Формування маркетингової політики розподілу продукції підприємства (на прикладі ВАТ «Рівнехліб»)

Канал другого  рівня розподілу заповнюють, крім роздрібних торговців,  також і оптові. Продукція ВАТ «Рівнехліб» спочатку потрапляє до оптових торговців, потім до роздрібних і уже в кінці до споживача.

Найкращим і найоптимальнішим рівнем розподілу  продукції є її розподіл нанульовому  рівні. Це пояснюється тим, що виробник може ставити свою ціну на продукцію і не використовувати послуги посередників.

Взамозв’язок суб’єктів каналів розподілу можна представити на рисунку 3.2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.2.1. Взамозв’язок суб’єктів каналів розподілу

 

Чим ширший канал розподілу, тим більший  обсяг продукції можна реалізувати. Схема показує, що виробник може по різному вийти на кінцевого споживача. Це залежить від ситуації на ринку  збуту, від попиту на продукцію та її виду.

 

3. Оцінка каналів збуту

 

Управління каналами розподілу — це комплекс підтримувальних та коригувальних заходів, які сприяють підвищенню ефективності діяльності каналів.

ВАТ «Рівнехліб» досить обережно відбирає посередників, вивчає їх попередню  діяльність, фінансовий стан та план реалізації продукції нашого виробника. Якість продукції повинна бути збережена  коли вона надійде до кінцевого споживача.

Підприємство контролює діяльність своїх посередників шляхом укладання  угод між підприємством та посередниками. В цих угодах зазначаються умови співпраці ВАТ «рівне хліб» та його посередників, а також умови реалізації продукції.

ВАТ «Рівнехліб» застосовує вартісну оцінку каналів розподілу та аудит. При застосуванні вартісної оцінки підприємство також може проводити  моніторинг діяльності суб’єктів каналів  розподілу шляхом надання звітів про обсяги реалізації продукції.

Аудит здійснюється в 2 етапи.

Першим етапом є перевірка діяльності посередників. При цьому використовуються такі критерії оцінки як: ділові взаємовідносини  між виробником та посередником, збутовий потенціал та збутова діяльність усіх суб’єктів каналів розподілу.

На другому етапі здійснюють оціночні показники – обсяги збуту, темпи їх зростання, частка ринку, яку контролює посередник. При оцінці потенційних збутових можливостей беруть до уваги кількість збутових агентів у посередника і кількість агентів, що працюють з продукцією товаровиробника.

Контроль каналів розподілу  ВАТ «Рівнехліб» розглядає персонал посередника як частину власного персоналу, посередників постійно інформують про товар і надають йому звіти  про хід і підсумки збуту.

 

4. Формування логістичної системи розподілу

 

Формування  логістичної системи розподілу  ВАТ „Рівнехліб” передбачає вибір  і обґрунтування системи товароруху, основним завданням якого є максимізація рівня обслуговування і водночас мінімізація витрат на розподіл товарів. Підвищити рівень обслуговування підприємство може завдяки швидкій та надійній поставці, в тому числі своєчасне відвантаження товару відповідного обсягу та якості; підтриманню більшого товарного запасу, що дозволяє уникнути дефіциту товару; швидкому виконанню замовлень.

Знизити витрати на розподіл продукції підприємство може за допомогою зменшення рівня  товарних запасів, використання менш дорогих  засобів транспортування, відвантаження  товарів великими партіями і т.д.

Перший  етап формування логістичної системи  передбачає визначення цілей розподілу: мінімізувати затримки перевезень, посилити контроль над запасами для запобігання випадків їх відсутності, намагатися своєчасно виконувати замовлення споживачів.

Другий  етап - розробка системи оброблення замовлень, тобто підприємство повинно намагатися скоротити час між розміщенням замовлення та отримання послуги замовником. Цього можна досягти завдяки автоматизації процесу оброблення замовлень, а також підтримання комп’ютерного зв’язку між продавцем і покупцем товару. 

На третьому етапі відбувається складування  і оброблення транспортних засобів. ВАТ «Рівнехліб» має високоефективну технологічну і виробничу базу, які забезпечують продукцію надійним складуванням та зберіганням.

Четвертий етап – управління запасами. Обсяг  запасів повинен бути оптимальним, тобто таким, щоб обсяг реалізації був йому ідентичним.

На п’ятому  етапі підприємство обирає оптимальну систему транспортування продукції  –  вибір мінімальних транспортних витрат.

Останнім  і заключним етапом формування логістичної  системи є оцінювання та контроль товароруху. Відбувається аналіз  термінів доставки продукції, терміни виконання  замовлень, загальних витрат товароруху.

