцію, де якість товару, пакування, популярність торгової марки відіграє значну роль при покупці продукції.

Більшість конкурентів  мають сучасне обпадання та забезпечення виробничими технологіями, вкладають  кошти в рекламу, стимулюють збут і, тим самим, забезпечують собі більш  значну частку ринку.

Головними конкурентами компанії ТОВ «Сандора» на ринку є:

• компанія «Вімм-Білль-Данн» (Росія; з ТМ «J7», «Любимій сад» та ін.);
• компанія ЕКЗ «Лебединський» (Росія; з ТМ «Я», «Тонус», «Фруктовій сад» та ін.);
• компанія «Нидан-Фудс» (Росія; з ТМ «Чемпион», «Моя семья», «Да!» та ін.);
• компанія «Мултон» (Росія; з ТМ «Добрій», «Rich», «Niko» та ін.)

З українських виробників соків слід відзначити наступні підприємства-конкуренти: ТОВ «Вітмарк» (ТМ Jaffa), ДП «Напої» (ТМ «Смак», «Фрутико»), ТОВ «МСТ Регіон» (ТМ «Мрія», «Лісова ягода»), «Вінніфрут» (ТМ «Винни»), «Майбел» (ТМ «Джус», Джусик»), «Галичина» (ТМ «Галичина») та інші.

Кожне третє впакування соку в 2011 р. була зроблене у ВАТ "Лебедянский". Ця компанія входить у список 30 найбільших російських компаній за рівнем капіталізації й валового доходу. По даним AC Nielsen, «Лебедянский» зберігає в 2011 р. лідерські позиції на ринку соків, із часток ринку в об'ємному вираженні 31,1%і 32,2% у грошовому вираженні. Обсяг продажів за 1 півріччя 2011 р. склав 585,1 млн. л (включаючи 45,7 млн. л, зроблених вхідної в структуру підприємства ТОВ « Троя-Ультра»), що на 28% вище,ніж в 1 півріччі 2010 р. Продажі соків в об'ємному вираженні виросли на 25% і склали 514,4 млн.л.

У Криму, наприклад, лідирує з ринковою часткою у вартісному вираженні  більше 50% компанія "Мултон". У цілому по країні в 2011 р. частка цього виробника в натуральному вираженні склала близько 20%. Компанії "Нидан Соки" і " Вимм-Білль-Данн" також зберегли свої позиції, незважаючи на тверду конкуренцію. Бренди "Вимм-Білль-Данн" представлені у всіх підсегментах сокового ринку, а брендовий портфель компанії включає близько 170 різних смаків 100-процентного натурального соку, нектарів і сокомістких напоїв. Найбільші частки продажів належать брендам "Фруктовий сад" ("Лебедянский") і "Добрий" ("Мултон"), J-7 (" Вимм-Білль-Данн"), "Так!" ("Нидан Соки").

Визначимо зважену оцінку стратегічної сили компанії щодо суперників за шкалою рейтингу: найслабший - 1, найсильніший - 10, у дужках - добуток ваги на рейтингову оцінку (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Оцінка стратегічної сили компанії щодо суперників

Якість/виконання продукту	Вага	Вімм-Білль-Данн	Лебединський	Сандора	Мултон
Репутація/імідж	0,10	8 (0,80)	5 (0,50)	9 (0,90)	6 (0,60)
Матеріали/вартість	0,10	8 (0,80)	7 (0,70)	10 (1,00)	6 (0,60)
Технологічне мистецтво	0,05	5 (0,25)	5 (0,25)	6 (0,30)	4 (0,20)
Виробничі потужності	0,05	8 (0,40)	5 (0,25)	5 (0,25)	4 (0,20)
Маркетинг/розподіл	0,05	9 (0,45)	7 (0,35)	10 (0,50)	6 (0,30)
Фінансові ресурси	0,05	9 (0,45)	7 (0,35)	9 (0,45)	6 (0,30)
Відносна вартісна позиція	0,10	5 (0,50)	4 (0,40)	7 (0,70)	4 (0,40)
Здатність конкурувати за ціною	0,25	5 (1,25)	9 (2,25)	6 (1,50)	4 (1,00)
Зважений рейтинг сили	0,25	5 (1,25)	9 (2,25)	7 (1,75)	4 (1,00)
Всього:		6,15	7,30	7,35	4,60

Таким чином, компанія «Сандора» має високі конкурентні  позиції відносно своїх суперників на ринку.

 

1.4. Позиціонування товару

 

Портрет типового споживача соків (в упакуванні з ламінованого картону  й у євробанках) такий: вік до 40 років, житель міста, освіта вища, рівень доходів вище за середній. Для представників цієї верстви населення сік є невід'ємним елементом здорового способу життя.

Маркетингові дослідження показують, що споживачі розглядають соки головним чином, як джерело вітамінів (50% респондентів) і натуральний продукт (25%). Найчастіше місцем покупки служить продовольчий магазин або гастроном (35% опитаних). Іноді покупці роблять покупки  в магазинах cash&carry (15%) або на дрібнооптових  ринках (12%). Основними критеріями споживчого вибору є якість (50% респондентів), ціна (40%), смак (32%), країна-виробник (20%) .

