Криміналістична характеристика умисного заподіяння тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень

ВИСНОВКИ

Проведене нами дослідження дає змогу зробити такий висновок: наука кримінального права, а саме — розвиток кримінальної відповідальності за нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень за законодавством України, постійно вдосконалювалась. Складнощі виникають також і при кваліфікації цих злочинів, мають місце і розбіжності у кваліфікації.

На практиці особливу складність становить відмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного вбивства. Для відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини.

Отже, дослідження кримінально-правової характеристики умисного тяжкого тілесного ушкодження, його об'єктивних, суб'єктивних, кваліфікованих ознак, відмежування тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від умисного та необережного вбивства, дає можливість зробити наступні висновки. 1) Тілесне ушкодження – це протиправне умисне або необережне заподіяння шкоди здоров'ю іншої особи, коли порушена анатомічна цілісність або фізіологічна функції тканин чи органів потерпілого під час посягання на його здоров'я. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження поділяються на тяжкі, середньої тяжкості і легкі. Відповідний ступінь тяжкості тілесного ушкодження визначається на основі висновку експертизи, призначення якої у цих справах є обов'язковим. 2) Під умисним тяжким тілесним ушкодженням розуміють ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння, чи таке, що призвело до втрати будь-якого органу або до втрати його функцій, психічну хворобу чи інший розлад здоров'я, поєднаний із стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

Кваліфікованими ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження є вчинення його способом, що має характер особливого мучення, або вчинення групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Кримінальний кодекс України. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
2. Кримінально-процесуальний кодекс України. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1001-05
3. Заторська І. Кримінальна відповідальність за нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень (історичні аспекти) // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 12. -  369 с.
4. Ковальський В. Кримінальне право України: Посібник/ Віктор Ковальський, Марія Стрюк, Олександр Шкелебей,; Ред. Є. В. Фесенко; Академія адвокатури України, Школа адвокатської підготовки. - К.: Прецедент, 2006. - 147 с.
5. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учеб. пособие. – Харьков, 2005. – 192 с.
6. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. Т. 3.: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – М., 2009. – 408 с.
7. Салтевський М.В. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. – К.: 2011. – 159 с.
8. Старушкевич А.В. Криміналістична характеристика злочинів: Навчальний посібник. – Київ, 2007. – 141 с.
9. Криминалистика: Учебник / [Александров А.И., Басалаев А.Н., Бежан-Бек В.Л. и др.]; Под ред. Т.А.Седовой; А.А.Эксархопуло; Санкт-Петербург. гос. ун-т, Юрид. фак.. — СПб.: Лань, 2001. — 925с.
10. Криминалистика: Учебник /Отв. ред. Н.П. Яблоков. – М.: Юристъ, 2001. –  708 с.
11. Коренєв П.М. Сучасні проблеми української криміналістики. - Х.: Консум, 2011. - 173 с.
12. Салтевський М. В. Кpиміналістика: [Підpуч. для студентів юpид. вузів: У  2 ч.]. — Х.: Основа: Фіpма ”Консум”, 2009-. Ч.1. — 2009. — 415 с.
13. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів: поняття, визначення, етапи розвитку, місце в криміналістиці // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — Донецьк, 2012. — №1. — с. 78–95.
14. Шепітько В.Ю. Криміналістика. - Х.: Право, 2010. - 552 с.
15. Хохлова І. В. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ І. В. Хохлова, О. П. Шем’яков; Мін-во освіти і науки України, Макіївський економіко-гуманітарний ін-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 267 с.
16. Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер, 2003. - 496 с.
17. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка. - Київ: Юридична думка, 2012. - 656 с.
18. Кримінальне право України. Особлива частина / За редакцією М.І.Бажанова та ін. - Харків. Юрінком Інтер - Право, 2001.