 

Висновки за розділом 3

 

Дослідивши  формування логістичної системи  збуту ВАТ «Рівнехліб» можна  зробити висновки:

ВАТ «Рівнехліб»  має на меті визначення оптимальних  напрямків та наявних коштів, необхідних для забезпечення найвищої ефективності процесу реалізації продукції.

Підприємство  застосовує змішану систему розподілу, тобто реалізовує вироблені хлібобулочні вироби самостійно і за допомогою  посередників, які в загальному представлені підприємствами роздрібної торгівлі і  дрібнооптовими посередниками. Щодо рівнів каналу розподілу, то підприємство для  реалізації продукції власного виробництва  використовує канал нульового, першого  і другого рівня.

До вибору посередників підприємство підходить  зважено і обґрунтовано, щоб зберегти набуту репутацію хорошого виробника  кондитерських виробів.

Формування  логістичної системи розподілу  на ВАТ «Рівнехліб» передбачає 6 етапів, це зокрема:

1. визначення цілей товароруху;
2. розробка системи оброблення замовлень;
3. складування та оброблення вантажів;
4. управління запасами (підтримання товарних запасів);
5. вибір методу транспортування;
6. оцінювання та контроль товароруху.

 

 

 

 

 

 

 

Загальні висновки

 

Якщо  виробництво є «серцем» промисловості, то система розподілу — це її «кровоносна система».

Маркетингова політика розподілу — це діяльність підприємства з організації, планування, реалізації та контролю за фізичним переміщенням виробленої продукції від місць її видобутку чи виробництва до місць використання чи споживання з метою задоволення потреб споживачів і досягнення власних цілей.

Виконавши дану курсову роботу ми набули базових  знань і умінь щодо політики розподілу продукції підприємства та засобів її реалізації. Крім того, аналіз маркетингової збутової політики продукції на реальному підприємстві ВАТ «Рівнехліб» допоміг мені у вивченні і набутті практичних навичок вибору раціональних методів збуту, типів та кількості рівнів каналу товароруху та його інтенсивності.

ВАТ «Рівнехліб»  працює в харчовій галузі і спеціалізується  на виробництві хлібобулочних виробів. Ринок збуту є лише внутрішній ринок – Рівненська область, райони та селища. ВАТ «Рівнехліб» є однією з провідних ланок Концерну «Хлібпром». А його ринки збуту – це майже  більша частина Західної України. Підприємство має власні магазини «Рівнехліб»  та «Хлібпром», де власне і реалізує свою продукцію. Також підприємство постачає свої вироби до магазинів, супермаркетів, кафе тощо. В даному випадку воно використовує допомогу посередників.

Основними каналами розподілу продукції підприємства є канали „0”, „1” і „2” рівня, їх ширина визначається видом товару, галузевою належністю і розмірами ринку тощо. Якщо врахувати збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції за аналізований період, то можна сказати, що ширина каналів постійно зростає.

Основними конкурентами ВАТ «Рівнехліб» є  такі підприємства як ВАТ «Поліссяхліб»  та ТОВ «Хлібодар».

Проведений  SWOT – аналіз збутової політики підприємства дав можливість чітко розмежувати сильні і слабкі сторони підприємства, можливі шанси і небезпеки, скерувавши при цьому в необхідне русло напрям подальшої діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник.-К.: КНЕУ, 1998.-320 с.
2. . Близнюк С.В. Маркетинг в Україні: проблеми становища та розвитку.-К.,2004.-400с.
3. Гінгстон П. Найкраща книжка про збут і маркетинг.-Львів, 2005.-206с.
4. Гірченко Т.Д. Маркетинг. – Київ: ЦНЛ, 2007. – 255с.
5. Бєлянцев М.І., Іваненко Л.М. Маркетинг. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.-328с.
6. Гончаров С.М. Маркетинг: Навч. Посібник. – Рівне: НУВГП, 2007. - 364с.
7. Карпенко Н.В. Маркетинг: Навч. Посібник. – Харків: Студцентр, 2004.-208с.
8. Лиходій В.Г. Маркетинг.- К.: Нац. Академія управління, 2002.-404с.
9. Павленко А.Ф. Войчак А.В. Маркетинг% Підручник.-К.: КНЕУ, 2003.-246 с.
10. Портер М.Е. Стратегія конкуренції/ Пер. з англ.-К.: Основи, 1997.-390 с.
11. Райс Э., Тратут Д. Маркетинговые войны.- СПб.: Питер, 2000.-256 с.
12. Полторак В.А.: Маркетинг: Навчальний посібник - К.:Центр навчальної літератури, 2003. - 387с.
13. Примак Т.О. Маркетинг: Навч. Посібник. К.: Вища школа, 2006. – 320с.
14. Універсальна маркетингова інформація, зосереджена в системі Інтернет.