Здоровий спосіб життя - модна сучасна  тенденція, особливо серед жителів  великих міст. У рекламі сокової  продукції постійно робиться акцент на її корисних властивостях. Більшість  споживачів віддають перевагу 100% сокам, як найбільш корисним й натуральним, що містять найменшу кількість консервантів. Причому, під цією назвою вони розуміють  і відновлені соки в упакуванні, і соки прямого віджиму. Споживання соків на душу населення в Україні  та Росії виросло до 18,4 л (для порівняння: в 2000 р. цей показник становив 6,3 л), а  в східноєвропейських країнах - до 25 л. Проте, у порівнянні із країнами Західної Європи (30 л), споживання соків в Україні  як і раніше залишається низьким.

Компанією «Левада-Центр» було проведене  дослідження українського ринку  соків, нектарів, соковмістких напоїв і морсів. Метою дослідження було вивчення споживчих переваг щодо смаків і марок сокової продукції, представленої на ринку.

Більшість респондентів(60%) віддають перевагу 100% сокам, нектари й соковмісткі  напої купують 20% респондентів, а  морси - тільки 3%. Біля третини покупців не купують жоден із цих видів  напоїв, що обумовлено, насамперед, невисоким  рівнем доходів населення.

Серед споживачів сокової продукції  найбільший відсоток становлять представники високоприбуткових груп. Так, у цілому близько 90% покупців з високим рівнем прибутків є споживачами соків, нектарів, морсів або соковмістких напоїв.

З різним ступенем регулярності соки купують близько 70% дорослого населення. Значна частка споживачів (67%) купують сокову продукцію не рідше разу в тиждень. У цілому зі збільшенням доходів респондентів росте і частота споживання цих продуктів. Серед покупців з низьким рівнем прибутків близько 50% не купують соки, тоді як серед високоприбуткової групи частка респондентів, що дали таку відповідь, становить усього лише 12%. Також спостерігаються деякі особливості споживання сокової продукції залежно від віку покупців. Найбільш активними покупцями соків, нектарів, соковмістких напоїв і морсів є представники у віці 18-39 років. Більшість споживачів цих груп купують сокову продукцію не рідше одного разу в тиждень.

Серед споживачів старших вікових  груп, особливо у віці більше 55 років, частота покупки знижується до одного разу на місяць. Абсолютна більшість  споживачів (88%) воліють купувати соки, нектари, соковмісткі напої й  морси в картонних упакуваннях. У пластикових пляшках і скляних  банках ці напої купують 6% опитаних, а в скляних пляшках - тільки 1% респондентів.

Що стосується вибору ємності впакування, те 73% опитаних найчастіше купують сокову продукцію в літровій тарі. Приблизно  однаковими виявилися частки респондентів, що віддають перевагу 1, 5-5- і 2-літровому  впакуванню, - відповідно 16 і 15%. Невелика по обсязі тара зручна для використання поза будинком, наприклад, в офісі  або на вулиці. Такий стиль споживання найбільш характерний для групи  активних споживачів: сокова продукція  в невеликих упакуваннях користується особливим попитом у громадян у віці від 18 до 39 років, особливо у  віковій групі 25-39 років.

Серед різноманіття ягідних, фруктових  і овочевих смаків, які пропонують різні виробники соків, найбільшим попитом користуються яблучний, апельсинів і персиковий - їх вибирають відповідно 56, 44 і 37% опитаних.

Дані смакові переваги практично  однакові в споживачів різної статі, віку й рівня прибутків. Однак  можна відзначити деякі розходження  в перевагах залежно від віку споживачів - найбільш молоді аматори  сокової продукції більшою мірою  схильні до вибору екзотичних фруктів  або сумішей фруктів, чим споживачі  більше старшого віку.

Так, активні споживачі, чий вік  становить від 18 до 39 років, поряд  з яблучним, апельсиновим, персиковим, ананасовим і виноградним смаком частіше, ніж споживачі старших вікових груп, вибирають смаки мультифруктовий і тропічних фруктів. Томатний смак більше починають цінувати після 25 років: серед молоді йому віддають перевагу 16% опитаних, а в інших вікових групах - у середньому близько 20% респондентів.

Споживання соків, нектарів, соковмістких напоїв і морсів у значній мірі визначається популярністю марки. Важливо  відзначити, що переваги споживачів визначаються не тільки й не завжди популярністю марки, але й ціною даної продукції. Так, чотири марки, що лідирують за рівнем популярності й споживчих симпатій, ставляться до середньої цінової  категорії, тоді як відносно відомі марки  з невисоким ступенем споживання належать до високої цінової категорії.

Можна також простежити особливості  споживчих переваг у групах респондентів з різним матеріальним статком. Так, представники найбільш високоприбуткової  групи - поряд із брендами-лідерами віддають перевагу маркам більше високої  цінової категорії.

Також варто виділити деякі регіональні  особливості споживання сокової  продукції, з огляду на, що в усіх без винятку регіонах марки-лідери зберігають свої позиції.

Рівень споживання соків, нектарів, соковмістких напоїв і морсів може варіюватися в залежності від  пори року - знижуватися від літа до зими, тому обсяг споживання визначається скоріше сезонним фактором.